Велика Палата
The legal positions of the Supreme Court in the section «Велика Палата», newest first. The search below looks in this section.
New positions
Found 1,402 positions
Source: lpd.court.gov.ua, updated November 3, 2026
-
Обмеження щодо загального збільшення ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину й дизельного пального, природного газу та електричної енергії (у разі коливання цін на ринку)
Загальне збільшення ціни за товар при послідовних змінах до договору про закупівлю (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати 10 % від ціни товару, визначеної в договорі, зокрема й у випадку закупівлі бензину і дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину й дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів у цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.
- Case No. 920/19/24 Постанова November 21, 2025 Decision in the register ↗
Published April 7, 2026 On the Supreme Court site ↗
-
Належний позивач у справі за позовом прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності правочину
Для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти слід повертати (стягувати) саме на користь держави в особі уповноваженого органу як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету . Тобто у спорі за позовом прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності правочину головний розпорядник бюджетних коштів, визначений прокурором як позивач, на користь якого прокурор просить стягнути кошти (застосувати реституцію), є належним позивачем у справі, який уособлює державу, за захистом інтересів якої прокурор звернувся із цим позовом до суду.
- Case No. 920/19/24 Постанова November 21, 2025 Decision in the register ↗
Published April 7, 2026 On the Supreme Court site ↗
-
Строки звернення до суду при оскарженні податкових повідомлень-рішень після адміністративного оскарження
При зверненні до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень після їх оскарження в досудовому (адміністративному) порядку застосовується спеціальна норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, яка встановлює місячний строк, що обчислюється з дня, наступного за днем закінчення процедури адміністративного оскарження. Ця норма має перевагу над загальною нормою частини четвертої статті 122 КАС України, яка передбачає тримісячний строк. ВП ВС відступила від власного висновку, викладеного в постанові від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19, про те, що норма пункту 56.18 статті 56 ПУ України встановлює спеціальні строки звернення до суду, відсилаючи в цьому питанні до статті 102 цього Кодексу. ВП ВС зазначила, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не встановлює строку звернення до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення та не є відсильною до норми, яка їх встановлює, а отже, не є тим «іншим законом», яким встановлені спеціальні строки звернення до суду.
- Case No. 500/2276/24 Постанова July 16, 2025 Decision in the register ↗
Published August 8, 2025 On the Supreme Court site ↗
-
Позовна давність щодо вимог про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних, передбачених ст. 625 ЦК України, під час дії карантину та воєнного стану
В разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану. Тому звернення до суду з позовними вимогами про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних без обмеження останніми трьома роками, що передували подачі позову, є обґрунтованим у разі, якщо позовна давність за такими вимогами не спливла станом на 02 квітня 2020 року.
- Case No. 903/602/24 Постанова July 2, 2025 Decision in the register ↗
Published July 21, 2025 On the Supreme Court site ↗
-
Застосування ч. 2 ст. 364 ЦК України шляхом стягнення грошової компенсації вартості частки у спільному майні, яким є житло
Саме собою застосування частини другої статті 364 ЦК України, яка надає співвласникові право на грошову компенсацію через неможливість виділу частки в натурі, має законну підставу в національному законодавстві. Проте у правовідносинах, де об’єктом є єдине житло відповідачів, таке застосування не може бути автоматичним, оскільки пов`язане з можливим подальшим примусовим виконанням рішення, що фактично призводитиме до втрати житла. При припиненні за вимогою одного зі співвласників його права на частку у спільному майні, яке є житлом, суд зобов’язаний оцінювати реальну платоспроможність іншого співвласника сплатити компенсацію без втрати єдиного житла. Присудження на користь одного співвласника компенсації вартості його частки у спільному майні, яким є житло, не може відбуватися, якщо виконання такого рішення іншими співвласниками призведе до звернення стягнення на це житло, яке є єдиним для них.
- Case No. 466/2128/23 Постанова December 10, 2025 Decision in the register ↗
Published April 7, 2026 On the Supreme Court site ↗
-
Обставини, що підлягають врахуванню судом у справах про припинення права на частку в об’єктах нерухомості
Вирішуючи спори у справах про припинення права на частку в об’єктах нерухомості, особливо у тих, які є єдиним житлом, мають враховуватися особливості такого об’єкта, оцінюватися баланс інтересів сторін спору з урахуванням платоспроможності особи, на яку покладається обов’язок сплатити компенсацію за частку іншого співвласника, та критерії втручання у право особи на житло відповідно до приписів статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
- Case No. 466/2128/23 Постанова December 10, 2025 Decision in the register ↗
Published April 7, 2026 On the Supreme Court site ↗
-
Належний спосіб захисту у спорах щодо скасування наказів Міністерства юстиції України про скасування реєстрації речових прав
Позовна вимога про скасування наказу Мін'юсту, прийнятого згідно з п. 1 ч. 7 ст. 37 З У «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є належним способом захисту, оскільки посадова особа Мін`юсту на підставі судового рішення повинна повернути таке право позивача у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації на користь позивача змін чи набуття зазначеного речового права. Судове рішення про задоволення вказаних вище позовних вимог є підставою для державної реєстрації відповідного речового права за позивачем тільки за умови, що на час вчинення реєстраційної дії право власності зареєстроване за відповідачем, а не за іншою особою. ВП ВС відступила від висновків КГС ВС, викладених у постановах від 09.08.2023 у справі № 910/18929/21 та від 17.04.2024 у справі № 640/14353/19, про те, що позовна вимога про оскарження наказу Мін`юсту в разі її задоволення не приводить до повного захисту прав позивача, а судове рішення про визнання незаконним чи про скасування такого наказу само собою не може бути підставою для державної реєстрації речових прав.
- Case No. 910/15182/24 Постанова December 4, 2025 Decision in the register ↗
- Case No. 910/2546/22 Постанова September 3, 2025 Decision in the register ↗
Published December 16, 2025 On the Supreme Court site ↗
-
Застосування нової редакції ст. 117 КЗпП України (щодо обмеження нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку шістьма місяцями) до триваючих правовідносин
До правовідносин, які виникли до набрання чинності Законом України від 01 липня 2022 року №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», проте не припинилися або припинилися після набрання ним чинності (триваючі правовідносини), з 19 липня 2022 року потрібно застосовувати положення статті 117 КЗпП України в новій редакції та обмежувати нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку шістьма місяцями.
- Case No. 306/2708/23 Постанова November 12, 2025 Decision in the register ↗
Published April 6, 2026 On the Supreme Court site ↗
-
Ефективні способи захисту порушених прав власника земельної ділянки, яка була об’єднана з іншими земельними ділянками
Ефективними способами захисту порушених прав законного власника земельної ділянки, яка була об’єднана з іншими земельними ділянками, внаслідок чого була сформована нова земельна ділянка, яка включає як земельні ділянки, що належать позивачу, так і земельні ділянки, що належать відповідачу, є вимоги позову про припинення речових прав на новоутворену (об’єднану) земельну ділянку, скасування її державної реєстрації та витребування спірних земельних ділянок у координатах, межах та конфігурації, що були передані попереднім власникам. Припинення права власності відповідача на новоутворену (об’єднану) земельну ділянку, скасування її державної реєстрації та прав на неї не позбавляє відповідача можливості зареєструвати нову земельну ділянку, щодо якої немає спору, тобто ділянку за винятком спірних ділянок. Велика Палата Верховного Суду конкретизувала власний правовий висновок, викладений у постанові від 29 травня 2019 року у справі №367/2022/15-ц та відступила від висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо ефективних способів захисту у разі об’єднання земельних ділянок , сформульованих у постановах від 10 грудня 2021 року у справі № 924/454/20, від 16 квітня 2024 року у справі № 915/200/21, від 29 серпня 2024 року у справі № 924/996/23.
- Case No. 911/906/23 Постанова September 3, 2025 Decision in the register ↗
Published April 6, 2026 On the Supreme Court site ↗
-
Правовий режим земель прикордонної смуги. Належність їх до земель оборони
Законодавець визначив як правовий режим земельних ділянок у межах прикордонної смуги, так і спеціальний правовий режим земельних ділянок у межах прикордонної смуги шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій тощо. Помістивши відповідні правила про земельні ділянки в межах прикордонної смуги шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону у статтю 77 «Землі оборони» ЗК України, встановивши мету виокремлення такої категорії земель - для забезпечення національної безпеки та оборони, дотримання режиму державного кордону, законодавець відніс ці земельні ділянки у межах прикордонної смуги до категорії земель оборони, для яких передбачений особливий режим використання. Такі землі можуть перебувати винятково у державній власності , а отже, мають обмежену оборотоздатність і не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності. Інші земельні ділянки в межах прикордонної смуги, які не використовуються для розташування прикордонної інженерної інфраструктури та не підлягають обов`язковому відведенню в постійне користування військовим частинам ДПС України, тобто мають інший правовий режим та не належать до земель оборони, можуть перебувати у комунальній та приватній власності. ВП ВС конкретизувала правові висновки КГС ВС, зокрема, викладені у постановах від 02 жовтня 2024 року у справі № 444/1011/20, від 15 січня 2025 року у справах № 903/1311/23 та № 903/1324/23, а також КЦС ВС у постанові від 06 листопада 2019 року у справі № 163/2369/16-ц у постанові щодо правового режиму земель прикордонних смуг.
- Case No. 902/122/24 Постанова July 2, 2025 Decision in the register ↗
Published July 21, 2025 On the Supreme Court site ↗
-
Момент набрання чинності змін до договору оренди землі, укладеного після 01 січня 2013 року, у зв'язку з підписанням додаткової угоди до нього
Умови договору оренди землі, укладеного після 01 січня 2013 року (після законодавчих змін щодо скасування необхідності реєстрації самого договору оренди), за загальним правилом, змінюються для сторін договору з моменту підписання додаткової угоди, а не її державної реєстрації. Водночас державній реєстрації на підставі вказаного вище правочину підлягає речове право оренди земельної ділянки (відповідні відомості про нього), а не умови договору оренди землі, зокрема, розмір орендної плати. Велика Палата Верховного Суду у цій справі не відступила від висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо необхідності державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі, визнавши їх такими, що зроблені per incuriam (з лат. «через недогляд», внаслідок застосування статей 18 та 20 Закону України «Про оренду землі» про обов’язковість державної реєстрації договорів оренди землі, які з 01.01.2013 року були виключені).
- Case No. 907/882/22 Постанова October 15, 2025 Decision in the register ↗
Published April 6, 2026 On the Supreme Court site ↗
-
Самостійно визначене податкове зобов'язання утворює борг незалежно від скарги та воєнного стану
Податкове зобов’язання, самостійно визначене платником у декларації, є узгодженим, а його несплата у встановлений строк утворює податковий борг, незалежно від подання скарги на рішення контрольного органу про неможливість виконання податкових обов’язків. Умови воєнного стану не звільняють платника від обов’язку сплати такого зобов’язання та не є підставою для визнання податкового боргу відсутнім, якщо контрольний орган не ухвалив жодного рішення щодо скарги, а строки її розгляду було зупинено на підставі пункту 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.
- Case No. 200/3078/23 Постанова August 12, 2025 Decision in the register ↗
Published March 26, 2026 On the Supreme Court site ↗
-
Представництво прокурором інтересів держави в особі Національної академії наук України
ВП ВС відступила від правового висновку КГС ВС, викладеного у постановах від 07 червня 2022 року в справі № 909/835/18, від 13 грудня 2022 року в справі№ 927/682/20, від 30 травня 2023 року в справі № 914/4127/21, щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Національної академії наук України, визначивши, що оскільки Національна академія наук України наділена повноваженнями щодо управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління, тобто на основі законодавства здійснює управлінські функції, то прокурор має повноваження на представництво інтересів держави в особі НАН України, що відповідає приписам частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру». ВП ВС у постанові к
- Case No. 520/8065/19 April 10, 2024 Decision in the register ↗
-
Згода батьків щодо місця проживання дитини виключає позовну вимогу
Наявність згоди між батьками (сторонами у справі), які проживають окремо, щодо місця проживання дитини, свідчить про відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем права позивача та є самостійною підставою для відмови в позові
- Case No. 755/15383/23 Постанова January 15, 2025 Decision in the register ↗
Published January 23, 2026 On the Supreme Court site ↗
-
Про оподаткування лісових земель
Граничний розмір ставки земельного податку для лісових земель, визначений статтями 274 і 277 Податкового кодексу України, застосовується виключно до тих лісових земель, які за цільовим призначенням належать до земель лісогосподарського призначення. Оподаткування лісових земель, що за цільовим призначенням віднесені до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення (зокрема, з кодом 04.03 «для збереження та використання національних природних парків»), здійснюється за ставками, встановленими відповідними місцевими радами для цієї категорії земель — відповідно до виду їхнього цільового призначення, навіть якщо за класифікацією земельних угідь такі землі є лісовими.
- Case No. 300/4732/24 Постанова October 22, 2025 Decision in the register ↗
Published January 15, 2026 On the Supreme Court site ↗
-
Порядок поділу нерухомого майна (виділу частки), що перебуває у спільній частковій власності
Поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо поділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо). У тих випадках, коли в результаті поділу співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок. При цьому, вирішуючи питання поділу спільного майна або виділення частки з нього, суди повинні пам`ятати, що визначальним для цього є не усталений співвласниками порядок користування будинком, а розмір їх часток та технічна можливість поділу будинку відповідно до цих часток.
- Case No. 481/60/23 Постанова May 20, 2026 Decision in the register ↗
- Case No. 357/3145/20 Постанова April 23, 2025 Decision in the register ↗
Published December 16, 2025 On the Supreme Court site ↗
-
Належний спосіб захисту прав власника щодо земельної ділянки, яка передана на підставі договору оренди, строк якого після його попередньої пролонгації закінчився
Належним способом захисту порушених прав власника щодо земельної ділянки, яка передана на підставі договору оренди, строк якого після його попередньої пролонгації на момент звернення з позовом до суду закінчився, є звернення до суду з вимогою про зобов’язання орендаря повернути земельну ділянку. Наявність зобов’язальних (договірних) правовідносин щодо спірної земельної ділянки унеможливлює її повернення із застосуванням положень статті 391 ЦК України (шляхом пред’явлення негаторного позову до суду).
- Case No. 910/2389/23 Постанова July 16, 2025 Decision in the register ↗
Published December 16, 2025 On the Supreme Court site ↗
-
Щодо особливостей розгляду заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні
Суд при розгляді заяви про заміну стягувача має перевірити наявність права вимоги у первісного кредитора та його чинність, але не може виходити за межі процесуального питання і встановлювати недійсність договору відступлення права вимоги, який не визнаний недійсним у встановленому законом порядку. Ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості за договором не змінює природи зобов'язання і не створює нового зобов'язання, а лише надає можливість його примусового виконання у процедурах виконавчого провадження.
- Case No. 369/13444/20 Постанова September 10, 2025 Decision in the register ↗
Published December 16, 2025 On the Supreme Court site ↗
-
Щодо права державного (приватного) виконавця звертатися до суду з позовом в інтересах боржника без (всупереч) його волі
Державний (приватний) виконавець може звертатися з позовною заявою про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від волі боржника чи навіть всупереч такій волі. Відступлено від вказаного висновку постановою ВП ВС від 10 вересня 2025 року у справі № 367/252/24: "в иконавець може звертатися до суду з позовом про оспорення фраудаторних правочинів боржника та визначення його частки в спільному майні лише в інтересах стягувача. Якщо ж позов пред’явлено в інтересах боржника, то позовна заява підлягає поверненню заявникові без відкриття провадження у справі, а якщо це встановлено після відкриття провадження у справі, то такий позов підлягає залишенню без розгляду"
- Case No. 2-591/11 Постанова June 8, 2022 Decision in the register ↗
Published December 16, 2025 On the Supreme Court site ↗
-
Щодо визначення належного складу відповідачів у спорах про скасування наказів Міністерства юстиції України
У спорах про скасування наказів Міністерства юстиції України, якими скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, Мін`юст не може бути єдиним відповідачем незалежно від доводів та підстав позову, оскільки з ним у позивачів відсутній спір про речові права на земельні ділянки. ВП ВС відступила від висновків, викладених у постановах КГС ВС від 18.06.2024 у справі № 910/6143/23, від 25.06.2024 у справі № 910/3017/23, від 04.06.2024 у справі № 910/12439/22, від 16.04.2024 у справі № 910/20417/21, від 10.04.2024 у справі № 910/8568/23, від 17.04.2024 у справі № 910/2438/23, від 31.10.2023 у справі № 910/3134/22, від 17.05.2023 у справі № 910/12859/20, про те, що в подібних спорах єдиним відповідачем може бути Мін`юст.
- Case No. 910/2546/22 Постанова September 3, 2025 Decision in the register ↗
Published December 16, 2025 On the Supreme Court site ↗
The analysts of the Supreme Court wrote these positions. A position is not a quotation of the ruling: read the ruling itself before you cite it in a procedural document.
Merit finds the Supreme Court positions for your case
Merit reads the case file, builds the position and finds the case law that supports it. You can open and check each reference.