К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний господарський суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний господарський суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 2 111 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. КХС ВС Забезпечення позову

    Про відповідність критеріям співмірності заходів забезпечення позову у вигляді арешту часток та заборони вчинення реєстраційних дій у спорах про визначення розміру статутного капіталі ТОВ

    У майнових позовах про витребування на користь позивача із чужого незаконного володіння 50 % частки статутного капіталу ТОВ та про переведення на нього прав та обов’язків покупця інших 50 % часток в статутному капіталі ТОВ за договором купівлі-продажу, які мають вартісний, грошовий вираз, вжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на 100 % частки в статутному капіталі ТОВ відповідає вимогам ст. 136, 137 ГПК України, зокрема в частині співмірності із заявленими позивачем вимогами. Вимоги позивача щодо заборони проводити реєстраційні дії про зміну частки засновника (учасника) в статутному капіталі та зміну розміру статутного капіталу ТОВ кореспондуються у цьому разі з позовними вимогами про визначення розміру статутного капіталу ТОВ та розміру часток учасників у статутному капіталі, і застосування таких заходів забезпечення позову не суперечить ст. 137 ГПК України.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС Забезпечення позову

    Недопустимість скасування заходів забезпечення позову, спрямованих на збереження існуючого становища до вирішення спору по суті

    Заходи забезпечення, що спрямовані виключно на збереження існуючого становища (наприклад, зупинення дії рішення), не можуть бути скасовані, оскільки вони необхідні для ефективного захисту прав та інтересів заявника у випадку задоволення позову.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КХС ВС Забезпечення позову

    Можливість повторного звернення з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, якщо раніше в такому скасуванні відмовлено

    Відповідно до ч. 6 ст. 145 ГПК України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин,що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КХС ВС Забезпечення позову

    Щодо відсутності порушення п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України у разі розгляду заяви про забезпечення позову без конкретних пропозицій зустрічного забезпечення

    Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, яка не містить конкретних пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення, не порушує п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення у разі забезпечення позову.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КХС ВС Забезпечення позову

    Диспозитивність при визначенні зустрічного забезпечення та критерії істотності процесуальних порушень

    Зі змісту диспозитивних положень частин 1, 3 , 4 с т. 141 ГПК України вбачається, що господарський суд наділений саме правом, а не обов'язком визначити зустрічне забезпечення, так само як і питання зустрічного забезпечення суд може вирішити в ухвалі про зустрічне забезпечення позову, винесеній за результатами розгляду клопотання відповідача про зустрічне забезпечення, що відповідає принципу змагальності сторін, закріпленому в ст. 13 цього Кодексу. Отже, у цьому випадку саме собою незазначення в оскаржуваній ухвалі про вирішення питання зустрічного забезпечення не можна вважати допущеним судом першої інстанції істотним процесуальним порушенням, достатнім для скасування ухвали про забезпечення позову, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КХС ВС Забезпечення позову

    Забезпечення позову як підстава для відшкодування збитків власнику майна у разі відмови в позові або закриття провадження.

    Згідно з частинами 1, 2 ст. 146 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду або закриття провадження з інших, ніж зазначені у ч. 1 ст.142 цього Кодексу, підстав або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися. Також у разі подання відповідного позову про відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням, зазначеним у частині першій цієї статті, відшкодування збитків, заподіяних вжиттям заходів забезпечення позову, здійснюється насамперед за рахунок коштів зустрічного забезпечення. Отже, у випадку наявності підстав, передбачених ст. 146 ГПК України, власник спірного майна не буде позбавлений можливості захистити порушення його прав та законних інтересів внаслідок заподіяння збитків поданням відповідної заяви про забезпечення позову.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КХС ВС Юрисдикція

    Господарська юрисдикція спорів щодо зобов'язання органу місцевого самоврядування прийняти об'єкт державної власності до комунальної власності

    Спір щодо зобов’язання органу місцевого самоврядування прийняти об’єкт державної власності до комунальної власності є приватноправовим, якщо він виник з приводу реалізації сторонами повноважень власника майна, а не здійснення владних управлінських функцій. Відсутність відносин підпорядкування між сторонами виключає публічно-правовий характер спору та його належність до адміністративної юрисдикції.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. КХС ВС Забезпечення позову

    Щодо одночасного вирішення судом питання зустрічного забезпечення при арешті грошових коштів особи, яка має заборгованість перед боржником

    За заявою стягувача суд може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах), електронних гаманцях чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Одночасно суд вирішує питання про зустрічне забезпечення та про заборону такій особі вчиняти дії щодо погашення заборгованості перед боржником та (або) зупиняє виконання судового рішення, згідно з яким з такої особи на користь боржника стягуються грошові кошти в межах загальної суми стягнення, до закінчення розгляду питання про звернення стягнення на грошові кошти. У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КХС ВС Забезпечення позову

    Заборона вчинення дій щодо присвоєння товариству статусу «Переддефолтний» як належний захід забезпечення позову

    Заходи забезпечення позову у вигляді заборони ПАТ «Укренерго» застосовувати до ТОВ заходи щодо присвоєння ТОВ статусу «Переддефолтний», передбачені у розділі 1.7 Правил ринку (затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307), через заборгованість за електричну енергію для врегулювання небалансів перед ПАТ "Укренерго", спрямовані виключно на збереження балансу інтересів ТОВ, що відповідає меті забезпечувальних заходів, критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника та узгоджується зі ст.ст. 136, 137 ГПК України. Вжиття заявлених заходів забезпечення спрямоване виключно на збереження існуючого статусу заявника на ринку електричної енергії та недопущення негативних наслідків (як-то усунення учасника з ринку) до вирішення спору у справі.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КХС ВС Спори, що виникають з договорів найму (оренди, лізингу) майна

    Перехід права оренди земельної ділянки при відчуженні будівлі за умови наявності зареєстрованого права оренди у продавця

    Згідно з імперативними вимогами статті 125 ЗК України від однієї особи до іншої особи за правилами статті 120 цього Кодексу та частини третьої статті 7 Закону України «Про оренду землі» не може перейти право оренди земельної ділянки, яке у попереднього землекористувача ще не виникло станом на час відчуження ним будівель, розташованих на цій земельній ділянці, незалежно від дати укладення договору оренди земельної ділянки, оскільки виникненням права оренди є момент державної реєстрації цього речового права, а не дата укладення договору оренди. Відсутність у продавця будівлі на момент її відчуження зареєстрованого права оренди земельної ділянки, на якій розташована ця будівля, унеможливлює як перехід такого права оренди до покупця будівлі (відповідача) за правилами частини 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі», так і заміну сторони у зобов’язанні.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КХС ВС Спори щодо права постійного користування земельною ділянкою

    Належний спосіб захисту права орендаря при поновленні договору оренди землі

    Належним й ефективним способом захисту порушеного права є позов про визнання укладеною додаткової угоди з викладенням її змісту, а не вимога про визнання договору оренди землі поновленим, яка за своєю суттю є встановленням факту, що має юридичне значення, і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису закону про обов’язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КХС ВС Забезпечення позову

    Дослідження питання обґрунтованості позову під час вирішення питання про забезпечення позову

    За змістом норм ГПК України під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження суду під час розгляду спору по суті і не вирішується під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Обраний захід забезпечення позову у вигляді тимчасової заборони здійснювати будь-які виплати для виконання банківських гарантій є тимчасовим, на період вирішення спору по суті, з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

    Позиция опубликована 25.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КХС ВС Забезпечення позову

    Накладення арешту на майно не допускається у спорі про визнання договорів недійсними за відсутності вимог про витребування майна

    Якщо предметом позову є вимоги немайнового характеру (визнання недійсними договорів) та не передбачають витребування або повернення майна, застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно не відповідає суті порушеного права і не є співмірним із заявленими вимогами. Такий захід не узгоджується з предметом і підставами позову, оскільки не спрямований на забезпечення реального виконання рішення у разі його задоволення.

    Позиция опубликована 25.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КХС ВС Забезпечення позову

    Арешт морського судна за морською вимогою іншого позивача як самостійна підстава для забезпечення, незалежна від попереднього арешту за вимогою іншої особи

    Накладення арешту на морське судно як захід забезпечення позову є правомірним, якщо це судно є єдиним активом боржника на території України, існує реальна загроза його вибуття з юрисдикції суду, а попередній арешт або застава були надані в іншій справі іншому позивачеві і не охоплюють заявлену морську вимогу. Відповідно до ч. 3 ст. 3 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна судно не заарештовують і застава або інший вид забезпечення не надаються більше одного разу в межах однієї чи більше юрисдикцій будь-якої з Договірних Держав за однією й тією самою морською вимогою одного й того самого позивача та, якщо судно було заарештовано в межах однієї з юрисдикцій чи були надані в межах такої юрисдикції застава або інший вид забезпечення для зняття арешту або з метою уникнення можливого арешту, то будь-який наступний арешт цього судна чи будь-якого судна, що належить тому самому власникові, за тією самою морською вимогою того самого позивача буде відмінений, а судно буде звільнене судом чи будь-яким іншим відповідним судовим органом цієї держави, якщо тільки позивач не переконає суд чи інший відповідний судовий орган, що гарантія чи інше забезпечення були остаточно зняті до накладення наступного арешту або що є інша достатня підстава для залишення арешту чинним.

    Позиция опубликована 25.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КХС ВС Забезпечення позову

    Неможливість зупинення дії рішення органу місцевого самоврядування як заходу забезпечення позову відповідно до положень ГПК України

    На відміну від положень ГПК України, такий вид забезпечення позову, як зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта, передбачено у п. 1 ч. 1 ст. 151 КАС України, тобто він може бути застосований виключно у порядку адміністративного судочинства з урахуванням застережень, визначених зазначеною статтею. Оскільки, обраний позивачем захід забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення органу місцевого самоврядування прямо не передбачений ст. 137 ГПК України, суд мав з посиланням на п. 10 ч. 1 цієї статті зазначити закон, яким цей захід забезпечення позову передбачено. Отже, вжиття судом такого заходу забезпечення позову, як зупинення дії рішення органу місцевого самоврядування, не передбачений імперативними положеннями ч. 1 ст. 137 ГПК України, іншими законами або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вжиття такого заходу свідчить про допущене судами істотне порушення норм процесуального права (ст. ст. 136, 137, 236 ГПК України).

    Позиция опубликована 25.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КХС ВС Забезпечення позову

    Щодо неможливості забезпечити позов шляхом заборони ФГВФО утримуватися від вчинення певних дій під час здійснення ліквідаційної процедури банку та виведення його з ринку

    Не допускається забезпечення позову шляхом встановлення заборони або обов'язку ФГВФО, банку, віднесеному до категорії неплатоспроможних, банку, що ліквідується їх посадовим особам, іншим особам під час реалізації Фондом майна (активів) банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, вчиняти певні дії або шляхом встановлення обов'язку для таких осіб утримуватися від вчинення певних дій (п. 2 ч.7 ст. 137 ГПК України, ч. 18 ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). Зокрема, це стосується і зупинення дій рішення виконавчої дирекції Фонду в частині реалізації включених до складу лоту майнових прав.

    Позиция опубликована 25.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КХС ВС Забезпечення позову

    Неможливість вжиття заходів забезпечення позову щодо боржника у процедурі банкрутства поза межами справи про банкрутство

    Немає правових підстав для застосування заходів забезпечення позову в разі перебування особи у процедурі банкрутства та встановлений КУзПБ принцип конкурсного імунітету, який забороняє забезпечення і задоволення вимог кредитора до боржника інакше, ніж у межах відкритого провадження у справі про банкрутство за правилами конкурсної процедури.

    Позиция опубликована 25.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КХС ВС Забезпечення позову

    Допустимість обмеження корпоративних прав заходами забезпечення вимог кредиторів лише за умови доведення недостатності спеціальних заходів, передбачених КУзПБ

    Згідно з означеним ч. 9 ст. 137 ГПК України правилом заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства, а спеціальний закон у ч. 14 ст. 39, ч. 5 ст. 44 КУзПБ встановлює низку необхідних і достатніх, на думку законодавця, обмежень корпоративних прав засновників (учасників, акціонерів) та органів управління боржника на стадії розпорядження майном, до переліку яких заборони на внесення змін до установчих документів; зміну місцезнаходження чи особи, уповноваженої вчиняти юридичні дії від імені товариства, щодо реєстрації / перереєстрації / внесення змін до відомостей про юридичну особу у ЄДР не входять. Отже, вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, що фактично призводять до більш суттєвих обмежень корпоративних прав засновників (учасників, акціонерів) чи повноважень органів управління боржника, ніж це передбачено у спеціальному законі у певній процедурі банкрутства, має бути належним чином мотивоване господарським судом та ґрунтуватися на оцінці доводів і доказів того, що передбачених КУзПБ відповідних обмежувальних заходів недостатньо.

    Позиция опубликована 25.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КХС ВС Забезпечення позову

    Відсутність підстав для накладення арешту на земельну ділянку у спорах щодо визнання бездіяльності протиправною та припинення прав користування ділянкою

    Такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на земельні ділянки, не узгоджується з предметом та підставами позову; позовні вимоги про визнання бездіяльності протиправною та припинення прав постійного користування земельною ділянкою не стосуються безпосередньо повернення чи витребування земельних ділянок на користь позивача, тобто не мають майнового характеру, за наявності яких суд міг би забезпечити позов шляхом накладення арешту на відповідні земельні ділянки; накладення арешту на земельні ділянки не є співмірним заходом забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами немайнового характеру.

    Позиция опубликована 25.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Відсутність порушення прав спадкоємця частки у статутному капіталі товариства рішеннями загальних зборів, ухваленими до набуття ним статусу учасника товариства

    Спадкоємець, який прийняв у спадщину частку у статутному капіталі ТОВ, але до моменту державної реєстрації вступу до товариства не набув статусу учасника, не має права брати участь у загальних зборах учасників та голосувати на них. Загальні збори рішеннями, ухваленими до набуття спадкоємцем статусу учасника товариства, не порушують його прав та інтересів, якщо такими рішеннями не змінюють та не відчужують успадковану частку у статутному капіталі.

    Позиция опубликована 25.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT