Skip to content
Supreme Court · legal positions

Касаційний кримінальний суд

The legal positions of the Supreme Court in the section «Касаційний кримінальний суд», newest first. The search below looks in this section.

New positions

Found 3,242 positions

Source: lpd.court.gov.ua, updated November 3, 2026

  1. CrCC SC Хуліганство (стаття 296)

    Хуліганство (ст. 296 КК) в діях особи, яка, перебуваючи у житлі, безпричинно здійснила постріли зі зброї у вхідні двері власної квартири

    Характер, послідовність та спрямованість дій особи, яка під час воєнного стану, безпричинно з належної їй мисливської нарізної зброї здійснила вісім пострілів у вхідні двері власної квартири, чим створила небезпеку для жителів сусідніх квартир і пошкодила кулями стіни коридору загального користування, свідчить про те, що ці дії були направлені на порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувалися особливою зухвалістю, вчинені із застосуванням вогнепальної зброї, що виражалася у прагненні показати свою зневагу до існуючих у суспільстві загальновизнаних правил і норм поведінки. За таких обставин у діях особи наявні ознаки складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК.

    Published January 20, 2026 On the Supreme Court site ↗

  2. CrCC SC Хуліганство (стаття 296)

    Відмежування грубого порушення громадського порядку (ст. 296 КК) від відстоювання права виходу з спеціально відведеного місця для тримання арештованих осіб

    Про свідоме бажання особи саме порушити громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, а не відстоювати свої права у спосіб самостійного виходу з спеціально відведеного місця для тримання арештованих осіб свідчить зухвала та агресивна поведінка особи в ході розгляду клопотання про продовження йому строку тримання під вартою, відсутність заявленого останнім чи його захисником в порядку, передбаченому КПК, клопотання про звільнення підозрюваного з металевої клітки, а також наявність у особи можливості відстоювати свої права та інтереси у передбачений законом спосіб.

    Published January 20, 2026 On the Supreme Court site ↗

  3. CrCC SC Хуліганство (стаття 296)

    Додатковий об’єкт хуліганства (ст. 296 КК)

    Додатковим факультативним об’єктом хуліганства можуть виступати здоров’я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека.

    Published January 20, 2026 On the Supreme Court site ↗

  4. CrCC SC Хуліганство (стаття 296)

    Здоров'я потерпілого як об'єкт хуліганства (ст. 296 КК)

    Об'єктом хуліганства, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК, є здоров'я потерпілого, яке зазнає шкоди або ставиться в небезпеку заподіяння шкоди в усіх випадках застосування винуватою особою зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень. Направлення на потерпілого перезарядженого пістолета свідчить про небезпеку здоров'я потерпілого.

    Published January 20, 2026 On the Supreme Court site ↗

  5. CrCC SC Хуліганство (стаття 296)

    Оцінка грубого порушення громадського порядку (ст. 296 КК)

    Оцінювати порушення як грубе слід з урахуванням кількості його учасників, території, на якій мало місце порушення, кількості потерпілих, тривалості порушення тощо. Грубим порушенням громадського порядку є протиправне сплановане застосування засудженими фізичної сили до двох потерпілих із нікчемного приводу, яке зухвало вчинялося в громадському місці, у присутності великої кількості молоді з демонстрацією своєї переваги над потерпілими, супроводжувалося нецензурною лайкою та відсутністю реакції на зауваження оточуючих.

    Published January 20, 2026 On the Supreme Court site ↗

  6. CrCC SC Хуліганство (стаття 296)

    Обставини, які свідчать про грубе порушення громадського порядку (ст. 296 КК)

    Про грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, свідчить триваюча демонстрація зневаги до загальноприйнятих норм і правил поведінки, вчинена в громадському місці з ініціативи правопорушника, який перебуває у стані алкогольного сп’яніння, з вживанням нецензурної лайки і пошкодженням майна, що призвело до заподіяння матеріальної шкоди. Дії засудженого мають безпосередній вплив на роботу закладу, якщо вони вчиняються в присутності великої кількості відвідувачів закладу та привертають їх увагу, порушення громадського порядку має тривалий характер (конфлікт розпочинається в приміщенні клубу і має активне продовження у вигляді розбиття склопакету вхідних дверей). Конфлікт продовжується саме через активні дії засудженого.

    Published January 20, 2026 On the Supreme Court site ↗

  7. CrCC SC Хуліганство (стаття 296)

    Ознаки об’єктивної сторони хуліганства (ст. 296 КК)

    З об’єктивної сторони хуліганство може супроводжуватись особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Тобто в діях особи можуть бути дві ознаки одночасно (які не є тотожними) або лише одна з них. За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, пошкодженням майна, що дійсно встановили суди в діях засудженого. Натомість під винятковим цинізмом слід розуміти зневагу нормами суспільної моральності, наприклад, груба непристойність, прояв безсоромності, знущання над хворими, дітьми, особою похилого віку, тощо.

