Skip to content
Supreme Court · legal positions

Касаційний кримінальний суд

The legal positions of the Supreme Court in the section «Касаційний кримінальний суд», newest first. The search below looks in this section.

New positions

Found 3,242 positions

Source: lpd.court.gov.ua, updated November 3, 2026

  1. CrCC SC Отримання зразків для експертизи (стаття 245)

    Відсутність необхідності щодо участі захисника під час відібрання біологічних зразків (крові)

    Норми КПК не передбачають обов’язкової участі захисника під час всіх, без винятку, процесуальних дій у межах кримінального провадження, зокрема і під час відібрання біологічних зразків (крові). Процесуальна дія пов’язана з необхідністю отримання доказів (отримання зразків для експертизи), які носять об’єктивний характер, а тому вона не може розглядатися як така, що порушує право особи зберігати мовчання.

    On the Supreme Court site ↗

  2. CrCC SC Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Щодо наслідків наявності чи відсутності у матеріалах провадження постанови про відібрання у особи зразків крові

    Наявність чи відсутність у матеріалах провадження постанови про відібрання у особи зразків крові у цьому випадку не може позначитися на змісті отримуваної під час проведення відповідної експертизи інформації, а тому відсутні підстави вбачати порушення у даному випадку прав особи чи можливості визнання отриманих даних недопустимими доказами. Процесуальне рішення про відібрання біологічних зразків, та протоколи відібрання таких зразків не є самостійним доказом у кримінальному провадженні відповідно до ст. 84 та ст. 99 КПК.

    On the Supreme Court site ↗

  3. CrCC SC Збирання доказів (стаття 93)

    Щодо надання експерту медичної документації потерпілої лікувальним закладом на запит дізнавача в порядку ст. 93 КПК

    Медична документація може бути отримана в інший спосіб, також передбачений КПК України, а саме – добровільно надана безпосередньо потерпілою особою або медичною установою на запит слідчого, і лише у випадку неможливості отримати документи у такий спосіб слідчий звертається до слідчого судді з метою отримати дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів.

    On the Supreme Court site ↗

  4. CrCC SC Отримання зразків для експертизи (стаття 245)

    Відібрання зразків рис обличчя шляхом фотографування (матеріальне зображення) не є відібранням біологічних зразків

    Відібрання зразків рис обличчя шляхом фотографування (матеріальне зображення) не є відібранням біологічних зразків, оскільки ці зразки не є продуктами життєдіяльності організму людини, а належать до інших об’єктів, необхідних для порівняння з метою ідентифікації, а тому останні проведені відповідно до вимог КПК. Зразки рис обличчя, відібрані для проведення експертизи ідентифікації особи за ознаками зовнішності, містять інформацію, зміст якої не залежить від волі особи, в якої вони відбираються. Тому присутність чи відсутність захисника в цьому випадку не може позначитися на змісті цієї інформації.

    On the Supreme Court site ↗

  5. CrCC SC Отримання зразків для експертизи (стаття 245)

    Зразки почерку та підписів не є біологічними зразками, а тому їх отримання за згодою обвинуваченої без відповідної постанови не є порушенням вимог кримінального процесуального закону

    Зразки почерку та підписів не є біологічними зразками, а тому їх отримання за згодою обвинуваченої без відповідної постанови не є порушенням вимог кримінального процесуального закону і не зумовлює визнання недопустимими доказів, отриманих у результаті цієї слідчої дії.

    On the Supreme Court site ↗

  6. CrCC SC Отримання зразків для експертизи (стаття 245)

    Відбиток вушної раковини не є зразком біологічного походження та використаний для проведення трасологічної, а не біологічної експертизи

    Згідно з Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень і Науковометодичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 із змінами і доповненнями, трасологічна та біологічна експертизи є видами криміналістичних експертиз. До завдань біологічної експертизи, зокрема, належить ідентифікація (приналежність) зразків біологічного походження до одного цілого. Основними завданнями трасологічної експертизи є ідентифікація або визначення родової (групової) належності індивідуально визначених об'єктів за матеріально фіксованими слідами – відображеннями їх слідоутворювальних поверхонь; діагностика (установлення властивостей, станів) об'єктів; ситуалогічні завдання (установлення механізму слідоутворення тощо). Системний аналіз нормативних актів свідчить, що відбиток вушної раковини не є зразком біологічного походження. Дії ж правоохоронного органу в цьому кримінальному проваджені були спрямовані на відібрання відбитків (зразків) вушних раковин з метою проведення трасологічної експертизи на предмет їх ідентифікації з відбитками (слідами) вушних раковин, вилученими на місцях вчинення кримінальних правопорушень, та приналежності їх тій чи іншій особі. Будь-яких даних, які свідчать, що у засудженого було відібрано біологічні зразки для їх ідентифікації (приналежності), матеріали кримінального провадження не містять.

    On the Supreme Court site ↗

  7. CrCC SC Отримання зразків для експертизи (стаття 245)

    Щодо відібрання зразків голосу для проведення експертизи. Зразки голосу не є біологічними зразками

    Ні ст. 245 КПК, ні будь-яка інша стаття цього Кодексу не містить роз’яснення, які саме зразки для експертизи варто розглядати як біологічні, проте очевидно, що ця норма покликана забезпечити додаткові гарантії особі від необґрунтованого втручання в її особисте життя чи обмеження особистої недоторканості. Зразки голосу хоч і походять від людини, проте не мають такої біологічної природи, а мають конкретні характеристики, що досліджуються експертними методами як і будь-які інші звуки.

    On the Supreme Court site ↗

  8. CrCC SC Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Щодо допустимості доказів вилучених під час освідування через призму відсутності дати у відповідній постанові прокурора

    На думку Верховного Суду, не є слушними висновки судів першої та апеляційної інстанції про недопустимість речових доказів, вилучених під час освідування, а також висновків експертів відповідно. Як установили суди, освідування було проведено на підставі постанови прокурора з метою виявлення на тілі особи слідів кримінального правопорушення. Під час освідування були присутні поняті та співробітники поліції. Протокол освідування підписано всіма учасниками слідчої дії, від яких жодних зауважень щодо його змісту не надходило. Суди у своїх рішеннях також не зазначили, яким чином відсутність дати у постанові прокурора свідчить про порушення фундаментальних прав і свобод особи або ж ставить під сумнів сам факт її винесення.

    On the Supreme Court site ↗

  9. CrCC SC Освідування особи (стаття 241)

    Щодо забезпечення обов’язкової участі захисника під час проведення освідування.

    Процесуальним законом не передбачено забезпечення обов’язкової участі захисника під час проведення освідування.

    On the Supreme Court site ↗

  10. CrCC SC Огляд (стаття 237)

    Щодо дій слідчого, вчинених під час огляду, які відмежовують огляд від освідування особи

    Метою проведення огляду є виявлення та фіксація відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Разом з тим, метою освідування є виявлення на тілі підозрюваного, свідка чи потерпілого слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет. З наявного в матеріалах кримінального провадження протоколу огляду покупця слідує, що слідчим було проведено огляд громадянина, якого за постановою прокурора було залучено як конфіденційну особу із зміненими відомостями про неї для проведення оперативної закупки наркотичних засобів та психотропних речовин (зафіксовано в чому він був одягнений, з’ясовано про наявність сторонніх речей та грошових купюр). При цьому під час проведення даної слідчої дії покупцю для проведення оперативної закупки наркотичних засобів та психотропних речовин було видано грошові кошти. Таким чином, дії слідчого не були пов’язані з освідуванням особи у контексті ст. 241 КПК.

    On the Supreme Court site ↗

  11. CrCC SC Загальні засади призначення покарання (стаття 65)

    Про неможливість застосування до обвинуваченого покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, оскільки той вчинив кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку під час воєнного стану

    Верховний Суд вказав, що аналогічні твердження були предметом перевірки апеляційного суду, який визнав їх безпідставними, ґрунтуючись на принципах призначення покарання, визначених КК, із врахуванням правового висновку, викладеного у постанові ККС ВС від 09.10.2018 у справі № 756/4830/17-к, практики ЄСПЛ і вказав, що призначене судом першої інстанції обвинуваченому покарання у цьому випадку є виваженим, достатнім та необхідним для виправлення та перевиховання обвинуваченого, а також для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, й відповідає принципам призначення покарання й меті покарання. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив про неможливість застосування до обвинуваченого покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, оскільки останній вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до розділу ХХ КК відносяться до кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку в той час, коли відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв’язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність даних правопорушень. Призначене засудженому покарання таким, що відповідає принципам законності, індивідуалізації, доцільності та справедливості, й таким, що не виходить за межі дискреційних повноважень суду.

    On the Supreme Court site ↗

  12. CrCC SC Огляд (стаття 237)

    Щодо правових наслідків зазначення в протоколі огляду місця події прізвища потерпілого, без попереднього проведення впізнання

    Місце виявлення трупа завжди вважається місцем події. Якщо сторона захисту не заперечує, що фактично витягнутим з води був труп потерпілого, то зазначення слідчим у протоколі огляду місця події про труп невідомого чоловіка або ж вказівка безпосередньо прізвища потерпілого не впливає на зміст проведеної слідчої дії і достовірність вказаної у протоколі інформації. Не свідчить про істотне порушення вимог КПК відсутність у протоколі огляду місця події інформації про застосування технічних засобів під час проведення цієї слідчої дії, якщо зміст зображуваного на фотографіях (труп потерпілого), відображених у фототаблиці як додатку до зазначеного протоколу, не викликає сумнівів і не заперечується

    On the Supreme Court site ↗

  13. CrCC SC Оскарження ухвали суду (стаття 516)

    Щодо права на оскарження ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру

    Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру відбувається в особливому порядку, який викладено в главі 39 КПК. Відповідно до ч. 1 ст. 506 КПК особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, користується правами підозрюваного та обвинуваченого в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, та здійснює їх через законного представника та захисника. Стаття 516 КПК передбачає, що ухвала суду, постановлена в межах такого провадження, може бути оскаржена в порядку, передбаченому КПК. Таким чином особа, щодо якої вирішувалось питання про застосування примусових заходів медичного характеру, не позбавлена права подавати апеляційну скаргу на судове рішення, ухвалене в порядку, передбаченому главою 39 КПК.

    On the Supreme Court site ↗

  14. CrCC SC § 1. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків (статті 381–382)

    Щодо вироку суду за результатами спрощеного провадження

    Згідно ч. 1 ст. 302 КПК прокурор, встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язаний роз’яснити підозрюваному, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Крім того, слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язаний впевнитися у добровільності згоди підозрюваного, потерпілого та представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні (ч. 2 ст. 302 КПК). Частиною 2 ст. 381 КПК передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Згідно ч. 2 ст. 382 КПК вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження. Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 цього Кодексу (ч. 5 ст. 382 КПК).

    On the Supreme Court site ↗

  15. CrCC SC Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи (стаття 284)

    Несумлінне та безвідповідальне ставлення слідчого до строків внесення відомостей до ЄРДР та відсутність належного контролю з боку керівництва прокуратури не є підставою для відмови у задоволенні клопотання захисника про закриття кримінального провадження

    Несумлінне та безвідповідальне ставлення слідчого до строків внесення відомостей до ЄРДР та відсутність належного контролю з боку керівництва прокуратури не є підставою для відмови у задоволенні клопотання захисника про закриття кримінального провадження. Внесення до ЄРДР відомостей про закінчення досудового розслідування в одній з установлених КПК форм саме по собі не змінює існуючого стану правовідносин. Діяльність слідчого щодо інформаційного наповнення ЄРДР полягає лише у фіксуванні прийнятих процесуальних рішень і є похідною від них. Відтак ухвалення слідчим процесуального рішення про закриття кримінального провадження породжує правовий наслідок у вигляді припинення (заборони) здійснення процесуальних дій і прийняття процесуальних рішень. Настання такого наслідку не залежить від того, чи внесені до ЄРДР відомості про це рішення.

    On the Supreme Court site ↗

  16. CrCC SC Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні (стаття 129)

    Щодо вирішення цивільного позову у разі закриття кримінального провадження

    Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 КПК вирішення цивільного позову по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Тому у разі закриття кримінального провадження у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.

    On the Supreme Court site ↗

  17. CrCC SC Допит свідка (стаття 352)

    Про обставини, які вказують на те, що засуджений не мав наміру повертатися на військову службу та свідчать про наявність в його діях складу злочину, передбаченого ст. 408 КК. Щодо порушення права на перехресний допит

    1. Дії військовослужбовця, який проходив військову службу на підставі контракту та після закінчення лікарняного 24.02.2022 не з’явився до військової частини для виконання своїх безпосередніх обов’язків в умовах воєнного стану, натомість до моменту затримання проживав цивільним життям, вказують на те, що він не мав наміру повертатися на військову службу, а тому мають ознаки дезертирства 2. Порушення права на перехресний допит може мати місце лише в разі проведення прямого допиту свідка в судовому засіданні. Якщо такий прямий допит взагалі не проводився і особа фактично не допитувалася як свідок у судовому засіданні, то порушити право на перехресний допит неможливо

    On the Supreme Court site ↗

  18. CrCC SC Кримінальні правопорушення, що посягають на безпеку поведінки із загальнонебезпечними предметами (статті 262–270)

    1. Обставин, які вказують на відсутність підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності згідно ч. 3 ст. 263 КК. 2. Предмети, які вилучені законом з обігу, не можуть вважатися тимчасово вилученим майном

    1. Повідомлення органу досудового розслідування про факт зберігання зброї і боєприпасів за умов, коли особа усвідомила неможливість надалі безперешкодно їх зберігати через неминуче виявлення, свідчить про відсутність підстав для застосування ч. 3 ст. 263 КК 2. Вогнепальна зброя та боєприпаси, які зберігаються без передбаченого законом дозволу, належать до предметів, які вилучені законом з обігу, а тому не можуть вважатися тимчасово вилученим майном і не потребують обов’язкового накладення на них арешту слідчим суддею

    On the Supreme Court site ↗

  19. CrCC SC Повторність кримінальних правопорушень (стаття 32)

    Висновок про застосування норми права, передбаченої ч. 2 ст. 309 КК, у взаємозв’язку із приписами статей 32, 34, 35 КК

    Кваліфікуюча ознака, передбачена ч. 2 ст. 309 КК, – «ті самі дії, вчинені протягом року після засудження за цією статтею», уособлює собою як ознаки спеціальної повторності, пов’язаної з попереднім засудженням особи, так і спеціального рецидиву кримінальних правопорушень. Відповідно до положень ч. 4 ст. 32 та ст. 34 КК погашення попередньої судимості за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК, вказує на відсутність зазначеної кваліфікуючої ознаки.

    On the Supreme Court site ↗

  20. CrCC SC Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Щодо безпідставного звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) особи, засудженої за ч. 2 ст. 332 та ч. 1 ст. 366 КК

    Звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженого, який вчинив 23 епізоди незаконного переправлення осіб через державний кордон та сприяв внесенню персональних даних до інформаційної системи «Шлях», є неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність

    On the Supreme Court site ↗

The analysts of the Supreme Court wrote these positions. A position is not a quotation of the ruling: read the ruling itself before you cite it in a procedural document.

Sections

Case law for your case

Merit finds the Supreme Court positions for your case

Merit reads the case file, builds the position and finds the case law that supports it. You can open and check each reference.

Book a demo Supreme Court positions in Claude and ChatGPT