Касаційний господарський суд
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний господарський суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 2 144 позиции
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026
-
Відсутність у повіреного повноважень на участь у загальних зборах товариства як підстава визнання недійсним рішення цих зборів
Обставини, пов’язані з наявністю чи відсутністю повноважень у повіреного на участь у загальних зборах товариства від імені учасника, стосуються саме правовідносин учасника (довірителя) і представника (повіреного). Питання щодо представництва учасника (довірителя) на загальних зборах повіреним у разі неоспорення такого представництва довірителем не свідчать про порушення процедури скликання та проведення загальних зборів, на які може посилатися керівник товариства, повноваження якого є припиненими на таких загальних зборах, оскільки презюмується необхідна кількість голосів за фактом належного представництва учасника.
- Дело № 910/3596/24 Постанова 18.02.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/8343/21 Постанова 15.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо належного повідомлення Міністерством юстиції України (його територіальними органами) про розгляд скарги
Міністерство юстиції України чи відповідні його територіальні органи мають обрати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб’єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги, дату, час і місце її розгляду. Неповідомлення скаржника, суб’єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, або повідомлення цих осіб у надмірно стислі строки не може вважатися формальним порушенням, оскільки обов’язковість здійснення такого повідомлення передбачена нормами чинного законодавства і суть такого повідомлення зводиться не лише до інформування суб’єкта оскарження та зацікавлених осіб про розгляд скарги, а має забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, надати пояснення.
- Дело № 910/574/22 Постанова 16.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Підстави для відмови Міністерством юстиції України (його територіальними органами) в задоволенні скарги у сфері державної реєстрації за наявності судового спору щодо предмета цієї скарги
Наявність інформації про судове провадження у зв’язку зі спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави є підставою для відмови в задоволенні скарги, поданої в порядку статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань". Тож Міністерство юстиції України та його територіальні органи не мають права здійснювати перегляд рішень державного реєстратора про державну реєстрацію у випадку, зокрема, коли щодо предмета скарги у сфері державної реєстрації наявний судовий спір.
- Дело № 910/574/22 Постанова 16.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Забезпечення позову про визнання недійсним рішення загальних зборів щодо переобрання керівника та скасування відповідного реєстраційного запису шляхом заборони здійснення широкого кола реєстраційних дій стосовно товариства
Неможливо забезпечити позов шляхом заборони вчинення реєстраційних дій, які вже були вчинені. Оскарження учасником товариства конкретного рішення загальних зборів, яким змінено керівника, не означає, що загальні збори товариства не можуть ухвалювати інших рішень протягом усього періоду розгляду судом такого спору. Якщо ухвалені загальними зборами рішення потребують реєстрації в ЄДР змін відомостей про юридичну особу, то суд не може забороняти вчиняти відповідні реєстраційні дії. Позов про визнання недійсним рішення загальних зборів щодо переобрання керівника та скасування відповідного реєстраційного запису не може бути забезпечений шляхом заборони здійснення широкого кола реєстраційних дій стосовно товариства.
- Дело № 918/531/22 Постанова 13.01.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо можливості визнання власником патенту на промисловий зразок недійсним патенту на винахід
Патент на промисловий зразок захищає права на зовнішні форми (дизайн) продукту, а не права на вирішення технічної проблеми у створенні продукту чи технологічного процесу його виготовлення. Сам собою судовий розгляд інших справ (без встановлення обставин, які мають преюдиційне значення для розгляду справи, що розглядається), тобто вчинення учасниками справ і судом певних процесуальних дій, не може вважатися порушенням прав позивача на патент.
- Дело № 911/165/18 Постанова 05.03.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/2059/20 Постанова 28.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Механізм відшкодування шкоди в порядку статті 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції"
Аналіз Закону України "Про захист економічної конкуренції" дає підстави зробити висновок, що в цьому Законі не передбачено порядку (механізму) відшкодування шкоди, а тому слід застосовувати положення ЦК України та ГК України. За змістом статті 1166 ЦК України загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв’язок між ними та вина заподіювача шкоди.
- Дело № 910/14588/21 Постанова 16.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Право особи на оскарження в судовому порядку рішення Національного органу інтелектуальної власності про реєстрацію торговельної марки
Передбачена можливість подання заперечень проти заявки до Національного органу інтелектуальної власності (далі – НОІВ) не позбавляє заінтересовану особу права і не перешкоджає їй захистити своє порушене право або охоронюваний законом інтерес шляхом звернення з позовом до суду, зокрема шляхом оскарження прийнятого органом рішення за результатом розгляду поданої заявки. Такий захист має бути ефективним, зокрема, доступним для тих, кого він стосується, спроможним запобігти виникнення або продовженню стверджуваного порушення. Відповідно, неподання заперечень проти заявки до НОІВ не має вирішального значення у з’ясуванні питання щодо наявності / відсутності підстав для оскарження особою, яка вважає свої права порушеними, прийнятого органом рішення і не дає підстав для висновку про те, що рішення органу в такому випадку автоматично вважається прийнятим згідно із законодавчими приписами, а підстави для визнання його недійсним за позовом заінтересованої особи – відсутні.
- Дело № 910/5028/21 Постанова 09.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Критерії заяви (клопотання) про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії до закінчення перегляду в касаційному порядку
Абзацом другим частини четвертої статті 294 ГПК України передбачено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо. Частиною першою статті 332 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Водночас застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави − вагомими, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої постановлено рішення, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог. Заява (клопотання) про зупинення виконання (дії) судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, насамперед вона має бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але суд вирішив питання про їх права та обов’язки) і наявністю доказів на підтвердження таких обставин.
- Дело № 916/2825/20 Ухвала 22.02.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо процесуального строку, встановленого частиною другою статті 321 ГПК України, у межах якого учасник справи може подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами (п.1 ч.2 ст.320 ГПК України)
Системний аналіз змісту статей 118, 119, 321 ГПК України свідчить, що встановлений пунктом 1 частини другої статті 321 цього Кодексу строк у три роки за своєю правовою природою є преклюзивним (припиняючим), тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску. Отже, можливість поновлення трирічного процесуального строку, встановленого частиною другою статті 321 ГПК України, в межах якого учасник справи може подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 320 згаданого Кодексу, процесуальним законом виключається. Положення статей 116—119 ГПК України, якими вичерпно регулюються правовідносини щодо початку, закінчення, зупинення, поновлення та щодо наслідків пропуску процесуальних строків, у тому числі присічного (преклюзивного), визначеного пунктом 1 частини другої статті 321 цього Кодексу, не передбачають, а отже, не допускають можливості переривання процесуальних строків.
- Дело № 925/2073/13 Постанова 08.08.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Можливість перегляду судового рішення у зв'язку з виключними обставинами (п.1 ч.3 ст.320 ГПК України) у разі, якщо воно ще не виконане
Рішення КСУ має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення КСУ, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення КСУ. Тобто рішення КСУ поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Дія рішення КСУ не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися (припинилися) до його ухвалення. Застереження щодо можливості перегляду судового рішення у зв’язку з виключними обставинами у разі, якщо воно ще не виконане, ґрунтується на принципі юридичної визначеності, який вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Суть цього принципу полягає у тому, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов’язковим, не може ставитися під сумнів та підлягає виконанню, тобто вирішення судом спірного питання визнається за істину. Саме з виконанням судового рішення реально поновлюються права особи, яка зверталася з відповідним позовом до суду і за наслідками виконання цього судового рішення отримує визначеність у правовому статусі, на який може покладатися, реалізуючи свої права та обов’язки. Для застосування положень пункту 1 частини третьої статті 320 ГПК України необхідна сукупність таких умов: 1) встановлена КСУ неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи; 2) винятковість випадку, яка полягає в тому, що рішення суду ще не виконане, тобто коли наслідки, передбачені ним, остаточно не настали.
- Дело № 924/57/19 Постанова 27.09.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Передача справи за встановленою юрисдикцією після закриття в ній провадження
Питання про передачу справи за встановленою юрисдикцією після закриття в ній провадження може бути порушено перед судом саме позивачем шляхом подання відповідної заяви. Ухвала про передачу справи за встановленою юрисдикцією постановляється судом касаційної інстанцій за наявності відповідної заяви позивача у справі.
- Дело № 915/1565/20 Ухвала 23.02.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Продовження строку на подання відзиву на касаційну скаргу
Оскільки строк на подання відзиву на касаційну скаргу встановлюється не законом, а судом і може бути продовженим, а не поновленим, то клопотання сторони у справі про поновлення строку на подання відзиву касаційної скарги не може бути задоволено. Тобто відзив на касаційну скаргу, в якому сторона у справі просить поновити строк на його подання, суд залишає без розгляду.
- Дело № 910/16784/20 Постанова 01.08.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
З ВІДСТУПОМ! Щодо повторного подання касаційної скарги цією ж особою на це саме судове рішення
У разі коли подана учасником справи касаційна скарга була розглянута судом і за наслідками касаційного перегляду прийнята відповідна постанова або у відкритті касаційного провадження за такою касаційною скаргою було відмовлено, повторне подання касаційної скарги цією ж особою на це саме судове рішення є неможливим (на підставі п. 3 ч. 1 ст. 293 ГПК України). ОП КГС ВС відступила від висновку КГС ВС, викладеного у постанові від 25.08.2022 у справі № 903/357/21 щодо застосування положень п. 3 ч. 1 ст. 293 ГПК України, а саме: можливості відкриття касаційного провадження та здійснення касаційного перегляду у справі, у разі якщо є ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
- Дело № 903/682/21 Ухвала 18.11.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Підстави, необхідні для прийняття рішення про відступ від правової позиції, раніше сформованої Верховним Судом
Для відступу від правової позиції, раніше сформованої Верховним Судом, необхідно встановити, що існує об’єктивна необхідність такого відступу саме у конкретній справі. Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними або застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.
- Дело № 910/33/21 Постанова 08.02.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
З ВІДСТУПОМ! Щодо оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, у зв’язку з порушенням норм процесуального права
Системний аналіз положень частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини четвертої статті 236 та частини сьомої статті 301 ГПК України свідчить, що суд касаційної інстанції формує висновки щодо застосування не лише норм матеріального права, які є обов’язковими для судів першої та апеляційної інстанцій, а й вказує на особливості та правильність застосування норм процесуального права. Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, у разі, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, можуть бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. ОП КГС ВС відступила від висновків, викладених у постановах КГС ВС від 01.02.2022 у справі № 902/368/16, від 12.05.2021 у справі № 911/1099/20 та від 26.05.2021 у справі № 910/8358/19, про те, що пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України стосується саме застосування норми матеріального права і не охоплює порушення норм процесуального права, тому не може бути підставою для оскарження судових рішень, в яких допущено порушення норм процесуального права.
- Дело № 908/2287/17 Постанова 19.08.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо повноважень суду апеляційної інстанції перевіряти дотримання правил юрисдикції незалежно від доводів апеляційної скарги
Частиною першою статті 269 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Водночас частиною четвертою цієї статті передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно із частиною другою статті 278 ГПК України порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20—23 цього Кодексу, є обов’язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги. Отже, суд апеляційної інстанції незалежно від доводів апеляційної скарги перевіряє дотримання правил юрисдикції господарських судів.
- Дело № 908/2037/20 Постанова 15.02.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Початок перебігу строку на усунення недоліків апеляційної скарги
Право на вчинення процесуальних дій (усунення недоліків) пов’язується з моментом отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а не з моментом перебування поштового відправлення у точці видачі/доставки. Надсилання ухвали до Єдиного державного реєстру судових рішень не впливає на початок і закінчення процесуальних строків для усунення недоліків апеляційної скарги.
- Дело № 922/2201/21 Постанова 17.10.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо вручення копії процесуального документа засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти
Частиною першою статті 285 ГПК України передбачено, що судові рішення суду апеляційної інстанції вручаються (видаються або надсилаються) в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України. За приписами частини п’ятої статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, — у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Частиною п’ятою статті 6 ГПК України унормовано, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі — ЄСІТС) в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Надсилання судом апеляційної інстанції копії ухвали про відкладення розгляду справи представнику позивача засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, зазначену ним під час подання через систему «Електронний суд» апеляційної скарги, відповідає приписам частин п’ятої, сьомої статті 6 ГПК України і судове рішення вважається врученим такому представнику згідно із частиною п’ятою статті 242 цього Кодексу.
- Дело № 927/195/22 Постанова 23.06.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 0940/1338/18 Постанова 21.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Подання позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності
Положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України передбачають подання позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов’язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. Право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом, спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише у разі, коли позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності, за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні може відбутися такий судовий розгляд.
- Дело № 905/458/21 Постанова 18.11.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Процесуальні наслідки неявки належним чином повідомленого позивача у судове засідання
Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 ГПК України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору. У системно-логічному зв’язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з’явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору. Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду. Норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними. Це означає, що відповідно до таких норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов’язок залишити позов без розгляду.
- Дело № 918/1354/23(918/1108/24) Постанова 27.08.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 905/458/21 Постанова 18.11.2022 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Разделы
- Банкрутство
- Договірні зобов'язання
- Дія нормативно-правових актів у часі
- Недоговірні зобов'язання
- Питання щодо способу захисту прав
- Спори за участю фермерських господарств
- Спори щодо визнання недійсними (нікчемними) договорів
- Спори щодо відшкодування шкоди (збитків)
- Спори щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень
- Спори щодо забезпечення виконання зобов'язань
- Спори щодо захисту прав інтелектуальної власності
- Спори щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- Спори щодо оренди землі
- Спори щодо оскарження рішень третейських судів
- Спори щодо охорони навколишнього природного середовища
- Спори щодо права власності на землю
- Спори щодо права власності та інших речових прав
- Спори щодо права постійного користування земельною ділянкою
- Спори, пов'язані з виконанням судових рішень
- Спори, пов'язані з обігом цінних паперів
- Спори, пов'язані з перевезенням залізничним транспортом
- Спори, пов'язані із застосуванням позовної давності
- Спори, пов’язані із визнанням арбітражних угод, визнанням та наданням дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу
- Спори, що виникають в процесі діяльності об'єднання співласників багатоквартирного будинку
- Спори, що виникають з договорів найму (оренди, лізингу) майна
- Спори, що виникають з корпоративних відносин
- Спори, що виникають з кредитних правовідносин
- Спори, що виникають з питань захисту економічної конкуренції
- Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів
- Спори, що виникають з постачання енергоресурсів та інших природних ресурсів
- Спори, що виникають у банківській сфері
- Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань
- Спори, що виникають у сфері будівництва та розвитку інфраструктури
- Спори, що виникають у сфері страхування
- Спори, що виникають із виконання чи невиконання договірних зобов'язань
- Спори, що стосуються питань процесуального права
- Юрисдикція
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.