К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний господарський суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний господарський суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 2 144 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. КХС ВС Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів

    Щодо можливості заперечувати в суді належність, допустимість та достовірність акта перевірки як доказу встановлених порушень у разі недотримання адміністративної процедури оскарження акта перевірки

    Недотримання процедури оскарження акта перевірки, визначеної пунктом 2.15 Порядку контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об’єктів приватизації державними органами приватизації, затвердженого наказом ФДМУ від 10.05.2012 № 631, та пунктом 3.10 Порядку оскарження результатів перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта приватизації у державному органі приватизації, затвердженого наказом ФДМУ від 07.04.2005 № 878, не позбавляє сторону процесу можливості заперечувати в суді належність, допустимість та достовірність акта перевірки як доказу встановлених порушень

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС Спори, що виникають з кредитних правовідносин

    Ефективність способу захисту права в разі подання самостійних позовних вимог про визнання відсутнім права у кредитора вимагати від боржника сплати боргу за кредитним договором

    Вимоги про визнання відсутнім права в одного відповідача (кредитора) вимагати від другого відповідача (боржника) сплати боргу за кредитним договором є неефективним способом захисту. Вказані вимоги є вимогами про встановлення юридичних фактів та неспроможні призвести до поновлення порушених прав, а тому не можуть самостійно розглядатися в окремій справі та підлягають розгляду лише за наявності та розгляду між сторонами спору про право

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. КХС ВС Спори, що виникають з постачання енергоресурсів та інших природних ресурсів

    Порядок внесення змін у договір про надання послуг із розподілу електричної енергії в разі, якщо відбулася зміна власника об'єкта (електрифікованої споруди, її частини)

    Якщо відбулася зміна власника об'єкта (електрифікованої споруди, її частини), що є споживачем - стороною договору з надання послуг з розподілу електричної енергії, то на підставі заяви споживача - нового власника - до нього переходять права та обов'язки за договорами, що були вже укладені відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), з попереднім власником (якщо мало місце укладення цього договору). До відповідного договору про приєднання вносяться зміни, які стосуються зміни замовника (сторони договору), за умови, що він підтвердив незмінність технічних параметрів та вимог до категорії з надійності електропостачання об'єкта забудови, визначених у договорі про приєднання (з усіма додатками, включно з технічними умовами). Якщо ж новий власник, повідомивши про зміну власника (об'єкта (електрифікованої споруди, її частини), не повідомив про наявність наведених змін (у тому числі, за власною ініціативою), всі умови відповідного договору (з надання послуг з розподілу електричної енергії), зокрема і така істотна умова, як величини приєднаної та дозволеної потужності об'єкта споживача електричної енергії, зберігаються в тій редакції, що існувала для попереднього власника. У разі відповідних змін та/або їх ініціювання споживачем (замовником послуг за договором з надання послуг із розподілу електричної енергії), з огляду на те, що бездоговірне надання / отримання послуг із розподілу електричної енергії не допускається, узгодження відповідних змін та їх внесення до умов договору здійснюється за правилами частини другої статті 634 ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених нормами пунктів 4.1.24,4.1.26 Кодексу систем розподілу

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. КХС ВС Повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою

    Проведення конкурсної процедури при передачі в оренду цілісного майнового комплексу комунального підприємства в разі, якщо орендарем такого комплексу бажає стати господарське товариство, утворене представниками трудового колективу цього підприємства

    Абзацом четвертим частини четвертої статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" окремо визначено перелік суб'єктів, у разі надходження заяв про оренду майна від яких оголошення про намір передати майно в оренду не розміщується і договір оренди укладається з такими заявниками без проведення конкурсу. Господарські товариства, утворені представниками трудового колективу комунального підприємства, цілісний майновий комплекс якого передається в оренду, до переліку таких суб'єктів не входять, а тому такі товариства беруть участь у конкурсній процедурі на загальних підставах з урахуванням наявного в них переважного права на укладення договору оренди, при тому за умови, що до проведення конкурсу на право оренди майна ними орендодавцеві подано відповідні заяви про оренду майна

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. КХС ВС Спори, що виникають із виконання чи невиконання договірних зобов'язань

    Щодо відповідальності продавця за недоліки товару, на який надана гарантія

    Гарантійний строк - це період в часі, протягом якого постачальник гарантує якість товару та можливість його використання за призначенням за умови дотримання споживачем правил експлуатації або зберігання виробу. Саме протягом вказаного строку, який за загальним правилом обчислюється з моменту передання товару покупцеві, постачальник виконує гарантійні зобов'язання, несе відповідальність за дотримання вимог щодо якості поставленого товару, які обумовлено сторонами або встановлено положеннями чинного законодавства. Відповідальність продавця за недоліки товару може наставати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І, відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця в такому випадку покладається обов’язок доведення того, що недоліки чи їхні причини виникли до передачі йому товару. Водночас у разі встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк), існує презумпція вини постачальника (виробника). Тоді для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. КХС ВС Повернення безпідставно набутого майна (коштів)

