Касаційний господарський суд
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний господарський суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 2 144 позиции
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026
-
Забезпечення позову у справах, пов’язаних з визнанням недійсними охоронних документів на об’єкти інтелектуальної власності
У справах, пов’язаних з визнанням охоронних документів недійсними, є можливим застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачеві – володільцеві спірного документа передавати будь-якій особі (особам) право власності на об’єкт інтелектуальної власності та/або надавати будь-якій особі (особам) дозвіл (видавати ліцензію) на використання об’єкта інтелектуальної власності, а також заборони Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України приймати рішення про внесення будь-яких змін до Державного реєстру патентів/свідоцтв України стосовно об’єкта інтелектуальної власності, вносити відповідні зміни до зазначеного Реєстру та здійснювати пов’язані з цим публікації в офіційному бюлетені "Промислова власність". У разі оспорювання міжнародної реєстрації торговельної марки суд з урахуванням конкретних обставин справи може заборонити власникові торговельної марки здійснювати будь-які дії з передачі відповідних прав іншим особам до розгляду справи по суті.
- Дело № 910/7716/20 Постанова 03.11.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Підстави звільнення фізичних осіб – підприємців від сплати судового збору
Громадяни, які мають статус фізичної особи – підприємця та підпадають під ознаки, зазначені у відповідних пунктах статті 5 Закону України "Про судовий збір", користуються пільгами, визначеними цією статтею.
- Дело № 903/323/20 Постанова 03.12.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Стягнення пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за договором купівлі-продажу природного газу, якщо місцезнаходженням боржника є територія проведення антитерористичної операції
Якщо боржник є виконавцем/виробником житлово-комунальних послуг та здійснює свою господарську діяльність у місті, яке входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р, то на стягнення пені у таких правовідносинах поширюється дія мораторію, встановленого частиною другою статті 2 зазначеного Закону. У такому випадку відсутні підстави для стягнення пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за договором купівлі-продажу природного газу
- Дело № 905/21/19 Постанова 26.06.2020 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 913/230/19 Постанова 13.02.2020 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 905/1811/18 Постанова 17.10.2019 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 905/304/18 Постанова 08.08.2019 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 905/1006/18 Постанова 31.07.2019 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 905/1308/18 Постанова 15.05.2019 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 905/1100/18 Постанова 21.03.2019 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 905/272/18 Постанова 31.01.2019 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 913/66/18 Постанова 18.01.2019 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 905/2949/17 Постанова 25.10.2018 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 905/3272/16 Постанова 10.05.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Обставини, з огляду на які суд може зменшити розмір штрафних санкцій, що підлягають стягненню за порушення зобов'язання
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки над розміром збитків, а також об’єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим з огляду на інтереси сторін, які заслуговують на увагу, ступінь виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначне прострочення виконання зобов'язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайне добровільне усунення винною стороною порушення та його наслідків. При цьому обов'язок доводити існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. Зважаючи на викладене, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу, а також розмір, до якого підлягає їх зменшення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника
- Дело № 916/628/22 Постанова 03.08.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 924/414/19 Постанова 12.02.2020 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 912/684/19 Постанова 22.01.2020 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 911/873/19 Постанова 14.01.2020 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 902/855/18 Постанова 13.01.2020 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 925/604/18 Постанова 26.12.2019 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 924/709/17 Постанова 08.05.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Одночасне стягнення штрафу і пені з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання за договором, не суперечить вимогам статті 61 Конституції України
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України – видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
- Дело № 910/12876/19 Постанова 01.06.2021 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/10939/18 Постанова 12.12.2019 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/7398/18 Постанова 23.07.2019 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 908/3327/16 Постанова 11.10.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Триваюче порушення в господарській справі
Триваючим порушенням є порушення, яке почалося з протиправної дії чи бездіяльності, здійснюється потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом цього діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли особа не виконує конкретного обов’язку (в розглядуваному випадку обов’язку, передбаченого умовами договору) або виконує його неповністю чи неналежним чином. Таке порушення припиняється виконанням регламентованих обов’язків добровільно або у примусовому порядку, залученням винної особи до відповідальності.
- Дело № 910/3667/24 Постанова 12.06.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 925/875/18 Постанова 04.11.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Орендодавець, який вчинив правопорушення у вигляді недопуску орендаря до об’єкта оренди, якщо фактів такого порушення зафіксовано два (або більше), не може бути притягнутим до юридичної відповідальності двічі (або більше)
Вирішуючи питання про стягнення штрафу та його розмір за невиконання умов договору оренди майна, слід враховувати безперервність вчиненого орендодавцем порушення у вигляді перешкоджання орендарю у доступі на робоче місце незалежно від кількості фіксацій такого порушення. Так, кількість фіксацій факту порушення права орендаря на користування орендованим майном залежить лише від волі самого орендаря і не є свідченням наявності відповідної кількості порушень з боку орендодавця, яке залишається єдиним триваючим порушенням для нього і полягає в протиправному вчиненні орендодавцем перешкод орендарю у реалізації ним права користування орендованим майном. Стаття 61 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Отже, у такому випадку не може бути підставою для притягнення орендодавця до юридичної відповідальності двічі (або більше) вчинення єдиного триваючого порушення.
- Дело № 925/875/18 Постанова 04.11.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Застосування до боржника штрафних санкції у вигляді пені, передбачених частиною четвертою статті 231 ГК України, за порушення будь-яких господарських зобов’язань
Оскільки суб’єкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов’язань шляхом встановлення договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань, до боржника, який порушив господарське зобов’язання, застосовуються штрафні санкції у вигляді пені або штрафу, передбачені частиною четвертою статті 231 ГК України. При цьому пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов’язань, а не тільки за невиконання грошового зобов’язання.
- Дело № 912/3237/18 Постанова 17.10.2019 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 904/5770/18 Постанова 19.09.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Одночасне стягнення збитків у вигляді відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочення та пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення неправомірне
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення та пені (визначеної сторонами у договорі як «збитки») у відсотках від суми простроченого платежу за кожен день прострочення свідчить про подвійне стягнення та суперечить статті 61 Конституції України. При цьому за наявності у договорі умов щодо подвійного стягнення пені суд має відмовляти в задоволенні позовних вимог про стягнення тієї пені, розмір та порядок нарахування якої не відповідає вимогам закону.
- Дело № 912/1153/19 Постанова 19.12.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Правова природа погодженої сторонами штрафної санкції, обрахованої у відсотковому розмірі за кожен місяць прострочення. Наслідки зазначення у мировій угоді неустойки (пені) як штрафу.
Розмір погодженої сторонами у мировій угоді штрафної санкції, обрахованої у відсотковому розмірі за кожен місяць прострочення, відповідає поняттю «пеня». Зазначення в мировій угоді неустойки (пені) як штрафу не перетворює її в штраф і не є підставою для відмови у стягненні неустойки (пені) у разі прострочення виконання зобов'язання (сплати коштів).
- Дело № 922/4400/17 Постанова 25.07.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Наявність підстав для нарахування продавцем пені поза межами строку дії договору купівлі-продажу за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару, яке сталося під час дії цього договору
Строк дії договору та строк виконання зобов'язання за договором не є тотожними, а закінчення строку дії договору не вважається підставою для припинення зобов'язань за договором, зокрема, в частині оплати поставленого товару, а тому немає підстав для нарахування продавцем пені поза межами строку дії договору купівлі-продажу за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару, яке сталося під час дії цього договору.
- Дело № 927/333/17 Постанова 04.05.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Податок на додану вартість до розміру неустойки, нарахованої на підставі частини другої статті 785 ЦК України, за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму не включається
Неустойка, нарахована на підставі частини другої статті 785 ЦК України, є спеціальною санкцією за порушення законодавства, вона не може бути об'єктом оподаткування ПДВ за своєю правовою природою як міра відповідальності. Отже, при розрахунку розміру неустойки згідно з частиною другою статті 785 ЦК України за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму до її складу не включається ПДВ, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у випадку правомірного користування майном.
- Дело № 916/1319/19 Постанова 20.11.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Поширення приписів частини другої статті 625 ЦК України на позадоговірні грошові зобов’язання щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей
Положення статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов’язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов’язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України. Тому в разі прострочення виконання зобов’язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються три проценти річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
- Дело № 910/13271/18 Постанова 06.02.2020 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/13238/18 Постанова 04.12.2019 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/11965/16 Постанова 18.10.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Умови відступлення права нарахування (вимоги) інфляційних втрат та трьох процентів річних, нарахованих на суму коштів, розміщених на депозитному рахунку цедента за договором банківського депозиту, укладеним між цедентом та банком (боржником)
У разі коли умови договору відступлення є чітко визначеними та унеможливлюють нерозуміння або виникнення сумнівів щодо предмета відступлення (зокрема, зазначено, що предметом відступлення є право вимоги сплатити три проценти річних від простроченої суми та інфляційних втрат), а законодавством не заборонено відступлення майбутніх вимог, то цедентом відступлено цесіонарію дійсне право на нарахування за майбутній період і стягнення з банку (боржника) трьох процентів річних та інфляційних втрат.
- Дело № 910/11965/16 Постанова 18.10.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інфляційних втрат та трьох процентів річних за невиконання судового рішення в адміністративній справі щодо перерахування розміщених у неплатоспроможному банку пенсійних активів
Оскільки зобов’язання Фонду щодо повернення пенсійних активів, розміщених у банку, за своєю суттю не є грошовим зобов’язанням, то немає правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з Фонду інфляційних втрат та трьох процентів річних.
- Дело № 910/21267/16 Постанова 21.05.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Застосування положення частини другої статті 625 ЦК України стосовно стягнення інфляційних втрат до правовідносин, пов’язаних з обігом векселів
Якщо спірні правовідносини сторін врегульовано вексельним законодавством, яким не передбачено стягнення інфляційних втрат у разі прострочення виконання вексельного зобов’язання, то норми статті 625 ЦК України не підлягають застосуванню до таких правовідносин. Застосування норм ЦК України, які регулюють відповідальність за прострочення виконання зобов’язань, до правовідносин, пов’язаних з обігом векселів, є можливим лише у разі зазначення про це в актах вексельного законодавства, названих в Законі України «Про обіг векселів в Україні».
- Дело № 920/12/18 Постанова 14.05.2020 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 920/16/18 Постанова 15.01.2020 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 904/64/18 Постанова 14.05.2019 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 904/9951/17 Постанова 31.10.2018 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 904/8710/17 Постанова 23.05.2018 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 904/8711/17 Постанова 23.05.2018 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 904/8713/17 Постанова 22.05.2018 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 904/8714/17 Постанова 15.05.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Стягнення з боржника (страховика) в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних за порушення зобов’язання, яке виникло з договору страхування, якщо судове рішення про стягнення страхового відшкодування фактично не виконано
Якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів у спорі, який виник з договору страхування, фактично не виконано, кредитор має право вимагати стягнення з боржника у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та трьох процентів річних до повного його виконання.
- Дело № 910/3855/17 Постанова 07.03.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Встановлення в договорі іншого розміру процентів річних за неправомірне користування чужими коштами, ніж передбачений частиною другою статті 625 ЦК України. Можливість іншого способу обчислення процентів за умовами договору.
Системний аналіз частини другої статті 536, частини другої статті 625 та статті 627 ЦК України дає змогу дійти висновку, що законодавцем не обмежено право сторін визначити у договорі розмір процентів за неправомірне користування чужими коштами. Однак диспозитивний характер цих норм у цілому обмежується положенням частини другої статті 625 ЦК України, яка зазначає про стягнення трьох процентів річних, що має наслідком визначення таких процентів саме у річних, а не у будь-який інший спосіб обчислення процентів за умовами договору. Отже, законодавцем передбачено, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення (зокрема, в розмірі певного проценту за кожний день прострочення). При цьому слід зазначити, що проценти за користування чужими коштами, які відповідно до договору нараховуються за кожен день прострочення виконання зобов’язання, за своєю правовою природою підпадають під визначення пені, передбаченої статтею 549 ЦК України.
- Дело № 922/3578/18 Постанова 05.06.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Можливість застосування положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» у разі вирішення спору про стягнення процентів річних, нарахованих на суму боргу
Стягнення процентів річних не є предметом регулювання Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», оскільки в ньому йдеться лише про застосування відповідальності у вигляді пені. Тому застосування положень цього Закону, зокрема статті 3, до правовідносин, пов’язаних зі стягненням процентів річних від простроченої суми, є помилковим. Сплата процентів річних від простроченої суми, так само як й інфляційні нарахування, не мають, на відміну від пені, характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування коштами, належними до сплати кредиторові.
- Дело № 911/3847/17 Постанова 11.10.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Наслідки розстрочення або відстрочення виконання судового рішення про стягнення заборгованості за договором для існування договірного зобов’язання боржника та застосування до боржника відповідальності за частиною другою статті 625 ЦК України
Розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільного або господарського зобов’язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не припиняє договірного зобов’язання боржника, а тому не звільняє його від наслідків порушення відповідного зобов’язання, зокрема шляхом сплати сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України. Отже, після прийняття судом рішення про розстрочення або відстрочення виконання рішення грошове зобов’язання боржника не припиняється і передбачені статтею 625 ЦК України інфляційні втрати та три проценти річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов’язання.
- Дело № 905/600/18 Постанова 05.07.2019 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Разделы
- Банкрутство
- Договірні зобов'язання
- Дія нормативно-правових актів у часі
- Недоговірні зобов'язання
- Питання щодо способу захисту прав
- Спори за участю фермерських господарств
- Спори щодо визнання недійсними (нікчемними) договорів
- Спори щодо відшкодування шкоди (збитків)
- Спори щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень
- Спори щодо забезпечення виконання зобов'язань
- Спори щодо захисту прав інтелектуальної власності
- Спори щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- Спори щодо оренди землі
- Спори щодо оскарження рішень третейських судів
- Спори щодо охорони навколишнього природного середовища
- Спори щодо права власності на землю
- Спори щодо права власності та інших речових прав
- Спори щодо права постійного користування земельною ділянкою
- Спори, пов'язані з виконанням судових рішень
- Спори, пов'язані з обігом цінних паперів
- Спори, пов'язані з перевезенням залізничним транспортом
- Спори, пов'язані із застосуванням позовної давності
- Спори, пов’язані із визнанням арбітражних угод, визнанням та наданням дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу
- Спори, що виникають в процесі діяльності об'єднання співласників багатоквартирного будинку
- Спори, що виникають з договорів найму (оренди, лізингу) майна
- Спори, що виникають з корпоративних відносин
- Спори, що виникають з кредитних правовідносин
- Спори, що виникають з питань захисту економічної конкуренції
- Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів
- Спори, що виникають з постачання енергоресурсів та інших природних ресурсів
- Спори, що виникають у банківській сфері
- Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань
- Спори, що виникають у сфері будівництва та розвитку інфраструктури
- Спори, що виникають у сфері страхування
- Спори, що виникають із виконання чи невиконання договірних зобов'язань
- Спори, що стосуються питань процесуального права
- Юрисдикція
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.