Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань
The legal positions of the Supreme Court in the section «Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань», newest first. The search below looks in this section.
New positions
Found 50 positions
Source: lpd.court.gov.ua, updated October 29, 2026
-
Одночасне стягнення збитків у вигляді відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочення та пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення неправомірне
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення та пені (визначеної сторонами у договорі як «збитки») у відсотках від суми простроченого платежу за кожен день прострочення свідчить про подвійне стягнення та суперечить статті 61 Конституції України. При цьому за наявності у договорі умов щодо подвійного стягнення пені суд має відмовляти в задоволенні позовних вимог про стягнення тієї пені, розмір та порядок нарахування якої не відповідає вимогам закону.
- Case No. 912/1153/19 Постанова December 19, 2019 Decision in the register ↗
-
Правова природа погодженої сторонами штрафної санкції, обрахованої у відсотковому розмірі за кожен місяць прострочення. Наслідки зазначення у мировій угоді неустойки (пені) як штрафу.
Розмір погодженої сторонами у мировій угоді штрафної санкції, обрахованої у відсотковому розмірі за кожен місяць прострочення, відповідає поняттю «пеня». Зазначення в мировій угоді неустойки (пені) як штрафу не перетворює її в штраф і не є підставою для відмови у стягненні неустойки (пені) у разі прострочення виконання зобов'язання (сплати коштів).
- Case No. 922/4400/17 Постанова July 25, 2018 Decision in the register ↗
-
Наявність підстав для нарахування продавцем пені поза межами строку дії договору купівлі-продажу за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару, яке сталося під час дії цього договору
Строк дії договору та строк виконання зобов'язання за договором не є тотожними, а закінчення строку дії договору не вважається підставою для припинення зобов'язань за договором, зокрема, в частині оплати поставленого товару, а тому немає підстав для нарахування продавцем пені поза межами строку дії договору купівлі-продажу за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару, яке сталося під час дії цього договору.
- Case No. 927/333/17 Постанова May 4, 2018 Decision in the register ↗
-
Умови відступлення права нарахування (вимоги) інфляційних втрат та трьох процентів річних, нарахованих на суму коштів, розміщених на депозитному рахунку цедента за договором банківського депозиту, укладеним між цедентом та банком (боржником)
У разі коли умови договору відступлення є чітко визначеними та унеможливлюють нерозуміння або виникнення сумнівів щодо предмета відступлення (зокрема, зазначено, що предметом відступлення є право вимоги сплатити три проценти річних від простроченої суми та інфляційних втрат), а законодавством не заборонено відступлення майбутніх вимог, то цедентом відступлено цесіонарію дійсне право на нарахування за майбутній період і стягнення з банку (боржника) трьох процентів річних та інфляційних втрат.
- Case No. 910/11965/16 Постанова October 18, 2018 Decision in the register ↗
-
Стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інфляційних втрат та трьох процентів річних за невиконання судового рішення в адміністративній справі щодо перерахування розміщених у неплатоспроможному банку пенсійних активів
Оскільки зобов’язання Фонду щодо повернення пенсійних активів, розміщених у банку, за своєю суттю не є грошовим зобов’язанням, то немає правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з Фонду інфляційних втрат та трьох процентів річних.
- Case No. 910/21267/16 Постанова May 21, 2019 Decision in the register ↗
-
Застосування положення частини другої статті 625 ЦК України стосовно стягнення інфляційних втрат до правовідносин, пов’язаних з обігом векселів
Якщо спірні правовідносини сторін врегульовано вексельним законодавством, яким не передбачено стягнення інфляційних втрат у разі прострочення виконання вексельного зобов’язання, то норми статті 625 ЦК України не підлягають застосуванню до таких правовідносин. Застосування норм ЦК України, які регулюють відповідальність за прострочення виконання зобов’язань, до правовідносин, пов’язаних з обігом векселів, є можливим лише у разі зазначення про це в актах вексельного законодавства, названих в Законі України «Про обіг векселів в Україні».
- Case No. 920/12/18 Постанова May 14, 2020 Decision in the register ↗
- Case No. 920/16/18 Постанова January 15, 2020 Decision in the register ↗
- Case No. 904/64/18 Постанова May 14, 2019 Decision in the register ↗
- Case No. 904/9951/17 Постанова October 31, 2018 Decision in the register ↗
- Case No. 904/8711/17 Постанова May 23, 2018 Decision in the register ↗
- Case No. 904/8710/17 Постанова May 23, 2018 Decision in the register ↗
- Case No. 904/8713/17 Постанова May 22, 2018 Decision in the register ↗
- Case No. 904/8714/17 Постанова May 15, 2018 Decision in the register ↗
-
Стягнення з боржника (страховика) в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних за порушення зобов’язання, яке виникло з договору страхування, якщо судове рішення про стягнення страхового відшкодування фактично не виконано
Якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів у спорі, який виник з договору страхування, фактично не виконано, кредитор має право вимагати стягнення з боржника у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та трьох процентів річних до повного його виконання.
- Case No. 910/3855/17 Постанова March 7, 2018 Decision in the register ↗
-
Встановлення в договорі іншого розміру процентів річних за неправомірне користування чужими коштами, ніж передбачений частиною другою статті 625 ЦК України. Можливість іншого способу обчислення процентів за умовами договору.
Системний аналіз частини другої статті 536, частини другої статті 625 та статті 627 ЦК України дає змогу дійти висновку, що законодавцем не обмежено право сторін визначити у договорі розмір процентів за неправомірне користування чужими коштами. Однак диспозитивний характер цих норм у цілому обмежується положенням частини другої статті 625 ЦК України, яка зазначає про стягнення трьох процентів річних, що має наслідком визначення таких процентів саме у річних, а не у будь-який інший спосіб обчислення процентів за умовами договору. Отже, законодавцем передбачено, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення (зокрема, в розмірі певного проценту за кожний день прострочення). При цьому слід зазначити, що проценти за користування чужими коштами, які відповідно до договору нараховуються за кожен день прострочення виконання зобов’язання, за своєю правовою природою підпадають під визначення пені, передбаченої статтею 549 ЦК України.
- Case No. 922/3578/18 Постанова June 5, 2020 Decision in the register ↗
-
Можливість застосування положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» у разі вирішення спору про стягнення процентів річних, нарахованих на суму боргу
Стягнення процентів річних не є предметом регулювання Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», оскільки в ньому йдеться лише про застосування відповідальності у вигляді пені. Тому застосування положень цього Закону, зокрема статті 3, до правовідносин, пов’язаних зі стягненням процентів річних від простроченої суми, є помилковим. Сплата процентів річних від простроченої суми, так само як й інфляційні нарахування, не мають, на відміну від пені, характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування коштами, належними до сплати кредиторові.
- Case No. 911/3847/17 Постанова October 11, 2018 Decision in the register ↗
-
Наслідки розстрочення або відстрочення виконання судового рішення про стягнення заборгованості за договором для існування договірного зобов’язання боржника та застосування до боржника відповідальності за частиною другою статті 625 ЦК України
Розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільного або господарського зобов’язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не припиняє договірного зобов’язання боржника, а тому не звільняє його від наслідків порушення відповідного зобов’язання, зокрема шляхом сплати сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України. Отже, після прийняття судом рішення про розстрочення або відстрочення виконання рішення грошове зобов’язання боржника не припиняється і передбачені статтею 625 ЦК України інфляційні втрати та три проценти річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов’язання.
- Case No. 905/600/18 Постанова July 5, 2019 Decision in the register ↗
-
Підстава для нарахування за договором купівлі-продажу природного газу пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат, передбачених статтею 625 ЦК України, у випадку підписання сторонами спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків
Підставою для нарахування за договором пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат згідно зі статтею 625 ЦК України може бути наявність суми основного боргу, що не була предметом регулювання за спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків і несвоєчасно сплачена боржником за рахунок власних коштів.
- Case No. 924/296/18 Постанова May 31, 2019 Decision in the register ↗
-
Стягнення з боржника в судовому порядку суми інфляційних нарахувань, пені та процентів річних, якщо судове рішення про стягнення основної суми боргу фактично не виконано
Регламентоване законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор має право вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань, пені та процентів річних до повного виконання грошового зобов’язання
- Case No. 905/1758/18 Постанова August 15, 2019 Decision in the register ↗
-
Порядок розрахунку інфляційних збитків. Включення інфляційних збитків попереднього періоду до загальної суми боргу.
У разі зменшення суми боргу внаслідок часткового виконання зобов’язання боржником суму погашення потрібно віднімати не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). Подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій самій послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу в новому розрахунковому місяці). При обчисленні інфляційних втрат за наступний період до початкової заборгованості включається сума боргу, яка визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній період. Методика розрахунку інфляційних збитків відповідно до статті 625 ЦК України передбачає такий математичний підхід, що дозволяє включення інфляційних збитків попереднього періоду до загальної суми боргу, яка обраховується із застосуванням індексів інфляції, визначених Держстатом України на наступні періоди, без переривання ланцюга розрахунку у випадку зниження інфляції менше 100% (дефляції).
- Case No. 905/21/19 Постанова June 26, 2020 Decision in the register ↗
-
Особливості застосування сторонами договору оперативно-господарських санкцій
Як випливає з положень статті 237 ГК України, особливістю оперативно-господарських санкцій є те, що, на відміну від штрафних санкцій, до яких вдаються виключно за рішенням суду, вони застосовуються самими сторонами зобов’язання в односторонньому порядку, тобто без попередження заздалегідь. Оперативно-господарські санкції застосовують самі суб’єкти господарських відносин в оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів і без згоди іншої сторони зобов’язання. Це, зокрема, є головною умовою застосування сторонами таких санкцій, про що має бути пряма вказівка в договорі. При цьому до суб’єкта, який порушив господарське зобов’язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, які передбачено договором.
- Case No. 905/2319/17 Постанова October 15, 2019 Decision in the register ↗
-
Нарахування боржнику неустойки відповідно до статті 785 ЦК України після визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури
Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору, якщо наймач не виконує обов'язку щодо негайного повернення речі, і належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним. Водночас відповідно до статті 59 КУзПБ з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у боржника не виникають нові грошові зобов’язання і припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута, що є підставою для відхилення заявлених кредиторських вимог в частині нарахованої суми неустойки.
- Case No. 916/1428/19 Постанова June 8, 2021 Decision in the register ↗
-
Щодо обов’язку Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) сплачувати за ліквідованого страховика пеню, три проценти річних та інфляційні втрати за прострочення виплати страхового відшкодування, допущеного ліквідованим страховиком
МТСБУ не звільняється від обов’язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, встановлені законом (частина друга статті 625 ЦК України та пункт 36.5 статті 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») суми трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування є невід’ємною (складовою) частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.
- Case No. 910/17668/21 Постанова October 17, 2023 Decision in the register ↗
-
З ВІДСТУПОМ! Щодо стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом з огляду на мораторій, встановлений статтею 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669-VII забороняється нарахування пені на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами. До зобов’язання за кредитним договором, зокрема, належать і зобов’язання зі сплати процентів, що прямо випливає з положень частини 1 статті 1048, частини 1 статті 1054 та статті 1056-1 ЦК України. Ураховуючи, що проценти за користування кредитом є зобов’язанням за кредитним договором і складовим елементом плати за наданий кредит, що разом із тілом кредиту становлять загальну суму боргу і охоплюються поняттям "основна сума заборгованості із зобов’язань за кредитом", визначеним частиною 1 статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", підстав для нарахування пені на прострочену заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом немає. ОП КГС ВС відступила від висновку, викладеного КГС ВС у постанові від 10.12.2020 у справі № 910/3262/16, згідно з яким дія вказаного Закону № 1669-VII не поширюється на стягнення пені за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитом, а поширюється лише на нарахування штрафних санкцій на основну суму заборгованості (тіло кредиту) за кредитними зобов’язаннями.
- Case No. 910/23042/16 Постанова February 17, 2023 Decision in the register ↗
-
Зменшення судом розміру штрафу, передбаченого статтею 116 Статуту залізниць, на підставі статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України
Відсутність у Статуті залізниць норми про можливість зменшення неустойки за клопотанням боржника не може обмежувати право останнього на звернення до суду з клопотанням на підставі частини 3 статті 551 ЦК України та частини 1 статті 233 ГК України. Суд має розглянути таке клопотання з урахуванням наведених заявником доводів та конкретних обставин справи.
- Case No. 904/934/22 Постанова March 27, 2023 Decision in the register ↗
-
Про помилкове застосування санкцій, передбачених абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, за порушення виконання грошових зобов’язань
Застосування до боржника, який порушив господарське зобов’язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, можливе за сукупності умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов’язання, пов’язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, із вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу. Застосування положення абзацу третього частини другої статті 231 ГК України до грошових зобов’язань є помилковим. Правовідношення, у якому замовник зобов’язаний оплатити надану послугу грошима, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов’язанням.
- Case No. 910/9375/21 Постанова August 23, 2022 Decision in the register ↗
-
Щодо відсутності підстав для застосування субсидіарної відповідальності органу місцевого самоврядування за зобов’язаннями комунальних комерційних підприємств
Комунальні комерційні підприємства за своїми зобов'язаннями відповідають самостійно. Субсидіарна відповідальність органу місцевого самоврядування за зобов’язаннями комунальних комерційних підприємств настає в разі, якщо буде доведено, що комунальне комерційне підприємство було доведено до банкрутства саме діями його засновника (учасника) - органу місцевого самоврядування
- Case No. 922/2394/20 Постанова December 1, 2021 Decision in the register ↗
The analysts of the Supreme Court wrote these positions. A position is not a quotation of the ruling: read the ruling itself before you cite it in a procedural document.
Merit finds the Supreme Court positions for your case
Merit reads the case file, builds the position and finds the case law that supports it. You can open and check each reference.