К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний господарський суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний господарський суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 2 111 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. КХС ВС Судовий збір

    Процесуальні обмеження щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення недоплаченого судового збору після завершення розгляду справи по суті

    Суд першої, апеляційної чи касаційної інстанцій у разі виявлення обставин неправильного розрахунку або недоплати судового збору позивачем після закінчення відповідного провадження (у суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій), тобто після ухвалення рішення по суті заявлених позовних вимог, ані за заявою учасника справи, ані з власної ініціативи не має права стягувати до Державного бюджету України несплачений (недоплачений) заявником судовий збір за подання відповідного процесуального документа (позовної заяви, апеляційної чи касаційної скарг тощо), вже розглянутого по суті, у тому числі й шляхом ухвалення додаткового рішення.

    Позиция опубликована 31.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС Судовий збір

    Припинення обов’язку з доплати судового збору при виявленні недоплати після ухвалення рішення по суті

    У випадку якщо позивач не сплатив судового збору у повному обсязі, а суд першої інстанції виявив недоплату судового збору вже після ухвалення рішення по суті спору, то процесуальний обов’язок позивача сплатити судовий збір слід вважати припиненим, оскільки презюмується, що суд, не здійснивши перерахунку судового збору відповідно до реальної ціни позову, визначив остаточний розмір судового збору.

    Позиция опубликована 31.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КХС ВС Судовий збір

    Процесуальні підстави для примусового стягнення недоплаченого позивачем судового збору

    У статтях 174, 176 та 163 ГПК України передбачено вичерпний перелік механізмів контролю суду за сплатою судового збору в установленому законом розмірі, серед яких визначено лише один винятковий спосіб – стягнення (достягнення) судом в дохід Державного бюджету України недоплаченого позивачем судового збору в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 163 ГПК України. Таке примусове стягнення (достягнення) суд може реалізувати і шляхом ухвалення додаткового рішення, однак виключно за наявності підстав, визначених ч. 2 ст. 163 ГПК України, тобто в разі коли розмір судового збору попередньо визначає суд через очевидну невідповідність вказаної позивачем ціни позову дійсній вартості спірного майна або неможливість встановлення точної його ціни на момент пред’явлення позову.

    Позиция опубликована 31.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КХС ВС Спори, що стосуються питань процесуального права

    Щодо процесуального статусу телефонограми при поданні заяв і клопотань

    Системний аналіз положень ст. 169 ГПК України свідчить, що законодавець обмежив перелік форм, у яких учасники справи можуть викладати свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань. Такими формами є заяви та клопотання, заперечення проти заяв і клопотань. Процесуальний закон передбачає подання документів у письмовій або усній формі, причому в окремих випадках, визначених Кодексом або за вимогою суду, письмова форма є обов'язковою. Оскільки порядок подання та розгляду заяв визначається безпосередньо нормами ГПК України, будь-який інший спосіб комунікації із судом, не встановлений у законі, не може вважатися належним. З огляду на те, що чинне процесуальне законодавство не передбачає такої форми звернення до суду, як телефонограма, вона не є допустимим способом подання заяви чи клопотання. Відповідно, учасник справи або його представник не можуть подати телефонограмою клопотання про відкладення розгляду справи.

    Позиция опубликована 27.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КХС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Захист прав міноритарного акціонера після завершення процедури сквіз-ауту здійснюється компенсаційними способами, а не через оскарження рішення наглядової ради

    Визнання права міноритарного акціонера на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції у процедурі сквіз-ауту є належним способом захисту, передбаченим статтями 16 ЦК України та 20 ГК України, спрямованим на встановлення правової визначеності щодо розміру компенсації та забезпечення балансу інтересів акціонерів. Колишній міноритарний акціонер, який буде розуміти, що під час проведення процедури примусового викупу акцій наглядовою радою не була визначена справедлива компенсація за викуплені в нього акції, у подальшому має вибір – звернутися до товариства та / або мажоритарного акціонера з позовом про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) за ст.1212 ЦК. Визнання недійсним рішення наглядової ради про затвердження ринкової вартості акцій є належним, але неефективним способом захисту у випадку, коли процедура сквіз-ауту вже завершена, акціонер втратив право власності на акції, а захист його майнових прав має здійснюватися компенсаційними способами без оскарження рішення наглядової ради.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КХС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Зобов'язання виконавчого органу товариства скликати загальні збори учасників товариства є ефективним способом захисту порушеного права учасника товариства

    Визнання протиправною бездіяльності виконавчого органу товариства щодо нескликання річних загальних зборів є неефективним способом захисту, оскільки жодним чином не поновлює правомочностей учасника товариства та не призводить до відновлення його порушеного права. Натомість позовна вимога в частині зобов'язання виконавчого органу товариства скликати, організувати та провести загальні збори учасників товариства є ефективним способом захисту порушеного права учасника товариства та відповідає положенням ст. 15, 16 ЦК України.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КХС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Належний спосіб захисту міноритарного акціонера при незгоді з ціною примусового викупу акцій

