Касаційний господарський суд
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний господарський суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 2 144 позиции
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026
-
Зупинення апеляційним господарським судом провадження у справі в разі витребування судом касаційної інстанції всіх матеріалів цієї справи
Оскарження в касаційному порядку постанови апеляційного господарського суду, прийнятої за наслідками перегляду ухвали господарського суду першої інстанції, якою вирішувалось питання про заміну учасника справи правонаступником (пункт 26 статті 255 ГПК України), відповідно до умов підпункту 17.10 підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, не передбачає надсилання до суду касаційної інстанції всіх матеріалів. Однак у випадку витребування судом касаційної інстанції з господарського суду першої інстанції та/або господарського суду апеляційної інстанції всіх матеріалів справи, що переглядається в касаційному порядку, суд апеляційної інстанції зобов’язаний зупинити провадження до перегляду ухвали у справі в порядку касаційного провадження та направити справу до суду касаційної інстанції згідно з підпунктом 17.12 підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
- Дело № 903/1040/21 Постанова 23.01.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони гаранту вчиняти дії щодо виконання безвідкличної банківської гарантії
Обставина відсутності порушення боржником основного зобов’язання не може бути підставою для забезпечення позову шляхом заборони гаранту вчиняти дії щодо виконання банківської гарантії при вирішенні спору щодо зобов’язання кредитора (бенефіціара) відкликати вимогу до гаранта про виплату грошових коштів за банківською гарантією.
- Дело № 910/3334/22 Постанова 18.01.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Визнання правочину недійсним та застосування правових наслідків недійсності правочину як способи захисту порушеного права у разі подання позову в інтересах держави
Поняття "інтереси держави" відрізняється від поняття "інтереси інших сторін господарського процесу". В основу першого завжди покладена потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист закону, прав та інтересів усіх суб’єктів господарювання тощо. "Інтереси держави" – оціночне поняття, у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає з посиланням на законодавство, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави. Тобто, подаючи позов в інтересах держави, не можна говорити лише про матеріальне благо держави, адже відновлення законності є не менш вагомим чинником у демократичному суспільстві, основним покликанням якого є насамперед недопущення порушення закону в майбутньому. Державний інтерес, зокрема, але не виключно, може бути спрямований на задоволення суспільної потреби у відновленні законності, принципів максимальної ефективності, прозорості, запобігання проявам корупції у цій сфері, на розвиток добросовісної конкуренції тощо. Тож висновки про недоведеність порушення державних інтересів за відсутності матеріального виразу є передчасними. При цьому вирішення питання про застосування правових наслідків недійсності правочину може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, адже заявлення такої вимоги є також належним способом захисту. Водночас, щоб стверджувати, що спосіб захисту є неефективним, зокрема з підстав виконання договору сторонами та закінчення строку дії такого, господарським судам необхідно достеменно перевірити, чи реально виконаний такий договір та чим це підтверджується.
- Дело № 905/1870/20 Постанова 12.01.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Тлумачення змісту правочину як спосіб захисту порушеного права
Тлумаченню підлягає зміст договору / його частина у способи, встановлені статтею 213 ЦК України, тобто тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень. За відсутності порушеного права, яке потребує захисту в обраний позивачем спосіб захисту (про тлумачення змісту правочину), у позові належить відмовити, не вдаючись до тлумачення змісту правочину, який тривалий час виконувався його сторонами.
- Дело № 910/9525/19 Постанова 02.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Застосування позовної давності до вимог про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК України
Вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК України, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою в будь-якому випадку не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3 % річних та інфляційних витрат. Стягнення 3 % річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов’язання і обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.
- Дело № 911/3025/21 Постанова 23.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
З ВІДСТУПОМ! Щодо стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом з огляду на мораторій, встановлений статтею 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669-VII забороняється нарахування пені на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами. До зобов’язання за кредитним договором, зокрема, належать і зобов’язання зі сплати процентів, що прямо випливає з положень частини 1 статті 1048, частини 1 статті 1054 та статті 1056-1 ЦК України. Ураховуючи, що проценти за користування кредитом є зобов’язанням за кредитним договором і складовим елементом плати за наданий кредит, що разом із тілом кредиту становлять загальну суму боргу і охоплюються поняттям "основна сума заборгованості із зобов’язань за кредитом", визначеним частиною 1 статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", підстав для нарахування пені на прострочену заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом немає. ОП КГС ВС відступила від висновку, викладеного КГС ВС у постанові від 10.12.2020 у справі № 910/3262/16, згідно з яким дія вказаного Закону № 1669-VII не поширюється на стягнення пені за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитом, а поширюється лише на нарахування штрафних санкцій на основну суму заборгованості (тіло кредиту) за кредитними зобов’язаннями.
- Дело № 910/23042/16 Постанова 17.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Зменшення судом розміру штрафу, передбаченого статтею 116 Статуту залізниць, на підставі статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України
Відсутність у Статуті залізниць норми про можливість зменшення неустойки за клопотанням боржника не може обмежувати право останнього на звернення до суду з клопотанням на підставі частини 3 статті 551 ЦК України та частини 1 статті 233 ГК України. Суд має розглянути таке клопотання з урахуванням наведених заявником доводів та конкретних обставин справи.
- Дело № 904/934/22 Постанова 27.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Нарахування та стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат за несвоєчасну оплату балансуючої електричної енергії
Наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв’язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає застосування до споживача загальних норм статті 625 ЦК України. З огляду на умови договору про участь у балансуючому ринку та положення статті 625 ЦК України наявні підстави для нарахування та стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат за несвоєчасну оплату балансуючої електричної енергії.
- Дело № 910/9374/21 Постанова 03.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Право Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, на припинення торгів
Право припинити торги існує в Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі – Агентство, АРМА), до моменту їх завершення (включаючи перші, повторні торги або торги, які не відбулися), а припинення торгів має наслідком зняття активу з реалізації. При цьому застосування сполучника "та" (з огляду на відсутність інших альтернатив на кшталт застосування сполучника "або", "та/або" та інших), вказує на те, що припинення торгів і зняття активу з реалізації є пов’язаними діями. Отже, беручи до уваги те, що 1) торги проводяться не Агентством, а спеціально визначеним організатором торгів, 2) право Агентства спрямоване на припинення дії саме організатора торгів з реалізації майна, таке право може поширюватися на відносини з моменту передачі майна для реалізації до моменту завершення торгів (перших або повторних), який визначений у пункті 10 Порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах, затвердженого постановою КМУ від 27.09.2017 № 719.
- Дело № 910/4490/22 Постанова 15.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Стягнення з юридичної особи, яка є власником ізольованого нежитлового приміщення в будинку, боргу з оплати послуг з управління та утримання будинків, споруд і прибудинкових територій у багатоквартирному будинку
Відповідач, як власник нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, є співвласником усього спільного майна багатоквартирного будинку. Тож те, що нежитлове приміщення не належить до категорії допоміжних приміщень (не призначене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців), є ізольованим, а інші мешканці багатоквартирного будинку не є його співвласниками, не виключає наявність у відповідача статусу співвласника багатоквартирного будинку, що породжує виникнення відповідних прав та обов'язків стосовно утримання спільного майна. Разом із цим послуга з управління багатоквартирним будинком є житловою, а не комунальною, співвласник не звільняється від обов'язку оплати цих послуг у разі укладання індивідуальних договорів про постачання електричної енергії, про надання послуг із централізованого опалення та постачання гарячої води.
- Дело № 920/1343/21 Постанова 27.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Підстави розірвання договору позички на користування нежилим приміщенням на вимогу позичкодавця
З огляду на системний аналіз змісту положень пункту 2 частини 2 статті 833 і пунктів 2, 3 частини 2 статті 834 ЦК України триваюче на час звернення позичкодавця з позовом про розірвання договору позички невиконання користувачем обов’язку з користування річчю особисто, за умови, коли передбачені договірним застереженням підстави законного користування іншою особою цією річчю до подання зазначеного позову вже відпали, є в розумінні пункту 2 частини 2 статті 834 ЦК України самостійною та достатньою підставою для розірвання договору позички на вимогу позичкодавця у зв’язку з допущеним користувачем істотним порушенням, яке (порушення) полягає в користуванні річчю не відповідно, а всупереч умовам такого договору. При цьому зміну статусу фактичного користувача під час дії договору позички, яка (зміна) призвела до подальшого користування ним річчю всупереч умов договору, не слід ототожнювати із самочинною передачею речі в користування іншій особі, позаяк така самочинна передача, яка в часовому вимірі характеризується одноразовим, а не триваючим порушенням, на відміну від пункту 2 частини 2 статті 834 ЦК України, є зовсім іншою, тобто самостійною (окремою) підставою розірвання договору позички на вимогу позичкодавця, яку (підставу) може бути встановлено судом у ході вирішення конкретного господарського спору.
- Дело № 910/18749/20 Постанова 31.01.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Особливості правовідносин, які виникають на підставі охоронного договору між власником і володільцем майна, що належить до об'єктів культурної спадщини
Виходячи із системного аналізу змісту положень статей 18, 23–25 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (в редакції, чинній на час укладення охоронного договору від 19.04.2006) укладенню охоронного договору, який за своєю правовою природою є адміністративним договором та має похідний характер, має передувати укладення цивільно-правового договору (найм (оренда), позичка, управління майном тощо), на підставі якого юридична або фізична особа за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини набуває право користування об'єктом культурної спадщини, що є пам'яткою національного значення. При цьому особі, яка набула права володіння, користування чи управління пам'яткою, забороняється передавати цю пам'ятку у володіння, користування чи управління іншій особі. На підставі охоронного договору між власником і володільцем майна, що належить до об'єктів культурної спадщини, не виникають договірні відносини, пов’язані з володінням і користуванням зазначеним майном та наявність яких виключає застосування такого способу захисту прав власника, як витребування майна шляхом віндикації, оскільки за змістом статті 387 ЦК України вказаний спосіб захисту застосовується до відносин речово-правового характеру.
- Дело № 907/742/16 Постанова 16.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Набуття права комунальної власності в процесі трансформації державної власності та розмежування загальнодержавної і комунальної власності
Відповідно до приписів статті 34 Закону УРСР "Про власність" майно органів державної безпеки могло перебувати виключно в загальнодержавній власності, яка після прийняття Конституції України від 28.06.1996 та формування на її основі відповідних законів, що регламентують право власності, трансформувалась у державну власність, а отже таке майно не могло бути набуте в комунальну власність всупереч приписам законодавства.
- Дело № 910/20600/21 Постанова 15.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Дотримання орендарем процедури повідомлення про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції Закону, чинній до 16.01.2020)
Для поновлення договору оренди відповідно до положень частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" і задоволення позову про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди орендарю слід у відповідний строк звернутися до орендодавця з листом про намір скористатися переважним правом на поновлення з доданим до нього проєктом додаткової угоди. При цьому статтею 33 Закону України "Про оренду землі" не визначено, що повідомлення орендаря про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди має бути вручено орендодавцеві особисто (нарочно).
- Дело № 468/2215/23 Постанова 15.07.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 915/1422/21 Постанова 17.01.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Припинення права користування земельною ділянкою у зв’язку з невикористанням земельної ділянки за призначенням
Поняття "невикористання земельної ділянки за призначенням" та "використання земельної ділянки не за цільовим призначенням" різні за правовою природою, останнє з яких застосовується у випадках, коли на земельній ділянці із певним цільовим призначенням здійснюється діяльність, яка виходить за межі цього цільового призначення. Використання не за цільовим призначенням передбачає дію використання, а за невикористання (бездіяльність) не передбачається позбавлення права користування. За змістом приписів статті 141 ЗК України невикористання земельної ділянки не є самостійною підставою припинення права користування нею.
- Дело № 922/672/21 Постанова 07.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Припинення договору оренди землі у зв’язку з недотриманням умов договору щодо здійснення забудови земельної ділянки
Положення пункту 4 частини 1 статті 416 ЦК України врегульовують виключно відносини, що виникають з договору суперфіцію (надання права користування чужою земельною ділянкою для забудови), і не можуть бути застосовані до договору оренди земельної ділянки, в якому сторони мають право на власний розсуд визначати додаткові умови, що можуть вплинути на припинення / розірвання договору оренду землі.
- Дело № 922/672/21 Постанова 07.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Документальне підтвердження наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента
Реалізація права власності на набуті цінні папери можлива після належного їх оформлення − видачі особі сертифіката (при документарній формі випуску) або зарахування цінних паперів на рахунок особи та отримання нею виписки з рахунка в цінних паперах (при бездокументарній формі випуску). Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса − відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.
- Дело № 917/1746/20 Постанова 14.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 917/136/20 Постанова 20.05.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Передача багатоквартирного житлового будинку з балансу ОСББ на баланс ТОВ за відсутності відповідного рішення загальних зборів членів ОСББ
Правочин з передачі багатоквартирного житлового будинку з балансу ОСББ на баланс ТОВ, який оформлений актом приймання − передачі (повернення) житлового будинку або його частини, за відсутності доказів підтвердження того, що зазначений акт приймання − передачі (повернення) житлового будинку складався на підставі рішення загальних зборів членів ОСББ про передачу житлового комплексу або його частини на баланс іншої юридичної особи, є незаконним.
- Дело № 924/88/22 Постанова 11.01.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Ознаки значності правочину акціонерного товариства
Відповідно до приписів статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" значність правочину пов'язується лише з відсотковим співвідношенням ринкової вартості майна або послуг, що є його предметом, до вартості активів акціонерного товариства за даними останньої річної фінансової звітності.
- Дело № 908/2182/21 Постанова 21.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Оскарження рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення з посади директора товариства як неефективний спосіб захисту порушеного права
Оскарження рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення позивача з посади директора є неефективним способом захисту, оскільки не призведе до поновлення його порушених прав, тому що в разі задоволення позову він не буде автоматично поновлений на вказаній посаді.
- Дело № 910/8343/21 Постанова 15.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Разделы
- Банкрутство
- Договірні зобов'язання
- Дія нормативно-правових актів у часі
- Недоговірні зобов'язання
- Питання щодо способу захисту прав
- Спори за участю фермерських господарств
- Спори щодо визнання недійсними (нікчемними) договорів
- Спори щодо відшкодування шкоди (збитків)
- Спори щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень
- Спори щодо забезпечення виконання зобов'язань
- Спори щодо захисту прав інтелектуальної власності
- Спори щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- Спори щодо оренди землі
- Спори щодо оскарження рішень третейських судів
- Спори щодо охорони навколишнього природного середовища
- Спори щодо права власності на землю
- Спори щодо права власності та інших речових прав
- Спори щодо права постійного користування земельною ділянкою
- Спори, пов'язані з виконанням судових рішень
- Спори, пов'язані з обігом цінних паперів
- Спори, пов'язані з перевезенням залізничним транспортом
- Спори, пов'язані із застосуванням позовної давності
- Спори, пов’язані із визнанням арбітражних угод, визнанням та наданням дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу
- Спори, що виникають в процесі діяльності об'єднання співласників багатоквартирного будинку
- Спори, що виникають з договорів найму (оренди, лізингу) майна
- Спори, що виникають з корпоративних відносин
- Спори, що виникають з кредитних правовідносин
- Спори, що виникають з питань захисту економічної конкуренції
- Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів
- Спори, що виникають з постачання енергоресурсів та інших природних ресурсів
- Спори, що виникають у банківській сфері
- Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань
- Спори, що виникають у сфері будівництва та розвитку інфраструктури
- Спори, що виникають у сфері страхування
- Спори, що виникають із виконання чи невиконання договірних зобов'язань
- Спори, що стосуються питань процесуального права
- Юрисдикція
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.