К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний господарський суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний господарський суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 2 111 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. КХС ВС Забезпечення позову

    Допустимість забезпечення позову без застосування зустрічного забезпечення

    Метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Частиною 1 ст. 141 ГПК України передбачено право суду, а не обов’язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). А тому розгляд судом заяви про забезпечення позову без вирішення питання зустрічного позову не є порушенням процесуальних норм. У разі існування обґрунтованих ризиків настання для відповідача негативних наслідків від застосування судом забезпечувальних заходів скаржник не позбавлений права ініціювати перед судом питання щодо застосування зустрічного забезпечення.

    Позиция опубликована 11.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС Забезпечення позову

    Право відповідача на клопотання про зустрічне забезпечення після постановлення первинної ухвали

    Зважаючи на положення ч. 4 ст. 141 ГПК України, ухвалення рішення про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічне забезпечення не позбавляє заявника права звернутися до суду з клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подано після застосування судом заходів забезпечення позову.

    Позиция опубликована 11.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Визначення ціни позову у справі про витребування частки у статутному капіталі товариства із чужого незаконного володіння

    Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України, в якій визначені вимоги щодо оформлення позовної заяви, така заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо він підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) – це вимога про захист права або інтересу, об’єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна. Позовна вимога про визначення розміру статутного капіталу та стягнення (витребування з володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі має вартісне грошове вираження щодо розміру статутного капіталу та щодо частки позивача. Така вимога є вимогою майнового характеру. Ураховуючи те, що позовна вимога про витребування частки у статутному капіталі товариства із чужого незаконного володіння є вимогою майнового характеру, ціна позову у справі з такою вимогою визначається вартістю спірного майна.

    Позиция опубликована 11.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КХС ВС Судовий збір

    Підтвердження сплати судового збору іншою особою, ніж позивач (скаржник), та обсяг перевірки судом платіжних документів

    Положення п. 2 ч. 1 ст. 164 та п. 2 ст. 3 ст. 258 ГПК України вимагають долучення до позовної заяви та апеляційної скарги документа про сплату судового збору, адже подання до суду таких заяв є об’єктом його справляння згідно із Законом України «Про судовий збір». Відповідно до ч. 2 ст. 9 зазначеного Закону суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв’язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Визначальним є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Квитанція про сплату судового збору за подання позовної заяви (апеляційної скарги), в якій зазначена платником інша особа, а не позивач (скаржник), при урахуванні судом всього змісту документа, зокрема вказівки на призначення відповідного платежу (об’єкта справляння судового збору), є належним доказом сплати судового збору.

    Позиция опубликована 11.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КХС ВС Спори, що стосуються питань процесуального права

    Відмінність між розглядом справи по суті та стадіями ухвалення / оголошення судового рішення

    Згідно зі ст. 219 ГПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення. Ухвалення та проголошення судового рішення не є стадіями розгляду справи по суті. Проголошення судового рішення є лише процесуальною формою доведення ухваленого рішення до відома учасників справи. Право учасників справи на ознайомлення з повним текстом судового рішення забезпечується шляхом вручення його копій відповідно до вимог ст. 242 ГПК України. Отже, розгляд справи по суті та стадії ухвалення й оголошення судового рішення є різними етапами процесу: перший передбачає дослідження доказів, заслуховування пояснень та судові дебати і саме тоді забезпечується реалізація принципів змагальності та рівності сторін; другий є процесуальним завершенням розгляду справи та способом доведення результатів судового розгляду до відома учасників.

    Позиция опубликована 11.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КХС ВС Спори, пов’язані із визнанням арбітражних угод, визнанням та наданням дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу

    Визнання третейської або арбітражної угоди недійсною як окремий предмет позову

    Третейська / арбітражна угода не є правочином у розумінні ЦК України, не є цивільно-правовим (господарським) договором, а по своїй суті є процесуальним договором, для якого чинне законодавство України встановлює спеціальний порядок визнання недійсним. Питання щодо недійсності третейської / арбітражної угоди суд розглядає не як позовну вимогу, а як процесуальне питання, що має бути вирішене до початку розгляду позовних вимог по суті відповідно до приписів п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Якщо суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана, він залишає позов без розгляду. Такий висновок має міститися в мотивувальній частині судового рішення. За необхідності суд призначає експертизу.

    Позиция опубликована 11.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КХС ВС Спори, пов’язані із визнанням арбітражних угод, визнанням та наданням дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу

    Процесуальні наслідки подання позову з єдиною вимогою про визнання третейської (арбітражної) угоди недійсною

    Якщо позов містить лише одну позовну вимогу про визнання третейської / арбітражної угоди недійсною, приписи п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України не підлягають застосуванню, а суд має відмовити у відкритті позовного провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 цього Кодексу або, якщо таке провадження було помилково відкрито, то закрити його на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України («спір не підлягає розгляду у господарських судах»).

    Позиция опубликована 11.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. КХС ВС Спори щодо права власності на землю

    Звільнення самостійно зайнятої несформованої земельної ділянки комунальної власності від самочинно збудованого капітального об’єкта (павільйону)

    Власник земельної ділянки комунальної власності має право вимагати звільнення самовільно зайнятої несформованої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан шляхом демонтажу розміщених на ній об'єктів без дотримання процедури, передбаченої ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки ця процедура є обов'язковою лише для органу державного архітектурно-будівельного контролю, а не для власника земельної ділянки, який захищає право на усунення перешкод у користуванні своїм майном. Наявність у особи паспортів прив'язки тимчасових споруд та судових рішень щодо права користування тимчасовою спорудою не спростовує факту самовільного зайняття земельної ділянки комунальної власності, якщо на ній фактично розміщено капітальну споруду за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку та дозвільних документів на будівництво.

    Позиция опубликована 07.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КХС ВС Спори щодо оренди землі

    Щодо розірвання договору оренди та виселення орендаря у зв’язку із самовільним переплануванням орендованого майна без згоди орендодавця

    Факт перепланування орендованого майна орендарем без згоди орендодавця, доцільність проведення якого орендодавець обґрунтовано заперечує, є істотним порушенням договору оренди у розумінні ч.2 ст. 651 та ч.2 ст. 773 ЦК України та є достатньою підставою для розірвання договору; потенційна можливість відновлення первісного стану об'єкта нерухомості не виключає кваліфікації такого порушення як істотного.

    Позиция опубликована 07.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КХС ВС Юрисдикція

    Юрисдикція спору з фізичною особою − поручителем після залишення без розгляду вимог до основного боржника у зв’язку з його банкрутством

    Залишення без розгляду позовних вимог до боржника на підставі ч. 4 ст. 7 КУзПБ у зв’язку з пред’явленням кредитором відповідних грошових вимог у справі про банкрутство не змінює правової природи спору та не впливає на визначення юрисдикції вимог до поручителя. Спір про стягнення заборгованості з фізичної особи − поручителя підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, якщо договір поруки укладено для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи.

    Позиция опубликована 07.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КХС ВС Банкрутство

    Щодо визначення територіальної підсудності справи про банкрутство у разі скасування незаконних реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження боржника

    Якщо на дату подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження боржника вже були визнані вчиненими з порушенням закону та скасовані Міністерством юстиції України, такі записи в ЄДР не породжують юридичних наслідків для визначення територіальної підсудності, а справа підлягає розгляду господарським судом за місцезнаходженням боржника відповідно до законних відомостей ЄДР.

    Позиция опубликована 07.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КХС ВС Банкрутство

    Відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у зв'язку з недоведеністю підстав неплатоспроможності та поданням доказів іноземною мовою без нотаріального перекладу

    Боржник — фізична особа зобов'язаний разом із заявою про неплатоспроможність подати конкретизований список кредиторів із зазначенням усіх складових боргу та належні докази підстав неплатоспроможності відповідно до ст. 116 КУзПБ, недоведеність яких є підставою для відмови у відкритті провадження за п. 1 ч. 4 ст. 119 КУзПБ. Письмові докази, викладені іноземною мовою без належного перекладу на українську мову та нотаріального засвідчення вірності такого перекладу в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат», не є належними документами, оскільки вони не оформлені в установленому законом порядку, а тому не можуть підтверджувати обставини, на які посилається заявник.

    Позиция опубликована 07.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КХС ВС Банкрутство

    Щодо визначення меж та підстав притягнення до субсидіарної відповідальності осіб, які незаконно набули майно боржника внаслідок фраудаторних правочинів

    Особи, які незаконно набули майно боржника або отримали майнову вигоду внаслідок правочинів чи майнових дій, передбачених ст. 42 КУзПБ, підлягають притягненню до субсидіарної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 42 цього Кодексу у межах завданих боржнику збитків. Крім цього, ч. 5 ст. 42 КУзПБ встановлює спеціальний порядок визначення меж субсидіарної відповідальності − у межах суми завданих боржнику збитків.

    Позиция опубликована 07.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Про належний спосіб захисту кредитора при позаконкурсному оспорюванні фраудаторного правочину боржника щодо частки у статутному капіталі ТОВ

    Якщо судом уже встановлено фраудаторність аналогічного правочину між тими самими учасниками щодо того самого майна, то повторне відчуження цього майна боржником за подібних обставин також може бути кваліфіковане як фраудаторне. Відсутність арешту на майно на момент укладення нового договору не виключає його фраудаторності, якщо правочин спрямований на унеможливлення звернення стягнення на майно боржника. Належним способом захисту інтересів кредитора є як позов про визнання недійсним фраудаторного договору, укладеного між боржником та першим набувачем майна, так і вимога про витребування цього майна від подальшого набувача на користь боржника для подальшого звернення стягнення.

    Позиция опубликована 28.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо визнання недійсним рішення загальних зборів про реорганізацію юридичної особи після державної реєстрації правонаступника як неналежного способу захисту

    Якщо рішення загальних зборів про реорганізацію вже реалізоване та на його підставі зареєстровано нову юридичну особу, вимога про визнання такого рішення недійсним не є належним способом захисту, оскільки не призводить до припинення новоствореної юридичної особи та не відновлює порушені права позивача. Також сама незгода керівника зі своїм звільненням не є підставою для скасування всіх рішень загальних зборів.

    Позиция опубликована 28.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо дійсності умови корпоративного договору про повідомлення щодо зміни складу учасників товариства

    Умова корпоративного договору, за якою сторона зобов’язується повідомляти про зміну або можливу зміну складу учасників товариства, стосується управління спільним бізнесом, відповідає межам корпоративного договору та принципу свободи договору. Така умова є виконуваною і не може визнаватися недійсною лише через те, що одна зі сторін згодом вважає її невигідною.

    Позиция опубликована 28.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Про необхідність оформлення акта приймання-передачі для переходу корпоративних прав на частку у фермерському господарстві

    Для набуття корпоративних прав на частку у складеному капіталі ФГ недостатньо самого договору купівлі-продажу частки. Вирішальне значення має належне оформлення передачі частки, зокрема складення та підписання акта приймання-передачі частки з нотаріальним засвідченням підписів сторін. Відсутність такого акта унеможливлює державну реєстрацію змін щодо складу учасників та розміру їх часток, а також не дає підстав для судового визначення розміру складеного капіталу та часток учасників.

    Позиция опубликована 28.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Вихід учасника з господарського товариства як одностороннього правочину, що не потребує рішення зборів засновників

    Вихід учасника з господарського товариства є одностороннім правочином, що реалізується шляхом подання письмової заяви про вихід, і з моменту отримання такої заяви товариством корпоративні правовідносини між учасником та товариством вважаються припиненими незалежно від наявності чи відсутності рішення зборів засновників щодо надання згоди на вихід або затвердження такого рішення. Відсутність порушення корпоративних прав учасника, який вже вийшов зі складу засновників у порядку ч. 1 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», є самостійною підставою для відмови у позові про зобов'язання скликати збори засновників та виключення зі складу засновників.

    Позиция опубликована 28.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо позачергової оплати витрат на обслуговування рахунку в цінних паперах як витрат на збереження активів банку

    Витрати на обслуговування рахунку в цінних паперах під час ліквідації банку підлягають позачерговій оплаті як витрати на збереження активів банку. Комісія за обслуговування депозитарного рахунку в цінних паперах неплатоспроможного банку є витратами, пов’язаними з утриманням і збереженням майна (активів) банку, а тому підлягає позачерговій оплаті відповідно до частини другої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Сам факт продажу майнових прав на цінні папери не свідчить про припинення таких витрат, якщо не доведено фактичного переходу права власності на цінні папери та їх списання з рахунку банку.

    Позиция опубликована 28.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КХС ВС Спори щодо права власності на землю

    Підтвердження розташування земельної ділянки в межах населеного пункту для цілей визначення комунальної власності

    Несформована земельна ділянка, розташована в межах населеного пункту, належить до комунальної власності відповідної територіальної громади з дня набрання чинності пунктом 24 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України. Розташування земельної ділянки в межах населеного пункту може підтверджуватися сукупністю доказів – рішенням районної ради про затвердження проєкту землеустрою щодо зміни меж населеного пункту, рішенням селищної ради про затвердження містобудівної документації та викопіюваннями з генерального плану - без обов'язкового надання окремого проєкту землеустрою щодо встановлення меж населеного пункту.

    Позиция опубликована 28.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT