К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний господарський суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний господарський суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 2 144 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. КХС ВС Визнання недійсними правочинів боржника

    Критерії фраудаторності правочину у процедурі банкрутства

    Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути: момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі); контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи); щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися (див. висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16, від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19)).

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС Процесуальні питання у справах про банкрутство

    Субсидіарна відповідальність осіб, винних у доведенні до банкрутства. Вимоги до звіту ліквідатора

    За змістом статей 61, 65 КУзПБ правильне завершення ліквідаційної процедури є основним завданням ліквідатора, який з урахуванням покладених на нього повноважень повинен наполегливо та добросовісно працювати упродовж всієї процедури ліквідації. Законодавцем передбачено певну сукупність дій, які необхідно вчинити під час ліквідаційної процедури, і визначено перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів). КУзПБ не встановлено вичерпного переліку таких заходів, які має вчинити ліквідатор для завершення ліквідаційної процедури, а встановлено лише основні напрямки таких дій, що дають змогу сформувати ліквідаційну масу та задовольнити, за умови виявлення майна (ліквідних активів), вимоги кредиторів, що логічно випливає з передбачених Кодексом повноважень ліквідатора і надає йому можливість за власним самостійним та незалежним розсудом вчиняти дії щодо виявлення та розшуку активів банкрута для формування ліквідаційної маси. Обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника. При цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі). Ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які згідно із законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства, а стягнені за результатом проведеної роботи суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом. Належним чином проведені ліквідатором дієві заходи щодо встановлення осіб, які у разі доведеності їх шкідливих для боржника дій або бездіяльності несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника, дають змогу наповнити ліквідаційної маси банкрута і, як наслідок, відновити майнових прав кредиторів щодо задоволення їх кредиторських вимог. Тож поданий на затвердження звіт ліквідатора з додатками має включати обґрунтовані висновки щодо наявності/відсутності підстав покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства, підтверджені як аналізом фінансового стану банкрута, так і безпосереднім дослідженням підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство та сукупності правочинів, інших юридичних дій, вчинених під впливом винних осіб, а також їх бездіяльності, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. КХС ВС Процесуальні питання у справах про банкрутство

    Порядок розгляду судом грошових вимог контролюючого органу до боржника, заявлених у розмірі пені, нарахованої на податкове зобов'язання чи штрафні санкції

    Аналіз приписів статті 129 ПК України зі змінами, внесеними Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», дає підстави для висновку, що грошові вимоги у сумі нарахованої контролюючим органом пені можуть бути заявлені до боржника у справі про банкрутство до їх анулювання за законом відповідно до пункту 129.9 статті 129 ПК України, тобто до спливу 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу згідно із цим Кодексом виникло право нарахувати пеню платнику податків. Розглядаючи грошові вимоги контролюючого органу до боржника, заявлені у розмірі пені, нарахованої на податкове зобов'язання чи штрафні санкції, господарський суд зобов'язаний встановити, зокрема: 1) базу нарахування пені (правові підстави виникнення податкового зобов'язання та момент його узгодження (у тому числі з урахуванням результатів оскарження), правові підстави та строк сплати штрафу); 2) з якого моменту в контролюючого органу виникло право нараховувати пеню платнику податку та чи було таке право реалізовано в передбачений ПК України спосіб; 3) період нарахування пені, перевіривши таким чином дотримання 1095 денного строку з дня, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків; 4) заявлення цих вимог до боржника у межах справи про банкрутство до настання строку/умов анулювання пені відповідно до пункту 129.9 статті 129 ПК України. Такі обставини підлягають перевірці господарським судом і у випадку, коли основне зобов'язання (на яке нараховано заявлену до стягнення пеню) стягнуто з боржника за рішенням суду, адже за таких обставин спеціальний закон не передбачає іншого підходу до нарахування та/чи анулювання пені, ніж відповідно до статті 129 ПК України.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. КХС ВС Ліквідаційна процедура

    Поширення частини першої статті 59 КУзПБ (щодо відсутності підстав для виникнення у боржника додаткових зобов`язань) на заявлені в ліквідаційній процедурі грошові вимоги Фонду соціального страхування України у вигляді капіталізованих платежів

    Капіталізація платежів у справі про банкрутство здійснюється лише після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, оскільки сума капіталізованих платежів за своєю правовою природою не вважається боргом у вигляді простроченої суми грошових вимог, а є лише здійсненим у ліквідаційній процедурі розрахунком виплат коштів потерпілим майбутніх періодів. Лише з моменту визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури платежі, що мають бути виплачені потерпілим в майбутньому, підлягають капіталізації та повинні бути включені до реєстру вимог кредиторів відповідно до пункту 2 частини першої статті 64 КУзПБ, оскільки здійснення капіталізації платежів безпосередньо залежить від початку ліквідації господарюючого суб'єкта (введення ліквідаційної процедури). Положення частини першої статті 59 КУзПБ не застосовуються до грошових вимог у вигляді капіталізованих платежів, оскільки чинне законодавство пов'язує здійснення капіталізації платежів, у тому числі у справі про банкрутство боржника, з моментом введення процедури ліквідації такої особи (ліквідаційної процедури боржника у справі про банкрутство).

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. КХС ВС Ліквідаційна процедура

    Порядок винесення судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. З'ясування активів та пасивів боржника

    Зважаючи на положення статті 49 КУзПБ, наявність рішення зборів кредиторів (комітету кредиторів у разі делегування таких повноважень) про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не є саме по собі безумовною підставою для введення господарським судом ліквідаційної процедури боржника. Аналіз положень статей 48, 49 КУзПБ свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені частиною першою статті 6 КУзПБ із застосуванням судового розсуду. При винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури має бути доведено факт неплатоспроможності боржника, як цього вимагає стаття 205 ГК України, відповідно до положень частини четвертої якої суб'єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду в разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів. Тобто за частиною четвертою статті 205 ГК України, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, а саме недостатність майна для задоволення вимог кредиторів. У зв'язку з цим при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкритті ліквідаційної процедури суд в обов'язковому порядку повинен з'ясувати як актив, так і пасив боржника та порівняти їх дані.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. Процесуальні питання у справах про банкрутство

    Стягнення державним виконавцем з боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, заборгованості з виплати заробітної плати. Отримання дозволу арбітражного керуючого

    Ураховуючи, що мораторій на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги щодо виплати заробітної плати, державний виконавець не має підстав для зупинення виконавчого провадження з виконання виконавчих документів про стягнення з боржника заборгованості з виплати заробітної плати. У зв'язку з цим дії державного виконавця щодо списання коштів з рахунку боржника з метою виконання рішень про стягнення з боржника заборгованості з виплати заробітної плати відповідають вимогам закону. Ні Законом України «Про виконавче провадження», ні КУзПБ не передбачено обов'язку державного виконавця отримувати в арбітражного керуючого дозвіл на звернення стягнення на кошти боржника за вимогами кредиторів за зобов'язаннями, на які не поширюється дія мораторію.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. КХС ВС Розгляд вимог кредиторів

    Визначення забезпеченого зобов'язання, розміру забезпечених кредиторських вимог та включення їх окремо до реєстру

    Визначення забезпеченого зобов'язання та, відповідно, вимог забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, має здійснюватися з урахуванням положень законодавства, яке регулює забезпечення зобов'язань (зокрема, статей 572, 575, 589 ЦК України, законів України «Про заставу», «Про іпотеку»). Тлумачення норм статей 1, 12 Закону України «Про заставу» та статей 1, 24 Закону України «Про іпотеку» свідчить, що заставодержателем/іпотекодержателем може бути тільки особа, яка є кредитором за основним зобов'язанням. Це пов'язано з тим, що для застави/іпотеки є характерною така властивість як слідування, оскільки застава/іпотека слідує за основним зобов'язанням з метою його забезпечення. Законами України «Про заставу», «Про іпотеку» не передбачено існування конструкції «абстрактної» застави/іпотеки, при якій застава/іпотека існує поза зв'язком із забезпеченням основного зобов'язання. Тобто законодавством не допускається такої конструкції, коли суб'єктом права вимоги за основним договором буде один суб'єкт, який набув право вимоги внаслідок відступлення, а заставодержателем/іпотекодержателем - інший суб'єкт, адже призначенням застави/іпотеки є забезпечення основного зобов'язання. Визначаючи розмір забезпечених кредиторських вимог та включаючи їх окремо до реєстру, господарські суди повинні застосовувати, зокрема, положення статті 19 Закону України «Про заставу» та статті 7 Закону України «Про іпотеку» і встановити на підставі належних та допустимих доказів, які саме вимоги кредитора, зазначені в його заяві, забезпечені заставою (іпотекою) майна, а також склад і розмір цих вимог.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. Визнання недійсними правочинів боржника

    Грошові вимоги банку до боржника в частині нарахованої винагороди за користування кредитом при незгоді позичальника з умовою договору про нарахування та сплату винагороди на стадії виконання

    Сторони кредитних договорів (банк і позичальник) погодили їхні умови щодо сплати винагороди та встановили відповідні зобов'язання з урахуванням загальних принципів цивільного законодавства. Незгода позичальника з умовою договору про нарахування та сплату винагороди на стадії виконання, за відсутності зауважень щодо змісту й умов договору під час його укладення і підписання додаткових угод до договору, не є підставою для визначення умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, в тому числі і під час розгляду заяв про грошові вимоги до боржника, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства (аналогічна правова позиція викладена в постанові ОП КГС ВС від 19.03.2021 у справі № 904/2073/19). ЦК України імперативно не визнає оспорюваний правочин недійсним, а лише допускає можливість визнання його таким у судовому порядку. Оспорюваний правочин може бути визнаний судом недійсним за вимогою однієї із сторін або іншої заінтересованої особи (за доведеності порушеного права такої особи), якщо під час вирішення відповідного спору буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. КХС ВС Розгляд вимог кредиторів

    Доказування грошових вимог конкурсного кредитора - резидента до боржника, які ґрунтуються на рішенні міжнародного комерційного арбітражу

    Системне тлумачення змісту статей 73-76 ГПК України, статей 2, 45 КУзПБ, частини десятої статті 38 Закону України «Про третейські суди» та статті 14 Закону України «Про міжнародне приватне право» свідчить, що подане кредитором рішення міжнародного комерційного арбітражу не є самостійною підставою для звільнення кредитора від доказування обставин, на які він посилався для обґрунтування своїх грошових вимог до боржника, а встановлені у такому рішенні міжнародного комерційного арбітражу обставини не мають преюдиціального значення, оскільки підлягають доказуванню в загальному порядку.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. Відкриття / відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство

    Передумови відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою органу доходів і зборів

    Спеціальним законодавством щодо справляння податків і зборів, окрім стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, передбачено й інші заходи погашення податкового боргу за рахунок майна боржника (на підставі відповідного судового рішення), а саме: продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі ; стягнення коштів; стягнення дебіторської заборгованості платника податків. Тільки вжиття всіх передбачених податковим законодавством заходів у сукупності, якщо вони не призвели до погашення податкового боргу, може бути передумовою для ініціювання органом доходів і зборів справи про банкрутство боржника на загальних підставах. Невжиття контролюючим органом сукупності передбачених ПК України заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу до ініціювання цим органом провадження у справі про банкрутство боржника може свідчити про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, зокрема шляхом заявлення контролюючим органом вимог про стягнення коштів з рахунків платника податків (абзац перший пункту 95.3 статті 95 ПК України), надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (абзаци другий, третій пункту 95.3 статті 95 ПК України), стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості (абзаци другий, третій пункту 95.3 статті 95 ПК України).

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. КХС ВС Відкриття / відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство

    Обов'язок доведення спроможності/неспроможності боржника виконати свої зобов'язання і погасити заборгованість

    Положення КУзПБ не встановлюють обов'язку для ініціюючого кредитора доводити те, що боржник у справі про банкрутство не має можливості виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Доведення обставин можливості виконати майнові зобов'язання, строк яких настав, покладено саме на боржника, про що свідчить те, що боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість (частина третя статті 39 КУзПБ). Покладення на ініціюючого кредитора обов'язку доведення обставин можливості виконання боржником майнових зобов'язань, строк яких настав, суперечить засадам змагальності сторін Крім того, наявність майнових активів боржника, в тому числі грошових коштів, має бути предметом аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, здійсненого розпорядником майна боржника.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. КХС ВС Відкриття / відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство

    Обов'язок кредитора доведести наявність вимог до божника. Обов'язки господарського суду на стадії відкриття провадження у справі про банкрутство

    У справах про банкрутство тягар доведення наявності вимог до боржника належними, достатніми та допустимими доказами покладається саме на кредитора. Водночас, на стадії відкриття провадження у справі про банкрутство, суд першої інстанції зобов`язаний безпосередньо дослідити підстави виникнення боргу та докази, що його підтверджують та відобразити це в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. КХС ВС Процесуальні питання у справах про банкрутство

    Щодо залучення розпорядника майном боржника до розгляду справи позовного провадження в межах справи про банкрутство

    Розглядаючи справу позовного провадження у межах справи про банкрутство, суд має, як правило, право залучити розпорядника майном боржника до справи. При цьому статус розпорядника майном як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, видається найбільш наближеним до суті відносин, що виникають у межах основної справи про банкрутство між боржником, розпорядником майна, кредиторами та судом. Таке правило кореспондується з нормою абзацу третього частини другої статті 7 КУзПБ, згідно з якою господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. Водночас, розглядаючи конкретну справу позовного провадження у межах справи про банкрутство, суд має вирішити питання залучення розпорядника майном, зважаючи на сутнісний критерій впливу такого залучення на справу про банкрутство та можливість виконання розпорядником його повноважень у справі про банкрутство. Залучення арбітражного керуючого в такому випадку відповідатиме суті принципу концентрації спорів боржника у справі про банкрутство, оскільки таке залучення сприятиме досягненню мети банкрутства через більш повне встановлення реального майнового стану боржника та усвідомлення арбітражним керуючим обставин щодо майнового стану боржника. Проте основною особою у справі про банкрутство, яка має протиставляти свої аргументи позивачеві при заявленому позові у межах справи про банкрутство, є саме боржник, а не розпорядник майна. А розпорядник майна, вбачаючи пасивну роль боржника (його керівника), не позбавлений можливості клопотати перед судом, що розглядає справу про банкрутство, про усунення керівника та покладення виконання відповідних обов'язків на розпорядника майна (абзац другий частини дванадцятої статті 44 КУзПБ). Водночас розпорядник майна має відігравати певну субсидіарну роль на стороні боржника аби повідомити суду інформацію, яка буде суттєвою з огляду на розгляд справи позовного провадження саме у межах справи про банкрутство.

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. КХС ВС Закриття провадження у справі про банкрутство

    Закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою представника боржника (арбітражного керуючого) від позову

    Звернення боржника з позовом в межах справи про банкрутство про стягнення коштів має на меті збільшення його активу, яке в подальшому може вплинути на наповнення ліквідаційної маси або надасть можливість погасити вимоги кредиторів у процедурі санації. Тож, оцінюючи заяву представника позивача (арбітражного керуючого) про відмову від позову, поданого в межах справи про банкрутство позивача, стосовно суперечності такої заяви інтересам особи, яку представляє представник, суд має враховувати дотримання балансу публічного та приватного інтересу в контексті процедури банкрутства щодо такого позивача.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. КХС ВС Процесуальні питання у справах про банкрутство

    Щодо підвідомчості розгляду спорів за участю контролюючого органу

    Системний аналіз пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України, статті 7 КУзПБ свідчить, що матеріали справ, які стосуються всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, спорів з позовними вимогами до боржника та щодо його майна, спорів про визнання недійсними результатів аукціону, спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником, спорів про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно, спорів про стягнення заробітної плати, спорів про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, спорів щодо інших вимог до боржника, підлягають надісланню судами до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи про банкрутство. Перебування справи у провадженні судових органів, вчинення в ній передбачених законом дій, на думку добросовісного розсудливого спостерігача, виключає необхідність вчинення процесуальних дій, спрямованих на припинення цього процесу, а саме подання заяв про закриття провадження у справі, позовів у порядку іншого судочинства тощо.

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. КХС ВС Процесуальні питання у справах про банкрутство

    Юрисдикція спору за скаргою боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, на дії державного виконавця з примусового виконня рішення суду

    За наявності відкритого щодо боржника провадження у справі про банкрутство розгляд його скарги на дії державного виконавця з примусового виконання рішення районного суду підпадає під регулювання статті 7 КУзПБ і належить до юрисдикції господарського суду, який здійснює провадження у справі про банкрутство такого боржника.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. КХС ВС Розгляд вимог кредиторів

    Набуття статутусу конкурсного кредитора у справі про банкрутство кредитором, майнові (грошові) вимоги якого задоволено рішенням суду у справі позовного провадження

    Рішення про задоволення вимог кредитора у справі позовного провадження, що набрало законної сили в порядку ГПК України, саме по собі не є підставою для набуття статусу конкурсного кредитора та внесення відповідних відомостей до реєстру вимог кредиторів, а отже, і задоволення таких вимог у процедурах банкрутства, адже не є результатом визначеного законодавцем процесуального порядку визнання і задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство - ухвалою суду за результатами розгляду заяви кредитора про визнання грошових вимог до боржника в порядку реалізації норм спеціального закону - статей 39, 45 КУзПБ.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. КХС ВС Судовий збір

    Порядок дій суду, якщо на момент пред'явлення позову визначити точну дійсну ціну позову неможливо

    Якщо на момент пред'явлення позову визначити точну дійсну ціну позову неможливо, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, не має права зобов'язувати позивача доплачувати суму судового збору та постановляти ухвалу про залишення позову без руху відповідно до частини одинадцятої статті 176 ГПК України, а має встановити ціну позову при розгляді справи, здійснити розгляд справи по суті і відповідно до статті 129 цього Кодексу розподілити судові витрати за результатами такого розгляду, зокрема стягнувши недоплачений судовий збір.

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. КХС ВС Забезпечення позову

    З ВІДСТУПОМ! Накладення арешту на нерухоме майно як належний захід забезпечення позову про стягнення коштів

    Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів у разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов'язано з обставинами наявності в боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно в разі задоволення позову. Такий вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. ОП КГС ВС відступила від висновків, викладених у постановах КГС ВС від 10.10.2019 у справі № 904/1478/19, від 16.12.2019 у справі № 904/3459/19 та від 28.05.2021 у справі № 10/5026/290/2011(925/1502/20) щодо застосування ст. 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. КХС ВС Спори, пов'язані з виконанням судових рішень

    Можливість накладення арешту на майно, що на момент ухвалення постанови про опис та арешт майна (коштів) перебувало у власності особи, яка не є стороною/учасником виконавчого провадження

    Якщо на момент ухвалення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника майно, що підлягає арешту, перебувало у власності особи, яка не є стороною або учасником виконавчого провадження, на таке майно (кошти) не можуть бути накладений арешт і встановлені обмеження у його використанні.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT