Касаційний господарський суд
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний господарський суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 2 144 позиции
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026
-
Щодо неможливості господарських судів приймати рішення про припинення повноважень голови ОСББ, оскільки це питання належить до виключної компетенції уповноважених статутних органів ОСББ
У разі, коли законом передбачено прийняття рішення з того чи іншого питання виключно загальними зборами, ці повноваження не можуть відповідно до статуту юридичної особи бути надані або делеговані іншим органам цієї особи. Господарські суди також не можуть приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів, у тому числі про внесення змін до установчих документів юридичної особи, включення особи до складу наглядової ради юридичної особи тощо. Оскільки повноваження посадової особи об' єднання припиняється її переобранням, то суди не мають права приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів. Питання припинення повноважень голови правління об`єднання, у тому числі у зв'язку зі спливом строку, на який він обраний, належить до виключної компетенції уповноважених статутних органів ОСББ.
- Дело № 922/92/25 Постанова 11.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/1967/24 Постанова 21.01.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення дії рішення загальних зборів учасників товариства, яким обрано директора товариства
Зупинення дії рішення загальних зборів учасників товариства, яким обрано директора товариства, та заборона здійснювати директору, зокрема, управління поточною діяльністю товариства свідчить про втручання суду у господарські відносини та може призвести до блокування господарської діяльності юридичної особи, що стане наслідком невиправданого обмеження прав товариства, його учасників та третіх осіб.
- Дело № 910/8275/24 Постанова 20.01.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо підтвердження повноваження адвоката на здійснення представництва інтересів учасника товариства на загальних зборах учасників ТОВ
Належним доказом на підтвердження повноважень адвоката на здійснення представництва інтересів учасника товариства на загальних зборах учасників товариства є саме довіреність, оскільки положення ч. 1 ст. 33 Закону «Про ТОВ та ТДВ » передбачають, що загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому, зокрема, статутом товариства, в якому, в свою чергу, вказано, що документом, на підставі якого представники учасників приймають участь у загальних зборів, є саме довіреність.
- Дело № 908/2596/23 Постанова 19.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо виплати вартості частки учаснику ТОВ у зв'язку з його виходом зі складу учасників (засновників) товариства
Для вирішення спору про стягнення з товариства на користь учасника, який вийшов з товариства, вартості частки учасника вирішальним є встановлення розміру оплаченої частини частки учасника. Відповідне право на одержання вартості частини майна при виході з господарського товариства виникає в учасника товариства лише після внесення ним частки у визначеному розмірі до статутного капіталу товариства. У разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу. Відомості з ЄДР виконують функцію оголошення прав на частку невизначеному колу третіх осіб. Отже, такі відомості та документи вважаються достовірними до того моменту, поки не буде доведено їх недостовірність.
- Дело № 924/751/20 Постанова 06.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо обрання належного (ефективного) способу захисту у справах про визнання протиправним і скасування акта про примусове відчуження майна
Позовні вимоги про визнання протиправним і скасування акта про примусове відчуження майна є неналежним (неефективним) способом захисту порушеного права, оскільки акт про примусове відчуження та вилучення майна не є правовстановлюючим документом, а лише засвідчує факт приймання-передачі майна, щодо якого прийняте рішення про його реквізицію; підписання цього акта є лише етапом документального оформлення процедури реквізиції.
- Дело № 916/1964/23 Постанова 14.01.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо права орендаря витребовувати орендовану земельну ділянку з чужого незаконного володіння
Орендар, який має зареєстроване право оренди, має право витребувати земельну ділянку з чужого незаконного володіння, у разі передачі її іншому користувачу з порушенням його прав. Таке витребування земельної ділянки є належним способом захисту права користування відповідно до ст. 27 Закону України «Про оренду землі» і не вимагає заявлення вимоги про визнанням незаконними та скасування рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування про передачу землі в оренду іншій особі (оскільки таке рішення вже реалізоване шляхом укладення договору оренди), скасування державної реєстрації права оренди.
- Дело № 920/715/23 Постанова 13.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо можливості стягнення збитків у зв’язку з помилками в податковій накладній
Помилка в реквізитах податкової накладної не є нездоланною перешкодою для одержання покупцем податкового кредиту. За умови розумної і добросовісної поведінки покупця і продавця така помилка може і має бути виправлена. Якщо ж покупець не включив до податкового кредиту відповідної суми ПДВ на підставі зареєстрованої податкової накладної продавця через помилки в ній, які є перешкодою для такого включення, і не повідомив своєчасно про помилку продавця, внаслідок чого покупець втратив право на податковий кредит, то слід вважати, що він зазнав збитків внаслідок власної бездіяльності, а тому такі збитки не можуть бути стягнуті з продавця.
- Дело № 906/41/24 Постанова 18.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про безспірність вимог кредитора за аграрною розпискою як підстава для відкриття провадження у справі про банкрутство
Наявність аграрної розписки, самостійно виданої самим скаржником, який визначив суму безумовного грошового зобов’язання за нею та строк виконання зобов’язання, без відмітки про її виконання, є достатнім підтвердженням безспірності вимог кредитора за аграрною розпискою. Спори щодо договору поставки між сторонами, законності виконавчого напису чи спори боржника з приватним виконавцем про порядок виконання виконавчого напису не є спором про право в розумінні ст. 39 КУзПБ.
- Дело № 924/700/24 Постанова 19.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про належний та ефективний спосіб захисту при зверненні із заявою про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності у справі про банкрутство
Належним та ефективним способом захисту при зверненні із заявою про покладення солідарної відповідальності є пред’явлення вимог щодо встановлення порушення з покладенням за таке порушення солідарної відповідальності з одночасним стягненням із суб’єкта відповідної суми
- Дело № 914/1200/21 Постанова 25.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про недостатність формального перебування у ЗСУ для зупинення провадження у справі
Для зупинення провадження у справі на підставі перебування сторони у складі ЗСУ недостатньо самого факту введення воєнного стану і формального перебування особи у складі ЗСУ. Необхідно встановити, що військова частина, де проходить службу особа, переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій.
- Дело № 904/4027/22 Постанова 11.03.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо неможливості відчуження багаторічних насаджень окремо від земельної ділянки
Багаторічні насадження не можуть розглядатися як окремий об'єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони розташовані, оскільки є складовою частиною цієї земельної ділянки. У відповідності до ч. 3 ст. 373 ЦК України та ч. 2 ст. 79 ЗК України сад (багаторічні насадження) не можуть бути предметом купівлі-продажу окремо від земельної ділянки, що вказує на нікчемність договорів купівлі-продажу саду.
- Дело № 904/8306/21 Постанова 29.01.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо недопустимості вилучення об’єктів спільної власності територіальних громад без згоди відповідних громад або рішень їхніх рад, крім випадків, передбачених законом
Об'єкти права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст району та області, управління якими здійснюють районні та обласні ради, не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо зазначених територіальних громад або відповідних рішень рад чи уповноважених ними органів, за винятком випадків, передбачених законом, зокрема абзацом 3 пункту 10 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
- Дело № 912/1899/23 Постанова 05.03.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо неможливості відчуження з державної в комунальну або приватну власність земельної ділянки, на якій розташована пам’ятка археології місцевого значення
Земельна ділянка, на якій знаходиться пам’ятка археології місцевого значення, відноситься до категорії земель історико-культурного призначення, на які поширюється встановлена законодавством заборона щодо їх відчуження з державної у комунальну або приватну власність. Правовий режим такої земельної ділянки не може відрізнятися від правового режиму самої пам'ятки археології та перебувати в приватній чи комунальній власності. Відчуження з державної власності земельної ділянки, на якій розташовані пам'ятки археології, фактично унеможливлює здійснення державою права користування та розпорядження цими пам'ятками археології у зв'язку з невіддільністю пам'ятки археології від земельної ділянки, на якій вона розташована.
- Дело № 902/546/24 Постанова 05.03.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо оцінки рішення АМК, прийнятого на підставі правочину, визнаного судом недійсним
За своєю правовою природою недійсність правочину є юридичним матеріально-правовим фактом, який впливає не лише на оцінку АМК впливу на певний ринок та допустимість концентрації без порушення законодавства, але і на дотримання як суб’єктом господарювання, так і самим АМК всіх врегульованих нормами законодавства способу, порядку та процедур, необхідних для надання дозволу суб’єкту звернення про надання дозволу на концентрацію. Зокрема, як щодо обов’язку самого заявника здійснювати подання в АМК достовірної та повної інформації згідно з вимогами Закону України «Про захист економічної конкуренції» та Положення, так і обов’язку АМК всебічно та повно з’ясовувати обставини на підставі належним чином підтверджених, викладених у заяві про надання дозволу на концентрацію обставин. Така достовірність не може ґрунтуватися на недійсних правочинах. Правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним саме з моменту його укладення, а не з моменту відповідного рішення суду. Загальні підходи та принципи оцінки законності рішень, прийнятих, у тому числі, на підставі недійсного правочину, є однаковими як для суду, так і для органів АМК.
- Дело № 910/2201/24 Постанова 11.03.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо обмеження корпоративних прав акціонера при передачі акцій в управління АРМА та особливості реалізації прав за акціями
Власник арештованих акцій, на які накладено арешт у кримінальному провадженні та у подальшому передано в управління АРМА за ухвалою суду та за розпорядженням КМУ у зв’язку з винятковим випадком (особлива процедура за ст. 21-1 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів»), не може посилатися на порушення свого права на управління, оскаржуючи рішення загальних зборів з відповідних підстав (неповідомлення власника акцій про проведення зборів, неврахування пропозицій останнього щодо порядку денного загальних зборів, ненадання можливості ознайомлення з інформацією та документами, необхідними для прийняття рішень з питань, включених до проєкту порядку денного загальних зборів тощо), оскільки до моменту зняття арешту, виключно управитель може реалізовувати корпоративні права, що виникають з частки.
- Дело № 910/7738/24 Постанова 19.03.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо юрисдикції спорів про поновлення на посаді директора, звільненого за вчинення одноразового грубого порушення трудових обов’язків з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України
Недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів товариства не може визнаватися порушенням прав колишнього директора товариства, який не є учасником товариства. У спорі про визнання недійсними рішень зборів учасників товариства вирішальним є встановлення факту порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача саме як учасника товариства, тобто його корпоративних прав. Вимога про поновлення на посаді директора після звільнення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України має розглядатися у порядку цивільного судочинства.
- Дело № 917/2138/23 Постанова 06.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо сплати судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення доказів
За подання до господарського суду заяви про забезпечення доказів судовий збір не сплачується, оскільки нормами спеціального закону, який визначає правові засади справляння судового збору, а саме ч. 2 ст. 4 Закону, не встановлено ставки судового збору за подання до господарського суду відповідної заяви.
- Дело № 918/907/22 Постанова 07.06.2024 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/15737/20 Постанова 21.01.2022 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо визнання недійсним акта приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ як фраудаторного правочину
Правочин щодо внесення майна до статутного капіталу товариства може бути визнаний недійсним як фраудаторний, якщо він вчинений боржником/поручителем з метою уникнення звернення стягнення на його майно кредитором. Передача майна боржником/поручителем до статутного капіталу товариства без набуття статусу учасника та при невідображенні такого внеску в статутному капіталі свідчить про безоплатне відчуження майна на шкоду інтересам кредиторів, а також суперечить принципам розумності та добросовісності.
- Дело № 910/17461/23 Постанова 19.03.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо питання забезпечення позову шляхом заборони банку (третій особі) здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями, якщо позивач не є стороною цих правочинів
Виконання банком свого обов’язку перед бенефіціаром за гарантією жодним чином не впливає на права та обов’язки позивача, оскільки останній не є стороною одностороннього правочину (гарантії), а поданий ним позов спрямований на захист його прав, передбачених саме індивідуальним договором до рамкового договору. Системне тлумачення ст. 136, 137 ГПК України дає можливість дійти висновку, що заборона банку здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями за будь-якими вимогами бенефіціара є втручанням в господарську діяльність банку у розумінні ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльності» та такі заходи забезпечення позову не відповідають процесуальним нормам, що регулюють ці правовідносини, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв’язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.
- Дело № 910/7497/24 Постанова 07.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо розгляду заяви про забезпечення позову у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову
Розгляд заяви та вжиття заходів забезпечення позову здійснюються виключно судом компетентним розглядати спір по суті. Це зумовлює обов’язок суду першої інстанції при надходженні заяви про забезпечення позову перевіряти її відповідність приписами статті 20 ГПК України. Водночас у разі застосування заходів забезпечення позову така ухвала не може бути оскаржена з підстав порушення судами правил юрисдикції окремо від рішення суду в цій справі, ухваленого за результатами розгляду справи по суті, адже це фактично означитиме оскарження предметної та суб’єктної приналежності справи на стадії її відкриття, що не передбачено приписами ГПК. Першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті. У випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі, у разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову.
- Дело № 903/497/24 Постанова 17.01.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Разделы
- Банкрутство
- Договірні зобов'язання
- Дія нормативно-правових актів у часі
- Недоговірні зобов'язання
- Питання щодо способу захисту прав
- Спори за участю фермерських господарств
- Спори щодо визнання недійсними (нікчемними) договорів
- Спори щодо відшкодування шкоди (збитків)
- Спори щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень
- Спори щодо забезпечення виконання зобов'язань
- Спори щодо захисту прав інтелектуальної власності
- Спори щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- Спори щодо оренди землі
- Спори щодо оскарження рішень третейських судів
- Спори щодо охорони навколишнього природного середовища
- Спори щодо права власності на землю
- Спори щодо права власності та інших речових прав
- Спори щодо права постійного користування земельною ділянкою
- Спори, пов'язані з виконанням судових рішень
- Спори, пов'язані з обігом цінних паперів
- Спори, пов'язані з перевезенням залізничним транспортом
- Спори, пов'язані із застосуванням позовної давності
- Спори, пов’язані із визнанням арбітражних угод, визнанням та наданням дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу
- Спори, що виникають в процесі діяльності об'єднання співласників багатоквартирного будинку
- Спори, що виникають з договорів найму (оренди, лізингу) майна
- Спори, що виникають з корпоративних відносин
- Спори, що виникають з кредитних правовідносин
- Спори, що виникають з питань захисту економічної конкуренції
- Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів
- Спори, що виникають з постачання енергоресурсів та інших природних ресурсів
- Спори, що виникають у банківській сфері
- Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань
- Спори, що виникають у сфері будівництва та розвитку інфраструктури
- Спори, що виникають у сфері страхування
- Спори, що виникають із виконання чи невиконання договірних зобов'язань
- Спори, що стосуються питань процесуального права
- Юрисдикція
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.