Skip to content
Supreme Court · legal positions

Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів

The legal positions of the Supreme Court in the section «Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів», newest first. The search below looks in this section.

New positions

Found 41 positions

Source: lpd.court.gov.ua, updated October 29, 2026

  1. CCC SC Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів

    Підстави виникнення переддоговірного спору

    У розумінні статті 187 ГК України, статті 649 ЦК України переддоговірний спір може полягати у розбіжностях між сторонами щодо змісту (спір про врегулювання розбіжностей) або виникати у разі відмови чи ухиленні від його укладення (спір про спонукання укласти договір). У справах щодо укладення договорів необхідним є з’ясування їхньої правової природи та чітке встановлення приписів закону, який регламентує укладення такого правочину, підстави виникнення вказаного спору, у зв’язку з чим такий спір виник, зокрема, який саме та чому учасник спору ухилявся від укладання договору, чи є укладення такого договору обов'язковим та, відповідно, чи є підстави у розумінні статті 187 ГК України та статті 649 ЦК України для передання даного спору на вирішення суду.

    On the Supreme Court site ↗

  2. CCC SC Питання щодо способу захисту прав

    Тлумачення змісту правочину як спосіб захисту порушеного права

    Тлумаченню підлягає зміст договору / його частина у способи, встановлені статтею 213 ЦК України, тобто тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень. За відсутності порушеного права, яке потребує захисту в обраний позивачем спосіб захисту (про тлумачення змісту правочину), у позові належить відмовити, не вдаючись до тлумачення змісту правочину, який тривалий час виконувався його сторонами.

    On the Supreme Court site ↗

  3. CCC SC Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів

    Підстави розірвання договору позички на користування нежилим приміщенням на вимогу позичкодавця

    З огляду на системний аналіз змісту положень пункту 2 частини 2 статті 833 і пунктів 2, 3 частини 2 статті 834 ЦК України триваюче на час звернення позичкодавця з позовом про розірвання договору позички невиконання користувачем обов’язку з користування річчю особисто, за умови, коли передбачені договірним застереженням підстави законного користування іншою особою цією річчю до подання зазначеного позову вже відпали, є в розумінні пункту 2 частини 2 статті 834 ЦК України самостійною та достатньою підставою для розірвання договору позички на вимогу позичкодавця у зв’язку з допущеним користувачем істотним порушенням, яке (порушення) полягає в користуванні річчю не відповідно, а всупереч умовам такого договору. При цьому зміну статусу фактичного користувача під час дії договору позички, яка (зміна) призвела до подальшого користування ним річчю всупереч умов договору, не слід ототожнювати із самочинною передачею речі в користування іншій особі, позаяк така самочинна передача, яка в часовому вимірі характеризується одноразовим, а не триваючим порушенням, на відміну від пункту 2 частини 2 статті 834 ЦК України, є зовсім іншою, тобто самостійною (окремою) підставою розірвання договору позички на вимогу позичкодавця, яку (підставу) може бути встановлено судом у ході вирішення конкретного господарського спору.

    On the Supreme Court site ↗

  4. CCC SC Спори, що виникають з договорів найму (оренди, лізингу) майна

    Про внесення змін до договору оренди державного та комунального майна в частині строку його дії в разі, якщо він не відповідає мінімальному строку, встановленому законодавством

    Право на внесення змін до договору виникає лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Водночас у випадку якщо правовою підставою внесення змін до договору є приписи абзацу п’ятого частини четвертої статті 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», які конкретизовані в пункті 125 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 No 483, (особливості внесення змін до умов договорів оренди та підстав для внесення таких змін, зокрема щодо зміни строку оренди у разі якщо договір був укладений на строк, менший ніж мінімальний строк оренди, передбачений частиною третьою статті 9 цього Закону), то зазначені зміни можуть бути внесені до договору за згодою сторін або на підставі рішення суду, тобто укладення цього договору (внесення змін до нього) є обов’язковим в силу вказаних вище приписів чинного законодавства. При цьому, у випадку якщо право на внесення змін передбачено договором або законом, застосування норм статті 652 ЦК України щодо його зміни або розірвання у зв’язку з істотною зміною обставин не вимагається. З моменту звернення орендаря із заявою про внесення змін до договору оренди шляхом приведення його строку у відповідність до вимог законодавства у орендодавця виникає обов’язок розглянути зазначену заяву та, за умови відповідності встановленим критеріям, внести зміни до укладеного договору з метою приведення його строку у відповідність із мінімальним строком оренди.

    On the Supreme Court site ↗

  5. CCC SC Повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою

    Щодо правомочності власника на встановлення земельного сервітуту до здійснення реєстрації договору купівлі-продажу земельної ділянки, на підставі якого в нього виникло право власності

    Власник земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу і власник сусідньої земельної ділянки правомочні на встановлення земельного сервітуту до здійснення реєстрації зазначеного договору купівлі-продажу в районному земельному відділі.

    On the Supreme Court site ↗

  6. CCC SC Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів

    Розірвання договору генерального підряду, строк дії якого закінчився

    За змістом положень пункту 1 частини другої статті 11 та статті 509 ЦК України розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом й ухвалення відповідного судового рішення) договір.

    On the Supreme Court site ↗

  7. CCC SC Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів

    Належний спосіб захисту прав сторони у разі невизнання договору, укладення якого є обов`язком в силу вимог закону, іншою стороною

    У разі невизнання стороною договору, укладення якого є обов`язком в силу вимог закону, права іншої сторони на укладення такого договору підлягають захисту судом на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії.

    On the Supreme Court site ↗

  8. CCC SC Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів

    Можливість звернення власника майна з позовом про визнання недійсними договорів про управління майном, переданим в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

    Визнання в судовому порядку договорів про управління майном недійсними не поновить право дійсного власника майна на користування майном, оскільки не скасовує накладений судом у кримінальному проваджені арешт майна

    On the Supreme Court site ↗

  9. CCC SC Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів

    Порядок повернення гарантійного внеску переможця електронного аукціону в разі, якщо на продаж було виставлено майно не боржника, а іншої особи

    Гарантійний внесок переможця електронного аукціону підлягає поверненню на підставі статті 1212 ЦК України в разі, якщо на продаж в електронному аукціоні було виставлено майно не боржника, а іншої особи (тобто майно, яке не могло бути реалізованим), а особа, яка мала намір його придбати, станом на дату проведення аукціону про це обізнана не була

    On the Supreme Court site ↗

  10. CCC SC Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів

    Обмеження права власності власника майна у разі укладення договору управління таким майном Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, з управителем майна

    Договір управління майном, укладений Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, з особою, визначеною за результатом проведених агентством публічних закупівель управителем майна, не є підставою виникнення в дійсного власника майна обмежень у володінні, користуванні та розпорядженні своїм майном. Наявність у дійсного власника майна таких обмежень є наслідком постановлення слідчим суддею (судом) ухвали про накладення арешту на це майно під час кримінального провадження

    On the Supreme Court site ↗

  11. CCC SC Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів

    Щодо можливості заперечувати в суді належність, допустимість та достовірність акта перевірки як доказу встановлених порушень у разі недотримання адміністративної процедури оскарження акта перевірки

    Недотримання процедури оскарження акта перевірки, визначеної пунктом 2.15 Порядку контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об’єктів приватизації державними органами приватизації, затвердженого наказом ФДМУ від 10.05.2012 № 631, та пунктом 3.10 Порядку оскарження результатів перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта приватизації у державному органі приватизації, затвердженого наказом ФДМУ від 07.04.2005 № 878, не позбавляє сторону процесу можливості заперечувати в суді належність, допустимість та достовірність акта перевірки як доказу встановлених порушень

    On the Supreme Court site ↗

  12. CCC SC Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів

    Щодо письмової форми договору, що укладається між юридичними особами, та доказів, які підтверджують прийняття юридичною особою пропозиції укласти договір, і виникнення зобов'язань за ним

    Договори між юридичними особами повинні вчинятись у письмовій формі, при цьому правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) - особами, уповноваженими на це їхніми установчими документами. Якщо зміст правочину, волю сторін зафіксовано в одному або кількох документах (у тому числі, електронних, за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то він також вважається таким, що вчинений у письмовій формі, за умови, якщо він підписаний його стороною. Намір юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір, вважати себе зобов'язаною в разі її прийняття, може виражатися лише за умови підписання проекту договору й направлення його іншій стороні. Без підписання такого паперового документа власноруч чи при складенні електронного документа без накладення електронного підпису уповноваженою на укладення договорів посадовою особою юридичної особи не можна вважати, що така юридична особа готова взяти на себе зобов'язання в разі прийняття пропозиції укласти договір іншим контрагентом

    On the Supreme Court site ↗

  13. CCC SC Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів

    Укладення договорів централізованого водопостачання та водовідведення в разі використання юридичною особою води для власних потреб і в господарській діяльності

    Якщо юридична особа використовує воду для власних потреб і в господарській діяльності з метою постачання теплової енергії, то вона не може укладати з підприємством питного водопостачання один договір шляхом об'єднання в ньому двох видів договорів, а повинна укладати окремо договір на конкретну комунальну послугу на основі відповідного типового договору як індивідуальний споживач і договір як суб'єкт господарювання на користування водою з метою вироблення та постачання теплової енергії

    On the Supreme Court site ↗

  14. CCC SC Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів

    Щодо можливості внесення змін до договору стосовно умов розпорядження майном (грошовими коштами)

    Зміна визначених у відповідному договорі умов є по суті розпорядженням відповідним майном на інших умовах, ніж було визначено раніше вчиненим правочином. І якщо зазначені зміни не стосуються конкретної частини майна (частини грошових коштів), то вони визначають долю усього майна в сукупності. Відтак ВС вважає, що внесення змін до договору щодо умов розпорядження майном (грошовими коштами) може здійснюватися лише тією особою, яка має повноваження на укладення такого договору, незалежно від того, чи стосується відповідна зміна безпосередньо розміру майна (суми грошових коштів).

    On the Supreme Court site ↗

  15. CCC SC Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів

    Щодо необхідності укладення договору та сплата коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста у разі проведення реконструкції вбудованих приміщень

    Відповідно до статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" під забудовою території слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови. Відповідно до положень ДБН А.2.2-3:2014 реконструкцією є перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Зі змісту статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" випливає, що в наведених у цьому Законі випадках перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов'язком, а не правом забудовника. Тому укладення в такому випадку договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, є обов'язковим на підставі закону. Строк, визначений Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" для укладення договору про пайову участь, - протягом 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, встановлено саме для добровільного виконання стороною такого обов'язку, і закінчення цього строку не припиняє цього обов'язку замовника та не звільняє замовника від обов'язку укласти договір. Адже невиконання особою положень законодавства не повинно призводити до настання бажаного для неї внаслідок такого невиконання результату у вигляді звільнення від платежу та надавати майнові переваги порівняно із законослухняною особою. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 911/594/18. Оскільки передача судом касаційної інстанції справи на новий розгляд ще не означає остаточного вирішення цієї справи, а, отже й остаточного формування правових висновків Верховного Суду, немає підстав для відступу від правового висновку Верховного Суду у справі № 922/3628/18 про відсутність підстав застосування статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (укладення договору та сплата коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста) у разі проведення реконструкції вбудованих приміщень без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту будівлі.

    On the Supreme Court site ↗

  16. CCC SC Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів

    Щодо розірвання господарських договорів в односторонньому порядку

    За загальним правилом, встановленим як господарським, так і цивільним чинним законодавством, зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 ГК України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов'язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором. Ініціатива однієї зі сторін договору щодо припинення його дії без отримання згоди на це іншої сторони в контексті наведених положень законодавства не тягне за собою таких правових наслідків, як дострокове припинення дії договору. Водночас ОП КГС ВС не вбачає підстав відступати від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 916/849/17, оскільки в цій справі інші суб'єктний склад учасників справи і предмет позову, що обумовило й наявність інших правових підстав для відмови в задоволенні позову.

    On the Supreme Court site ↗

  17. CCC SC Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів

    Про предмет спору у випадку наявності розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні, або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону

    Предметом судового спору у випадку наявності розбіжностей щодо умов договору можуть бути розбіжності у договорі, а не сам договір.

    On the Supreme Court site ↗

  18. CCC SC Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів

    Умови пункту договору транспортування природного газу не можуть регулюватися нечинною постановою КМУ

    Здійснивши правовий аналіз положень статей 179-181, 187 ГК України, пункту 2 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, ОП КГС ВС дійшла висновку, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого КМУ, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Нормативно-правовий документ після втрати ним чинності перестає бути джерелом права, а його норми втрачають обов'язкову силу і не підлягають подальшому застосуванню. У разі встановлення судом, що запропонована редакція одного з пунктів типового договору, зокрема пункту 9.3, містить посилання на порядок, встановлений нечинною постановою КМУ від 11.01.2005 № 20, то висновок про відсутність підстав для визнання укладеним договору на запропонованих позивачем умовах є правильним. Разом з тим суд не наділений повноваженнями для самостійного внесення змін до Типової форми договору транспортування природного газу шляхом зазначення інших пунктів ніж тих, що затверджені уповноваженим на це органом. ОП КГС ВС не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування наведених норм права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухвалених судових рішеннях КГС ВС від 18.06.2019 у справі № 924/853/18, від 25.06.2019 у справі № 922/2528/18, від 25.06.2019 у справі № 909/774/18, від 02.07.2019 у справі № 904/4073/18, від 02.07.2019 у справі № 918/591/18 про відмову в повному обсязі у задоволенні позовних вимог щодо визнання укладеним в редакції позивача договору транспортування природного газу, що відповідає типовій формі такого договору, затвердженій постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497, з огляду на те, що умови пункту 9.3 договору не можуть регулюватися нечинною постановою КМУ від 11.01.2005 № 20.

    On the Supreme Court site ↗

  19. CCC SC Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів

    Щодо підстав та наслідків односторонньої відмови замовника від договору підряду відповідно до частин другої та четвертої статті 849 ЦК України

    ОП КГС ВС, здійснивши правовий аналіз частин другої та четвертої статті 849 ЦК України, дійшла висновку про те, що вони встановлюють дві окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови. Для правильного вирішення спорів про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови замовника від договору підряду необхідно достовірно з'ясовувати обставини того, на підставі якої саме частини статті 849 ЦК України чи умови договору замовник відмовився від договору підряду. Якщо на підставі частини другої статті 849 ЦК України, то чи доведена фактична наявність визначених у ній підстав для такої односторонньої відмови, оскільки обставини наявності або відсутності порушення умов договору підряду зі сторони підрядника мають безпосереднє значення для правильного вирішення спору. У випадку недоведеності порушень умов договору підряду зі сторони підрядника законність відмови замовника від договору на підставі частини другої статті 849 ЦК України не може «виправдовуватись» безумовним його правом відмовитися від договору підряду на підставі частини четвертої цієї статті. ОП КГС ВС не вбачає підстав для відступу від висновку щодо застосування частин другої, четвертої статті 849 ЦК України, викладеного у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 916/1591/17 та від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17, оскільки предмет, підстави позову, правове регулювання та предмет доказування у цих справах (про повернення авансового платежу за результатами розірвання договору підряду) є відмінними від даної, що не може свідчити про різне застосування норм права.

    On the Supreme Court site ↗

  20. CCC SC Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів

    Наслідки розірвання кредитного договору щодо зобов’язань його сторін у т.ч. забезпечення виконання зобов’язань позичальника порукою та заставою (іпотекою), зокрема, у разі розірвання договору за судовим рішенням

    Розірвання кредитного договору має наслідком припинення на майбутнє зобов'язання кредитодавця та позичальника, а також припинення на майбутнє поруки і застави (іпотеки) за обов'язками позичальника, які можуть виникнути, зокрема, за статтею 625 ЦК України після такого розірвання. Порука та застава (іпотека) не припиняються за обов'язками позичальника щодо заборгованості за кредитом, процентів і неустойки, які існували на момент розірвання кредитного договору. Тобто, розірвання кредитного договору не є підставою для припинення поруки та застави (іпотеки), які можуть забезпечувати виконання зобов'язання, що виникло до моменту такого розірвання. Розірвання договору іпотеки за судовим рішенням не припиняє тих зобов'язань іпотекодавця, які виникли у нього до моменту набрання чинності судовим рішенням.

    On the Supreme Court site ↗

The analysts of the Supreme Court wrote these positions. A position is not a quotation of the ruling: read the ruling itself before you cite it in a procedural document.

Case law for your case

Merit finds the Supreme Court positions for your case

Merit reads the case file, builds the position and finds the case law that supports it. You can open and check each reference.

Book a demo Supreme Court positions in Claude and ChatGPT