К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний господарський суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний господарський суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 2 144 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. КХС ВС Спори, що стосуються питань процесуального права

    Направлення копій апеляційної скарги на ухвалу про повернення позову учасникам без електронного кабінету

    Відповідно до ч. 1 ст. 259 та абз. 1 ч. 7 ст. 42 ГПК України учасник справи повинен надсилати копії документів у паперовій формі цінним листом з описом вкладення лише тим учасникам справи, які не мають електронного кабінету та за ч. 6 ст. 6 ГПК України не зобов’язані його реєструвати.

    Позиция опубликована 25.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС Спори, що стосуються питань процесуального права

    Щодо вирішення судом питання про відкриття апеляційного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання

    Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п’яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 3 ст. 261 ГПК України). Ані положення ст. 260, ані положення ст. 261 ГПК України не вимагають окремого проведення судового засідання для вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження у справі. У ст. 267 ГПК України визначені дії, які вчиняються для підготовки розгляду справи судом апеляційної інстанції. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій в разі необхідності та призначення справи до розгляду. Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням (ст. 268 ГПК України). Тобто про дату, час та місце розгляду справи суд повідомляє учасників справи, якщо справа відповідно до ГПК України розглядається з їх повідомленням, лише після вчинення передбачених цим Кодексом дій.

    Позиция опубликована 25.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КХС ВС Апеляційне провадження

    Межі повноважень суду апеляційної інстанції щодо скасування судового рішення та направлення справи на новий (подальший) розгляд до місцевого господарського суду

    Перелік повноважень суду апеляційної інстанції за результатом перегляду рішення місцевого господарського суду, наведений у ч. 1 ст. 275 ГПК України. Зазначена стаття містить вичерпний перелік повноважень, які суд апеляційної інстанції має право застосувати за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду. До цього переліку не входить право на скасування рішення суду першої інстанції з передачею справи для нового / подальшого розгляду до цього ж суду. Тобто, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та направляючи справу на новий розгляд, суд апеляційної інстанції виходить за межі повноважень, визначених ст. 275 ГПК України, чим допускає порушення норм процесуального права.

    Позиция опубликована 25.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КХС ВС Спори, що стосуються питань процесуального права

    Непідписання постанови всім складом суду як підстава для скасування рішення та нового розгляду справи

    Відповідно до ч. 3 ст. 281 ГПК України постанова або ухвала суду апеляційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем (іншим суддею, якщо суддя-доповідач не згодний з постановою/ухвалою) і підписується всім складом суду, визначеним для розгляду справи, якщо інше не передбачено цим Кодексом. У п. 3 ч. 1 ст. 310 ГПК України законодавцем унормовано, що судові рішення підлягають обов’язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що в ньому зазначені. Отже, наявність у матеріалах справи непідписаної всім складом суду, визначеним для розгляду справи, постанови є обов’язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.

    Позиция опубликована 25.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КХС ВС Касаційне провадження

    Межі касаційного перегляду судових рішень у частині відстрочення їх виконання

    Згідно з ч. 6 ст. 238 та ч. 7 ст. 331 ГПК України питання відстрочення / розстрочення виконання судового рішення вирішується шляхом постановлення ухвали, яка може бути оскаржена. Утім, норми ГПК України не містять заборони щодо включення питання про відстрочення / розстрочення виконання рішення безпосередньо до рішення суду за результатами розгляду справи по суті. Пункт 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України передбачає право на касаційне оскарження ухвал суду першої інстанції, зазначених у п. 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Ухвала суду першої інстанції щодо відстрочення / розстрочення виконання рішення після її перегляду в апеляційному порядку не може бути оскаржена в касаційному порядку, оскільки не включена до переліку, визначеного ст. 287 ГПК України. Водночас для забезпечення права на доступ до правосуддя та дотримання принципу рівності сторін можливість касаційного перегляду такої ухвали виникає лише тоді, коли апеляційний суд вирішив це питання вперше, без попереднього розгляду судом першої інстанції.

    Позиция опубликована 25.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КХС ВС Касаційне провадження

    Наявність у суду касаційної інстанції повноважень щодо самостійної правової кваліфікації спірних правовідносин без направлення справи на новий розгляд

    У разі, якщо суди попередніх інстанцій під час розгляду справи дотрималися вимог процесуального права щодо зібрання та дослідження доказів, і такі докази є допустимими, та на підставі цих доказів встановлені обставини справи, але судами надано неправильну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, наслідком чого стало неправильне застосування норм матеріального права, тоді суд касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, наділений правом самостійно здійснити правову кваліфікацію спірних правовідносин, і використати свої повноваження, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 308 ГПК України, з метою дотримання принципів стабільності, остаточності судових рішень і розумних строків судового провадження.

    Позиция опубликована 25.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КХС ВС Спори, пов'язані з виконанням судових рішень

    Право прокурора як заінтересованої особи на подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження у справі за його позовом в інтересах держави

    Відповідно до ч. 1, 2 ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Згідно із ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив. З урахуванням наведених законодавчих приписів прокурор як заінтересована особа має право подати заяву про заміну сторони виконавчого провадження у справі за його позовом в інтересах держави.

    Позиция опубликована 25.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. КХС ВС Спори, пов'язані з виконанням судових рішень

    Право сторони виконавчого провадження відмовитися від поданої нею скарги на рішення, дії чи бездіяльність виконавця

    Виходячи із застосованого у господарському судочинстві принципу диспозитивності (ст. 14 ГПК України), право особи на звернення до суду з позовом рівною мірою стосується й права такої особи на відмову від позову або частини позовних вимог. За змістом ч. 10 ст.11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права). Статтею 274 ГПК України передбачено, що у суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

    Позиция опубликована 25.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КХС ВС Спори, пов'язані з виконанням судових рішень

    Відсутність підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження за наказом суду з відміткою про набрання чинності

    Коли виконавець, діючи відповідно до вимог законодавства та Інструкції з організації примусового виконання рішень, відкрив виконавче провадження на підставі виконавчого документа, що містив вказівку про набрання чинності рішенням суду, та за відсутності інших документальних даних, що належним чином спростовують таку вказівку, то він у випадку поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду зупиняє розпочате виконавче провадження. Підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження в такому разі немає.

    Позиция опубликована 25.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КХС ВС Юрисдикція

    Юрисдикція господарського суду щодо спорів про оскарження рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення земельного сервітуту

    Спір про визнання протиправним рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту і яка перебуває у користуванні позивача, є спором про право і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а не адміністративного, оскільки рішення стосується прав та охоронюваних законом інтересів користувача земельної ділянки, щодо якої надається дозвіл третій особі, а не захисту прав у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.

    Позиция опубликована 25.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КХС ВС Спори щодо права постійного користування земельною ділянкою

    Обов’язкові передумови для встановлення сервітуту за рішенням суду

    Судове встановлення земельного сервітуту є можливим лише у разі попереднього звернення до власника земельної ділянки з пропозицією укласти договір про встановлення сервітуту та недосягнення домовленості щодо його умов. Позивач зобов’язаний довести факт вчинення дій для встановлення сервітуту за домовленістю та відсутність згоди власника ділянки саме на умовах, заявлених у позові. Відсутність звернення з пропозицією про укладення договору на заявлених умовах є підставою для відмови в задоволенні позову. Земельний сервітут повинен здійснюватися найменш обтяжливим способом для власника. Якщо сторони попередньо погодили певну площу сервітуту, а позивач вимагає більшу площу без обґрунтування необхідності та без доведення недосягнення домовленості щодо збільшеної площі, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

    Позиция опубликована 25.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КХС ВС Спори щодо права постійного користування земельною ділянкою

    Право власника (користувача) земельної ділянки на звернення до суду з позовом про встановлення земельного сервітуту

    Власник (користувач) земельної ділянки має такі самі права на звернення до суду з позовом про встановлення земельного сервітуту, як й інша особа, яка потребує використання його земельної ділянки, у разі дотримання інших умов, передбачених законодавством, та з огляду на конкретні обставини, які спонукали його до такого звернення. Потреба в заявленні такого позову саме власником (користувачем) земельної ділянки може бути викликана, зокрема, необхідністю врегулювання використання його земельної ділянки, яке фактично склалось між сторонами, забезпечення такого користування в найменш обтяжливий для нього спосіб, компенсації витрат та збитків тощо.

    Позиция опубликована 25.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КХС ВС Спори щодо права постійного користування земельною ділянкою

    Умови встановлення земельного сервітуту за рішенням суду: винятковий захід за відсутності альтернатив

    Втручання держави в право власності шляхом встановлення земельного сервітуту повинно відповідати критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Правових підстав для обтяження сервітутом чужої земельної ділянки немає у тому разі, якщо встановлена можливість користування майном позивача у будь-який інший спосіб. Земельний сервітут може бути встановлений судом лише як винятковий захід за умови доведення неможливості задоволення потреб особи в інший спосіб. Обов’язковими передумовами є: відсутність альтернативних варіантів, мінімальна обтяжливість для власника земельної ділянки та недопущення його фактичного позбавлення можливості використовувати ділянку за цільовим призначенням. Економічна доцільність або менша вартість робіт не є самостійною підставою для встановлення сервітуту. Якщо існують альтернативні шляхи реалізації потреб без обтяження чужої земельної ділянки або встановлення сервітуту істотно обмежує використання ділянки за призначенням, підстав для його встановлення не існує. Тягар доказування відсутності альтернатив покладається на особу, яка вимагає встановлення сервітуту.

    Позиция опубликована 25.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КХС ВС Спори щодо права постійного користування земельною ділянкою

    Право земельного сервітуту виникає в момент його реєстрації

    За змістом положень статей 91, 98, 100 ЗК України, частини шостої статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр», пункту 13 підпункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051, для виникнення права земельного сервітуту потрібна його державна реєстрація як речового права на нерухоме майно. До цього відомості щодо частини земельної ділянки, на яку поширюється право земельного сервітуту (координати поворотних точок меж, міри ліній по периметру, площа, вид земельного сервітуту, інформація про затвердження технічної документації із землеустрою тощо), мають бути внесені до Державного земельного кадастру. Названі відомості вносяться на підставі розробленої технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту. Реєстрація земельного сервітуту відбувається в порядку окремо визначеної законодавством процедури, а не одночасно з реєстрацією договору оренди земельної ділянки.

    Позиция опубликована 25.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КХС ВС Спори щодо права постійного користування земельною ділянкою

    Встановлення земельного сервітуту власникові спеціального дозволу на видобування корисних копалин

    Законом України від 01.12.2022 № 2805-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами», яким викладено в новій редакції абзац другий частини четвертої статті 66 та пункт «в3» частини першої статті 99 ЗК України, що регулюють спірні правовідносини у цій справі, було спрощено порядок надання надрокористувачам земельних ділянок усіх форм власності та категорій, а саме шляхом встановлення земельних сервітутів згідно з межами ділянок надр та строками дії відповідних спеціальних дозволів на користування надрами. Зокрема, встановлення земельних сервітутів для зазначених цілей передбачено здійснювати без зміни цільового призначення таких земельних ділянок, за винятком певних категорій земель, які перебувають під особливою охороною держави. Таким чином, законодавець прямо встановив можливість власника спеціального дозволу на видобування корисних копалин отримати у користування земельну ділянку в межах відповідних надр (або за межами, для будівництва та розміщення споруд / об’єктів, пов’язаних із зазначеним видом діяльності). Отримати таке право власник дозволу може саме шляхом встановлення земельного сервітуту. Саме після встановлення земельного сервітуту в межах надр відповідна особа матиме змогу здійснювати роботи, передбачені спеціальним дозволом. Реалізація такого права фактично означає вчинення дій, які зумовлюють користування земельною ділянкою, зокрема і шляхом видобування корисних копалин.

    Позиция опубликована 25.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КХС ВС Спори щодо права постійного користування земельною ділянкою

    Заборона встановлення земельного сервітуту щодо ділянки, включеної до переліку для проведення земельних торгів

    Оскільки рішенням міської ради спірну земельну ділянку було включено до переліку земельних ділянок або прав на них для підготовки лотів до проведення земельних торгів у формі електронного аукціону з продажу права і це рішення не було оскаржене, то, зважаючи на зміст частини четвертої статті 66 ЗК України і враховуючи, що встановлення земельного сервітуту для власника спеціального дозволу зумовлює здійснення користування відповідною земельною ділянкою, суд позбавлений можливості задовольнити позовні вимоги з огляду на пряму заборону щодо передачі у користування виставленої на торги земельної ділянки, передбачену частиною п’ятою статті 136 ЗК України.

    Позиция опубликована 25.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КХС ВС Спори щодо права постійного користування земельною ділянкою

    Критерії розмежування договорів про встановлення сервітуту та оренди земельної ділянки

    Основна відмінність між договором про встановлення сервітуту та договором оренди земельної ділянки полягає в тому, що встановлення земельного сервітуту не припиняє прав власника (землекористувача) земельної ділянки, щодо якої встановлений сервітут, володіти, користуватися (згідно із цільовим призначенням земельної ділянки) та розпоряджатися нею, у той час як договір оренди надає орендареві права володіння та користування орендованою земельною ділянкою і зобов’язує повернути її після закінчення договору оренди орендодавцеві. Таким чином, в орендних правовідносинах земельна ділянка вибуває з володіння та користування орендодавця, тоді як власник (землекористувач) земельної ділянки, обтяженої сервітутом, продовжує володіти і користуватися нею згідно з її цільовим призначенням. Сервітут встановлюється лише у тому разі, коли користування чужою ділянкою є вимушеним та неминучим, а потреба не може бути задоволена в інший спосіб. Водночас договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати її відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

    Позиция опубликована 25.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КХС ВС Відкриття / відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство

    Щодо відкриття провадження у справі про банкрутство державного підприємства

    Встановлені пунктом 2 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» обмеження щодо застосування судових процедур санації та ліквідації до державних підприємств діяли протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом (до 20.10.2022) і не поширюються на правовідносини, що виникли після закінчення цього строку. Цей Закон не містить заборони (обмеження) на відкриття провадження у справі про банкрутство державного підприємства та введення процедури розпорядження майном боржника.

    Позиция опубликована 25.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КХС ВС Відкриття / відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство

    Щодо повернення судового збору у разі відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство

    Ухвала господарського суду про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство, постановлена за результатами підготовчого засідання, за своєю процесуальною правовою природою належить до судового рішення, ухваленого по суті спору. Відповідно положення пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» про повернення ініціюючому кредитору судового збору не підлягають застосуванню.

    Позиция опубликована 25.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КХС ВС Банкрутство

    Про обов’язок суду перевіряти план превентивної реструктуризації на достовірність відомостей незалежно від процесуальної поведінки кредиторів

    Господарський суд зобов’язаний перевірити план превентивної реструктуризації на предмет достовірності відображених у ньому відомостей (п. 6 ч. 1 ст. 33-22 КУзПБ) незалежно від дотримання залученими кредиторами семиденного строку для подання заперечень, встановленого ч. 2 ст. 33-22 КУзПБ. Ініціювання боржником процедури превентивної реструктуризації в умовах одночасного існування іншої відкритої процедури відновлення платоспроможності (досудової санації) підлягає оцінці судом на предмет достовірності відомостей плану та добросовісності поведінки боржника, оскільки функціональна тотожність цих процедур вимагає системного, а не суто формального тлумачення обмежень, встановлених п. 6 ч. 1 ст. 33-4 КУзПБ.

    Позиция опубликована 25.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT