К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний господарський суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний господарський суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 2 144 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Порушення корпоративного права як первинна обставина у вирішенні корпоративного спору

    У корпоративному спорі за позовом акціонера (учасника, члена) суд зобов'язаний з'ясувати, яке саме корпоративне право чи охоронюваний законом інтерес позивача порушено на момент звернення з позовом та яким чином, а не обмежуватись лише посиланням на наявність суб'єктивного матеріального права. З'ясування порушеного корпоративного права є первісним по відношенню до перевірки дотримання відповідачем порядку вчинення оспорюваних дій, а за відсутності встановленого факту порушення права суд не має підстав для задоволення позову.

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Визнання права власності на нерухоме майно як підтвердження існуючого права, а не спосіб його набуття

    Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, право власності на яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КХС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Негаторний позов як належний спосіб захисту права власника на усунення перешкод у користуванні майном

    Негаторний позов подається у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист права від порушень, не пов’язаних з позбавленням володіння майном, а саме у разі протиправного вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном. Отже, предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об’єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КХС ВС Спори, що виникають у сфері будівництва та розвитку інфраструктури

    Визначальне значення волі власника земельної ділянки при вирішенні питання про наслідки самочинного будівництва

    Відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. У такому разі особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво згідно з частиною шостою ст.376, ст. 1212 ЦК України. Якщо ж об’єкт будівництва не потрібен власнику земельної ділянки, не відповідає його намірам щодо її використання, то будівництво спричиняє погіршення характеристик земельної ділянки, оскільки для відновлення її попереднього стану об’єкт необхідно знести. Саме у таких випадках застосовується частина четверта ст. 376 ЦК України, відповідно до якої власник вправі вимагати знесення об’єкта самочинного будівництва. У такому випадку єдиним порушенням прав власника земельної ділянки є погіршення її характеристик.

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КХС ВС Спори щодо права власності на землю

    Неможливість приватизації об'єктів та майна державних і комунальних закладів освіти

    Відповідно до ч1 ст. 80 Закону України «Про освіту» до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об’єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об’єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Згідно із ч. 4 ст.80 Закону України «Про освіту» (в редакції чинній на момент укладення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі) об’єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням. Отже, Закон України «Про освіту» містить заборону приватизації об’єктів та майна державних і комунальних закладів освіти.

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Заборона суперечливої поведінки акціонера при оскарженні рішень загальних зборів АТ

    Голосування акціонера АТ на власний розсуд з будь-яких питань на загальних зборах АТ є його правом, передбаченим положеннями ч.1 ст.25, ст.40 Закону України «Про акціонерні товариства». Однак суперечлива поведінка акціонера полягає у тому, що він, блокуючи ухвалення загальними зборами акціонерів відповідних рішень щодо затвердження статуту та внутрішніх документів АТ, та приведення їх до вимог чинного законодавства, в подальшому оскаржує прийняті рішення саме з підстав невідповідності положень статуту, зокрема, вимогам ст. 53 Закону України «Про акціонерні товариства».

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Відсутність порушеного права продавця у спорі про визнання недійсним договору купівлі-продажу неоплаченої ним частки

    Дії позивачів, які відчужили частки у статутному капіталі товариства і гарантували покупцеві, що вони повністю оплатили внески до статутного капіталу, а потім звернулися з позовом про визнання договорів купівлі-продажу недійсними з огляду на невнесення ними своїх часток до статутного капіталу, є суперечливою та недобросовісною поведінкою. Несплата позивачами на момент відчуження часток у статутному капіталі жодним чином не порушує прав самих позивачів.

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. КХС ВС С отступлением Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Витребування (переведення прав) частки не є єдино можливим способом захисту прав позивача - колишнього учасника товариства, що був виключений, у спорі з учасниками, які вступили до товариства

    Витребування (переведення прав) частки не є єдино можливим способом захисту прав позивача у спорі з учасниками, які вступили до товариства. Навпаки такі способи захисту застосовуються у чітко визначених законом випадках, зокрема: якщо відповідач незаконно заволодів часткою позивача (належним способом захисту є витребування частки у особи, що незаконно заволоділа без відповідної правової підстави відповідно до ст. 387 ЦК України); якщо порушено переважне право учасником на придбання частки (належним способом захисту є переведення прав покупця); якщо частка була набута безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом захисту є витребування від добросовісного набувача у всіх випадках відповідно до ч. 2 ст. 388 ЦК України); якщо частка була набута оплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом є витребування від добросовісного набувача у випадках, передбачених у ч.1 ст. 388 ЦК України).

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КХС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Стягнення коштів (ч. 3 ст. 692 ЦК України) замість розірвання договору як належний спосіб захисту продавця частки в статутному капіталі, якщо її повернення є неможливим у зв’язку з накладенням у межах кримінального провадження арешту на товар

    Такий спосіб захисту як розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, що вже виконаний продавцем, який передав товар (частку), і частково виконаний покупцем, який прийняв товар (частку), не спрямований на відновлення порушеного майнового права продавця, якщо повернення товару відповідно до ч. 4 ст. 694 ЦК України є неможливим у зв’язку з накладенням у межах кримінального провадження арешту на товар, та, відповідно, вважається неналежним способом захисту. У цьому разі способом захисту, може бути позовна вимога про стягнення неотриманих коштів, тобто застосування встановленого ч. 3 ст. 692 ЦК України способу захисту, який поновить порушене право продавця за договором.

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КХС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Витребування частки у статутному капіталі товариства як ефективний спосіб захисту корпоративних прав учасника

    Витребування частки у статутному капіталі товариства з чужого незаконного володіння є ефективним способом захисту права власності учасника, який повністю поновлює його порушені корпоративні права та дозволяє здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про склад учасників товариства. Власник частки може витребувати її від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та набула його з незаконних підстав, незалежно від кількості попередніх відчужень, якщо майно вибуло з володіння власника поза його волею та набувач не мав права його відчужувати.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КХС ВС Забезпечення позову

    Недопустимість забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення одноосібного учасника товариства про звільнення керівника та заборони реєстраційних дій на його виконання

    При вирішенні питання про забезпечення позову до його пред’явлення, шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення одноосібного учасника Товариства та заборони державному реєстратору вчиняти дії на його виконання суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості й адекватності вимог. Вжиті заходи забезпечення не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи та мають бути співмірними з предметом позову. Зупинення дії рішення про звільнення керівника товариства та заборона державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо юридичної особи є втручанням у волю товариства та його учасників, що не узгоджується з предметом позову про визнання недійсними рішень та скасування реєстраційних дій.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КХС ВС Забезпечення позову

    Застосування заборони вчинення реєстраційних дій як ефективного способу забезпечення позову задля запобігання повторному порушенню корпоративних прав позивача

    Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення порушених корпоративних прав позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду, подавши позов у цій справі. Заборона державним реєстраторам вносити відповідні зміни до реєстру є тимчасовою та не має своїм наслідком будь- якого перешкоджання господарській діяльності товариства. Тобто вжиття такого заходу забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням корпоративних прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін. Запроваджує законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для розгляду судом позову по суті за звичайною процедурою, а в разі задоволення позову сприятимуть ефективному захисту прав позивача в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КХС ВС Забезпечення позову

    Про заборону проведення загальних зборів або прийняття ними рішень з усіх питань порядку денного як заходу забезпечення позову, що фактично означає вирішення спору по суті

    При розгляді заяви про забезпечення позову суд повинен дотримуватися принципу співмірності заходів забезпечення з предметом позову та не допускати вжиття заходів, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог. Якщо предметом позову є визнання недійсним рішення ради торгово-промислової палати щодо порядку скликання загальних зборів, то забезпечення позову шляхом заборони загальним зборам приймати рішення з усіх питань порядку денного фактично означає вирішення спору по суті до ухвалення рішення в справі, що суперечить ч.11 ст. 137 ГПК України. У спорах, що виникають з корпоративних відносин, не допускається забезпечення позову шляхом заборони проводити загальні збори та приймати рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КХС ВС Забезпечення позову

    Про відповідність критеріям співмірності заходів забезпечення позову у вигляді арешту часток та заборони вчинення реєстраційних дій у спорах про визначення розміру статутного капіталі ТОВ

    У майнових позовах про витребування на користь позивача із чужого незаконного володіння 50 % частки статутного капіталу ТОВ та про переведення на нього прав та обов’язків покупця інших 50 % часток в статутному капіталі ТОВ за договором купівлі-продажу, які мають вартісний, грошовий вираз, вжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на 100 % частки в статутному капіталі ТОВ відповідає вимогам ст. 136, 137 ГПК України, зокрема в частині співмірності із заявленими позивачем вимогами. Вимоги позивача щодо заборони проводити реєстраційні дії про зміну частки засновника (учасника) в статутному капіталі та зміну розміру статутного капіталу ТОВ кореспондуються у цьому разі з позовними вимогами про визначення розміру статутного капіталу ТОВ та розміру часток учасників у статутному капіталі, і застосування таких заходів забезпечення позову не суперечить ст. 137 ГПК України.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КХС ВС Забезпечення позову

    Недопустимість скасування заходів забезпечення позову, спрямованих на збереження існуючого становища до вирішення спору по суті

    Заходи забезпечення, що спрямовані виключно на збереження існуючого становища (наприклад, зупинення дії рішення), не можуть бути скасовані, оскільки вони необхідні для ефективного захисту прав та інтересів заявника у випадку задоволення позову.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КХС ВС Забезпечення позову

    Можливість повторного звернення з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, якщо раніше в такому скасуванні відмовлено

    Відповідно до ч. 6 ст. 145 ГПК України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин,що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КХС ВС Забезпечення позову

    Щодо відсутності порушення п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України у разі розгляду заяви про забезпечення позову без конкретних пропозицій зустрічного забезпечення

    Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, яка не містить конкретних пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення, не порушує п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення у разі забезпечення позову.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КХС ВС Забезпечення позову

    Диспозитивність при визначенні зустрічного забезпечення та критерії істотності процесуальних порушень

    Зі змісту диспозитивних положень частин 1, 3 , 4 с т. 141 ГПК України вбачається, що господарський суд наділений саме правом, а не обов'язком визначити зустрічне забезпечення, так само як і питання зустрічного забезпечення суд може вирішити в ухвалі про зустрічне забезпечення позову, винесеній за результатами розгляду клопотання відповідача про зустрічне забезпечення, що відповідає принципу змагальності сторін, закріпленому в ст. 13 цього Кодексу. Отже, у цьому випадку саме собою незазначення в оскаржуваній ухвалі про вирішення питання зустрічного забезпечення не можна вважати допущеним судом першої інстанції істотним процесуальним порушенням, достатнім для скасування ухвали про забезпечення позову, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КХС ВС Забезпечення позову

    Забезпечення позову як підстава для відшкодування збитків власнику майна у разі відмови в позові або закриття провадження.

    Згідно з частинами 1, 2 ст. 146 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду або закриття провадження з інших, ніж зазначені у ч. 1 ст.142 цього Кодексу, підстав або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися. Також у разі подання відповідного позову про відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням, зазначеним у частині першій цієї статті, відшкодування збитків, заподіяних вжиттям заходів забезпечення позову, здійснюється насамперед за рахунок коштів зустрічного забезпечення. Отже, у випадку наявності підстав, передбачених ст. 146 ГПК України, власник спірного майна не буде позбавлений можливості захистити порушення його прав та законних інтересів внаслідок заподіяння збитків поданням відповідної заяви про забезпечення позову.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КХС ВС Юрисдикція

    Господарська юрисдикція спорів щодо зобов'язання органу місцевого самоврядування прийняти об'єкт державної власності до комунальної власності

    Спір щодо зобов’язання органу місцевого самоврядування прийняти об’єкт державної власності до комунальної власності є приватноправовим, якщо він виник з приводу реалізації сторонами повноважень власника майна, а не здійснення владних управлінських функцій. Відсутність відносин підпорядкування між сторонами виключає публічно-правовий характер спору та його належність до адміністративної юрисдикції.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT