Skip to content
Supreme Court · legal positions

Кримінальний процесуальний кодекс України

The legal positions of the Supreme Court in the section «Кримінальний процесуальний кодекс України», newest first. The search below looks in this section.

New positions

Found 1,986 positions

Source: lpd.court.gov.ua, updated October 29, 2026

  1. CrCC SC Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (стаття 349)

    Непідтвердження належного роз’яснення обвинуваченому вимог ч. 3 ст. 349 КПК вказує на істотне порушення процесуальних норм

    Відсутність звукозапису судових засідань (підготовчого судового засідання та судового розгляду, в якому вирішується питання про розгляд кримінального провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК), а також непідписаний секретарем журнал судового засідання позбавляють суд касаційної інстанції можливості перевірити дотримання судом першої інстанції процедури судового розгляду, зокрема щодо роз'яснення обвинуваченому приписів ч.3 ст.349 КПК та передбачених обмежень. За відсутності будь-яких інших доказів дотримання процедури, порушення вимог статей 27, 107, 108 КПК є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення.

    Published August 7, 2026 On the Supreme Court site ↗

  2. CrCC SC Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (стаття 349)

    Нероз'яснення .3 ст. 349 КПК та правових наслідків, відсутність відповідної розписки про таке роз'яснення є порушенням процесуальних вимог

    Не з’ясування, чи правильно обвинувачений розуміє зміст фактичних обставин, добровільності його позиції, а також не роз’яснення йому того, що в цьому разі він буде позбавлений права оскаржити такі обставини в апеляційному порядку, тобто не роз’яснення суті ч. 3 ст. 349 КПК та правових наслідків такого розгляду, а також відсутність відповідної розписки про таке роз'яснення свідчить про невжиття судом усіх необхідних заходів для переконання в правильності розуміння обвинуваченим фактичних обставин, які він буде позбавлений можливості оскаржити, що є порушенням процесуальних вимог.

    Published August 7, 2026 On the Supreme Court site ↗

  3. CrCC SC Роз’яснення обвинуваченому суті обвинувачення (стаття 348)

    Проведення допиту обвинуваченого та неможливість надання стороні захисту додаткового часу на підготовку до такого допиту

    Відмова обвинуваченого від надання показань після роз’яснення йому суті обвинувачення відповідно до ст. 348 КПК є належною реалізацією його процесуального права. Відповідь на питання головуючого, поставлені у ході дослідження письмових доказів не є допитом. Добровільна згода обвинуваченого надати пояснення після завершення дослідження доказів не покладає на суд обов’язку відкладати судовий розгляд або надавати стороні захисту додатковий час на підготовку до допиту, оскільки це не передбачено КПК. Якщо сторона захисту не заявляє клопотання про відкладення розгляду провадження та надання часу для підготовки до виступу у судових дебатах доводи про те, що суд обмежує сторону захисту у належній підготовці до виступу у судових дебатах, є безпідставними.

    Published August 7, 2026 On the Supreme Court site ↗

  4. CrCC SC Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (стаття 349)

    Право обвинуваченого відмовитися від давання показань

    Допит обвинуваченого здійснюється обов’язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань, та випадків, передбачених ч. 3 ст. 323 та ст. 381 КПК. Нормами ст. 42 КПК передбачено, що право давати показання з приводу обвинувачення чи відмовлятися їх давати належить виключно обвинуваченому. Якщо обвинувачений розуміє, в чому його обвинувачують, повністю визнає себе винним та щиро розкаюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відмовляється від давання показань, із обставинами, викладеними в обвинувальному акті, згоден, то це означає, що обвинувачений скористався своїм правом відмовитись від давання показань, що цілком узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 349 КПК.

    Published August 7, 2026 On the Supreme Court site ↗

  5. CrCC SC Допит обвинуваченого (стаття 351)

    Процедура допиту обвинуваченого у судовому засіданні

    Допит обвинуваченого у судовому засіданні вважається проведеним з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, якщо він здійснений у порядку, визначеному ст. 351 КПК, а саме з додержанням встановленої послідовності: пропозиція головуючого надати показання, допит прокурором, потім захисником, можливість ставити запитання іншими учасниками провадження. Визнання обвинуваченим вини з наведенням конкретних обставин скоєного (дати, часу, місця та обставин) у поєднанні з показаннями потерпілого, які підтверджують викладені в обвинувальному акті відомості, свідчить про відсутність порушень частин 3, 4 ст. 349, ст. 351 КПК та відповідності вироку суду вимогам п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК.

    Published August 7, 2026 On the Supreme Court site ↗

  6. CrCC SC Залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмова відкриття провадження (стаття 399)

    Відмова у відкритті апеляційного провадження при оскарженні обставин, не оспорюваних під час розгляду провадження у порядку ч. 3 ст. 349 КПК

    Якщо обвинувачений в апеляційній скарзі оскаржує вирок суду виключно з підстав, які стосуються обставин, що не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК, то такі підстави не можуть бути предметом апеляційного оскарження згідно зі ст. 394 КПК, а тому суддя-доповідач апеляційного суду відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК має відмовити у відкритті апеляційного провадження.

    Published August 7, 2026 On the Supreme Court site ↗

  7. CrCC SC Апеляційний розгляд. Межі перегляду судом апеляційної інстанції (статті 404–405)

    Можливість оскарження вироку, ухваленого у порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК, з підстав істотного порушеннях прав обвинуваченого

    Суд апеляційної інстанції не має права відмовляти у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК якщо в апеляційній скарзі обвинувачений посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, зокрема, не роз'яснення йому правових наслідків розгляду провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК, або порушення право на захист, допущені місцевим судом. На стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження суд не може давати оцінку доводам апеляційної скарги щодо дотримання положень ч. 3 ст. 349 КПК, що суперечить положенням статей 398–401 цього Кодексу, досліджувати матеріали провадження або вчиняти інші дії, передбачені статтями 404, 405 КПК, оскільки надання оцінки доводам належить до компетенції складу суду, який здійснює апеляційний перегляд справи.

    Published August 7, 2026 On the Supreme Court site ↗

  8. CrCC SC Особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень (стаття 394)

    Можливість оскарження вироку, ухваленого у порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК, з підстав неправильної кваліфікації дій обвинуваченого

    Обмеження щодо можливості апеляційного оскарження судового рішення, передбачені ч. 2 ст. 394, ч. 3 ст. 349 КПК, стосуються лише заперечення обставин, які ніким не оспорювались і дослідження яких суд визнав недоцільним і не стосуються підстав неправильної кваліфікації дій обвинуваченого. При цьому право на оскарження рішення суду з підстави неправильної кваліфікації дій КПК не обмежується. Відхилення апеляційним судом доводів прокурора щодо неправильної кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на обмеження, встановлені для порядку, передбаченого ч.3 ст.349 КПК, є необґрунтованим і свідчить про неправильне застосування норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали апеляційного суду.

    Published August 7, 2026 On the Supreme Court site ↗

  9. CrCC SC Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (стаття 349)

    Право на апеляційне оскарження вироку, ухваленого за спрощеною процедурою, у разі істотного порушення прав обвинуваченого

    Вирок суду першої інстанції, ухвалений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК (без дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися), може бути оскаржений в апеляційному порядку у зв'язку з істотним порушенням прав обвинуваченого та неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність. Відмова у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК є необґрунтованою, якщо апеляційна скарга містить доводи щодо неправильної кваліфікації дій обвинуваченого, процесуальних порушень при застосуванні процедури, передбаченої ч. 3 ст. 349 КПК, у разі нез'ясування судом розуміння обвинуваченим значення та наслідків такого розгляду, а також безпідставного застосування цієї норми у випадку невизнання обвинуваченим своєї вини.

    Published August 7, 2026 On the Supreme Court site ↗

  10. CrCC SC Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Обов’язок перевірити твердження обвинуваченого про підбурювання до злочину відповідно до практики ЄСПЛ

    У рішеннях від 27.10.2004 у справі «Едвардс та Льюіс проти Сполученого Королівства» [ВП], № 39647/98 та № 40461/98, та від 16.02.2000 у справі «Джаспер проти Сполученого Королівства», № 27052/95 зазначено, що якщо обвинувачений заявляє про підбурювання його до вчинення злочину, суд повинен ретельно перевірити матеріали кримінальної справи, оскільки з метою забезпечення права на справедливий судовий розгляд справи в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції всі докази, отримані внаслідок підбурювання з боку поліції, мають визнаватися недопустимими. Дотримання цього принципу особливо важливе, якщо оперативно-розшуковий захід було проведено без достатньої правової підстави чи належних гарантій недопущення зловживань. Якщо надана прокуратурою інформація не дає підстав для однозначного висновку, чи мало місце підбурювання заявника з боку правоохоронних органів, Суд повинен проаналізувати процедуру розгляду заяви про підбурювання у кожній конкретній справі, щоб переконатися, що національний суд належним чином дотримав прав на захист, зокрема права на змагальність та рівність сторін.

    Published August 7, 2026 On the Supreme Court site ↗

  11. CrCC SC Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Тести для встановлення наявності чи відсутності підбурювання до злочину за практикою ЄСПЛ. Критерії перевірки наявності чи відсутності провокації корупційного злочину, сформовані Верховним Судом

    За практикою ЄСПЛ питання про наявність чи відсутність підбурювання до злочину з’ясовується на основі двох тестів: матеріально-правового (сутнісного) і процесуального. Відповідно до матеріально-правового тесту суд під час розгляду обґрунтованого твердження заявника про провокацію насамперед має встановити, чи мали органи влади вагомі підстави для початку таємної операції. Зокрема, правоохоронні органи мають продемонструвати, що володіли конкретними об’єктивними та перевіреними доказами підготовки або вчинення злочину до їх втручання. Крім цього, матеріально-правовий тест передбачає перевірку наявності у заявника будь-яких прихованих мотивів звернутися до органів державної влади і співпрацювати з ними. З точки зору процесуального тесту критерієм відповідності таємних операцій вимогам Конвенції є наявність у національному законодавстві чіткого і передбачуваного порядку їх санкціонування, проведення та контролю. На національному рівні має бути забезпечена змагальна судова процедура ретельної та всебічної перевірки заяви про підбурювання, у межах якої повинні з`ясовуватися питання про причини початку таємної операції, рівень участі правоохоронних органів у вчиненні злочину, наявність чи відсутність і характер будь-якого тиску або схиляння особи до кримінально караного вчинку. Разом із тим, навіть у разі наявності у діях працівників поліції чи осіб, котрі діють під їх контролем, певних ознак підбурювання особа може вважатися жертвою порушення вимог п. 1 ст. 6 Конвенції лише за наявності причинно-наслідкового зв’язку між такими діями і вчиненням злочину. Із урахуванням зазначених орієнтирів Верховний Суд у своїй практиці визначив критерії перевірки наявності чи відсутності провокації корупційного злочину, що потребують з’ясування таких питань: чи існували підстави для початку кримінального провадження щодо особи; чи мав заявник, котрий повідомив про протиправні дії, приховані мотиви для цього; чи обґрунтовано проведені НСРД щодо обвинуваченого; якою була поведінка останнього й особи, що співпрацювала з правоохоронними органами; яким був вплив цих органів на вчинення особою дій, за які її притягнуто до кримінальної відповідальності. Відсутність задокументованих фактів попередньої злочинної діяльності виправданого не є безумовною підставою констатувати підбурювання до кримінального правопорушення. Не притягнення виправданого до кримінальної відповідальності у минулому не нівелювало підстав для початку кримінального провадження щодо нього за заявою викривача. Той факт, що директор фермерського господарства був викривачем в інших справах про корупційні злочини, не свідчив про наявність у нього прихованих мотивів ініціювати кримінальне переслідування виправданого.

    Published August 7, 2026 On the Supreme Court site ↗

  12. CrCC SC Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Непослідовність одночасного заперечення вчинення злочину та посилання на провокацію

    Захист від провокації злочину вимагає визнання обвинуваченим вчинення інкримінованих дій із твердженням про незаконне підбурювання правоохоронцями. Одночасне заперечення вчинення злочину та посилання на провокацію є непослідовним і не підпадає під категорію справ про провокацію. Суд не може одночасно встановлювати недостатність доказів винуватості та факт вчинення злочину внаслідок провокації. Апеляційний суд у законний спосіб повинен перевіряти доводи прокурора про допущені у вироку протиріччя, зокрема на те, що суд першої інстанції одночасно дійшов двох протилежних висновків: стороною обвинувачення не надано достатніх доказів для доведення винуватості виправданого у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК; виправданий вчинив цей злочин унаслідок незаконного підбурювання з боку агента, котрий за підтримки правоохоронних органів впливав на виправданого.

    Published August 7, 2026 On the Supreme Court site ↗

  13. CrCC SC Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Відсутність провокації злочину при пасивному способі дій правоохоронних органів під час НСРД

    ЄСПЛ визнає необґрунтованими заяви про провокацію, коли особа заперечує вчинення правопорушення та одночасно заявляє про провокацію. Перевіряючи твердження сторони захисту про провокацію злочину та спростовуючи їх, суд апеляційної інстанції встановив, що органи досудового розслідування діяли в пасивний спосіб та не підбурювали засуджену до вчинення злочину. Свідок добровільно брав участь у НСРД, отримав позначені грошові кошти, походження яких підтверджено листом ГУ НП. Водночас відсутність корінця квитанції не тягне автоматичного визнання доказів недопустимими за ст. 87 КПК. Добровільна видача речовин свідком без примусового вилучення, підтверджена протоколами та експертизою, встановлює факт збуту наркотичного засобу без ознак провокації. Тому у діях працівників поліції відсутні ознаки провокації злочину.

    Published August 7, 2026 On the Supreme Court site ↗

  14. CrCC SC Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Відсутність провокації злочину у разі застосування спеціальних методів розслідування, зокрема, легендованих операцій

    Саме по собі застосування спеціальних методів розслідування, зокрема, легендованих операцій не є провокацією злочину, а використання судом доказів, одержаних у такий спосіб автоматично не свідчить про порушення права на справедливий судовий розгляд. Вказані докази можуть вважатися допустимими за умови наявності адекватних і достатніх гарантій проти зловживань, зокрема, чіткого та передбачуваного порядку санкціонування, здійснення відповідних оперативно-слідчих заходів та контролю за ними. За умови дотримання вказаних гарантій вплив поліції на хід подій з використанням «моделі симуляції злочинної поведінки», коли поліція приєднується до протиправної поведінки, а не ініціює її, розцінюється судом не як провокація, а як таємна робота, що не містить ознак зловживань з огляду на обов’язок правоохоронних органів протидіяти злочинам як небезпечному соціальному явищу. При юридичній оцінці поведінки учасників оперативних закупівель слід брати до уваги, що будь-яка домовленість щодо протиправних дій має обопільний характер, а з урахуванням прийнятих у відповідному середовищі особливостей взаємовідносин між споживачами та реалізаторами наркотичних засобів і вироблених способів конспірації, малоймовірними є односторонні ініціативні дії реалізатора щодо збуту наркотиків.

    Published August 7, 2026 On the Supreme Court site ↗

  15. CrCC SC Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Обставини, які вказують на послідовне та цілеспрямоване схиляння правоохоронними органами до вчинення кримінального правопорушення

    Вплив правоохоронного органу на хід подій з використанням НСРД у вигляді контролю за вчиненням злочину, коли цей орган лише приєднується до протиправної діяльності, а не ініціює її, повинен розцінюватися не як провокація, а як таємна робота, що не містить ознак зловживань з огляду на обов`язок правоохоронних органів протидіяти злочинам. За відсутності ознак послідовного цілеспрямованого схиляння до кримінального правопорушення та наявності інформації про самостійну попередню підготовку винного до його вчинення сам по собі факт відповідної пропозиції не дає достатніх підстав для висновку, що звернення конкретної особи мало вирішальний вплив на формування злочинного наміру та що в іншому випадку злочин не було би вчинено. У провадженнях, в яких йдеться про можливу провокацію злочину, необхідно враховувати чи існували відносини між надавачем і одержувачем неправомірної вигоди безвідносно до правоохоронних органів, чи існували питання, у вирішенні яких був зацікавлений надавач неправомірної вигоди і які міг або обіцяв вирішити одержувач неправомірної вигоди до того, як правоохоронним органам стало відомо про ці факти. Така інформація дозволить зробити висновок про вплив правоохоронних органів на хід подій і, як наслідок, про наявність або відсутність ознак провокації злочину. Фактично про провокацію злочину може йтися тоді, коли правоохоронні органи штучно створили ситуацію, з метою спонукати особу до вчинення злочину. Однак якщо правоохоронні органи лише долучилися до фіксації і розслідування на певному етапі розвитку подій, зокрема після подання особою заяви про вчинення злочину, то це свідчить про їх пасивну роль, яка проявилася лише у належній фіксації вчинюваного кримінального правопорушення.

    Published August 7, 2026 On the Supreme Court site ↗

  16. CrCC SC Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Критерії визначення підбурювання під час таємних операцій та їх вплив на справедливість судового розгляду

    Для встановлення наявності підбурювання до вчинення кримінального правопорушення слід виходити з поєднання змістовного та процесуального критеріїв. За змістовним критерієм підбурювання має місце тоді, коли дії правоохоронних органів виходять за межі пасивного розслідування та містять елементи спонукання особи до вчинення злочину, зокрема прояв ініціативи у контакті із заявником, поновлення пропозиції, незважаючи на його первинну відмову, наполегливі спонукання, підвищення ціни на наркотик за межі середньої або апелювання до співчуття заявника, згадуючи симптоми абстиненції, а також особа може бути спровокована у тому випадку, якщо вона не безпосередньо контактувала з поліцейськими, які працюють під прикриттям, але була залучена до правопорушення співучасником, якого безпосередньо спонукала до вчинення правопорушення поліція. Підбурювання може мати місце і щодо співучасників, якщо їх залучення до злочину було зумовлене діями правоохоронних органів через іншу особу. Тягар доведення відсутності підбурювання покладається на сторону обвинувачення за умови, що відповідні доводи сторони захисту не є явно необґрунтованими, при цьому істотне значення має наявність належного правового регулювання, санкціонування та контролю за проведенням негласних слідчих (розшукових) дій. За процесуальним критерієм національні суди мають розглядати скаргу на порушення прав людини таким чином, щоб процес був сумісним із правом на справедливий судовий розгляд, якщо скарга на провокацію забезпечена матеріально-правовим захистом, це покладає на суд обов'язок або закрити провадження у зв'язку з процесуальними порушеннями, або виключити будь-які докази, отримані шляхом підбурювання до вчинення злочину, або призводить до подібних наслідків. Використання доказів, здобутих у результаті підбурювання, є несумісним із гарантіями справедливого судового розгляду, ані пом’якшення покарання, ані визнання вини не усувають наслідків такого порушення.

    Published August 7, 2026 On the Supreme Court site ↗

  17. CrCC SC Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Відмежування законних заходів контролю за вчиненням злочину від провокації. Оцінка тверджень про провокацію

    Заходи з контролю за вчиненням злочину не можуть перетворюватися на провокування чи підбурювання особи на вчинення злочину, який вона би не вчинила, якби органи правопорядку цьому не сприяли. Також не можна впливати на поведінку особи насильством, погрозами, шантажем. У разі використання таких методів право особи на справедливий судовий розгляд буде порушене. Доводи сторони захисту про те, що органом досудового розслідування було спровоковано вчинення злочинів ретельно перевірені судами попередніх інстанцій, за обставин коли в процесі перевірки тверджень про провокацію буде встановлено, що заявник, попри те, що його інтереси захищав адвокат, лише через півтора роки заявив про провокацію, і ці твердження не містили ані викладу обставин тиску, які б давали підстави розглядати його як насильство, погрози або шантаж, ані достатньої інформації та/або посилання на можливі докази, які можна було б перевірити, а обмежувалися лише твердженням про те, що на нього чинився психологічний тиск. До цього ж постановою слідчого ДБР закрито кримінальне провадження щодо працівників поліції у зв’язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК. З урахуванням цього Верховний Суд дійшов висновку, що намір на вчинення злочину у засудженого сформувався без стороннього впливу і погодився з позицією судів попередніх інстанцій про відсутність в матеріалах кримінального провадження ознак, притаманних підбурюванню до вчинення злочину.

    Published August 7, 2026 On the Supreme Court site ↗

  18. CrCC SC Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Відсутність провокації злочину при проведенні НСРД за умови пасивної поведінки правоохоронців

    Провокація злочину відсутня, якщо правоохоронні органи розпочали НСРД після отримання заяви про злочинну діяльність особи та розпочали таємну операцію, у ході якої отримали відомості про два факти збуту обвинуваченим наркотичного засобу свідку. Отримана в передбачений КПК спосіб інформація про злочинну діяльність обвинуваченого надавала органу досудового розслідування обґрунтовані підстави для початку заходів контролю за вчиненням злочину з метою її викриття і документування. Для перевірки критерію, чи була поведінка правоохоронних органів по суті пасивною, оцінці підлягають дії правоохоронців та конфідентів на предмет проведення розслідування в пасивний спосіб. Умовно випадки активності правоохоронних органів щодо схиляння до вчинення злочину можна поділити на дві групи: 1) безпосередня активна поведінка конфідента під час спілкування з обвинуваченим, що спрямована на схиляння його до злочинної діяльності; 2) інші активні дії правоохоронців у процесі розслідування, які виходять за межі здійснення розслідування, у переважно пасивний спосіб. Відповідно до досліджених судом доказів, зокрема протоколів НСРД та відеозаписів, у ході спілкування обвинуваченого та свідка, яка діяла за дорученням правоохоронних органів, остання не вчиняла наполегливих дій щодо продажу їй наркотичних засобів, не змушувала обвинуваченого їх продавати, а їхні розмови мали характер спілкування продавця та покупця товару. Навпаки, саме обвинувачений проявляв ініціативу на збут наркотичного засобу з повідомленням умови придбання. Факт самостійного телефонування конфідента не свідчить про провокацію, оскільки обвинувачений міг відмовитися від зустрічі. Додатковим підтвердженням відсутності провокації є добровільні дії обвинуваченого щодо дарування наркотичних засобів. За цих обставин провокація злочину відсутня.

    Published August 7, 2026 On the Supreme Court site ↗

  19. CrCC SC Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Вплив правоохоронного органу на хід подій з використанням НСРД у вигляді контролю за вчиненням злочину

    Вплив правоохоронного органу на хід подій з використанням НСРД у вигляді контролю за вчиненням злочину, коли цей орган лише приєднується до протиправної діяльності, а не ініціює її, повинен розцінюватися не як провокація, а як таємна робота, що не містить ознак зловживань з огляду на обов’язок правоохоронних органів протидіяти злочинам. За відсутності ознак послідовного цілеспрямованого схиляння до кримінального правопорушення та наявності інформації про самостійну попередню підготовку винного до його вчинення сам по собі факт відповідної пропозиції не дає достатніх підстав для висновку, що звернення конкретної особи мало вирішальний вплив на формування злочинного наміру та що в іншому випадку злочин не було би вчинено. Сам по собі факт передачі незаконної матеріальної винагороди з відома та під контролем правоохоронних органів не свідчить про провокацію вчинення злочину, а направлений на документування злочинної діяльності. Відтак, доводи сторони захисту про те, що у цій кримінальній справі мало місце підбурювання до вчинення злочину є необґрунтованими.

    Published August 7, 2026 On the Supreme Court site ↗

  20. CrCC SC Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Відмежування законного розслідування від провокації злочину у справах про збут наркотичних засобів

    Застосування спеціальних методів розслідування, зокрема оперативних закупок, не є провокацією злочину, якщо відсутні ознаки послідовного цілеспрямованого схиляння до правопорушення. Провокація не підтверджується, коли особа самостійно здійснювала збут наркотиків не тільки свідку, а й іншим особам, на що вказував, зокрема, зміст його телефонних розмов, оскільки останньому неодноразово телефонували невстановлені особи, які вели з ним зашифровані розмови і домовлялися про зустрічі. Також на відсутність провокації вказує те, що свідок і обвинувачений були раніше знайомі, він і раніше купляв у обвинуваченого наркотичні засоби. Будь-яких даних, які б свідчили про те, що допитаний у справі свідок обмовив обвинуваченого у вчиненні злочинів, у матеріалах справи немає. Судом також не встановлено, що вказаний свідок мав особисту зацікавленість у результаті розслідування чи якимось чином був у прямій залежності від працівників органу досудового розслідування. Також у судовому засіданні свідок показав, що добровільно дав згоду на проведення оперативних закупок у обвинуваченого. Саме по собі застосування спеціальних методів розслідування, зокрема легендованих операцій, не є провокацією злочину, а використання судом доказів, одержаних у такий спосіб, автоматично не свідчить про порушення права на справедливий судовий розгляд. Вплив поліції на хід подій з використанням «моделі симуляції злочинної поведінки», коли поліція приєднується до протиправної діяльності, а не ініціює її, розцінюється судом не як провокація, а як таємна робота, що не містить ознак зловживань з огляду на обов’язок правоохоронних органів протидіяти злочинам. Виходячи з правових орієнтирів, не є провокацією пропозиція особи, котра співпрацює з правоохоронними органами, вчинити злочин, на яку винний одразу погоджується. За відсутності ознак послідовного цілеспрямованого схиляння до кримінального правопорушення та наявності інформації про самостійну попередню підготовку винного до його вчинення (придбання чи виготовлення та зберігання предмета, знарядь злочину тощо) сам по собі факт відповідної пропозиції не дає достатніх підстав для висновку, що звернення конкретної особи мало вирішальний вплив на формування злочинного наміру та що в іншому випадку злочин не було би вчинено.

    Published August 7, 2026 On the Supreme Court site ↗

The analysts of the Supreme Court wrote these positions. A position is not a quotation of the ruling: read the ruling itself before you cite it in a procedural document.

Case law for your case

Merit finds the Supreme Court positions for your case

Merit reads the case file, builds the position and finds the case law that supports it. You can open and check each reference.

Book a demo Supreme Court positions in Claude and ChatGPT