    Щодо повернення виконаного за недійсним правочином у разі, коли тільки одна із сторін здійснила його виконання

    Для повернення виконаного за недійсним правочином у разі, коли тільки одна із сторін здійснила його виконання, правила статті 216 ЦК України не застосовуються, а повернення виконаного здійснюється на підставі положень глави 83 "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" ЦК України

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. КХС ВС Спори щодо визнання недійсними (нікчемними) договорів

    Щодо належних відповідачів у справі за позовом про визнання недійсним договору

    У справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись усі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна з них

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. КХС ВС Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів

    Щодо письмової форми договору, що укладається між юридичними особами, та доказів, які підтверджують прийняття юридичною особою пропозиції укласти договір, і виникнення зобов'язань за ним

    Договори між юридичними особами повинні вчинятись у письмовій формі, при цьому правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) - особами, уповноваженими на це їхніми установчими документами. Якщо зміст правочину, волю сторін зафіксовано в одному або кількох документах (у тому числі, електронних, за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то він також вважається таким, що вчинений у письмовій формі, за умови, якщо він підписаний його стороною. Намір юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір, вважати себе зобов'язаною в разі її прийняття, може виражатися лише за умови підписання проекту договору й направлення його іншій стороні. Без підписання такого паперового документа власноруч чи при складенні електронного документа без накладення електронного підпису уповноваженою на укладення договорів посадовою особою юридичної особи не можна вважати, що така юридична особа готова взяти на себе зобов'язання в разі прийняття пропозиції укласти договір іншим контрагентом

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. КХС ВС Спори щодо захисту прав інтелектуальної власності

    Можливість набуття організацією колективного управління права власності на об'єкти інтелектуальної власності (майнових прав на них), які передаються їй в управління

    Організація колективного управління не є суб'єктом авторського права та/або суміжних прав, а здійснює колективне управління майновими правами, які передаються їй в управління авторами та іншими суб'єктами авторського права та/або суміжних прав. Безпідставним є ототожнення передачі (відчуження) суб'єктами авторського права та/або суміжних прав об'єкта авторського права та/або суміжних прав (яке згідно із чинним законодавством є підставою для набуття права власності на відповідне майно іншою особою) з переданням майнових прав на відповідні об’єкти в управління, зокрема, організації колективного управління. Колективне управління не тягне за собою виникнення в організації колективного управління права власності, а отже й здійснення з власної волі володіння, користування, розпорядження відповідними об'єктами інтелектуальної власності (майновими правами на них)

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. КХС ВС Спори щодо захисту прав інтелектуальної власності

    Підстави для відмови в припиненні дії свідоцтва на знак для товарів і послуг. Докази використання знака

    Підставами для відмови в достроковому припиненні дії свідоцтва (повністю або щодо частини зазначених у ньому товарів чи послуг) є: фактична наявність на ринку України спірних товарів і послуг; невикористання зареєстрованої торговельної марки менше від п'яти років; наявність поважних причин такого невикористання. Саме лише укладення договорів (у тому числі, ліцензійних) щодо розпорядження майновими правами на знак для товарів і послуг не може вважатися використанням такого знака. Доказами використання певного позначення відповідно до укладеного договору можуть слугувати, зокрема, договори купівлі-продажу чи поставки товару, на яких розміщено знак, договори про розміщення рекламної продукції про такі товари на відповідних рекламних носіях тощо. Використання позначення може підтверджуватися й фактичними даними про використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва (доказами такого використання позначення мають бути такі ж документи, як і у випадку, якби власник знака використовував його у власній діяльності)

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. КХС ВС Державна реєстрація права оренди

    Щодо підтвердження факту припинення користування орендарем наданою йому для будівництва земельною ділянкою

    Сам по собі факт завершення будівництва ще не свідчить про факт припинення користування орендарем наданою йому для будівництва земельною ділянкою, що є підставою для розірвання договору оренди землі з огляду на закон, та ці події, як правило, не збігаються в часі. Факт припинення користування земельною ділянкою може бути підтверджений, зокрема, доказами передачі права власності на новозбудований об'єкт нерухомості іншій особі, передачі новозбудованого багатоквартирного будинку на баланс ОСББ чи іншої експлуатуючої організації, оформлення права власності, оренди чи постійного користування на земельну ділянку в порядку, встановленому статтями 41,42 ЗК України

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. КХС ВС Повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою

    Щодо порядку набуття суб'єктами господарювання права користування водними об'єктами

    Водні об'єкти мають передаватись у користування суб'єктам господарювання на підставі рішення уповноваженого органу на платній основі або на інших умовах. Порядок їх експлуатації визначається уповноваженими органами з дотриманням принципу раціонального використання, охорони вод та відтворення водних ресурсів. Ні Режим рибогосподарської експлуатації, ні дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) не є та не можуть бути правовстановлювальними документами, якими надається право користування водними об'єктами чи землями водного фонду, та не визначають правових підстав користування водним об'єктом. Водні об'єкти надаються в користування, зокрема, для рибогосподарських потреб за договором оренди земель водного фонду в комплексі із земельною ділянкою. Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їхніх власників або за погодженням із землекористувачами

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. КХС ВС Створення та здійснення діяльності ФГ

    Щодо майна, яке входить до складу фермерського господарства як цілісного майнового комплексу, та порядку його відчуження

    До складу фермерського господарства як цілісного майнового комплексу входить майно, передане до складеного капіталу, нерозподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання. Частка у статутному (складеному) капіталі фермерського господарства не входить до складу цілісного майнового комплексу, адже не належить фермерському господарству, а є власністю його членів. Відчуження фермерського господарства як цілісного майнового комплексу допускається лише за цивільно-правовими угодами та на підставі відповідного рішення членів фермерського господарства. Обмеження щодо суб'єктного складу членів фермерського господарства (за винятком набуття членства юридичною особою) не стосуються випадку, коли частка в статутному (складеному) капіталі фермерського господарства належить 100 % одній особі. У такому разі зазначена особа за аналогією механізму відчуження частки учасником товариства з обмеженою відповідальністю, визначеною статтею 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», може відчужити належну їй частку (100 %) іншій особі - не обов'язково члену своєї сім'ї, адже бути головою фермерського господарства має право будь-яка особа і не вимагається, щоб вона була пов'язана родинними / сімейними стосунками з відчужувачем частки в статутному (складеному) капіталі фермерського господарства

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. КХС ВС Оскарження рішень третейських судів

    Щодо необхідності звернення сторін з претензіями за договором до моменту звернення до третейського суду

    Чинним законодавством України не передбачена заборона звертатися з позовом до суду, зокрема третейського, у випадку порушень договірних зобов'язань контрагентом без попереднього пред'явлення йому претензії. Обрання певного засобу правового захисту, в тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, зважаючи на власні інтереси, його використовує

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. КХС ВС Оскарження рішень третейських судів

    Щодо порядку формування складу третейського суду

    За змістом положень статей 16, 17 Закону для постійно діючих третейських судів та судів для вирішення конкретного спору передбачено неоднаковий порядок формування складу третейського суду, визначення кількісного та персонального складу третейського суду. Так, у постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду (частина третя статті 16, частина перша статті 17 Закону). А в третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду. Якщо сторони не погодили кількісний склад третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору, то третейський розгляд здійснюється у складі трьох суддів. Формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами (частини четверта, шоста статті 16, частини перша, друга статті 17 Закону). Якщо сторони не погодили іншого, то формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, визначеному частиною третьою статті 17 зазначеного Закону. Вирішуючи питання, пов'язані зі складом постійно діючого третейського суду, яким прийнято його рішення, господарському суду слід з урахуванням наведених законодавчих приписів ретельно досліджувати відповідні положення регламенту названого третейського суду в їх співвідношенні з умовами третейської угоди.

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. КХС ВС Оскарження рішень третейських судів

    Щодо форми заяви про відвід третейського судді

    Заява до третейського суду про відвід третейського судді подається у письмовій формі

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. КХС ВС Оскарження рішень третейських судів

    Направлення третейським судом рекомендованого листа сторонам, як належного повідомлення

    Направлення позивачу та відповідачу третейським судом листа рекомендованим відправленням на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, зокрема третейського суду, а тому не може свідчити про неправомірність його дій

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. КХС ВС видача наказів на примусове виконання рішень третейських судів

    Розглядаючи заяву про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду

    Під час розгляду відповідної заяви (про скасування рішення третейського суду чи про видачу наказу на примусове його виконання) господарський суд не надає оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює наявність або відсутність підстав для його скасування чи відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. КХС ВС Третейські застереження

    Наявність заяви відповідача на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, які не містять третейського застереження не свідчать про укладення третейської угоди

    Якщо витяг з Умов та правил надання банківських послуг не підписаний відповідачем, а заява відповідача на відкриття рахунку та анкета про приєднання до цих Умов та правил не містять ані третейського застереження, ані посилання на третейську угоду, підстав вважати, що сторони уклали третейську угоду, зокрема у формі третейського застереження, немає

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. КХС ВС Процесуальні питання у справах про банкрутство

    Щодо закриття провадження у справах про банкрутство державних підприємств, які є в переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави

    У разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство, суд має право застосувати загальні процесуальні норми, з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження. Згідно з частиною 2 статті 90 КУзПБ провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 частини першої цієї статті - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом б частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом. За приписами пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору. «Відсутність предмета спору» означає припинення існування правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмету спору, скасування оспорюваного акту). Зазначене не виключає можливості припинення предмета спору на підставі законодавчого припису. У цьому випадку таким законодавчим приписом є норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «'Про визнання таким, що втратив чинність, Закон України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», які обмежують можливість здійснення процедури банкрутства державних підприємств, до яких входить боржник у справі, щодо переходу до процедур санації та ліквідації, та КУзПБ, який не передбачає такої процедури як мирова угода. Отже, процедура розпорядження майном може завершитися в даному випадку закриттям провадження у справі про банкрутство із застосуванням пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT