Skip to content
Supreme Court · legal positions

Кримінальний процесуальний кодекс України

The legal positions of the Supreme Court in the section «Кримінальний процесуальний кодекс України», newest first. The search below looks in this section.

New positions

Found 1,986 positions

Source: lpd.court.gov.ua, updated November 3, 2026

  1. CrCC SC Залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмова відкриття провадження (стаття 399)

    Щодо рішення яке має ухвали касаційний суд за наслідками перегляду ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги на рішення щодо обрання (продовження) запобіжного заходу

    Суд касаційної інстанції, установивши, що ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги на рішення щодо обрання (продовження) запобіжного заходу постановлена з порушенням приписів п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу скасовує оскаржену ухвалу з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 436 вказаного Кодексу.

    On the Supreme Court site ↗

  2. CrCC SC Відкриття матеріалів іншій стороні (стаття 290)

    Щодо правових наслідків повернення обвинувального акту прокурору

    Повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору у зв’язку з тим, що вони не відповідають вимогам КПК (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК), не відновлює досудове розслідування. В ухвалі про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору суд першої інстанції не вправі зазначати про неповноту чи неправильність досудового розслідування, неправильність кримінально-правової оцінки діяння та про необхідність проведення органом досудового розслідування слідчих (розшукових) дій та/або негласних слідчих (розшукових) дій. Сторона обвинувачення після постановлення судом ухвали про повернення прокурору обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру і до звернення до суду з обвинувальним актом чи клопотанням, які приведено у відповідність до вимог КПК, має право виконати лише ту сукупність процесуальних дій, які є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду. Якщо сторона обвинувачення після повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру проводила слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії та/або приймала процесуальні рішення, які не є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду, то отримані у кримінальному провадженні за результатами здійснення таких дій докази повинні визнаватись недопустимими, як отримані після закінчення досудового розслідування. Прокурор може повторно звернутися до суду із обвинувальним актом чи клопотанням в межах розумного строку, без невиправданих затримок у часі, після закінчення виконання процесуальних дій, які були необхідними на виконання ухвали суду для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК і подальшого звернення з ними до суду.

    On the Supreme Court site ↗

  3. CrCC SC Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи (стаття 284)

    Щодо обрахування строку досудового розслідування у разі скасування прокурором постанови слідчого, дізнавача чи прокурора про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не було повідомлено про підозру

    У разі скасування прокурором постанови слідчого, дізнавача чи прокурора про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не було повідомлено про підозру, у зв’язку з її незаконністю та необґрунтованістю, період з моменту винесення постанови про закриття кримінального провадження до моменту її скасування не включається до строку досудового розслідування.

    On the Supreme Court site ↗

  4. CrCC SC Ухвали слідчого судді під час досудового розслідування, які підлягають оскарженню

    Ухвала слідчого судді про скасування арешту або відмову у скасування, про вирішення долі речових доказів постановлена після закриття провадження підлягає апеляційному оскарженню

    Висновок щодо застосування норми, передбаченої абзацом 1 ч. 4 ст. 132 КПК: У разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК. Висновок щодо застосування норм, передбачених ст. 309, ч. 4 ст. 399 КПК, у їх взаємозв’язку із приписами статей 170 – 174 КПК: Ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, не передбачена кримінальними процесуальними нормами, тому суд апеляційної інстанції не вправі відмовити в перевірці законності такого рішення, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 та ст. 309 КПК. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК, статей 124, 129 Конституції України. Висновок щодо застосування норми, передбаченої ч. 9 ст. 100 КПК, у взаємозв’язку із нормами, передбаченими статтями 171–174 КПК: Ухвала суду, постановлена на підставі ч. 9 ст. 100 КПК після закриття кримінального провадження слідчим або прокурором, за якою вирішено питання про долю речових доказів і документів, може бути оскаржена як у апеляційному, так і у касаційному порядку. Постановлена слідчим суддею в порядку ч. 9 ст. 100 КПК ухвала про вирішення питання про долю речових доказів і документів, може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК, як така, що не передбачена КПК.

    On the Supreme Court site ↗

  5. CrCC SC Загальний порядок судового провадження на підставі угоди (стаття 474)

    Обов`язок суду щодо перевірки угоди про визнання винуватості. Безпідставність відмови суду у відкритті апеляційного провадження за скаргою захисника засудженого на вирок місцевого суду

    Верховний Суд не погодився з висновком апеляційного суду та зазначив, що аудіозапис судового засідання свідчить про те, що під час судового розгляду усупереч вимогам ч. 4 ст. 474 КПК перед ухваленням рішення про затвердження угоди місцевий суд належним чином не з’ясував у обвинуваченого, чи цілком він розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК, зокрема підстави й порядок оскарження обвинувального вироку, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди. Крім того, суд, ураховуючи узгоджене покарання у виді максимального строку, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК, не перевірив, чи укладено угоду добровільно.

    On the Supreme Court site ↗

  6. CrCC SC Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи (стаття 284)

    Щодо критеріїв застосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК

    Верховний Суд, не погоджуючись із такими висновками судів попередніх інстанцій, зазначив, що положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК є процесуальною нормою, яка визначає процесуальні наслідки у разі пропуску встановленого процесуального строку досудового розслідування. При цьому правила перебігу процесуальних строків досудового розслідування, які визначаються ст. 219 КПК, істотно відрізняються від правил обчислення матеріально-правових строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачених ст. 49 КК. Тому не можна вважати, що положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК є такими, що визначають «караність, а також кримінально-правові наслідки діяння» (ст. 4 КК), а відтак вони не є «законом про кримінальну відповідальність», що «скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи» (ст. 5 КК, ст. 58 Конституції України). Натомість застосування вказаної норми пов’язано виключно із порушенням іншої процесуальної норми, яка регулює строки досудового розслідування. При цьому різне застосування таких процесуальних наслідків для кримінальних правопорушень, внесених до ЄРДР до 16.03.2018 та після, чітко слідує зі змісту закону та є передбачуваним. Саме тому застосування правил, що містяться в пункті 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII, не порушує положення ст. 58 Конституції України.

    On the Supreme Court site ↗

  7. CrCC SC Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Щодо допустимості протоколів огляду інтернет-сайтів, як офіційних сторінок органів державної влади рф у кримінальному провадженні за обвинуваченням особи у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 111 КК

    Верховний Суд зазначив, що протоколи оглядів сайтів, які були предметом дослідження в ході судового розгляду, є самостійними доказами у розумінні ст. 84 КПК. Оцінивши докази у кримінальному провадженні в цій частині, апеляційний суд обґрунтовано вказав, що дані, які містяться в протоколах оглядів інтернет-сайтів Президента рф, господарського та Арбітражного судів Республіки Крим та в долучених до них додатках у вигляді роздрукованих безпосередньо із сайтів або зафіксованих за допомогою функції скрин-шоту законодавчих актів рф і судових рішень цих судів узгоджуються з іншими наявними у справі відомостями, зокрема з копіями судових рішень засудженої – судді Арбітражного суду Республіки Крим, що були отримані ПАТ «Державний експортноімпортний банк України» і надалі надіслані до Генеральної прокуратури України, походження та зміст яких у захисту заперечень і сумніву в ході судового розгляду не викликали. Також апеляційний суд зазначив, що копії наданих ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» судових рішень виготовлені на бланках суду та містять посилання на офіційний сайт (http://crimea.arbitr.ru), такий самий, що був предметом огляду відповідно до протоколів. Крім того, апеляційний суд дійшов висновку, що засуджена і суддя незаконно створених на тимчасово окупованій рф території України господарського та Арбітражного судів Республіки Крим, якою винесені долучені до справи судові рішення, є однією особою з огляду і на інші наявні в матеріалах провадження докази. Верховний Суд вказав, що згідно матеріалів справи, орган досудового розслідування звертався до компетентних органів рф з клопотанням про надання міжнародної правової допомоги, у тому числі порушував питання про надання належним чином завіреної копії Указу Президента рф, яким засуджену призначено на посаду судді Арбітражного суду Республіки Крим, документів, що стали підставою для видачі такого Указу, документів Вищої кваліфікаційної колегії суддів рф щодо засудженої, як кандидата на посаду судді. Хоча відповідь на вказаний запит у матеріалах кримінального провадження відсутня, КПК не містить імперативного припису збирання доказів саме в такий спосіб.

    On the Supreme Court site ↗

  8. CrCC SC Державна зрада (cтаття 111)

    Щодо порядку внесення відомостей до ЄРДР у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК

    Верховний Суд зазначив, що за змістом ст. 214 КПК, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та початку досудового розслідування є подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійне виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Як убачається з витягу з ЄРДР про реєстрацію 23.03.2022 кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК, відомості в цей реєстр були внесені на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень. Тож відсутність заяви свідка у цьому випадку не свідчить про порушення органом досудового розслідування норм КПК. Порядок внесення таких відомостей у ЄРДР у цьому провадженні повністю відповідає положенням ст. 214 КПК.

    On the Supreme Court site ↗

  9. CrCC SC Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (cтаття 110)

    Щодо допустимості висновку експерта за результатами проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, у кримінальному провадженні про обвинувачення особи за ч. 1 ст. 110 КК

    Верховний Суд дійшов висновку, що висновок експерта у цьому кримінальному провадженні є належним та допустимим доказом. Зазначеним висновком установлено, що у висловлюваннях засудженої містяться публічні заклики змінити межі території сучасної України шляхом від’єднання територій західноукраїнських областей і передачі їх у володіння інших держав (Польщі, Румунії, Угорщини та Словаччини). Семантико-текстуальне дослідження мовлення – це підвид експертизи писемного мовлення, яка проводиться з метою встановлення об’єктивного змісту, стилістичних та інших мовних особливостей тощо письмового або усного (зміст якого надано у вигляді текстового відтворення) текстів та окремих їх компонентів (фрагментів, висловлювань, термінів, понять, слів та словосполучень), що мають значення для справи. При цьому, відповідно до підпункту 2.2.5 Глави 2 Розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом МЮУ від 08.10.1998 № 53/5 експерту також обов’язково надаються протокол огляду та прослуховування фонограм досліджуваних розмов з їх надрукованим текстом, оформленим відповідно до процесуальних вимог. Під час допиту у місцевому суді експерт зауважила, що вона є експертом із писемного мовлення, досліджувала тексти стенограм, які звіряла, прослуховуючи відповідні записи висловлювань засудженої. Верховний Суд вказав, що ці стенограми надав слідчий відділ обласного Управління СБУ разом з об’єктами дослідження, як і передбачено методичними рекомендаціями. Крім того, суд касаційної інстанції звернув увагу, що, захисник у касаційній скарзі не навів жодного обґрунтування та не вказав, як недослідження експертом інтонації висловлювань засудженої впливає на сприйняття слухачами висловлювань як таких, що спонукають до зміни меж території та державного кордону України. За обставин цього кримінального провадження значення має суть висловлювань, а не їх інтонація.

    On the Supreme Court site ↗

  10. CrCC SC Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Щодо допустимості аудіофайлів, вилучених з телефону засудженого за ч. 2 ст. 111 КК

    Верховний Суд звернув увагу на Рішення КСУ від 20.10.2011 № 12рп/2011, де вказано, що фактичні дані про скоєння злочину чи підготовку до нього можуть бути одержані не тільки в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноважених на це осіб, а й випадково зафіксовані фізичними особами, які здійснювали власні (приватні) фото-, кіно-, відео-, звукозаписи, або відеокамерами спостереження, розташованими як у приміщеннях, так і ззовні. Відповідно до ч. 3 ст. 258 КПК спілкуванням є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв’язку будь-якого типу. Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб. Як неодноразово зазначав Верховний Суд, указані положення охороняють права осіб, що бажають зберегти таємницю їхнього спілкування і надають гарантії від зловживань правоохоронних органів на несанкціоноване втручання у спілкування. Натомість таємниця виключається, якщо абонент (учасник) спілкування не бажає її зберігати і добровільно розкриває, зокрема, перед державними органами. За таких обставин не відбувається втручання у спілкування, а відбувається фіксація добровільно розкритої інформації, яка втрачає статус таємниці й набуває статусу відкритості. Доказом у цьому кримінальному провадженні є аудіофайли, вилучені з телефону самого засудженого, який він безпосередньо надав органу досудового розслідування та які надалі були предметом дослідження експертом та безпосередньо судом. Таким чином, доводи касаційної скарги в цій частині є безпідставними, необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

    On the Supreme Court site ↗

  11. CrCC SC Повідомлення про підозру. Інформування державних та інших органів чи службових осіб (статті 481, 483)

    Щодо порядку вручення повідомлення про підозру сільському голові

    Складання та підписання прокурором області письмового повідомлення про підозру сільському голові та доручення слідчому в цьому кримінальному провадженні на вручення зазначеного процесуального документа підозрюваному свідчить про дотримання вимог ст. 481 КПК

    On the Supreme Court site ↗

  12. CrCC SC Строк звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (стаття 461)

    Щодо строку звернення із заявою про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, які підтверджують невинуватість засудженого

    Суд не може повернути заяву засудженого про перегляд вироку щодо нього за нововиявленими обставинами з підстав порушення строків звернення до суду, якщо у ній вказано, що на момент ухвалення вироку суду не було відомо про вчинення кримінального правопорушення іншою особою, тобто зазначені обставини, які підтверджують невинуватість засудженого

    On the Supreme Court site ↗

  13. CrCC SC Підстави для здійснення кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами (стаття 459)

    Перегляд вироку за нововиявленими обставинами у разі встановлення Рішенням Комітету ООН з прав людини порушення ст. 7 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права

    Встановлене Рішенням Комітету ООН з прав людини порушення ст. 7 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права не є підставою для перегляду вироку суду за нововиявленими обставинами, оскільки не є такою в розумінні ч. 2 ст. 459 КПК. Також не є підставою для перегляду вироку суду за нововиявленими обставинами відсутність автоматичного компенсаторного механізму в національному законодавстві України

    On the Supreme Court site ↗

  14. CrCC SC Забезпечення права на захист (стаття 20)

    Щодо правових наслідків неповідомлення апеляційним судом сторони захисту про дату і час судового засідання

    Неповідомлення апеляційним судом сторони захисту про дату і час судового засідання, на якому апеляційний перегляд кримінального провадження був здійснений по суті, є порушенням права на захист та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону

    On the Supreme Court site ↗

  15. CrCC SC Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні (стаття 379)

    Щодо змісту судового рішення, який може бути змінено у порядку виправлення описок чи арифметичних помилок (ст. 379 КПК))

    При вирішенні питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторони, прізвища особи тощо). В жодному випадку не дозволяється під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту, зокрема змінювати висновки та мотиви судового рішення. Неправильне зазначення реквізитів договору спотворює текст судового рішення та призводить до його неправильного сприйняття, а отже є опискою в розумінні положень ст. 379 КПК

    On the Supreme Court site ↗

  16. CrCC SC Особливості допиту малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого (стаття 354)

    Підстави за яких суд може відмовити у повторному допиті малолітніх потерпілих

    Суд може відмовити в повторному допиті малолітніх потерпілих для забезпечення якнайкращих інтересів дитини та унеможливлення посилення вже отриманої травми, пов’язаної із сексуальним насильством

    On the Supreme Court site ↗

  17. CrCC SC Допит потерпілого (стаття 353)

    Заборона перебування в залі судових засідань установлена лише щодо свідків, яких суд ще не допитував, і не поширюється на потерпілого

    Заборона перебування в залі судових засідань установлена лише щодо свідків, яких суд ще не допитував, і не поширюється на потерпілого з огляду на приписи ч. 2 ст. 353 КПК

    On the Supreme Court site ↗

  18. CrCC SC Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження (стаття 336)

    Щодо умов, які мають забезпечувати технічні засоби та технології застосовані в дистанційному судовому провадженні

    Судове провадження може здійснюватися в режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (за допомогою власних технічних засобів). Застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути й бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати на них відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов’язки

    On the Supreme Court site ↗

  19. CrCC SC Домашнє насильство (стаття 126-1)

    Щодо угоди про примирення укладеної між потерпілою та обвинуваченим, який визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК

    Верховний Суд звернув увагу, що предметом розгляду судом була угода про примирення, укладена між обвинуваченим і потерпілою, від 21.04.2023, а тому посилання засудженого на невідповідність приписам кримінального процесуального закону окремих положень угоди про примирення від 18.04.2023, копію якої додано до касаційної скарги, як на підставу до скасування оскаржених судових рішень, є безпідставними, оскільки останню сторони кримінального провадження не подавали на розгляд суду і вона не створює жодних правових наслідків у цьому провадженні. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що угода про примирення від 21.04.2023 між потерпілою та обвинуваченим укладена з дотриманням вимог ст. 471 КПК, умови угоди відповідають інтересам суспільства і не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. З огляду на положення ч. 3 ст. 469 КПК, враховуючи, що обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, яке відповідно до приписів ст. 12 КК є нетяжким злочином, суди дійшли законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК, для відмови в затвердженні угоди про примирення.

    On the Supreme Court site ↗

  20. CrCC SC Ухвали слідчого судді під час досудового розслідування, які підлягають оскарженню

    Ухвала слідчого судді, якою вирішено долю речових доказів та передано патрони уповноваженій особі військової частини підлягає апеляційному оскарженню

    Ухвала слідчого судді, якою відповідно до вимог ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» і ЗУ «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах воєнного чи надзвичайного стану» вирішено долю речових доказів та передано патрони уповноваженій особі військової частини, не передбачена кримінальним процесуальним законом, а тому підлягає апеляційному оскарженню

    On the Supreme Court site ↗

The analysts of the Supreme Court wrote these positions. A position is not a quotation of the ruling: read the ruling itself before you cite it in a procedural document.

Case law for your case

Merit finds the Supreme Court positions for your case

Merit reads the case file, builds the position and finds the case law that supports it. You can open and check each reference.

Book a demo Supreme Court positions in Claude and ChatGPT