К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний господарський суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний господарський суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 2 144 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. КХС ВС Спори, що виникають в процесі діяльності об'єднання співласників багатоквартирного будинку

    Щодо компетенції загальних зборів ОСББ визначати порядок сплати, перелік і розмір внесків та платежів співвласників будинку

    Визначення порядку сплати, переліку і розмірів внесків та платежів співвласників будинку належить до виключної компетенції загальних зборів співвласників відповідно до положень ч. 9 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ч. 2 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та згідно із законодавчо встановленим порядком голосування на зборах ОСББ. Законодавство надає рішенням зборів співвласників можливість передбачати інший порядок розподілу витрат на управління багатоквартирним будинком. За відсутності відповідного нормативного застереження щодо встановлення однакового розміру внесків для власників квартир та нежитлових приміщень, рішення загальних зборів ОСББ не можна вважати прийнятим з порушенням норм чинного законодавства.

    Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо застосування Закону України «Про ринок природного газу» до правовідносин, пов’язаних із порядком створення, діяльністю, управлінням та припиненням юридичної особи

    Правовідносини, які безпосередньо стосуються припинення повноважень особи як члена правління ПАТ, правомірності прийняття уповноваженим органом управління ПАТ – наглядовою радою рішення про припинення повноважень члена правління, є такими, що пов'язані з реалізацією учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про припинення повноважень члена виконавчого органу, тобто стосуються управління діяльністю товариством, що є характерним саме для корпоративних правовідносин. Отже, такі правовідносини є корпоративними та регулюються положеннями чинного законодавства, що стосуються цих правовідносин, зокрема порядку створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи. Закон України «Про ринок природного газу» не стосується, не регулює корпоративні відносини та, зокрема відносини корпоративного управління товариством. Відносини, що виникають при реалізації учасниками господарських товариств (власниками корпоративних прав) права на управління товариством, що пов'язані з організацією та управлінням поточною господарською діяльністю органами товариства, не є предметом регулювання Законом України «Про ринок природного газу».

    Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КХС ВС Спори, що виникають в процесі діяльності об'єднання співласників багатоквартирного будинку

    Щодо застосування норми п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України у випадку звільнення голови ОСББ

    Норма п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України передбачає можливість (а не обов’язковість) звільнення голови ОСББ, що не виключає можливості звільнення посадової особи з інших підстав, зокрема за згодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП).

    Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Правовий статус наглядової ради у закладі охорони здоров’я та обсяг її повноважень

    Умова статуту некомерційного підприємства – лікарні про те, що підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним наглядовій раді, яка є колегіальним органом управління, суперечить нормативним актам, що визначають правовий статус наглядової ради та обсяг її повноважень. Наслідком включення такої умови до статуту лікарні є покладення на наглядову раду закладу охорони здоров`я виконання функцій, які не належать до її компетенції.

    Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо дотримання всіх етапів збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів

    Збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів відбувається у декілька етапів. Спочатку приймається рішення про збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів, в якому визначається запланований розмір статутного капіталу та інші умови. Наступним етапом є внесення додаткових вкладів. І лише після цього приймається рішення про затвердження результатів внесення додаткових вкладів, затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів, збільшеного розміру статутного капіталу товариства. Саме це рішення відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» є підставою для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників ТОВ.

    Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    «Розмивання частки учасника у статутному капіталі» та встановлення кінцевого бенефіціарного власника

    Вирішення спору про розмивання частки учасника товариства шляхом збільшення статутного капіталу за рахунок вкладу третьої особи (втрату корпоративного контролю) залежить від того, чи була особа, яка ухвалила відповідне рішення, реальним директором та акціонером, який мав право ухвалювати будь-які рішення від імені компанії як єдиного учасника товариства (навіть на шкоду самій компанії), чи особою, яка лише номінально володіла акціями і як номінальний акціонер та директор повинна була виконувати вказівки кінцевого бенефіціарного власника, а також від того, чи була третя особа обізнана з тим, хто реально володіє та керує компанією і товариством. Статус кінцевого бенефіціарного власника визначається не лише за відомостями із публічних реєстрів, а й насамперед тим, хто здійснює фактичне управління юридичною особою (має вирішальний вплив). Саме цим кінцевий бенефіціарний власник відрізняється від номінального власника, інформація про якого може бути внесена до публічних реєстрів. Дії зі збільшення статутного капіталу, коли один учасник зменшує свою частку на безоплатній основі, не можуть бути кваліфіковані як дарування частки у розумінні ст. 717 ЦК України. Формально частка номінальною вартістю залишається у власності учасника, а корпоративний контроль, який надавався внаслідок стовідсоткового володіння цією часткою, відчужується (втрачається). Отже, відбувається безоплатне передання (відступлення) не частки, а корпоративного контролю над товариством (так зване розмивання частки учасника).

    Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства за позовом спадкоємиці мажоритарного учасника товариства

    Для вирішення питання про набуття спадкоємцями мажоритарного учасника права участі у товаристві значення має саме воля спадкоємців щодо такої участі, а не рішення товариства про прийняття спадкоємців до складу учасників, адже відповідне рішення може бути прийнято більш як 50 % загальної кількості голосів учасників товариства включно з голосами, які припадають на частку учасника, який помер, якщо спадкоємці не висловили намір про виплату їм розміру успадкованої частки. Оскільки позивачка була учасником товариства разом із своїм чоловіком, який був мажоритарним учасником товариства, ще до його смерті та прийняття позивачкою спадщини у статутному капіталі її чоловіка оформлення свідоцтва на спадщину відбулось, коли позивачка вже була учасником товариства, тому рішення про вступ її до товариства не потребувалось.

    Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  8. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Про відсутність інтересу товариства у відновленні корпоративних прав учасника цього товариства

    Оскільки ухвалення рішень, що належать до виключної компетенції загальних зборів, належить учаснику/учасникам такого товариства, і саме йому/їм може бути не байдуже питання остаточного оформлення іншим учасником товариства усіх законодавчо встановлених процедур виходу з юридичної особи, тому позивач, як саме товариство, не може мати інтересу у відновленні корпоративних прав учасника/учасників цього товариства на відновлення правомочностей з управління.

    Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КХС ВС Спори, що виникають з питань захисту економічної конкуренції

    Щодо дотримання органом АМК строків давності притягнення суб’єкта господарювання до відповідальності

    Положення ч. 2 ст. 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначають, що перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органом АМК антимонопольної справи. Водночас наведені положення ніяким чином не скасовують, підміняють та/або продовжують строки, визначені у частині першій цієї статті. Також в силу положень ст. 19 Конституції України та п. 1 ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» не наділяють правом органи АМК щодо притягнення суб’єкта господарювання до відповідальності за порушення конкурентного законодавства поза межами, визначеними у ч. 1 ст. 42 Закону. У вирішенні питання щодо дотримання органом АМК строків давності притягнення суб’єкта господарювання до відповідальності тлумачення словосполучення «розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» першочергове значення має саме сутнісний зміст поняття «розгляд справи». Тобто, вчинення органом АМК всіх необхідних процесуальних дій, направлених на збір доказів, які підтверджують обставини інкримінованого суб'єкту господарювання порушення конкурентного законодавства та вчинення всіх необхідних, передбачених Законом дій задля встановлення обставин такого порушення, і, відповідно, прийняття рішення щодо наявності / відсутності підстав для притягнення цього суб'єкта до відповідальності.

    Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КХС ВС Процесуальні питання у справах про банкрутство

    Сплата судового збору арбітражним керуючим

    У разі звернення арбітражного керуючого, призначеного розпорядником майна, від імені боржника та з метою захисту його інтересів, арбітражний керуючий діє не як фізична особа (громадянин), що звернулася з заявою до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а діє як суб’єкт незалежної професійної діяльності представник боржника за законом. Відповідне звернення арбітражного керуючого є зверненням боржника, а тому на таке звернення арбітражного керуючого не поширюються пільги щодо сплати судового збору, передбачені п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

    Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КХС ВС Відкриття / відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство

    Про обов'язок сторін надати докази на підтвердження підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство

    На кредитора покладено обов’язок надати суду докази на підтвердження підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, а на боржника обов’язок надати докази, які спростовують або підтверджують вимоги заявника. Положення КУзПБ не встановлюють обов’язку для ініціюючого кредитора доводити те, що боржник у справі про банкрутство не має можливості виконати майнові зобов’язання, строк яких настав. Доведення обставин можливості виконати такі майнові зобов’язання покладено саме на боржника.

    Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КХС ВС Відкриття / відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство

    Про відкриття провадження у справі про банкрутство кредитної спілки, яка втратила статус фінансової установи

    Ініціювання процедури банкрутства кредитором, який є вкладником кредитної спілки, що втратила статус фінансової установи, спрямоване на захист його прав та інтересів та відповідає вимогам ч. 2 ст. 8 КУзПБ.

    Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КХС ВС Відкриття / відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство

    Спеціальні підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство

    Кредитори тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, не мають права вимагати від покупця об’єкта приватизації (підприємства як єдиного майнового комплексу) погашення відповідної кредиторської заборгованості в примусовому порядку у будь який передбачений законом спосіб, зокрема шляхом задоволення цих вимог у справі про банкрутство. Указана заборона на погашення таких вимог у межах справи про банкрутство виключає відкриття провадження у справі про банкрутство боржника за заявою кредитора, який обґрунтував заявлені грошові вимоги заборгованістю, що виникла у підприємства, приватизованого Боржником.

    Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КХС ВС Банкрутство

    Щодо здійснення єдиним учасником (акціонером) боржника представництва інтересів у справі про банкрутство

    Суди апеляційної чи касаційної інстанцій під час вирішення питання прийнятності апеляційної чи касаційної скарги не позбавлені можливості дослідити отримані докази, зокрема наявності у заявника 100 % корпоративних прав чи відповідного рішення (про уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника), оформленого протоколом вищого органу управління боржника.

    Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КХС ВС Процесуальні питання у справах про банкрутство

    Про перегляд судових рішень у справах про банкрутство за нововиявленими обставинами

    Ухвала про передачу справи для подальшого розгляду у межах справи про банкрутство боржника не може бути переглянута за нововиявленими обставинами.

    Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КХС ВС Спори, що виникають з питань захисту економічної конкуренції

    Щодо правової кваліфікації АМК обставин, які можуть свідчити про наявність або відсутність порушення законодавства про захист недобросовісної конкуренції

    При оцінці обставин, покладених АМК в основу свого рішення надається правова кваліфікація тільки обставинам, які можуть свідчити про наявність або відсутність в діях товариства порушення законодавства про захист недобросовісної конкуренції. Комітет аналізує зібрані фактичні дані виключно на предмет можливості встановлення наявності або відсутності порушення в діях суб'єкта господарювання, а не перевіряє дії посадової особи державного органу.

    Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КХС ВС С отступлением Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Неефективний спосіб захисту як підстава для відмови учаснику гаражного кооперативу в позові про визнання рішення зборів недійсним

    Встановлення судом обставин обрання позивачем неналежного та/або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові, що виключає необхідність дослідження судом обставин, зокрема, правомірності / законності скликання та проведення загальних зборів.

    Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо питання, які позовні вимоги є належним та ефективним способом захисту прав міноритарних акціонерів у процедурі примусового викупу акцій (сквіз-ауту)

    Міноритарний акціонер може звертатися з позовом про стягнення справедливої компенсації за примусово вилучені акції як до покупця, так і до його афілійованих осіб, кінцевого бенефіціарного власника та емітента. У таких правовідносинах підлягає застосуванню доктрина «підняття корпоративної завіси», оскільки відповідачі фактично становлять єдину економічну групу, їхні інтереси збігаються, а вигодонабувачем є кінцевий бенефіціарний власник. Застосування доктрини є виправданим для досягнення справедливого результату та полегшення виконання судового рішення. Спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

    Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КХС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Щодо визнання недійсним договору купівлі продажу частки ТОВ, укладеного одним із подружжя, як ефективного способу захисту порушених прав іншого з подружжя

    Пред'явлення позовних вимог про визнання договору купівлі продажу частки товариства недійсним одним з подружжя, який разом з іншим подружжям є власниками спільного сумісного майна, є належним та ефективним способом захисту порушеного права у разі, якщо такий позов заявлений з метою повернення одному з подружжя, частки в спільному майні подружжя. Правовим наслідком недійсності договору купівлі продажу буде відновлення права спільної сумісної власності подружжя. Покупець, діючи добросовісно і розумно, повинен був не лише перевірити інформацію з ЄДРЮОФОПГО (стосовно учасників юридичної особи), а і оцінити й інші обставини, зокрема перевірити особу, як контрагента за договором, з'ясувати перебування контрагента у шлюбі на момент вчинення правочину для встановлення обставин необхідності надання письмової згоди одного з подружжя на відчуження спільного сумісного майна, або встановлення обставин поділу, виділу в натурі частки з майна, що перебуває в спільній сумісній власності.

    Позиция опубликована 03.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо правової природи правовідносин з обрання члена виконавчого органу товариства

    Обрання члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками не є предметом регулювання трудового права. Надання повноважень члену виконавчого органу товариства в силу ст. 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на наділення члена виконавчого органу правом на здійснення управлінської діяльності товариством. КЗпП, врегульовуючи трудові правовідносини, пов'язані з укладенням трудового договору (контракту) як угоди між працівником і роботодавцем, зокрема щодо захисту прав працівника від порушення з боку роботодавця при укладенні трудового договору (контракту), водночас, не містить правового регулювання правовідносин щодо формування виконавчого органу. Спір, який стосується законності обрання наглядовою радою члена правління товариства вимагав оцінювання законності дій органів управління юридичної особи наглядової ради, зокрема відповідності цих дій вимогам цивільного, а не трудового законодавства.

    Позиция опубликована 03.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT