Skip to content
Supreme Court · legal positions

Банкрутство

The legal positions of the Supreme Court in the section «Банкрутство», newest first. The search below looks in this section.

New positions

Found 518 positions

Source: lpd.court.gov.ua, updated November 3, 2026

  1. CCC SC Розгляд вимог кредиторів

    Розгляд судом кредиторських вимог у разі ухилення ліквідаційної комісії від виконання цього обов'язку

    Ухилення ліквідатора від розгляду кредиторських вимог та ліквідація юридичної особи за наявності незадоволених вимог кредитора є недотриманням процедури припинення такої особи, передбаченої статтями 110 та 111 ЦК України, що має наслідком порушення прав та законних інтересів кредитора, які мають бути захищені судом. Варто розмежовувати юридичний факт ухилення від розгляду кредиторських вимог від факту відмови у їх визнанні, оскільки вони мають різні правові наслідки щодо можливості звернення кредитором до суду за захистом своїх прав.

    On the Supreme Court site ↗

  2. CCC SC Закриття провадження у справі про банкрутство

    Закриття провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ

    КУзПБ не передбачає подальшого перебігу провадження у справі про банкрутство у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність відкриття провадження у справі з огляду на відсутність непогашених вимог кредитора (кредиторів) до боржника (зокрема, в разі з’ясування обставин їх безпідставності через погашення до відкриття провадження у справі). Тому є можливим закриття провадження у такій справі на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ за наслідками підсумкового засідання, а також за наслідками апеляційного перегляду відповідної постанови суду першої інстанції.

    On the Supreme Court site ↗

  3. CCC SC Відкриття / відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство

    Зобов'язання за векселем як безспірна підстава для відкриття провадження у справі про банкрутство

    Вексель як цінний папір, що посвідчує грошове або майнове право вимоги векселедержателя до векселедавця, є належним та допустимим доказом заявлених кредитором-векселедержателем вимог у справі про банкрутство до боржника-векселедавця, оскільки законний векселедержатель не зобов’язаний доводити наявність та дійсність своїх прав за векселем. Такі права вважаються наявними та дійсними, а доведення протилежного є обов’язком боржника як особи, якій пред’явлено вимогу за векселем.

    On the Supreme Court site ↗

  4. CCC SC Банкрутство

    Щодо ефективності обраного позивачем способу захисту своїх прав / інтересів, якщо позов про визнання недійсним аукціону у межах справи про банкрутство не спрямований на повторний продаж майна за більш високою ціною

    У цій справі реальним є спір щодо суміжного землекористування, який має бути спрямований на зменшення земельної ділянки боржника для визначення у майбутньому режиму та розміру користування позивачем земельною ділянкою (ділянками), що розташована (розташовані) під набутою позивачем нерухомістю і необхідна для її обслуговування. Тобто мета позивача докорінно відрізняється від отримання у межах процедури банкрутства найбільшої ціни під час продажу включеного до ліквідаційної маси майна боржника. Подання у цій справі позову про визнання недійсними результатів аукціону не матиме наслідком ефективний захист прав позивача, який може звернутися до суду за захистом своїх прав у сфері земельних відносин та вирішити земельний спір з поточним власником спірної земельної ділянки щодо землекористування земельною ділянкою поза межами справи про банкрутство, оскільки метою та сутністю процедури банкрутства не є вирішення питання землекористування.

    On the Supreme Court site ↗

  5. CCC SC Процесуальні питання у справах про банкрутство

    Особливості касаційного оскарження судових рішень про розподіл витрат у справах про банкрутство

    Можливість касаційного оскарження додаткової постанови про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, ухваленої внаслідок прийняття постанови за результатом апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції, якою розглянуто скаргу на дії арбітражного керуючого, постановленої у межах справи про банкрутство, не передбачена частиною третьою статті 9 КУзПБ.

    On the Supreme Court site ↗

  6. CCC SC Процесуальні питання у справах про банкрутство

    Особливості перегляду за нововиявленими обставинами ухвал господарського суду, постановлених за результатами розгляду заяв з вимогами кредиторів

    У разі коли під час розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал(и) за результатами розгляду заяв з вимогами кредиторів господарським судом встановлені нововиявлені обставини, які істотно впливають на оцінку обґрунтованості вимог іншого кредитора до боржника, зокрема спростовують існування грошового зобов’язання боржника перед іншим кредитором, наявність такого, що набрало законної сили, судового рішення, яким було підтверджено грошове зобов’язання боржника перед таким кредитором, оцінюється судом в сукупності з іншими доказами з урахуванням нововиявлених обставин і само по собі не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал(и) за результатами розгляду заяв з вимогами кредиторів.

    On the Supreme Court site ↗

  7. CCC SC Банкрутство

    Розгляд скарг на дії ДВС у межах провадження у справі про банкрутство

    Системне тлумачення пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України, статті 7 КУзПБ свідчить, що у межах справи про банкрутство підлягають вирішенню питання судового контролю у виконавчих провадженнях за рішеннями стосовно боржника.

    On the Supreme Court site ↗

  8. CCC SC Відкриття / відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство

    Наслідки одночасного звернення ініціюючих кредиторів до різних господарських судів із заявами про відкриття провадження у справі про банкрутство до одного і того самого боржника

    Територіальна юрисдикція справи про банкрутство юридичних осіб за критерієм місцезнаходження боржника має визначатися на дату подання кредитором заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство відповідно до відомостей, зазначених у ЄДР. У разі прийняття заяви про визнання боржника банкрутом господарським судом за місцезнаходженням, визначеним у ЄДР, та зміни боржником свого місцезнаходження і надходження заяви про визнання боржника банкрутом до господарського суду за новим місцезнаходженням цей суд має повернути заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів суд установить передчасність відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, щодо якого є звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, але в іншому господарському суді, то, виходячи із системного аналізу положень статей 35, 37, 38, 39 КУзПБ, якими передбачені можливі наслідки розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також враховуючи положення статті 226 ГПК України, суд залишає таку заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство без розгляду.

    On the Supreme Court site ↗

  9. CCC SC Банкрутство

    Особливість суб'єктного складу справи про банкрутство, в якій боржником є державне підприємство або підприємство, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50%

    Однією з особливостей суб’єктного складу справи про банкрутство, в якій боржником є державне підприємство або підприємство, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 %, є надання судом органу, уповноваженому управляти майном боржника, статусу учасника у справі про банкрутство, що відповідає загальному характеру організаційно-господарських відносин, передбачених частиною шостою статті 3 ГК України, та збереження цього статусу протягом всього провадження у справі про банкрутство з правом подання відповідних позовів. Орган, уповноважений управляти державним майном боржника (банкрута), як заінтересована особа, що має статус учасника справи про банкрутство, має право на подання позову щодо оспорення виявленого ним укладеного з порушенням чинного законодавства правочину, предметом якого є заборгованість боржника. І такий інтерес може не збігатися за своєю метою з метою, досягнення якої прагне сам боржник у майновій сфері та/або окремі кредитори.

    On the Supreme Court site ↗

  10. CCC SC Відкриття / відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство

    Застосування пункту 1-2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ під час розгляду питання щодо відкриття провадження у справі про банкрутство

    За наявності підстав, передбачених абзацом 7 пункту 1-2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ (грошові вимоги кредитора, що ініціює відкриття провадження у справі про банкрутство до боржника, виникли з 12.03.2020) суд повинен відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство у разі, коли питання відкриття провадження вирішується судом у період часу від 17.10.2020 до 06.01.2022 включно. Заборона відкриття провадження у справах про банкрутство боржників – юридичних осіб за вимогами до боржника поширюється на всі вимоги, що виникли з 12.03.2020, оскільки така заборона є безумовною і поширюється на усі випадки неплатоспроможності боржника. У разі вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство після 06.01.2022 у відкритті такого провадження не може бути відмовлено з посиланням на абзац 7 пункту 1-2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, хоча б відповідну заяву було подано до цієї дати і вимоги кредитора виникли після 12.03.2020. Поняття «вимоги кредитора» (абзац 10 частини першої статті 1, частина третя статті 34 КУзПБ) та «вимоги до боржника» (абзац 7 пункту 1-2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ в редакції Закону No 728-ІХ) є тотожними, мають застосовуватися в однаковому значенні у випадку, коли вони є вимогами ініціюючого кредитора. Їх головною ознакою є факт прострочення боржника (невиконання або неналежного виконання грошового зобов’язання у визначений договором строк).

    On the Supreme Court site ↗

  11. CCC SC Відкриття / відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство

    Щодо порядку одночасного (спільного) розгляду заяв ініціюючих кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство, що надійшли до проведення підготовчого засідання

    Ініціюючий кредитор, який першим подав заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, у разі обґрунтованості такої заяви має леґітимні очікування щодо призначення арбітражного керуючого, який зазначений у його заяві, а також щодо того, що в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство будуть зазначені його кредиторські вимоги з визначенням їх розміру. Одночасний розгляд заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство, передбачений частиною четвертою статті 39 КУзПБ полягає в тому, що якщо до проведення підготовчого засідання до господарського суду від різних кредиторів надійшло декілька заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо одного і того боржника, господарський суд у підготовчому засіданні розглядає заяву, яка надійшла першою, і лише після встановлення необґрунтованості (необхідності повернення без розгляду) першої заяви розглядає по суті наступні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. Оскільки заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, подані пізніше, не підлягають розгляду по суті у підготовчому засіданні у зв’язку з обґрунтованістю раніше поданої заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також оскільки такі заяви відповідно до частини першої статті 38 КУзПБ, не можуть бути повернуті без розгляду, з урахуванням того, що у вказаних заявах зазначаються, на виконання вимог абзацу першого частини третьої статті 34 КУзПБ, відомості про розмір вимог кредитора до боржника, для дотримання приписів частини другої статті 47 КУзПБ, слід призначати до розгляду у попередньому засіданні грошові вимоги кредиторів до боржника, що містяться в приєднаних до матеріалів справи заявах про відкриття провадження у справі про банкрутство, які надійшли пізніше.

    On the Supreme Court site ↗

  12. CCC SC Розгляд вимог кредиторів

    Щодо кредиторських вимог, які виникають з орендних правовідносин, у справі про банкрутство

    У справі про банкрутство щодо кредиторських вимог, що виникли у зв’язку із користуванням майном, зокрема на підставі договору оренди, сторонами у справі можуть бути: кредитор – лише власник орендованого майна (особа, якій належать майнові права), що має право вимагати сплати заборгованості з обумовленої договором орендної плати шляхом визнання кредиторських вимог на відповідну суму заборгованості; орендар (інша особа, якій наймач передав орендовану річ у піднайм, частиною першою статті 774 ЦК України), що зобов’язана згідно з договором оренди сплачувати відповідну орендну плату (частина перша статті 762 ЦК України). Якщо власник переданого за договором майна не уповноважував кредитора на укладення договору й на передачу цього майна в оренду боржнику, серед іншого, за правилами частини другої статті 761 ЦК України, то кредитор станом на час укладення договору не мав права розпоряджатись майном шляхом укладення цього договору та передачі цього майна в оренду боржнику. Розпорядження кредитором (шляхом укладення договору та передачі в оренду боржнику майна) тими правами щодо цього майна, які йому не належали в момент укладення договору та передачі в оренду майна боржнику, позбавляють кредитора тих прав (правомочностей), що випливають з договору, зокрема права на отримання орендної плати згідно з його умовами і на захист тих прав, що випливають із договору та можуть належати лише власнику майна як стороні договору оренди, у тому числі права вимагати від боржника сплати орендної плати та, відповідно, заборгованості із цієї плати саме на підставі та відповідно до умов договору й з огляду на ті орендні правовідносини, що випливають саме із цієї угоди.

    On the Supreme Court site ↗

  13. CCC SC Розгляд вимог кредиторів

    Застосування за аналогією закону солідарної відповідальності, передбаченої статтею 95 Закону про банкрутство, без здійснення судової процедури банкрутства у разі добровільної ліквідації юридичної особи, що відбулася з порушенням вимог законодавства

    Спеціальними нормами статті 34 КУзПБ аналогічно статті 95 Закону про банкрутство, визначено можливість застосування у справах про банкрутство інституту солідарної відповідальності як інструменту доктрини «lifting the corporate veil» («підняття корпоративної вуалі»). Застосування норм Закону про банкрутство, як і положень КУзПБ, що регулюють умови та порядок покладення солідарної відповідальності на відповідних осіб, є можливим виключно під час здійснення щодо боржника судової процедури банкрутства (відкриття провадження у справі про банкрутство) та розгляду відповідних заяв кредиторів у межах такої справи. Аналогія закону в таких правовідносинах не застосовується. В разі встановлення судами факту такої поведінки керівника (ліквідатора) боржника, яка була спрямована на ухилення від погашення кредиторської заборгованості та полягала у порушенні встановленого нормами ЦК України порядку та процедури добровільної ліквідації за рішенням власника, порушене право кредитора підлягає судовому захисту. Якщо ліквідація юридичної особи за рішенням власника відбулася з порушенням вимог частини третьої статті 110 ЦК України, частини першої статті 95 Закону про банкрутство, що призвело до порушення прав та інтересів кредитора, майнові вимоги якого внаслідок таких дій залишились незадоволеними, то належним способом захисту прав та інтересів цього кредитора буде звернення до господарського суду із позовом про скасування запису в ЄДР (рішення реєстратора) про припинення цієї юридичної особи з підстав порушення порядку та процедури її ліквідації. Якщо суд адміністративної юрисдикції розглянув справу за позовом такого кредитора про визнання протиправним і скасування запису про припинення боржника з підстав порушення порядку його ліквідації, а за результатом розгляду спору ухвалено судове рішення про відмову в позові (що набрало законної сили), то вказані обставини унеможливлюють згідно з вимогами пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України звернення до господарського суду з аналогічним позовом із тих же підстав. У такому разі суд має керуватися тим, що кредитор, майнові вимоги якого залишилися незадоволеними внаслідок припинення боржника, яке відбулось із порушенням порядку і процедури його добровільної ліквідації, не позбавлений права звернутись до господарського суду з позовом про відшкодування збитків особами, які приймали рішення та здійснювали ліквідацію такої юридичної особи – боржника. Водночас такі вимоги кредитора підлягають розгляду з дослідженням судом визначених загальними нормами права (ЦК України) підстав щодо відшкодування позадоговірної шкоди, тобто встановлення наявності складу цивільного правопорушення.

    On the Supreme Court site ↗

  14. CCC SC Застосування процедур неплатоспроможності фізичних осіб

    Принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи

    За змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 КУзПБ щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника – фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов’язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об’єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

    On the Supreme Court site ↗

  15. CCC SC Застосування процедур неплатоспроможності фізичних осіб

    Підстави закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи під час судової процедури реструктуризації боргів боржника

    Системне тлумачення положень статей 90, 123, 126, 128, 129 КУзПБ у взаємозв’язку зі статтями 2, 113 КУзПБ приводить до висновку, що закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи під час судової процедури реструктуризації боргів боржника можливе: - зі спеціальних підстав, визначених частиною сьомою статті 123 КУзПБ, частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ; - із загальних підстав, визначених пунктами 1 - 8 частини першої статті 90 КУзПБ (тією мірою, якою ці підстави можуть стосуватися боржника - фізичної особи); - в інших випадках, передбачених законом (пункт 9 частини першої статті 90 КУзПБ), зокрема визначених пунктами 1 - 7 частини першої статті 231 ГПК України в тих межах, що стосуються судової процедури неплатоспроможності фізичної особи. Враховуючи, що основне призначення частини сьомої статті 123 КУзПБ – припинення реабілітації очевидно недобросовісного боржника та можливість її застосування з власної ініціативи суду, господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за цією нормою, тому з власної ініціативи, зокрема розглядаючи інформацію керуючого реструктуризацією про результати перевірки майнового стану боржника або вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов’язаний перевірити такі обставини та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні. Виокремивши певний перелік підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у частині сьомій статті 123 КУзПБ, законодавець у абзаці п’ятому цієї норми акцентує на спеціальних наслідках її реалізації – неможливості протягом року повторно скористатися судовою процедурою неплатоспроможності для очевидно недобросовісного боржника. Тому перелік підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ слід тлумачити як вичерпний лише в аспекті застосування передбачених цією ж нормою обмежувальних наслідків такого закриття. Само по собі клопотання зборів кредиторів про закриття провадження/перехід до наступної судової процедури, за відсутності передбачених спеціальним законом підстав та обставин не може бути достатньою та безумовною підставою для задоволення господарським судом такого клопотання. Неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців із дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ. Сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов’язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому разі закриття провадження у справі – лише один із варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху справи.

    On the Supreme Court site ↗

  16. CCC SC Застосування процедур неплатоспроможності фізичних осіб

    Роль арбітражного керуючого у судовій процедурі реструктуризації боргів боржника - фізичної особи

    У судовій процедурі реструктуризації боргів боржника роль арбітражного керуючого є ключовою, адже згідно із частиною першою статті 126 КУзПБ саме йому належить подати суду на затвердження план реструктуризації боргів боржника, тож керуючий реструктуризацією зобов’язаний забезпечити розроблення такого плану відповідно до вимог статті 124 КУзПБ та з урахуванням економічно обґрунтованих пропозицій сторін, а також у встановлені строки подати його на схвалення зборам кредиторів та для затвердження – суду.

    On the Supreme Court site ↗

  17. CCC SC Відкриття / відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство

    Розподіл тягаря доказування на етапі вирішення судом питання наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство

    Системний аналіз положень КУзПБ дає підстави для висновку про те, що на кредитора з урахуванням положень статей 74, 76, 77 ГПК України покладено обов’язок надати докази на підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, а на боржника покладено обов’язок надати суду докази, які спростовують або підтверджують вимоги заявника. Водночас господарський суд у підготовчому засіданні надає оцінку на предмет доведеності й наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство та, відповідно, наявності / відсутності перешкод для подальшого руху у справі про банкрутство. Положення КУзПБ не встановлюють обов’язку для ініціюючого кредитора доводити те, що боржник у справі про банкрутство не має можливість виконати майнові зобов’язання, строк яких настав. Доведення обставин можливості виконати майнові зобов’язання, строк яких настав, покладено саме на боржника, про що свідчить те, що боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов’язання та погасити заборгованість (частина третя статті 39 КУзПБ).

    On the Supreme Court site ↗

  18. CCC SC Розгляд вимог кредиторів

    Наслідки подання або неподання забезпеченим кредитором заяви про визнання його грошових вимог до боржника

    Законодавець не встановив обов`язку забезпеченого кредитора подати заяву про визнання грошових вимог, забезпечених заставою майна боржника, задля їх задоволення у справі про банкрутство, проте передбачив для забезпеченого кредитора можливість подати таку заяву стосовно забезпечених вимог, а також право на заявлення грошових вимог до боржника, які незабезпечені заставою або за відмови від забезпечення, що у цих двох випадках мають бути заявлені кредитором та розглянуті судом за загальними правилами для конкурсних або поточних вимог до боржника. Тому сам факт подання або неподання забезпеченим кредитором заяви про визнання його грошових вимог до боржника не може вважатися відмовою позивача від розгляду таких вимог у позовному провадженні чи бути підставою для відмови у задоволенні позову з майновими (грошовими) вимогами заставного кредитора до боржника, що за загальним правилом має бути розглянутий в межах справи про банкрутство відповідача в порядку статті 7 КУзПБ.

    On the Supreme Court site ↗

  19. CCC SC Процесуальні питання у справах про банкрутство

    Набуття статусу поточного кредитора в ліквідаційній процедурі боржника у разі задоволення його поточних вимог у справі позовного провадження

    Судове рішення про задоволення поточних вимог кредитора у справі позовного провадження, що набрало законної сили в порядку ГПК України, само по собі не є підставою для набуття стягувачем за цим рішенням правомочностей поточного кредитора в ліквідаційній процедурі боржника та внесення відповідних відомостей до реєстру вимог кредиторів і, як наслідок, для задоволення таких вимог у ліквідаційній процедурі, адже не є результатом визначеного законодавцем процесуального порядку визнання і задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство - ухвалою суду за результатами розгляду заяви кредитора про визнання грошових вимог до боржника в порядку реалізації норм спеціального закону - статей 39, 60 КУзПБ. Саме тому позивач у справі за позовом з поточними майновими (грошовими) вимогами до боржника, незалежно від стану (стадії) розгляду його позову, або стягувач за судовим рішенням у такій справі для задоволення поточних вимог після визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури повинен подати письмову заяву з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, в порядку, визначеному статтею 60 КУзПБ, тобто за власною волею трансформувати позовну вимогу у вимогу поточного кредитора до боржника, що може бути задоволена в ліквідаційній процедурі.

    On the Supreme Court site ↗

  20. CCC SC Процесуальні питання у справах про банкрутство

    Момент набуття статусу конкурсного кредитора у справі про банкрутство

    Лише з набуттям особою статусу конкурсного кредитора на підставі ухвали господарського суду про визнання його грошових вимог до боржника відповідно до частини шостої статті 45 КУзПБ така особа наділяється повним обсягом процесуальної дієздатності як учасник (сторона) справи про банкрутство, у тому числі щодо оскарження судових рішень у такій справі.

    On the Supreme Court site ↗

The analysts of the Supreme Court wrote these positions. A position is not a quotation of the ruling: read the ruling itself before you cite it in a procedural document.

Case law for your case

Merit finds the Supreme Court positions for your case

Merit reads the case file, builds the position and finds the case law that supports it. You can open and check each reference.

Book a demo Supreme Court positions in Claude and ChatGPT