К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний адміністративний суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний адміністративний суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 4 943 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. КАС ВС Податок на додану вартість

    Про право на податковий кредит на поточні витрати з вирощування сільськогосподарської продукції, що збирається в наступному році

    Витрати, понесені на вирощування сільськогосподарської продукції, зібраної в наступному календарному році, підлягають включенню до податкового кредиту за умови підтвердження факту здійснення господарської операції, наявності відповідних первинних документів та реальної мети отримання економічного ефекту. Відсутність показників щодо залишків незавершеного виробництва в бухгалтерському обліку станом на кінець звітного року не може бути підставою для відмови у формуванні податкового кредиту або для висновку про здійснення діяльності поза межами господарської діяльності.

    Позиция опубликована 28.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КАС ВС Звільнення з публічної служби

    Про звільнення з посади особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, як крайній захід врегулювання конфлікту інтересів

    Звільнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи з займаної посади у зв'язку з наявністю конфлікту інтересів здійснюється лише в разі, якщо реальний чи потенційний конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, тобто звільнення особи є крайнім заходом врегулювання конфлікту інтересів і його застосування можливе лише у разі, якщо неможливо врегулювати конфлікт інтересів у інший спосіб.

    Позиция опубликована 27.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КАС ВС Спори щодо реєстрації податкових накладених/розрахунку коригування

    Про алгоритм взаємодії між платником податків та контролюючим органом щодо реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН з 08 березня 2023 року

    З 08 березня 2023 року (з урахуванням внесених змін до законодавства) для вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) встановлено послідовний алгоритм взаємодії між платником податків та контролюючим органом. Після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, платник податків відповідно до пункту 4 Порядку № 520 має право подати до комісії регіонального рівня письмові пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену у відповідній податковій накладній або розрахунку коригування. Загальний перелік таких документів визначений пунктом 5 Порядку № 520. За результатами розгляду поданих документів і пояснень комісія регіонального рівня приймає одне з трьох рішень: про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН – якщо надані пояснення та документи є достатніми та підтверджують зазначену інформацію; про направлення платнику повідомлення (за формою Додатка 2 до Порядку № 520) – якщо наданих пояснень і документів недостатньо. У такому повідомленні мають бути чітко зазначені документи, які пропонується надати додатково; про відмову в реєстрації – якщо надані документи та пояснення, хоча і є достатніми за обсягом, проте не відповідають вимогам законодавства і не підтверджують відповідну інформацію. У разі направлення повідомлення платник податків має право протягом п’яти робочих днів (з дня, наступного за днем його отримання) подати додаткові документи та пояснення. За наслідками їх розгляду комісія повторно приймає одне з рішень: про реєстрацію або про відмову в реєстрації. Неподання таких додаткових документів або їх неповне подання протягом установленого строку є підставою для прийняття комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

    Позиция опубликована 27.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КАС ВС Функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції

    Про розмежування повноважень Вищої ради правосуддя та Кадрової комісії Офісу Генерального прокурора у питаннях визначення несумісності посади прокурора

    Відповідно до пункту 2 частини першої статті 131 Конституції України, пункту 2 частини першої статті 3 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» розгляд питання та ухвалення рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності належить Вищий раді правосуддя, яка наділена виключними повноваженнями щодо оцінки обставин порушення прокурором вимог щодо несумісності, а Кадрова комісія Офісу Генерального прокурора не може перебирати на себе конституційні повноваження Вищої ради правосуддя і надавати оцінку таким обставинам.

    Позиция опубликована 27.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КАС ВС Призначення та виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям

    Про право військовослужбовця на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням групи інвалідності після первинного встановлення ступеня втрати працездатності

    Встановлення інвалідності та встановлення часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності є пов’язаними підставами для виплати одноразової грошової допомоги. Встановлення інвалідності особі, якій раніше було встановлено часткову втрату працездатності без встановлення інвалідності, надає такій особі право на виплату одноразової грошової допомоги з урахуванням раніше виплаченої суми. Дворічний строк для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі застосовується з моменту першого рішення компетентного органу (МСЕК), яким встановлено інвалідність або ступінь втрати працездатності без встановлення інвалідності.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. КАС ВС С отступлением Призначення та виплата одноразової грошової допомоги працівникам органів внутрішніх справ

    Про право працівника міліції на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності

    Із втратою чинності з 07.07.2015 Законом України від 20.12.1990 № 565-XII «Про міліцію» (Закон № 565-XII) право на отримання одноразової грошові допомоги за працівниками міліції збереглось відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (Закон № 580-VIII) і здійснюється в порядку та на умовах, визначених Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (Порядок № 850). Закон № 565-XII, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VII, так само як і Закон № 580-VII, не містять положень щодо можливості отримання відповідною категорією осіб одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми. Положення щодо отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв’язку із встановленням працівникові міліції під час повторного огляду вищої групи інвалідності або (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду та міститься виключно у пункті 4 Порядку № 850. Передбачені пунктом 4 Порядку № 850 обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності застосовуються починаючи з 31.10.2015 – з дня набрання чинності вказаним порядком. Зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності незалежно від дати, коли їх встановлено вперше до 31.10.2015 чи після. Здійснено відступ від висновку, вперше викладеного колегією суддів СП КАС ВС у постанові від 13.02.2018 у справі № 808/1866/16 та інших, про те, що пункт 4 Порядку № 850 не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. КАС ВС Перерахунок пенсії за вислугу років окремим категоріям працівників

    Про застосування пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи»

    Пункт 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» (Закон № 3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011, в контексті перехідних положень не регулює питання обмеження максимальним розміром пенсії осіб, у яких на 1 жовтня 2011 року вона не досягала максимального розміру (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність). Оскільки на момент набрання чинності Законом № 3668-VI пенсія позивача не перевищувала законодавчо встановленого максимального розміру, то на позивача не поширюються норми пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI. Метою норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI є деталізація умов дії положень статті 2 цього ж закону лише щодо категорії пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим законом та перевищує встановлений максимальний розмір пенсії.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. КАС ВС С отступлением Перерахунок пенсії призначеної особі, яка постраждала від аварії на ЧАЕС

    Про розмір пенсії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

    Громадянам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 відповідно до статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон № 796-ХІІ), за умови стажу роботи не менше як: 20 років для чоловіків, 15 років для жінок, надано державою право саме на пенсію в повному розмірі – не меншому ніж мінімальний розмір пенсії за віком, установлений статтею 28 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058-ІV), - розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначений законом. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегією суддів СП КАС ВС у постанові від 21.11.2019 у справі № 344/9750/17 , про те, що норма пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ не містить приписів щодо обумовлених розмірів пенсійного забезпечення не нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а оскільки відповідно до статті 28 Закону № 1058-ІV позивач не має 35 річного стажу роботи, тому є підстави для висновку про відсутність протиправних дій відповідача щодо неврахування положень Закону № 796-ХІІ при обчисленні розміру пенсії, та відсутність підстав для її встановлення у розмірі не нижчому ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1058-ІV.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. КАС ВС Постанови судової палати (соціальна)

    Про знесення об’єкта самочинного будівництва

    Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна залежить від підстав, за якими його віднесено до об’єкта самочинного будівництва. Якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, можливість знесення об’єкта самочинного будівництва відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України не ставиться в залежність від можливостей його перебудови. В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов’язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. КАС ВС Податок на прибуток

    Про статус бенефіціарного (фактичного) отримувача доходу у контексті застосування положень міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування

    У контексті застосування положень міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, зокрема Конвенції між Урядом України та Урядом Великої Британії 1993 року, принципове значення має правильне визначення статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача доходу. Поняття «фактичний отримувач доходу» не можна тлумачити у вузькому, технічному сенсі. Його значення потрібно розкривати у світлі цілей і завдань міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування, які, зокрема, спрямовані на запобігання зловживанню податковими пільгами. На підставі міжнародної практики, особа визнається бенефіціарним власником доходу лише за умов, що вона: має реальне право на вигоду від отриманого доходу; самостійно визначає подальшу економічну долю доходу (тобто використовує його у власних інтересах); не пов’язана юридичними або договірними зобов’язаннями щодо передачі (перерахування) цього доходу іншій особі. Юридичні або фізичні особи, які є лише агентами, номінальними власниками або посередниками, навіть якщо формально отримують дохід, не можуть вважатися фактичними отримувачами доходу для цілей застосування міжнародного договору. Отже, для застосування положень Конвенції про уникнення подвійного оподаткування з Великобританією щодо звільнення процентного доходу від оподаткування в Україні необхідно: щоб одержувач процентів був резидентом Великобританії, що підтверджено відповідною довідкою. щоб такий резидент був фактичним (бенефіціарним) власником доходу, тобто мав реальний контроль над доходом і не діяв в інтересах третьої особи. У разі відсутності належного підтвердження статусу бенефіціарного власника або податкового резидента, виплачувані доходи підлягають оподаткуванню в Україні на загальних підставах за ставкою, визначеною пунктом 160.2 статті 160 ПК України.

    Позиция опубликована 22.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КАС ВС Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку проведення розрахунків із застосуванням РРО

    Про застосування штрафних санкцій за порушення вимог щодо застосування РРО при роздрібній торгівлі пальним

    Роздрібну торгівлю пальним здійснюють лише зі застосуванням реєстратора розрахункових операцій (РРО) або програмного РРО, який зазначений у ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. У разі порушення вимог щодо застосування РРО (зокрема, торгівля пальним через незареєстрований або інший РРО, не зазначений у ліцензії), на суб’єкта господарювання накладають штраф у відповідному розмірі за кожне таке порушення відповідно до пункту 2 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР.

    Позиция опубликована 22.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КАС ВС Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

    Про відсутність підстав для звільнення від оподаткування житлової нерухомості на підставі її непридатності для проживання, без належного рішення органу місцевого самоврядування

    Контрольний орган не зобов’язаний звільняти платника від оподаткування житлової нерухомості на підставі її фактичної непридатності для проживання, якщо таку непридатність не підтверджено належним рішенням органу місцевого самоврядування. Податкові пільги, зокрема визначені підпунктом «ґ» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, застосовують лише в разі наявності належним чином підтверджених підстав, визначених законом.

    Позиция опубликована 22.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КАС ВС Податковий контроль та облік

    Про право контролюючого органу вимагати проведення інвентаризації під час проведення перевірки

    Контролюючий орган під час проведення перевірки має право вимагати від платника податків проведення інвентаризації. Така вимога повинна бути викладена в належним чином оформленому документі. Платник податків, який отримав відповідну вимогу, зобов’язаний провести інвентаризацію. На підставі розпорядчого документа керівника платника податків створюють інвентаризаційну комісію. Інвентаризацію проводять повним складом інвентаризаційної комісії за участю матеріально відповідальної особи; посадові особи контролюючого органу можуть бути присутні при проведенні інвентаризації за власною згодою, але їхня присутність не є обов’язковою.

    Позиция опубликована 22.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КАС ВС Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів

    Про відсутність у виконавця обов’язку перевіряти цільове призначення рахунків боржника до накладення арешту

    Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» не покладає на виконавця обов'язок здійснювати попереднє дослідження цільового призначення кожного банківського рахунку боржника до накладення арешту. Частина третя статті 52 цього Закону такий обов'язок покладає на банк - саме він повинен перевірити, чи підпадає рахунок під спеціальний режим, і в разі виявлення цільового призначення, яке виключає арешт коштів, зобов'язаний повідомити виконавця та повернути постанову про арешт коштів боржника без виконання. Водночас обов'язок виконавця полягає у знятті арешту з коштів на рахунку боржника саме за умови надання документального підтвердження, що відповідний рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, банком або боржником.

    Позиция опубликована 22.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КАС ВС Функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції

    Про правомірність встановлення плати за внесення відомостей про помічника адвоката до ЄРАУ

    Положення про помічника адвоката встановлює додаткову плату за внесення відомостей про помічника адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України та видачу посвідчення помічника адвоката, що здійснюється за окремою заявою адвоката чи адвокатського об'єднання, які уклали трудовий договір з помічником адвоката. Цей пункт стосується внесення додаткових відомостей до ЄРАУ та видачу посвідчення помічника адвоката, які не визначені законодавством як обов'язкові та внесення яких здійснюється за відповідну плату за бажанням заявника, що не суперечать нормам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

    Позиция опубликована 22.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КАС ВС Податкові спори

    Про обов’язок доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу при застосуванні штрафних санкцій за умисне порушення строків сплати податкового зобов’язання

    Пунктами 124.2 та 124.3 статті 124 Податкового кодексу України закріплено штрафні санкції за умисне порушення, визначене в пункті 124.1. Юридичним фактом, з яким законодавець пов'язує відповідальність у вигляді штрафу згідно з пунктами 124.2 та 124.3 статті 124 Податкового кодексу України, є обов'язок доведення контролюючим органом вини платника у формі умислу. Наведене означає, що платник мав можливість вжити заходів щодо дотримання правил та норм Податкового кодексу України, але умисно не вчиняв дії зі сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.

    Позиция опубликована 22.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КАС ВС Спори у сфері валютного регулювання та валютного контролю

    Про відповідальність резидента у вигляді пені за порушення строків зарахування валютної виручки, встановлених Національним банком України

    Органи системи ДФС України не є компетентними щодо застосування до суб'єкта господарювання санкцій, визначених у пункті 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93. Після 07 лютого 2019 року пеня за порушення строків зарахування валютної виручки на підставі Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» нараховуватися не може. Нарахування пені можливе на підставі частини 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» в разі порушення резидентами строку розрахунків, який складає 365 календарних днів з дня митного оформлення продукції, що експортується. Наявність укладеного між сторонами зовнішньоекономічного контракту договору про зарахування однорідних зустрічних вимог не звільняє резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків зарахування валютної виручки, встановлених Національним банком України відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2473. Резидент, який вступає у зовнішньоекономічні правовідносини, зобов'язаний діяти з урахуванням публічно-правових обмежень, установлених валютним законодавством, і не може покладатися лише на цивільно-правові конструкції припинення зобов’язань для уникнення санкцій, закріплених законом.

    Позиция опубликована 22.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КАС ВС Проходження служби

    Про порядок, розмір та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) працівника дипломатичної служби за кордоном

    Зазначений у пункті 5 розділу ХI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 07 червня 2018 року № 2449-VIII «Про дипломатичну службу» припис «у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом» у співвідношенні з положеннями статті 35 цього Закону покладає на Кабінет Міністрів України обов’язок розробити й прийняти в установленому порядку протягом шести місяців постанову, яка б встановлювала порядок, розміри та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) за кордоном працівника дипломатичної служби чи втрати ним працездатності. Незатвердження у строк порядку, розмірів та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) працівника дипломатичної служби за кордоном є порушенням Кабінетом Міністрів України вимог Закону України «Про дипломатичну службу України».

    Позиция опубликована 22.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КАС ВС Надання статусу учасника бойових дій

    Про обов'язкову умову надання статусу учасника бойових дій за участь у миротворчій місії на території іншої держави

    Обов'язковою умовою надання статусу учасника бойових дій є встановлення факту участі особи у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ на території інших держав. Якщо законодавством України не передбачено отримання статусу учасника бойових дій за участь у миротворчій місії на території певної держави, в особи не виникає «законних очікувань» щодо отримання статусу учасника бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. КАС ВС Дострокове припинення повноважень народного депутата

    Про процедуру прийняття рішення щодо відкликання депутата місцевої ради

    Рішення зборів (конференції) місцевої організації політичної партії про внесення пропозиції вищому керівному органу політичної партії щодо відкликання депутата місцевої ради саме по собі не спричиняє його відкликання з посади депутата, оскільки воно у подальшому розглядається вищим керівним органом політичної партії, за наслідками чого вирішується питання про відкликання депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї пропозиції. Таке рішення місцевої організації політичної партії безпосередньо не впливає на «формування органів місцевого самоврядування», а тому не підлягає судовому захисту.

    Позиция опубликована 14.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT