Skip to content
Supreme Court · legal positions

Кримінальний кодекс України

The legal positions of the Supreme Court in the section «Кримінальний кодекс України», newest first. The search below looks in this section.

New positions

Found 1,404 positions

Source: lpd.court.gov.ua, updated November 3, 2026

  1. CrCC SC Крадіжка (стаття 185)

    Заборона призначення покарання за окремими епізодами крадіжок, які не мають самостійної кваліфікації

    Передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого, як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається. Призначення покарання за окремими епізодами крадіжок, які не мають самостійної кваліфікації, становить неправильне застосування кримінального закону.

    On the Supreme Court site ↗

  2. CrCC SC Розбій (стаття 187)

    Вплив на кваліфікацію опору потерпілого, здійсненого після висловлення на його адресу погрози застосування насильства при розбої (ст. 187 КК)

    Оскільки у момент висунення вимоги про передачу коштів погрозу застосування пістолета потерпілий сприйняв як таку, що дійсно може бути реалізована та враховуючи, що розбій вважається закінченим з моменту вчинення нападу, опір, який потерпілий згодом почав чинити, у цьому випадку на кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 187 КК не впливає.

    On the Supreme Court site ↗

  3. CrCC SC Шахрайство (стаття 190)

    Обман як спосіб вчинення шахрайства

    При шахрайстві волевиявлення потерпілого фальсифікується, потерпілий в цьому випадку діє під впливом обману, який є інструментом впливу на волю і свідомість потерпілого. Обманом визначається свідомий вплив на психіку іншої особи, що полягає у наданні завідомо неправдивої інформації, підтриманні наявної в особи помилки, неповідомленні інформації з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі нею майна або права на нього.

    On the Supreme Court site ↗

  4. CrCC SC Шахрайство (стаття 190)

    Шахрайство (ст. 190 КК) при отриманні майна за умови виконання зобов’язання. Обман та зловживання довірою як способи вчинення шахрайства

    Як випливає зі змісту ст. 190 КК та правозастосовної практики, отримання майна за умови виконання якого-небудь зобов'язання належить кваліфікувати як шахрайство в тому разі, коли винна особа в момент заволодіння цим майном мала на меті його присвоїти, а зобов’язання – не виконувати. Як шахрайство, вчинене шляхом зловживання довірою, слід розглядати укладення договорів кредиту, позики, попередньої оплати за виконання певної робити тощо без наміру повернути отримані кошти чи інші матеріальні цінності, виконати належно обумовлену роботу чи повернути борг. Обман як спосіб шахрайства полягає в повідомленні потерпілому неправдивих відомостей або у приховуванні відомостей про різноманітні обставини, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки потерпілого. До вказаних обставин відносяться й такі, що стосуються певних подій, юридичних фактів, дій окремих осіб.

    On the Supreme Court site ↗

  5. CrCC SC Крадіжка (стаття 185)

    Кваліфікація проникнення у нічний час на територію закритої, огородженої тераси непрацюючого кафе (ч. 3 ст. 185 КК)

    Якщо жодних об’єктивних причин для проникнення у нічний час на територію закритої, огородженої тераси непрацюючого кафе у особи не було, висновок суду про те, що таке проникнення вчинено з метою крадіжки є правильним.

    On the Supreme Court site ↗

  6. CrCC SC Крадіжка (стаття 185)

    Кваліфікація дій щодо заволодіння майном, яке забуте власником у громадському місці з обмеженим простором (ст. 185 КК)

    Заволодіння майном, яке фактично не вийшло з володіння власника, а опинилося з будь-яких причин у неналежному, але відомому йому місці (залишене чи забуте), особою, яка знала кому належить це майно, мала підстави вважати де знаходиться власник речі і усвідомлювала, що він може за нею повернутися, слід розцінювати не як привласнення знахідки, а як крадіжку чужого майна. Якщо привласнення майна відбувається в адміністративних приміщеннях, пунктах здійснення розрахунково-касових операцій та інших громадських місцях з обмеженим простором, в таких випадках слід констатувати презумпцію «забутості» речі її власником: у подібних випадках особа, яка привласнює річ, має розуміти, що зовнішні умови, обстановка, розташування речі свідчать про те, що вона фактично не вийшла з володіння власника, а лише залишена чи забута ним. На відміну від крадіжки, привласнене майно може вважатися знахідкою лише за умов, що: а) воно вибуло з володіння власника; б) місцезнаходження цього майна власнику не відомо; в) між втратою майна та його знахідкою пройшов тривалий час, який давав власнику підстави вважати майно остаточно втраченим; г) особа, яка знайшла майно, не була очевидцем події втрати і сама не чинила будь-яких активних дій, спрямованих на вилучення майна з володіння власника; д) відсутня можливість виявлення (ідентифікації) законного власника майна.

    On the Supreme Court site ↗

  7. CrCC SC Кримінальні правопорушення проти власності, поєднані з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище

    Кваліфікація дій особи, якщо умисел на вчинення нападу з метою заволодіння майном виник після проникнення до приміщення з вільним доступом (ч. 1 ст. 187 КК)

    Якщо умисел на здійснення нападу з метою заволодіння майном виник у винного після проникнення до приміщення (банку), доступ до якого є вільним – у діях останнього відсутня кваліфікуюча ознака «проникнення у інше приміщення».

    On the Supreme Court site ↗

  8. CrCC SC Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи (стаття 284)

    Вирішення цивільного позову у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК та закриття кримінального провадження.

    У випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК та закриття кримінального провадження, цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті та може бути переданий для розгляду в порядку цивільного судочинства

    On the Supreme Court site ↗

  9. CrCC SC Незаконне заволодіння транспортним засобом (стаття 289)

    Відсутність підстав притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 289 КК, якщо є спір про право власності на майно

    Якщо мопед опинився в користуванні обвинуваченого під час його перебування у фактичних шлюбних відносинах з потерпілою і між ними існує спір щодо спільного майна – цей спір має вирішуватися на підставі норм цивільного та сімейного права, а не шляхом притягнення особи до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 289 КК.

    On the Supreme Court site ↗

  10. CrCC SC Загальні засади призначення покарання (стаття 65)

    Урахування судом часткового визнання засудженим своєї вини як обставини, яка пом’якшує покарання, якщо засуджений фактично її заперечує

    Урахування судом часткового визнання засудженим своєї вини та щирого каяття як обставин для призначення засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК, у випадку, коли засуджений під час судового розгляду заперечує свою вину, та неврахування судом у повній мірі ступеня тяжкості вчиненого злочину, конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема, скоєння його у співучасті, а також усіх даних, що характеризують особу засудженого, є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

    On the Supreme Court site ↗

  11. CrCC SC Загальні засади призначення покарання (стаття 65)

    Загальні засади призначення покарання. Неможливість зменшення судом розміру відшкодування шкоди, якщо її завдано вчиненням злочину (ч. 4 ст. 1193 ЦК)

    Призначене особі покарання повинне бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винуватого, виходячи з мети покарання, принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації призначення покарання. Шкода, завдана злочином, не може бути зменшена судом залежно від матеріального становища винуватої особи (ч. 4 ст. 1193 ЦК).

    On the Supreme Court site ↗

  12. CrCC SC Розбій (стаття 187)

    Необов’язковість призначення експертизи для визначення розміру завданих потерпілому збитків у разі обвинувачення особи у вчиненні розбою

    У разі обвинувачення особи у вчиненні розбою (ст. 187 КК), який вважається закінченим з моменту нападу, призначення експертизи для визначення розміру завданих потерпілому збитків не є обов’язковим.

    On the Supreme Court site ↗

  13. CrCC SC Кримінальні правопорушення, що посягають на порядок експлуатації озброєння і військової техніки (статті 414–417)

    Порушення правил водіння спеціального виду транспорту, що використовуються у Збройних Силах України, при кваліфікації дій за ст. 415 КК

    Порушення правил водіння за участі спеціального виду транспорту, що використовуються у Збройних Силах України, утворює склад злочину, передбачений ст. 415 КК. При цьому такі правила визначаються як загальними, так і спеціальними нормативно-правовими актами, які повинні зазначатися у мотивувальній частині вироку з вказівкою на те, порушення яких саме правил водіння були безпосередньою причиною настання суспільно небезпечних наслідків.

    On the Supreme Court site ↗

  14. CrCC SC Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів (стаття 305)

    Обставини, що свідчать про умисел обвинуваченого на переміщення наркотичних засобів з приховуванням від митного контролю

    Про умисел обвинуваченого на переміщення наркотичних засобів з приховуванням від митного контролю може свідчити, зокрема, місце приховання таких засобів, керування автомобілем самим обвинуваченим, а також його поведінка під час виявлення наркотичних засобів працівниками митниці.

    On the Supreme Court site ↗

  15. CrCC SC Хуліганство (стаття 296)

    За наявності особистих мотивів кваліфікація дій за ст. 296 КК виключається. Кваліфікація дій учасників групи осіб за попередньою змовою, які узгодженими діями однакової інтенсивності спричинили потерпілому різного ступеня тяжкості тілесні ушкодження.

    Вимога обвинуваченого погасити прострочену фінансову заборгованість, адресована потерпілому безпосередньо перед спричиненням тілесних ушкоджень, свідчить про наявність особистих мотивів та виключає кваліфікацію дій за ст. 296 «Хуліганство» КК. Якщо учасники групи осіб за попередньою змовою своїми спільними узгодженими діями однакової інтенсивності без значного розриву у часі спричинили потерпілому різного ступеня тяжкості тілесні ушкодження, то дії кожного з них кваліфікується за однією статтею Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за більш небезпечні тілесні ушкодження.

    On the Supreme Court site ↗

  16. CrCC SC Відмежування від інших правопорушень

    Наявність дозвільних та проєктних документів при кваліфікації за ст. 254 КК. Відмежувальні ознаки між складами правопорушень, передбачених у ст. 254 КК та ст. 53 КУпАП, ч. 2 ст. 240 та ст. 57 КУпАП.

    Наявність дозвільних та проєктних документів на будівництво ставка та зміну цільового призначення земельної ділянки, що були видані відповідними органами її попередньому власнику, не виключають протиправності дій обвинуваченого за ст. 254 КК. Суспільно небезпечні наслідки у виді тривалого зниження або втрати родючості земель, виведення їх з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 254 КК, що з-поміж інших відмежовує його від складу адміністративного правопорушення у ст. 53 КУпАП. Корисні копалини місцевого значення, зважаючи на формулювання ч. 2 ст. 240 КК, є предметом порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля. Відмежувальними ознаками між складами правопорушень, передбачених у ч. 2 ст. 240 та у ст. 57 КУпАП, є суспільно небезпечне діяння (порушення встановлених правил використання надр – ч. 2 ст. 240 КК, невиконання правил охорони надр (ст. 57 КУПАП) та наслідки (створення небезпеки для життя, здоров’я людей чи довкілля – ч. 2 ст. 240 КК).

    On the Supreme Court site ↗

  17. CrCC SC Шахрайство (стаття 190)

    Цивільно-правові відносини між обвинуваченим та потерпілим, закріплені у правочині, як частина реалізації умислу особи на заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою. Можливість кваліфікації діяння особи як шахрайства

    Наявність цивільно-правових відносин між обвинуваченим та потерпілим, що були закріплені у правочині, можуть бути частиною реалізації умислу особи на заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою та не виключають можливості кваліфікації діяння особи як шахрайства за наявності складу цього кримінального правопорушення.

    On the Supreme Court site ↗

  18. CrCC SC Розбій (стаття 187)

    Визнання співучасником розбійного нападу особи, яка безпосередньо до потерпілого не застосовувала насильство, небезпечне для його життя чи здоров’я, однак у межах домовленості вчинила напад з метою заволодіння майном потерпілого

    Співучасником розбійного нападу визнається особа, яка безпосередньо до потерпілого не застосовувала насильство, небезпечне для його життя чи здоров’я, однак у межах домовленості з іншим співучасником вчинила напад з метою заволодіння майном потерпілого.

    On the Supreme Court site ↗

  19. CrCC SC Кримінальні правопорушення, що ставлять у небезпеку життя та здоров’я особи (статті 135–137)

    Кваліфікація дій водія, який вчинив ДТП, поставивши потерпілого у небезпечний для життя стан, після чого з місця події втік (ст. 135 КК)

    Дії водія, який вчинив ДТП, поставивши потерпілого у небезпечний для життя стан, після чого з місця події втік, підлягають кваліфікації за ст. 135 КК незалежно від того, чи могла своєчасно надана допомога потерпілому відвернути настання шкоди для його життя чи здоров’я.

    On the Supreme Court site ↗

  20. CrCC SC Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (cтаття 116)

    Недостатність встановлення факту ймовірного перебування обвинуваченого під час вчинення злочину у стані фізіологічного афекту для кваліфікації дій за ст. 116 КК. Компетенція суду щодо встановлення юридичного критерію стану сильного душевного хвилювання.

    Для кваліфікації дій особи за ст. 116 «Умисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання» КК недостатнім є встановлення у висновку судово-психіатричної експертизи факту ймовірного перебування обвинуваченого під час вчинення злочину у стані фізіологічного афекту (психологічний критерій). Нормативна підстава кваліфікації за вказаною статтею передбачає обов’язкове врахування судом юридичного критерію, а саме раптовості виникнення стану сильного душевного хвилювання та причин його виникнення (протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого). Встановлення юридичного критерію стану сильного душевного хвилювання є компетенцією суду, а не експерта.

    On the Supreme Court site ↗

The analysts of the Supreme Court wrote these positions. A position is not a quotation of the ruling: read the ruling itself before you cite it in a procedural document.

Case law for your case

Merit finds the Supreme Court positions for your case

Merit reads the case file, builds the position and finds the case law that supports it. You can open and check each reference.

Book a demo Supreme Court positions in Claude and ChatGPT