    Published January 20, 2026 On the Supreme Court site ↗

  8. CrCC SC Хуліганство (стаття 296)

    Ознака особливої зухвалості при вчиненні хуліганства (ст. 296 КК)

    За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалося, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла. Тобто для кваліфікації злочинних дій за ознакою особливої зухвалості достатньо лише встановленого судом факту заподіяння легких тілесних ушкоджень потерпілому. А тому висновок місцевого суду про те, що в винуватих осіб не було хуліганства за ознакою особливої зухвалості, оскільки їх дії не призвели до знищення чи пошкодження майна, зриву масового заходу чи тимчасового припинення нормальної діяльності організації, слід визнати помилковим. Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Зміст і спрямованість протиправного діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій винного, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.

    Published January 20, 2026 On the Supreme Court site ↗

  9. CrCC SC Хуліганство (стаття 296)

    Наявність ознак особливої зухвалості при вчиненні хуліганства (ст. 296 КК)

    Про наявність ознак особливої зухвалості свідчать: місце скоєння кримінального правопорушення, яке є громадським; наявність під час події навколо великої кількості сторонніх громадян, на яких засуджена особа взагалі не звертала увагу; підтверджені факти нахабного поводження, буйства, бешкетування (крики) засудженої особи, поєднані з насильством.

    Published January 20, 2026 On the Supreme Court site ↗

  10. CrCC SC Хуліганство (стаття 296)

    Обставини, які враховуються при кваліфікації дій осіб як хуліганство (ст. 296 КК). Відсутність виняткового цинізму при вчиненні хуліганства

    Під час юридичної оцінки протиправних дій повинні бути з’ясовані: природа взаємин, які склалися між обвинуваченим та потерпілим; причина виникнення діяння; час, обстановка та обставини, за яких відбувався перебіг посягання; характер та динаміка дій винних осіб; характер наслідків та причинний зв’язок між ними та протиправними діями. Так, у судовому засіданні було встановлено, що засуджені й потерпілий між собою не були знайомі, в особистих неприязних стосунках не перебували, поштовхом до заподіяння тілесних ушкоджень був малозначний привід (відмова надати цигарку). Протиправні дії було вчинено у вечірній час поблизу приміщення центру позашкільної роботи, де на той момент перебувала група неповнолітніх, у присутності яких засуджені наносили неповнолітньому потерпілому тілесні ушкодження. Тобто фактично їх дії були направлені на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувалися особливою зухвалістю, що виразилася у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки у суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження потерпілого. Ця неповага була очевидною й для свідків неповнолітніх, які в судовому засіданні стверджували, що, на їх думку, обвинувачені вчинили зазначені дії з метою полякати неповнолітніх та удати з себе «крутих». Про наявність у діях обвинувачених такої кваліфікуючої ознаки, як вчинення злочину групою осіб, свідчить узгодженість їх дій, оскільки після того, як один з обвинувачених вдарив потерпілого, другий – вийшов із машини та в свою чергу також мовчки безпідставно завдав потерпілому удар. Водночас визнання засуджених винними у вчиненні хуліганських дій з винятковим цинізмом не відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи. Під винятковим цинізмом слід розуміти зневагу нормами суспільної моральності, наприклад, груба непристойність, прояв безсоромності, знущання над хворими, старими особами тощо.

    Published January 20, 2026 On the Supreme Court site ↗

  11. CrCC SC Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (статті 307, 311)

    Щодо доведення корисливого мотиву та умислу на збут особливо небезпечної психотропної речовини

    Відсутність у матеріалах справи банківських документів, відомостей про стан рахунків чи матеріалів НСРД не спростовує наявності корисливого мотиву та умислу на збут особливо небезпечної психотропної речовини за наявності достатнього обсягу належних і допустимих доказів, які в сукупності свідчать про те, що обвинувачений придбавав і зберігав психотропну речовину в особливо великих розмірах з метою її подальшого збуту та збагачення. Нез’ясування джерела походження психотропних речовин та їх відправника чи володільця не впливає на правильність кваліфікації дій особи за ст. 307 КК

    Published August 21, 2025 On the Supreme Court site ↗

  12. CrCC SC Departs Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (стаття 69)

    Щодо необхідності застосування ст. 69 КК у разі призначення неповнолітньому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, ураховуючи вимоги статей 99 – 102 КК

    Якщо при призначенні неповнолітньому покарання з урахуванням положень статей 99 - 102 КК, таке покарання буде нижчим від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, додатково посилатись на ст. 69 КК не потрібно. У цій постанові ОП ККС ВС здійснено відступ від позиції, сформованої у постанові колегії ККС ВС від 08.06.2023 у справі № 311/2644/21.

    Published April 24, 2025 On the Supreme Court site ↗

  13. CrCC SC Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Щодо оцінки показань малолітньої потерпілої, наданої у порядку ст. 225 КПК за відсутності сторони захисту

    Конструкція ст. 225 КПК не виключає можливість проведення слідчим суддею допиту малолітньої потерпілої за відсутності сторони захисту, якщо вона повідомлена належним чином про дату, час та місце такого допиту; показання малолітньої потерпілої не є єдиним і вирішальним доказом у кримінальному провадженні, а повідомлені нею фактичні обставини не суперечать іншим доказам і узгоджуються з ними

    Published June 11, 2025 On the Supreme Court site ↗

  14. CrCC SC Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті (стаття 68)

    Щодо застосування ч. 2 ст. 68 КК у разі призначення покарання за злочин за який санкцією норми Особливої частини КК альтернативно передбачено довічне позбавлення волі

    Якщо в санкції норми Особливої частини КК альтернативно передбачено довічне позбавлення волі, то положення ч. 2 ст. 68 КК не можуть застосовуватися з огляду на максимальне покарання у виді позбавлення волі на певний строк, оскільки найбільш суворим видом покарання, передбаченим санкцією, залишається довічне позбавлення волі, а це покарання виключає можливість визначення його половини

    On the Supreme Court site ↗

  15. CrCC SC Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини (стаття 17)

    Значення поняття «стандарт доведення поза розумним сумнівом»

    Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Цей стандарт також вимагає, щоб сукупність встановлених обставин виключала будь-яке інше розумне пояснення досліджуваної події, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Водночас обов’язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи вказує на те, що аби визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги докази та встановлені на їх підставі обставини лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії події, є підставою для розумного сумніву в доведеності винуватості особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у версії обвинувачення був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити сукупність встановлених фактів, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

    Published December 17, 2025 On the Supreme Court site ↗

  16. CrCC SC Кримінальні правопорушення проти інших політичних прав людини та рівноправності громадян (статті 161, 170, 171)

    Підтвердження статусу журналіста для оцінки наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 171 КК

    Статус журналіста як потерпілого у кримінальному провадженні за ст. 171 КК визначається фактом професійної діяльності та належними підтверджуючими документами (зокрема посвідчення журналіста та довідка редакції), а не наявністю чи відсутністю редакційного завдання або технічними недоліками посвідчення. Нормативно-правові акти України не встановлюють обов’язку журналіста мати редакційне завдання для підтвердження професійної діяльності чи законності перебування на місці події.

    Published December 17, 2025 On the Supreme Court site ↗

  17. CrCC SC Глава 7. Процесуальні строки (статті 113–117)

    Обставини, які враховуються під час вирішення питання про поважність пропуску процесуального строку

    Під час вирішення питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об’єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) й інші доречні обставини.

    Published December 17, 2025 On the Supreme Court site ↗

  18. CrCC SC Кримінальні правопорушення проти представників влади та інших осіб у зв’язку з виконанням службових обов’язків або державною, службовою чи громадською діяльністю (статті 342–345, 346–347, 348, 349, 350, 351, 351-1, 351-2, 352)

    Значення наміру винуватої особи реалізувати погрозу щодо працівника правоохоронного органу або його близьких родичів при кваліфікації дій за ст. 345 КК

    Для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 345 КК не має значення, чи розраховував винний реалізувати погрозу щодо працівника правоохоронного органу або його близьких родичів.

    Published December 17, 2025 On the Supreme Court site ↗

  19. CrCC SC Зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про спеціальну конфіскацію (стаття 100)

    Доля підробленого документу, визнаного речовим доказом у кримінальному провадженні

    Підроблений документ, визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, не підлягає знищенню, а відповідно до п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України залишається в матеріалах справи протягом усього часу його зберігання.

    Published December 17, 2025 On the Supreme Court site ↗

  20. CrCC SC Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи (стаття 284)

    Обов’язок суду скасувати судові рішення і закрити кримінальне провадження на підставі п. 4-1 ч. 1, п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК незалежно від її звільнення від відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК

    Суд касаційної інстанції після встановлення підстав, передбачених п. 4-1 ч. 1, п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК, скасовує судові рішення і закриває кримінальне провадження з цих підстав щодо особи, незважаючи на те, що місцевим судом під час виконання вироку в порядку п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК її звільнено від покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК, у зв’язку з усуненням законом караності за діяння, за яке особу було засуджено.

    Published December 17, 2025 On the Supreme Court site ↗

The analysts of the Supreme Court wrote these positions. A position is not a quotation of the ruling: read the ruling itself before you cite it in a procedural document.

Case law for your case

Merit finds the Supreme Court positions for your case

Merit reads the case file, builds the position and finds the case law that supports it. You can open and check each reference.