К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний господарський суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний господарський суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 2 111 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Недійсність положень статуту як спосіб захисту корпоративних прав

    Положення статуту юридичної особи, які не відповідають вимогам законодавства та порушують права учасника (акціонера, члена), можуть бути визнані недійсними шляхом подання позову щодо недійсності статуту (його окремих пунктів), а не шляхом скасування рішення загальних зборів, на яких такі положення були затверджені. При визнанні недійсними окремих положень установчих документів суд повинен зазначити, яким саме приписам закону вони суперечать та які права позивача ними порушуються.

    Позиция опубликована 19.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Надання інформації про діяльність товариства як спосіб захисту корпоративних прав

    Способом захисту права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на отримання інформації про діяльність юридичної особи є спонукання в судовому порядку до виконання товариством дій – надання певної інформації.

    Позиция опубликована 19.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Зобов'язання здійснити обов'язкову пропозицію при набутті контрольного пакета акцій

    Акціонер, який разом з афілійованими особами набув контрольний пакет акцій приватного акціонерного товариства без дотримання вимог статей 65 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо повідомлення про набуття контрольного пакета та подання інформації про найвищу ціну придбання, зобов'язаний запропонувати всім акціонерам придбати у них акції за ціною, визначеною наглядовою радою товариства, у порядку публічної безвідкличної пропозиції. Невиконання цього обов'язку унеможливлює реалізацію міноритарними акціонерами їх права на продаж акцій за гарантованою законом ціною, тому зобов'язання вчинити такі дії є належним способом захисту їх порушених прав.

    Позиция опубликована 19.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КХС ВС Касаційний господарський суд

    Неналежність вимог про визнання недійсним рішення установчих зборів та статуту ОСББ як способу захисту прав співвласника

    Визнання недійсним рішення установчих зборів про створення ОСББ та визнання недійсним статуту юридичної особи, яка існує тривалий час і за період свого існування набула відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника ОСББ, який звертається з таким позовом, втім свідчить про втручання суду в діяльність ОСББ, яке втрачає юридичну підставу створення та статутний документ, який визначає обсяг правил, що регулюють правовий стан юридичної особи, відносини, пов’язані з внутрішнім управлінням, стосунки з іншими організаціями чи громадянами, що свідчить про порушення інтересів як ОСББ, так і інших його співвласників, що є недопустимим. Визнання недійсним рішення установчих зборів про створення ОСББ та визнання недійсним статуту юридичної особи за рішенням суду не тягне за собою ліквідацію юридичної особи та не призводить до припинення ОСББ. Належним способом захисту у разі допущені при створенні юридичної особи порушення, які не можна усунути, є позов учасника юридичної особи або органу державної влади про ліквідацію юридичної особи.

    Позиция опубликована 19.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КХС ВС Забезпечення позову

    Неспівмірність арешту майна як заходу забезпечення позову за немайновими вимогами у корпоративному спорі

    Такий спосіб забезпечення позову, як накладення арешту на майно у корпоративному спорі може узгоджуватися, зокрема з такою вимогою майнового характеру, як стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ/ТДВ. Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову. Оскільки позовні вимоги (розірвання договору купівлі-продажу, визнання недійсними актів та договору дарування, скасування державної реєстрації, визнання права власності) є вимогами немайнового характеру, то такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на майно, не є співмірним з предметом спору в цій справі.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КХС ВС Поновлення договору оренди землі

    Про відсутність підстав для відмови в поновленні договору оренди у зв'язку з поділом земельної ділянки та подальшим її відведенням третім особам

    Поділ земельної ділянки та наявність у третіх осіб охоронюваного законом інтересу на виділені їм земельні ділянки не може бути підставою для відмови в поновленні договору оренди, оскільки відповідні дії (надання дозволів на розробку проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність фізичним особам), що призводять до виникнення у третіх осіб правомірних очікувань на подальше отримання земельних ділянок у власність, були вчинені саме відповідачем, який не міг не знати про судовий спір у цій справі, будучи стороною в ній, та про незгоду позивача з відмовою в поновленні договору оренди землі.

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Складання повноважень голови правління ОСББ та подальше оспорювання наслідків такого волевиявлення як суперечлива поведінка

    Прагнення голови правління ОСББ визнати недійсними рішення засідань правління ОСББ, скасування реєстраційної дії та поновлення себе на посаді голови правління ОСББ, після складання ним повноважень та підписання наказу про звільнення, суперечить принципу добросовісності та свідчить про суперечливу поведінку.

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Порушення корпоративного права як первинна обставина у вирішенні корпоративного спору

    У корпоративному спорі за позовом акціонера (учасника, члена) суд зобов'язаний з'ясувати, яке саме корпоративне право чи охоронюваний законом інтерес позивача порушено на момент звернення з позовом та яким чином, а не обмежуватись лише посиланням на наявність суб'єктивного матеріального права. З'ясування порушеного корпоративного права є первісним по відношенню до перевірки дотримання відповідачем порядку вчинення оспорюваних дій, а за відсутності встановленого факту порушення права суд не має підстав для задоволення позову.

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КХС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Визнання права власності на нерухоме майно як підтвердження існуючого права, а не спосіб його набуття

    Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, право власності на яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КГС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Негаторний позов як належний спосіб захисту права власника на усунення перешкод у користуванні майном

    Негаторний позов подається у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист права від порушень, не пов’язаних з позбавленням володіння майном, а саме у разі протиправного вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном. Отже, предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об’єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КХС ВС Спори, що виникають у сфері будівництва та розвитку інфраструктури

    Визначальне значення волі власника земельної ділянки при вирішенні питання про наслідки самочинного будівництва

    Відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. У такому разі особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво згідно з частиною шостою ст.376, ст. 1212 ЦК України. Якщо ж об’єкт будівництва не потрібен власнику земельної ділянки, не відповідає його намірам щодо її використання, то будівництво спричиняє погіршення характеристик земельної ділянки, оскільки для відновлення її попереднього стану об’єкт необхідно знести. Саме у таких випадках застосовується частина четверта ст. 376 ЦК України, відповідно до якої власник вправі вимагати знесення об’єкта самочинного будівництва. У такому випадку єдиним порушенням прав власника земельної ділянки є погіршення її характеристик.

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КХС ВС Спори щодо права власності на землю

    Неможливість приватизації об'єктів та майна державних і комунальних закладів освіти

    Відповідно до ч1 ст. 80 Закону України «Про освіту» до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об’єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об’єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Згідно із ч. 4 ст.80 Закону України «Про освіту» (в редакції чинній на момент укладення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі) об’єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням. Отже, Закон України «Про освіту» містить заборону приватизації об’єктів та майна державних і комунальних закладів освіти.

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Заборона суперечливої поведінки акціонера при оскарженні рішень загальних зборів АТ

    Голосування акціонера АТ на власний розсуд з будь-яких питань на загальних зборах АТ є його правом, передбаченим положеннями ч.1 ст.25, ст.40 Закону України «Про акціонерні товариства». Однак суперечлива поведінка акціонера полягає у тому, що він, блокуючи ухвалення загальними зборами акціонерів відповідних рішень щодо затвердження статуту та внутрішніх документів АТ, та приведення їх до вимог чинного законодавства, в подальшому оскаржує прийняті рішення саме з підстав невідповідності положень статуту, зокрема, вимогам ст. 53 Закону України «Про акціонерні товариства».

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Відсутність порушеного права продавця у спорі про визнання недійсним договору купівлі-продажу неоплаченої ним частки

    Дії позивачів, які відчужили частки у статутному капіталі товариства і гарантували покупцеві, що вони повністю оплатили внески до статутного капіталу, а потім звернулися з позовом про визнання договорів купівлі-продажу недійсними з огляду на невнесення ними своїх часток до статутного капіталу, є суперечливою та недобросовісною поведінкою. Несплата позивачами на момент відчуження часток у статутному капіталі жодним чином не порушує прав самих позивачів.

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КХС ВС С отступлением Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Витребування (переведення прав) частки не є єдино можливим способом захисту прав позивача - колишнього учасника товариства, що був виключений, у спорі з учасниками, які вступили до товариства

    Витребування (переведення прав) частки не є єдино можливим способом захисту прав позивача у спорі з учасниками, які вступили до товариства. Навпаки такі способи захисту застосовуються у чітко визначених законом випадках, зокрема: якщо відповідач незаконно заволодів часткою позивача (належним способом захисту є витребування частки у особи, що незаконно заволоділа без відповідної правової підстави відповідно до ст. 387 ЦК України); якщо порушено переважне право учасником на придбання частки (належним способом захисту є переведення прав покупця); якщо частка була набута безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом захисту є витребування від добросовісного набувача у всіх випадках відповідно до ч. 2 ст. 388 ЦК України); якщо частка була набута оплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом є витребування від добросовісного набувача у випадках, передбачених у ч.1 ст. 388 ЦК України).

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КХС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Стягнення коштів (ч. 3 ст. 692 ЦК України) замість розірвання договору як належний спосіб захисту продавця частки в статутному капіталі, якщо її повернення є неможливим у зв’язку з накладенням у межах кримінального провадження арешту на товар

    Такий спосіб захисту як розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, що вже виконаний продавцем, який передав товар (частку), і частково виконаний покупцем, який прийняв товар (частку), не спрямований на відновлення порушеного майнового права продавця, якщо повернення товару відповідно до ч. 4 ст. 694 ЦК України є неможливим у зв’язку з накладенням у межах кримінального провадження арешту на товар, та, відповідно, вважається неналежним способом захисту. У цьому разі способом захисту, може бути позовна вимога про стягнення неотриманих коштів, тобто застосування встановленого ч. 3 ст. 692 ЦК України способу захисту, який поновить порушене право продавця за договором.

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КХС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Витребування частки у статутному капіталі товариства як ефективний спосіб захисту корпоративних прав учасника

    Витребування частки у статутному капіталі товариства з чужого незаконного володіння є ефективним способом захисту права власності учасника, який повністю поновлює його порушені корпоративні права та дозволяє здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про склад учасників товариства. Власник частки може витребувати її від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та набула його з незаконних підстав, незалежно від кількості попередніх відчужень, якщо майно вибуло з володіння власника поза його волею та набувач не мав права його відчужувати.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КХС ВС Забезпечення позову

    Недопустимість забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення одноосібного учасника товариства про звільнення керівника та заборони реєстраційних дій на його виконання

    При вирішенні питання про забезпечення позову до його пред’явлення, шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення одноосібного учасника Товариства та заборони державному реєстратору вчиняти дії на його виконання суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості й адекватності вимог. Вжиті заходи забезпечення не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи та мають бути співмірними з предметом позову. Зупинення дії рішення про звільнення керівника товариства та заборона державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо юридичної особи є втручанням у волю товариства та його учасників, що не узгоджується з предметом позову про визнання недійсними рішень та скасування реєстраційних дій.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КХС ВС Забезпечення позову

    Застосування заборони вчинення реєстраційних дій як ефективного способу забезпечення позову задля запобігання повторному порушенню корпоративних прав позивача

    Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення порушених корпоративних прав позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду, подавши позов у цій справі. Заборона державним реєстраторам вносити відповідні зміни до реєстру є тимчасовою та не має своїм наслідком будь- якого перешкоджання господарській діяльності товариства. Тобто вжиття такого заходу забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням корпоративних прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін. Запроваджує законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для розгляду судом позову по суті за звичайною процедурою, а в разі задоволення позову сприятимуть ефективному захисту прав позивача в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КХС ВС Забезпечення позову

    Про заборону проведення загальних зборів або прийняття ними рішень з усіх питань порядку денного як заходу забезпечення позову, що фактично означає вирішення спору по суті

    При розгляді заяви про забезпечення позову суд повинен дотримуватися принципу співмірності заходів забезпечення з предметом позову та не допускати вжиття заходів, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог. Якщо предметом позову є визнання недійсним рішення ради торгово-промислової палати щодо порядку скликання загальних зборів, то забезпечення позову шляхом заборони загальним зборам приймати рішення з усіх питань порядку денного фактично означає вирішення спору по суті до ухвалення рішення в справі, що суперечить ч.11 ст. 137 ГПК України. У спорах, що виникають з корпоративних відносин, не допускається забезпечення позову шляхом заборони проводити загальні збори та приймати рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.