К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний адміністративний суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний адміністративний суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 4 943 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. КАС ВС Зразкові справи

    Про доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн та індексацію пенсії у зв’язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

    Перерахунок пенсії військовослужбовця на підставі рішення суду з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до абзацу третього пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» є правомірною підставою для невиплати доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн та індексації за 2022, 2023 роки.

    Позиция опубликована 07.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КАС ВС С отступлением Постанови судової палати (соціальна)

    Про судове оскарження дій щодо формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки

    Дії щодо формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, що є належним способом захисту прав позивача. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів СП КАС ВС у постановах від 27.11.2018 у справі №817/1819/17, від 17.10.2019 у справі №817/1814/17, від 28.07.2020 у справі №817/1783/17, від 10.09.2020 у справі № 817/1793/17, від 04.02.2021 у справі № 817/1809/17, від 15.06.2021 у справі № 817/1802/17, від 15.07.2021 у справі № 817/1800/17 , про те, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб’єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов’язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. КАС ВС Изменено Перерахунок пенсії призначеної працівнику прокуратури

    Про тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI«Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»

    Наведені в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI«Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (Закон № 3668-VI) норми є спеціальними, оскільки дія їх розповсюджується на окрему групу суб'єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо). Положення цього пункту спрямовані на врегулювання питань, які виникають у зв'язку із застосуванням Закону № 3668-VI щодо осіб, права яких внаслідок такого застосування могли підлягати звуженню. У зв'язку з цим положення пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI, а саме - усі його чотири абзаци, застосовуються у системному зв'язку між собою. Таким чином, пункт 2 розділу ІІ Закону № 3668-VI в контексті перехідних положень не регулює питання обмеження максимальним розміром пенсії осіб, у яких на 1 жовтня 2011 року вона не досягала максимального розміру (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність). Текстуальний аналіз пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI дає підстави для висновку, що метою вказаної норми є деталізація умов дії положень статті 2 цього ж Закону лише щодо категорії пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом та перевищує встановлений максимальний розмір пенсії. Здійснено відступ від висновку, викладеного у цьому судовому рішенні, про те, що оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, а положення частини другої статті 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру», якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, то при перерахунку пенсії прокурорів має застосовуватись норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. КАС ВС С отступлением Призначення пенсії прокурорам

    Про порядок визначення розміру відсотку для здійснення перерахунку пенсії працівнику прокуратури та застосування її обмеження максимальним розміром

    Під час здійснення перерахунку пенсії працівника прокуратури, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», відсоткове значення розміру пенсії визначається відповідно до частини другої статті 86 цього Закону на момент виникнення права на перерахунок (а не на момент призначення пенсії) і застосовується у розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури. Працівники прокуратури, яким пенсія призначена до 01.10.2011 – дати набрання чинності Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, мають право на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, поширюються загальні правила щодо обмеження її розміру. СП КАС ВС відступила від висновку викладеного колегією суддів СП КАС ВС у постанові від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а про те, що у разі призначення особі пенсії до 01 січня 2016 року, то до розміру таких пенсій не застосовуються обмеження максимального розміру пенсії, визначені абзацом шостим частини 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року. Також здійснила відступ від висновку, викладеного, зокрема, у постанові від 10.09.2021 у справі № 580/5238/20, про те, що оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, а положення частини 2 статті 86 Закону України «Про прокуратуру», якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, то при перерахунку пенсії прокурорів має застосовуватись норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегією суддів СП КАС ВС у постанові від 10.09.2021 у справі №580/5238/20, про те, що оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, а положення частини другої статті 86 Закону 1697-VII, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, то при перерахунку пенсії прокурорів має застосовуватись норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегією суддів СП КАС ВС у постанові від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а, про те, що оскільки позивач є непрацюючим пенсіонером, і пенсія призначена йому до 01.01.2016, то до розміру пенсії позивача не застосовуються обмеження максимального розміру пенсії, визначені абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. КАС ВС Постанови судової палати (соціальна)

    Про базову величину для визначення розміру пенсії у зв’язку з втратою годувальника - судді, що перебував у відставці та отримував щомісячне довічне грошове утримання

    Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді не може застосовуватися як базова величина при призначенні пенсії у зв’язку із втратою годувальника - судді, що перебував у відставці та отримував щомісячне довічне грошове утримання. Водночас, оскільки такий годувальник на час смерті мав право на пенсію за віком на підставі статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII “Про державну службу” (Закон № 3723-XII) та пенсію за віком на підставі Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (Закон № 1058-ІV), то розмір пенсії у зв’язку із втратою годувальника визначається на вибір заявника - утриманця, який звернувся за призначенням такої пенсії: 70% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі Закону № 3723-XII, або 50% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі Закону 1058-ІV. При цьому, Пенсійний фонд України та його органи повинні забезпечити умови, за яких особа має бути обізнана з умовами призначення різних пенсій, на які вона має право, і може робити усвідомлений вибір, який у цьому випадку є вирішальним. Встановлення обставин щодо належного виконання цього обов’язку має істотне значення для оцінки правомірності рішення відповідача в частині призначення пенсії у зв’язку із втратою годувальника.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. КАС ВС Изменено Спори у сфері землеустрою та регулювання земельних відносин

    Про підставу для відмови у затвердженні проекту землеустрою

    Єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Здійснено відступ від висновку, викладеного у постановах від 27.01.2021 у справі № 560/1334/19 та від 01.02.2021 у справі № 560/1282/19, про те, що член фермерського господарства має право отримати безоплатно у власність частину земельної ділянки, що перебуває у користуванні фермерського господарства.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. КАС ВС С отступлением Постанови судової палати (соціальна)

    Про право членів фермерських господарств на безоплатну передачу у власність земельних ділянок

    Члени фермерських господарств, у тому числі засновник (який отримав земельну ділянку у користування для створення такого фермерського господарства), можуть отримати безоплатно у приватну власність земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) із земель державної та комунальної власності у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, та лише після припинення права власності чи користування такими земельними ділянками у визначеному законом порядку. У членів фермерського господарства, в тому числі засновника, не виникає право на безоплатну передачу у власність земельних ділянок із земель, що надавалися у користування засновнику для створення фермерського господарства. ВП ВС у постанові від 20.06.2023 у справі № 633/408/18 конкретизувала цей висновок та зазначила, що член фермерського господарства, який отримав земельну ділянку у користування для створення фермерського господарства і раніше не набув права на земельну частку (пай), може цю (отриману ним) земельну ділянку приватизувати у розмірі земельної частки (паю). Якщо ж член фермерського господарства не отримував у користування земельну ділянку для його створення, а лише увійшов до складу членів цього господарства, він має право отримати у власність земельну ділянку у передбаченому законом розмірі, проте в загальному порядку, зокрема із земель, які не перебувають у власності чи користуванні фермерського господарства. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів СП КАС ВС у постановах від 01.10.2020 у справі № 120/4116/19-а, від 24.11.2020 у справі № 2240/3066/18, від 27.01.2021 у справі № 560/1334/19, від 01.02.2021 у справі № 560/1282/19, від 17.02.2021 у справі № 811/397/18, від 17.08.2021 у справі № 540/1590/19, про те, що член фермерського господарства має право отримати безоплатно у власність частину земельної ділянки, що перебуває у користуванні фермерського господарства.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. КАС ВС С отступлением Виплата винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції

    Про правову природу винагороди військовослужбовців за участь в антитерористичній операції

    Винагорода за участь в антитерористичній операції не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, що є складовим елементом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів СП КАС ВС у постановах від 26.06.2018 у справі № 420/1232/16, від 30.11.2018 у справі № 415/6132/16 та інших, про те, що грошова винагорода за участь в АТО є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців і має враховуватись при обчисленні їм пенсії.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. КАС ВС С отступлением Постанови судової палати (соціальна)

    Про заміну боржника виконавчого провадження у справі, у якій відповідачем є пенсійний орган, що знаходиться на території проведення антитерористичної операції

    З метою недопущення порушення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, здійснення ефективного захисту та відновлення порушених прав громадян України, які є внутрішньо переміщеними особами, правонаступництво між пенсійними органами та заміна боржника виконавчого провадження у справі є виправданим та необхідним для виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів СП КАС ВС у постанові від 19.03.2019 у справі № 752/17978/16-а та інших, про відсутність правонаступництва між пенсійними органами у подібному спорі.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. КАС ВС С отступлением Звільнення з публічної служби

    Про календарну вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»

    В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга – це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік – 365 календарних днів, календарний місяць – 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за цим законом календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку обчислення вислуги років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів СП КАС ВС у постановах від 22.11.2018 у справі № 161/4876/17, від 15.08.2019 у справі № 281/459/17, від 27.03.2020 у справі № 569/727/17 та інших, про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності Порядку № 393 в цій частині Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. КАС ВС С отступлением Перерахунок пенсії призначеної особі, яка постраждала від аварії на ЧАЕС

    Про застосування строку звернення до суду у соціальних спорах з органами Пенсійного фонду України

    Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів СП КАС ВС у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18, про те, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. КАС ВС Призначення пенсії військовослужбовцям

    НЕ Є АКТУАЛЬНОЮ! Про право військовослужбовців на отримання пенсійних виплат з урахуванням їх підвищення у період з 1 січня 2018 року до 5 березня 2019 року

    У період з 1 січня 2018 року до 5 березня 2019 року військовослужбовці мали право на отримання пенсійних виплат з урахуванням їх підвищення та поетапною виплатою на підставі норм Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", оскільки остання була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин – 1 січня 2018 року. Відповідно до принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі скасування з 5 березня 2019 року в судовому порядку пункту 2 цієї постанови не впливає на результат розгляду даної справи по суті. Зазначена позиція у цій справі не є актуальною у зв’язку з прийняттям ВП ВС постанови від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19, у якій викладено такий правовий висновок: З урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. КАС ВС Постанови судової палати (соціальна)

    Про право на розміщення зовнішньої реклами у м. Києві відповідно до принципу мовчазної згоди

    Дозволи на розміщення зовнішньої реклами у місті Києві надає Київська міська державна адміністрація (КМДА) і саме вона є належним дозвільним органом у розумінні статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». КМДА не має права делегувати свої повноваження, визначені законом, іншим органам. Рішення про надання дозволу або відмову у його наданні повинна ухвалювати саме КМДА. Неприйняття рішення про відмову у наданні дозволу належним дозвільним органом (КМДА) свідчить про протиправну його бездіяльність. Водночас сама лише бездіяльність (не прийняття рішення у встановлений строк) не є достатньою підставою для застосування принципу мовчазної згоди.

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. КАС ВС С отступлением Постанови судової палати (соціальна)

    Про право прокурора на звернення з позовом для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами

    Звернення прокурора до суду в порядку адміністративного судочинства відповідає меті захисту суспільного інтересу – інтересів держави, що охоплюють собою й інтереси певної територіальної громади, у сфері дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог законодавства про надра та встановленого порядку надання спеціального дозволу на користування надрами, а тому за відсутності державного органу, уповноваженого на звернення з відповідним позовом до суду, прокурор, звертаючись до суду з позовом, діє відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Здійснено відступ від висновків, викладених колегіями суддів СП КАС ВС у постанові від 16.06.2021 у справі № 240/4936/18 та інших, стосовно наявності у Кабінету Міністрів України повноважень захищати інтереси держави у спірних правовідносинах та відсутності у зв’язку з цим у прокурора повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. КАС ВС С отступлением Постанови судової палати (соціальна)

    Про строк звернення до суду у справах щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»

    Шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України, не підлягає застосовуванню до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених суб’єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію на підставі Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та членам їх сімей, як такий, який унеможливить реалізацію передбаченого статтею 63 цього закону права на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього закону щодо перерахунку пенсії із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі не проведення перерахунку з вини органів, які уповноважені видавати довідки для перерахунку пенсії. Здійснено відступ від висновків, викладених колегією суддів СП КАС ВС у постанові від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22, про те, що в справах із позовними вимогами щодо складання відповідних довідок про розмір грошового забезпечення осіб для перерахунку пенсії на підставі статті 63 Закону № 2262-ХІІ, підлягає застосуванню положення частини другої статті 122 КАС України, а відтак позивач повинен був дізнатися про порушення свого права на перерахунок пенсії, у тому числі й відсутності сформованої довідки як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, 1 січня відповідного року.

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. КАС ВС С отступлением Постанови судової палати (соціальна)

    Про особливості здійснення містобудівної діяльності в межах історичного ареалу міста Львова

    Незатвердження науково-проєктної документації з визначення меж історичного ареалу міста Львова відповідно до статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» не впливає на правовий режим території як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, не виводить її з-під державної охорони (охорони законом), оскільки за законом правовий статус відповідної території як об’єкта культурної спадщини пов’язаний із фактом її перебування у визначених межах історичного ареалу населеного місця України, наявність або відсутність відповідного рішення органу місцевого самоврядування чи центрального органу виконавчої влади не змінює цього факту, а відтак суб’єкти містобудування зобов’язані дотримуватися обмежень і вимог, установлених зазначеним законом, під час здійснення містобудівної діяльності на території, що належить до історичного ареалу та його буферної зони відповідно до історико-містобудівного опорного плану міста Львова. Здійснено відступ від висновків, викладених колегіями суддів СП КАС ВС у постанові від 27.07.2022 у справі № 813/3269/17 та в інших , про те, що незатвердження Мінкультури меж історичного ареалу м. Львова у порядку, встановленому статтею 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» свідчить про фактичну відсутність таких меж та нівелює обов’язок суб’єктів містобудування отримувати дозвіл на проведення будівельних робіт в історичній частині міста Львова.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. КАС ВС Спори у сфері землеустрою та регулювання земельних відносин

    Про визначення належного відповідача у справах про адміністративні правопорушення у сфері використання природних ресурсів

    Як під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, зокрема і передбачених статтею 54 КУпАП, так і під час видачі приписів з вимогою про усунення порушення законодавства з питань використання та охорони земель, державні інспектори Держгеокадастру як уповноваженого органу не діють як самостійний суб'єкт владних повноважень, а діють від імені цього органу. Тому, відповідні інспектори не повинні бути самостійними відповідачами у таких справах, а належними відповідачами у цих справах є саме відповідний уповноважений орган - Держгеокадастр та його територіальні органи.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. КАС ВС Изменено Спори у сфері землеустрою та регулювання земельних відносин

    Про застосування законодавства під час здійснення державного контролю за використанням та охороною земель

    Спеціальним законом у спірних правовідносинах щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель є Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. КАС ВС С отступлением Постанови судової палати (соціальна)

    Про особливості застосування Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» під час здійснення державного контролю за використанням та охороною земель

    Норми Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» потрібно застосувати як загальні норми щодо основних принципів і порядку здійснення державного контролю у сфері господарської діяльності, пов’язаної з використанням та охороною земель, стосовно норм спеціального Закону України від 19.06.2003 № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель» , який окреслює лише загальні риси організації і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у сукупності як такі, що не вступають у суперечність із змістом цих норм щодо процедурних питань, пов’язаних із проведенням відповідної перевірки в межах державного контролю, оскільки використання землі як об'єкта державного контролю та охорони нерозривно пов’язано з діяльністю на ній суб’єктів земельних відносин, у тому числі господарської. Здійснено відступ від висновків, викладених колегіями суддів СП КАС ВС у постановах від 13.03.2019 у справі № 826/11708/17, від 15.07.2019 у справі № 140/2320/18, від 27.02.2020 у справі № 818/1512/17, від 11.06.2021 у справі № 818/970/17, від 09.07.2020 у справі № 824/561/18-а, від 25.05.2022 у справі № 120/1196/19-а, від 04.11.2021 у справі № 818/1365/17, від 28.02.2023 у справі № 280/2932/20, від 08.06.2023 у справі № 380/7230/20 та інших, про те, що під час здійснення заходів контролю за використанням та охороною земель не можуть бути застосовані вимоги та правила Закону № 877-V.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. КАС ВС С отступлением Постанови судової палати (соціальна)

    Про юрисдикцію спору щодо оскарження рішень органів місцевого самоврядування про надання погодження на передачу земельних ділянок під мисливські угіддя

    Спір про оскарження рішень органів місцевого самоврядування про надання погодження на передачу земельних ділянок під мисливські угіддя підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегією суддів СП КАС ВС у постанові від 26.04.2023 у справі № 380/23331/21, про те, що справу слід розглядати за правилами господарського, а не адміністративного судочинства.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT