Касаційний господарський суд
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний господарський суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 2 144 позиции
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026
-
Щодо заборони відступати від змісту типового договору, затвердженого органом державної влади (органом місцевого самоврядування)
Ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
- Дело № 927/253/19 Постанова 25.11.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону
Спонукання підприємства до виконання зобов'язання за договором після закінчення строку його дії, після закінчення того періоду, коли відповідач міг реалізувати право на розміщення замовлення, тобто визначити кількість одиниць товару в конкретній партії та строку її (партії) поставки, проте в межах строку дії договору, не є зміною істотних умов договору про закупівлю після його підписання, як помилково вважає скаржник, безпідставно посилаючись на те, що суди зобов'язали сторону за договором здійснювати свої права поза її волею (не враховуючи встановлених обставин, що відповідні зобов'язання відповідач за власною волею взяв на себе, уклавши договір).
- Дело № 910/1144/19 Постанова 21.12.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо права учасника вимагати проведення аудиторської перевірки фінансової звітності товариства
Учасник товариства до прийняття Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" на підставі положень ЦК України був наділений правами вимагати проведення аудиторської перевірки фінансової звітності товариства, учасником якого він є. До того ж стаття 41 зазначеного Закону, на підставі якої товариство звернулося із запитом про проведення перевірки, не містить жодних застережень та обмежень періоду проведення аудиторської перевірки фінансової діяльності.
- Дело № 910/16262/19 Постанова 28.01.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Спосіб захисту майнових прав шляхом зобов'язання включити кредиторські вимоги до передавального акта не є ефективним
Невключення кредиторських вимог до передавального акта не змінює та не припиняє права вимагати виконання судових рішень та зобов'язань за договорами, а отже, спосіб захисту майнових прав шляхом зобов'язання включити кредиторські вимоги до передавального акта не є ефективним у розумінні статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і осно воположних свобод. Ефективним способом захисту в цьому випадку є звернення позивача із заявою про заміну сторони правонаступником (щодо вимог позивача, стосовно яких прийнято судові рішення) та звернення з позовом до суду в установленому законом порядку (щодо зобов'язань, за якими рішення не приймалися).
- Дело № 908/2337/19 Постанова 29.09.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Мирова угода є виконавчим документом, якщо ухвала про її затвердження відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження"
Наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження у справі припинено. У разі ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди після закінчення строку (настання терміну) виконання нею своїх обов'язків за цією угодою, якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", мирова угода є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою. Отже, за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах.
- Дело № 911/1070/20 Постанова 05.08.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо юрисдикції спорів, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника майна
Справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника майна, а також в інших спорах, які виникають з майнових відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору підвідомчі господарським судам.
- Дело № 916/3066/19 Постанова 15.10.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо визначення ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду
Якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, але при ухваленні рішення буде встановлено порушення, невизнання або оспорювання права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, а також протиправність дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що суперечать законодавству, ущемлюють права і законні інтереси суб'єкта господарювання, суд відповідно до викладеної в позові вимоги може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону, в тому числі зобов'язати орган приватизації вчинити необхідні дії з метою відновлення та захисту прав і законних інтересів позивача.
- Дело № 914/2235/18 Постанова 29.07.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо застосування позовної давності у спорах про повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей
Аналіз положень статей 625, 1212 ЦК України у сукупності з положеннями глави 19 "Позовна давність" розділу V "Строки та терміни. Позовна давність" книги першої "Загальні положення" цього Кодексу про позовну давність дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов'язання (зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей), передбачених в частині другій статті 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу), сплив якої у разі заявлення стороною у спорі про її застосування є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України). Невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували поданню такого позову.
- Дело № 910/9544/19 Постанова 01.06.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо стягнення гарантійного внеску у разі визнання недійсним результату аукціону
За своєю суттю процедура реалізації об'єкта приватизації на аукціоні становить сукупність юридичних дій, в тому числі сплату гарантійного внеску, метою яких є створення конкурентної процедури виявлення переможця аукціону. Тож у разі визнання недійсним його результатів зникає весь юридичний склад процесу відчуження майна і, як наслідок, відпадає правова підстава, за якою договір купівлі-продажу мав бути укладений з переможцем аукціону, що є підставою для стягнення сплаченого потенційним покупцем гарантійного внеску відповідно до статті 1212 ЦК України.
- Дело № 910/6360/20 Постанова 13.05.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відсутність правової підстави відповідно до статті 1212 ЦК України
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
- Дело № 922/2216/18 Постанова 14.01.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо різної правової природи між завданням збитків та набуттям майна без достатньої правової підстави
Завдання збитків та набуття майна без достатньої правової підстави мають різну правову природу і підпадають під різне нормативно-правове регулювання. На відміну від збитків, для стягнення яких підлягає доведенню наявність складу правопорушення, для повернення безпідставно набутих коштів необхідним встановлення обставин набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (потерпілого) та те, що набуття або збереження цього майно відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
- Дело № 910/15621/19 Постанова 04.03.2021 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/13503/19 Постанова 20.10.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо умов виникнення кондикційних зобов'язань
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
- Дело № 906/1216/19 Постанова 24.12.2020 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 911/1317/19 Постанова 21.10.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо повернення безпідставно набутого майна (коштів)
У разі коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Застосування положень статті 1212 ЦК України передбачає встановлення наявності у позивача права власності на безпідставно набуте відповідачем майно. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
- Дело № 920/1122/19 Постанова 03.11.2020 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 916/1577/19 Постанова 23.07.2020 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 906/456/19 Постанова 02.07.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо можливості забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису
У разі оскарження в судовому порядку виконавчого напису нотаріуса шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, є адекватним та ефективним способом забезпечення позову. Захід забезпечення позову про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса не є тотожним із позовною вимогою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки в цьому випадку до вирішення спору по суті про відповідність / невідповідність оспорюваного виконавчого напису вимогам закону лише зупиняється процедура виконання такого виконавчого напису з метою надання можливості позивачу захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження, без нових звернень до суду.
- Дело № 902/1264/20 Постанова 13.08.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо наслідків зупинення судом дії ухвали про забезпечення позову, яка стосувалася дій приватного виконавця
Зупинення судом дії ухвали про забезпечення позову, яка стосувалася дій приватного виконавця, свідчить про те, що обставини, які стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, були усунені.
- Дело № 904/5347/19 Постанова 17.09.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо виконання рішення у справі за умови поширення дії мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов'язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції
Навіть за умов поширення дії мораторію, передбаченого пунктом 51 розділу 3 "Перехідні та прикінцеві положення" Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", зокрема, на звернення стягнення на активи боржника за зобов'язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, вказане не звільняє державного виконавця від необхідності вчинення дій (застосування механізмів), передбачених статтею 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Закон України "Про виконавче провадження" встановлює певний порядок вчинення виконавчих дій і не надає державному виконавцю права вільного розсуду визначати "доцільно" чи "недоцільно" вживати їх взагалі. А тому він зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів для повного та своєчасного виконання рішення суду відповідно до закону, а не крізь призму суб'єктивного сприйняття "доцільності" вирішувати питання: чи здійснювати виконання за виконавчим документом, чи ні.
- Дело № 905/2999/17 Постанова 17.09.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо права фізичної особи – підприємця на звернення до суду та підписання позовної заяви, поданої в межах справи про її банкрутство (відкритої за нормами Закону про банкрутство)
Правові наслідки визнання фізичної особи, в тому числі фізичної особи – підприємця, банкрутом полягають в обмеженні під час провадження у справі про неплатоспроможність її повноважень розпорядження всіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, які переходять до керуючого реалізацією. Однак норми КУзПБ не містять жодних обмежень у праві на звернення до суду визнаної банкрутом фізичної особи – підприємця з позовом до третіх осіб, у тому числі в разі, якщо така позовна заява подана в період до введення в дію цього Кодексу, однак розглянута господарським судом, коли провадження у справі про неплатоспроможність (банкрутство) уже здійснювалося за нормами Кодексу.
- Дело № 5023/5722/11 (922/3331/20) Постанова 08.09.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо можливості судового захисту переважного права учасника товариства на придбання частки у разі його відмови від отримання надісланого поштою повідомлення іншого учасника про намір продати свою частку третій особі
У разі відмови учасника товариства від отримання надісланого поштою повідомлення іншого учасника про намір продати свою частку третій особі, що підтверджується відміткою в поштовому повідомленні, і неподання ним заяви про намір скористатися своїм переважним правом протягом 30 днів з дати відмови на 31 день така частка може бути відчужена третій особі на раніше повідомлених умовах, і в такому разі учасник товариства не має права вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов'язків покупця частки.
- Дело № 925/1130/20 Постанова 24.11.2021 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 921/383/20 Постанова 04.08.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо обов'язку замовника прийняти виконані роботи за договором на підставі підписаного в односторонньому порядку акта виконаних робіт
Передання та прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором. Підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. При цьому сам собою факт відсутності підписаних сторонами актів передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання підрядником робіт. Обов'язок прийняти виконані роботи, а в разі виявлення недоліків робіт – негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
- Дело № 910/16308/20 Постанова 17.08.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
З ВІДСТУПОМ! Щодо можливості встановлення сторонами в договорі іншого строку нарахування штрафних санкцій, ніж той, який визначений частиною шостою статті 232 ГК України
У кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати, фактичний момент оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим за шість місяців. ОП КГС ВС уточнила висновок, викладений в постановах КГС ВС від 15.11.2019 у справі № 904/1148/19 та від 12.12.2019 у справі № 911/634/19 щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України.
- Дело № 908/948/23 Постанова 04.07.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/13575/20 Постанова 20.08.2021 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Разделы
- Банкрутство
- Договірні зобов'язання
- Дія нормативно-правових актів у часі
- Недоговірні зобов'язання
- Питання щодо способу захисту прав
- Спори за участю фермерських господарств
- Спори щодо визнання недійсними (нікчемними) договорів
- Спори щодо відшкодування шкоди (збитків)
- Спори щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень
- Спори щодо забезпечення виконання зобов'язань
- Спори щодо захисту прав інтелектуальної власності
- Спори щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- Спори щодо оренди землі
- Спори щодо оскарження рішень третейських судів
- Спори щодо охорони навколишнього природного середовища
- Спори щодо права власності на землю
- Спори щодо права власності та інших речових прав
- Спори щодо права постійного користування земельною ділянкою
- Спори, пов'язані з виконанням судових рішень
- Спори, пов'язані з обігом цінних паперів
- Спори, пов'язані з перевезенням залізничним транспортом
- Спори, пов'язані із застосуванням позовної давності
- Спори, пов’язані із визнанням арбітражних угод, визнанням та наданням дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу
- Спори, що виникають в процесі діяльності об'єднання співласників багатоквартирного будинку
- Спори, що виникають з договорів найму (оренди, лізингу) майна
- Спори, що виникають з корпоративних відносин
- Спори, що виникають з кредитних правовідносин
- Спори, що виникають з питань захисту економічної конкуренції
- Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів
- Спори, що виникають з постачання енергоресурсів та інших природних ресурсів
- Спори, що виникають у банківській сфері
- Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань
- Спори, що виникають у сфері будівництва та розвитку інфраструктури
- Спори, що виникають у сфері страхування
- Спори, що виникають із виконання чи невиконання договірних зобов'язань
- Спори, що стосуються питань процесуального права
- Юрисдикція
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.