    У разі, коли особа не оспорює законність процедури викупу акцій відповідно до ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», а лише вказує на несправедливість сум отриманої нею компенсації, така особа не має вимагати визнання недійсним правочину публічної безвідкличної вимоги, права і обов'язки з якого (правочину) виникли у всіх міноритарних акціонерів, в тому числі й тих, які ціну викупу акцій несправедливою не вважали, адже у такому разі реалізація способу захисту, визначеного п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України, може порушити права останніх, зокрема, внаслідок стягнення отриманої компенсації за продані акції у результаті застосування наслідків недійсності правочину. Належним способом захисту особи на отримання справедливої, на її думку, ціни акцій, який не буде вступати у протиріччя з правами інших осіб, буде позов про стягнення недоотриманої суми компенсації, до предмету доказування у якому входить правомірність/справедливість ціни викупу акцій. У разі оспорювання одним (а не усіма) міноритарним акціонером окремого правочину з примусового викупу у нього акцій, з підстав його (правочину) вчинення з порушенням вимог законодавства, це не повинно мати наслідком оспорення/визнання недійсною публічної безвідкличної вимоги, адже в такому випадку може бути дестабілізований цивільний оборот, порушено права інших міноритарних акціонерів, які або погодились з отриманою компенсацією та не вважають процедуру примусового викупу акцій неправомірною, або лише оспорюють справедливість визначення ціни акцій, вимагаючи виплати належної компенсації, але, крім того, не заперечуючи правомірність викупу. Визнання недійсною публічної безвідкличної вимоги за позовом не всіх міноритарних акціонерів може завдати шкоди і мажоритарному акціонеру, який здійснює викуп акцій, через порушення принципу юридичної визначеності.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. КХС ВС Процесуальні строки

    Поважність причин пропуску позовної давності за вимогами про стягнення дивідендів

    Пропущення позивачем як акціонером строку позовної давності за вимогами про стягнення дивідендів вважається поважним у разі встановлення судом відсутності в матеріалах справи належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів належного повідомлення позивача як акціонера АТ згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» у відповідній редакції про проведення загальних зборів АТ, їх порядок денний, про результати прийнятих на них рішень, в тому числі щодо порядку, розміру та строків виплати дивідендів.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Набуття статусу члена кооперативу з моменту затвердження загальними зборами рішення про прийняття до кооперативу

    Особа набуває статусу члена кооперативу згідно зі ст. 11 Закону України «Про кооперацію» з моменту затвердження загальними зборами членів кооперативу рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Право на оскарження рішень загальних зборів юридичної особи з підстав порушення порядку скликання та проведення загальних зборів лише учасниками товариства

    Порушення порядку скликання та проведення загальних зборів можуть бути підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними лише за позовами учасників товариства, а не третіх осіб, адже у таких випадках йдеться про порушення права на управління товариством, яким треті особи – не учасники товариства не наділені. Недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів не може визнаватися порушенням прав тих осіб, які не є учасниками (акціонерами, членами) цієї юридичної особи. Саме з наявністю у особи права брати участь в управлінні юридичною особи пов’язується можливість оскарження нею рішень загальних зборів юридичної особи в порядку господарського судочинства.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Вимоги до повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів та розподіл обов'язків доказування

    Особа, яка скликає загальні збори, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори учасників, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. Відтак, повідомлення про проведення загальних зборів повинне містити достатньо інформації для того, щоб учасник товариства, який має намір реалізувати своє право взяти участь у таких загальних зборах, мав інформацію щодо питань порядку денного зборів, місця проведення загальних зборів учасників та, відповідно, мати змогу вчасно туди дістатись. Водночас інформація, що міститься в повідомленні, має бути зрозумілою, відповідати принципу достовірності і повноти. Відомості у повідомленні мають бути конкретними, докладними, вичерпними та точними для надання можливості особі, яка отримує ці відомості, зрозуміти їх правильно та однозначно. Адже необізнаність учасника товариства про скликання зборів, про конкретні дату, час, місце проведення загальних зборів учасників товариства та про порядок денний зборів або неоднозначність відомостей у повідомленні може перешкодити учаснику товариства реалізувати його права на участь в управлінні товариством шляхом участі у відповідних загальних зборах, голосування з питань порядку денного, підписання протоколу загальних зборів тощо. У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов’язок доказування обставин повідомлення про проведення загальних зборів покладається на юридичну особу, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Права учасника юридичної особи та підстави для визнання загальних зборів недійсними через порушення порядку їх скликання

    Права учасника (акціонера, члена, власника) юридичної особи не можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він був повідомлений про час та місце загальних зборів, але не скористався своїм правом на участь через особисті причини, які не пов’язані з недотриманням вимог законодавства або статуту під час скликання загальних зборів. Чинне законодавство не передбачає обов’язку відкладати проведення загальних зборів у разі, якщо учасник (акціонер, член) просить про це через те, що не може бути присутній. Натомість у такому разі він має можливість брати участь у загальних зборах через своїх представників. Особиста участь у таких зборах є правом, а не обов’язковою умовою для визнання загальних зборів учасників (акціонерів, членів) правомочними.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Недотримання передбаченого статутом кворуму не є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ

    Рішення загальних зборів учасників не може бути визнано недійсним з підстав відсутності кворуму, передбаченого статутом, оскільки після 17.06.2019 пріоритет статуту над Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» автоматично припиняється і положення статутів, які не відповідають вказаному Закону, не застосовуються. Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» яким визначається правовий статус ТОВ та ТДВ, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників, не передбачає вимог щодо встановлення кворуму зборів учасників товариства – найменшої кількості учасників зборів, необхідної для визнання таких зборів правомочними приймати рішення з питань порядку денного. Законодавець встановлює кількість голосів, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, і такий законодавчий підхід наділяє більшими гарантіями реалізації корпоративних прав учасників в управлінні товариством та прийняття ними рішень. Положеннями ч. 5 ст. 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Кворум та загальна кількість голосів не є тотожними поняттями, тому відсутність кворуму не може бути підставою для визнання недійсними загальних зборів учасників товариства, якщо рішення прийнято необхідною кількістю голосів.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Ухвалення рішення у юридичній особі з розподілом участі 50/50

    Розподіл часток 50/50 свідчить про рівноправну участь учасників у безпосередньому управлінні діяльністю товариства та можливість прийняття рішень лише за їх спільною згодою. Прийняття рішення загальних зборів учасників товариства з розподілом їх часток 50/50 в такий спосіб, коли згідно зі ст. 98 ЦК України один учасник не має права голосу, свідчить про намір іншого учасника прийняти рішення, яке за інших обставин не могло б бути прийнятим, що, в свою чергу, порушує корпоративні права іншого учасника товариства.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Необхідність врахування балансу інтересів учасників товариства при визнанні недійсними рішень загальних зборів

    Визнання судом недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені корпоративні права одного учасника товариства, може зачіпати корпоративні права інших учасників, відповідно порушується баланс інтересів учасників товариства, що має наслідком непропорційність втручання у правовідносини сторін та фактично є втручанням суду у господарську діяльність товариства.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Право учасника товариства на пропорційний розподіл дивідендів при їх виплаті іншому учаснику

    Голосування учасників товариства на загальних зборах про розподіл дивідендів лише одному з учасників не може анулювати невід’ємне право учасників на їх пропорційний розподіл. Участь усіх учасників товариства в загальних зборах цього товариства під час вирішення питання про розподіл дивідендів та їх голосування за визначений розподіл не може анулювати невід’ємне право всіх учасників на пропорційний розподіл чистого прибутку як дивідендів. Виплата одному учаснику товариства дивідендів, про що було прийнято рішення загальними зборами товариства, надає іншому учаснику «законне очікування», що йому такі дивіденди також будуть виплачені. Невиплата товариством таких дивідендів учаснику прирівнюється до порушення права останнього на мирне володіння майном.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Оскарження підстави нарахування пені у судовому порядку не є поважною причиною пропуску позовної давності для стягнення пені

    Оскарження в судовому порядку акта органу державної влади, який став підставою для нарахування пені, не є обставиною, що об'єктивно унеможливлювала або істотно утруднювала своєчасне пред'явлення позову про стягнення такої пені, оскільки позивач не позбавлений права звернутися до суду з позовом у межах строку позовної давності та заявити клопотання про зупинення провадження у зв'язку з розглядом пов'язаної справи. Суд касаційної інстанції не може переоцінювати доводи про поважність причин пропуску позовної давності, оцінку яким надано судами попередніх інстанцій.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КХС ВС Процесуальні строки

    Застосування загальної позовної давності до вимог про визнання недійсним рішення, ухваленого особою, яка не є акціонером

    За своєю правовою суттю рішення, прийняте особою, яка на час його ухвалення не була акціонером АТ, не є рішенням акціонера, і до визнання його недійсним не застосовується встановлений ч. 1 ст. 50 Закону України «Про акціонерні товариства» строк звернення до суду. До зазначених вимог застосовується загальна позовна давність у три роки.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КХС ВС Процесуальні строки

    Щодо застосування позовної давності, передбаченої ч. 1 ст. 50 Закону України «Про акціонерні товариства» (ч. 1 ст. 61 нового Закону України «Про акціонерні товариства»)

    Визначений ст. 50 Закону України «Про акціонерні товариства» тримісячний строк для оскарження акціонером рішення загальних зборів або порядку прийняття такого рішення є за своєю правовою природою спеціальною (скороченою) позовною давністю. Водночас ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону передбачено інший початок перебігу позовної давності, ніж загальний порядок, встановлений ч. 1 ст. 261 ЦК України, а саме: перебіг позовної давності починається з дати прийняття рішення загальних зборів, яке оскаржується.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Розмежування моменту набуття права власності на частку та моменту переходу корпоративних прав

    Укладення правочину з відчуження частки в статутному капіталі є правовою підставою набуття права на частку (права власності на частку), а тому момент набуття права на частку може визначатися умовами такого правочину. Водночас моментом переходу корпоративних прав із частки в статутному капіталі, яка була передана іншій особі, є юридичний факт реєстрації в державному реєстрі зміни складу учасників за актом приймання-передачі, наданим однією із сторін.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT