Касаційний господарський суд
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний господарський суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 2 144 позиции
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 04.11.2026
-
Щодо відсутності підстав для припинення справи про банкрутство згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»
Оскільки боржника не включено до переліку об’єктів великої/малої приватизації державної власності, які підлягають приватизації в 2018 році, на боржника не можуть поширюватися норми пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону про банкрутство та частини п'ятої статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» щодо закриття провадження у справі.
- Дело № 01/1494(14-01/1494) Постанова 09.07.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Право господарського суду за результатами розгляду заяви про скасування рішення третейського суду змінювати присуджені до стягнення суми
Ані положеннями статей 349, 350 ГПК України, ані положеннями Закону не передбачено права господарського суду за результатами розгляду заяви про скасування рішення третейського суду змінювати присуджені до стягнення суми у разі зміни фактичного стану розрахунків сторін на час розгляду такої заяви. Питання щодо розміру заборгованості може бути вирішено під час примусового виконання рішення третейського суду в порядку Закону України "Про виконавче провадження"
- Дело № 873/41/20 30.09.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Оцінка судом законності та обґрунтованості рішення третейського суду при озгляді заяви про видачу виконавчого документа
Під час розгляду заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не надає оцінки законності й обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених статтею 56 Закону та статтею 355 ГПК України
- Дело № 873/72/20 Постанова 11.08.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Підстави для віднесення справи до підвідомчості третейських судів
Наявність між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам Закону, є першочерговою, обов`язковою та безумовною підставою для віднесення справи до підвідомчості третейських судів, а відсутність такої угоди між сторонами спору, як і непідтвердження її укладення, виключає можливість розгляду такого спору третейським судом, тобто засвідчує непідвідомчість справи цьому суду
- Дело № 876/59/20 Постанова 11.03.2021 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 876/46/20 Постанова 22.10.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Порядок повернення сплачених коштів на виконання рішення АМК
Відповідно до частини дев`ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету, а не на рахунок територіального відділення АМК. Законодавством про захист економічної конкуренції не передбачено стягнення з територіального відділення АМК помилково або надмірно сплачених коштів, а тому Позивач у разі задоволення його позовної заяви, мав би право повернути сплачені кошти у порядку, визначеному чинним законодавством. Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 25.09.2013 за № 1650/24182, затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який визначає процедуру їх повернення.
- Дело № 908/3340/19 Постанова 13.10.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про неможливість зменшення розміру стягуваних згідно з рішенням АМК штрафу та/або пені чи звільнення від їх сплати
Закон України "Про захист економічної конкуренції" не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а отже, і суму) стягуваних штрафу та/або пені чи звільняти від їх сплати у разі їх правомірного нарахування
- Дело № 906/605/25 Постанова 04.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 916/186/19 Постанова 10.10.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Орган АМК не має повноважень щодо зобов'язання органу влади розробити проєкт нормативно-правового акта за певними критеріями
Законодавством України, у тому числі статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яка має назву "Рішення у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", та іншими нормами (актами) законодавства не передбачено повноважень органу АМК щодо зобов'язання органу влади (ДФС) розробити проєкт нормативно-правового акта за певними критеріями.
- Дело № 910/230/19 Постанова 25.02.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Спотворення конкуренції на ринку послуг, пов’язаних із митним оформленням
Невжиття ДФС у межах своєї компетенції заходів щодо розроблення прозорого порядку територій розміщення органів доходів і зборів та за умов у відсутності порядку і контролю за встановленням і стягненням плати за послуги, що надаються на території зон митного контролю (митних постів) може призводити до недопущення, обмеження чи спотворення конкуренції на ринку послуг, пов’язаних із митним оформленням, та може призводити до понесення споживачами митних послуг додаткових необґрунтованих витрат
- Дело № 916/114/19 Постанова 09.04.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Поняття «пріоритет» у законодавстві про захист економічної конкуренції та в законодавстві про захист прав на об’єкти інтелектуальної власності
Поняття "пріоритет", яке в Законі України "Про захист від недобросовісної конкуренції" використовується в розумінні переважного права на користування результатами правомірної, добросовісної та чесної підприємницької діяльності, зважаючи на відмінності в сферах регулювання за своїм правовим змістом не є тотожним поняттю "пріоритет" за законами України "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", які визначають пріоритет як першість заявки про реєстрацію відповідних прав.
- Дело № 910/17070/18 Постанова 26.09.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо переліку можливих ринків товарів
Норми чинного законодавства України не містять якогось вичерпного переліку можливих ринків товарів. У кожному випадку АМК, здійснюючи контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, проводить дослідження ринку та визначає межі товарного ринку. Тому, зокрема, не можуть братись до уваги посилання на те, що той чи інший ринок товарів, вивчення якого проводиться органом АМК, не передбачений законом.о переліку можливих ринків товарів
- Дело № 910/14493/18 Постанова 14.05.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Встановлення монопольного (домінуючого) становища суб’єкта господарювання на ринку не підтверджує його зловживання
Саме собою монопольне (домінуюче) становище суб’єкта господарювання на ринку не підтверджує його зловживання та не може бути підставою для притягнення до відповідальності, зокрема, у вигляді накладення штрафу відповідно до статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції"
- Дело № 910/14493/18 Постанова 14.05.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Визначений законом перелік випадків зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку невичерпний
У застосуванні статті 13 цього Закону необхідно мати на увазі, що її частина перша містить кваліфікуючі ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку стосовно необмеженого кола випадків такого зловживання, а частина друга – перелік деяких з числа відповідних випадків, причому цей перелік не є вичерпним. Отже, сама лише відсутність у згаданому переліку вказівки на ті чи інші дії (бездіяльність) суб'єкта господарювання не є перешкодою для кваліфікації таких дій (бездіяльності) за ознаками частини першої цієї статті
- Дело № 915/523/18 Постанова 11.06.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про достатність фактів для кваліфікації дій суб'єктів господарювання за ознаками зловживання монопольним (домінуючим) становищем
Стаття 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не містить положень стосовно мінімальної кількості фактів (подій), яка вважалася б достатньою для кваліфікації дій суб'єктів господарювання за ознаками зловживання монопольним (домінуючим) становищем. Отже, навіть й одноразове відповідне порушення, належним чином встановлене й доведене, може бути підставою для здійснення такої кваліфікації.
- Дело № 910/12657/24 Постанова 04.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 915/523/18 Постанова 11.06.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Умови встановлення монопольного (домінуючого) становища на ринку
Установлення монопольного (домінуючого) становища суб`єкта (суб`єктів) господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об`єкта аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку на підставі інформації, яка може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища. Обов'язок з доведення в суді факту зайняття суб`єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною у справі.
- Дело № 910/2921/19 Постанова 05.03.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо доказів наявності попередньої змови
Антимонопольного комітету України має довести безпідставність посилання заінтересованої особи на інші чинники, що можуть позначатися на поведінці суб'єкта господарювання (зокрема, на специфіку відповідного товарного ринку; тривалість та вартість зберігання товару; час та вартість доставки; витрати на реалізацію товару тощо). На відповідний орган покладається обов'язок не лише доведення однотипної і одночасної (синхронної) поведінки суб'єктів господарювання на ринку, а й установлення шляхом економічного аналізу ринку (в тому числі, за необхідності, шляхом залучення спеціалістів та експертів) відсутності інших, крім попередньої змови, чинників (пояснень) паралельної поведінки таких суб'єктів господарювання. Ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб'єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій). Антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України. При цьому схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб'єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку.
- Дело № 914/2554/16 Постанова 26.03.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Змагальність продавців-учасників конкурентних процедур закупівель
Змагальність продавців – учасників конкурентних процедур закупівель ґрунтується на непевності щодо інших учасників та їх поведінки і зумовлює необхідність пропонування кожним з учасників кращих умов за найнижчими цінами. У випадку, коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов тендерних пропозицій, усувається непевність, а отже, усувається конкуренція між ними. Оскільки замовник обмежений у ході здійснення процедури торгів лише поданими пропозиціями, то у разі якщо учасники замінять конкуренцію між собою на координацію, замовник не отримує того результату, який би він мав в умовах справжньої конкуренції, тобто вибір переможця закупівлі на принципах прозорої конкурентної процедури. Узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а отже, спотворює результат, тобто об’єктивно кращу пропозицію, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається за наявності лише справжньої конкуренції.
- Дело № 910/8399/19 Постанова 19.05.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Кваліфікація антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів
Для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених не є обов'язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб'єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію. Недосягнення суб'єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону. Отже, для визнання територіальним відділенням АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.
- Дело № 910/102/25 Постанова 13.11.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 916/1734/17 Постанова 24.01.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про витребування органом АМК інформації у банку
Посилання Банку на, зокрема те, що приписами антимонопольного законодавства органи АМК наділені повноваженнями витребувати у юридичних осіб необхідну інформацію, але Законом України «Про банки і банківську діяльність» передбачені межі такої інформації, яка надається банками на письмовий запит органів АМК; відповідно інформація, що перевищує межі надання інформації на письмовий запит, також має бути надана Банком, але в іншому порядку (на підставі рішення суду), - не можуть братися до уваги, оскільки, регулювання спірних правовідносин у даній конкретній справі відбувається саме нормами антимонопольно-конкуренційного законодавства, які виступають спеціальними стосовно загальних законодавчих приписів про банківську таємницю (а не навпаки, як помилково вважає Банк).
- Дело № 908/2323/19 Постанова 05.05.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Неодноразове неподання одним і тим самим суб'єктом господарювання інформації на запити органу АМК не є триваючим порушенням
Водночас у кваліфікації дій суб’єктів господарювання як порушення у вигляді неподання інформації або подання інформації в неповному обсязі у встановлені строки необхідно враховувати, що факти неодноразового неподання одним і тим самим суб'єктом господарювання інформації на запити органу АМК не є триваючим порушенням у розумінні статті 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а являють собою самостійні (окремі) порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
- Дело № 910/15697/18 Постанова 01.08.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо відсутності в суб’єкта господарювання права вирішувати питання форми, способу та доцільності витребування органом АМК інформації
Законодавство про захист економічної конкуренції не наділяє суб’єкта господарювання правом на власний розсуд вирішувати питання щодо форми, способу та доцільності витребування органом АМК інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
- Дело № 915/827/18 Постанова 23.04.2019 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Разделы
- Банкрутство
- Договірні зобов'язання
- Дія нормативно-правових актів у часі
- Недоговірні зобов'язання
- Питання щодо способу захисту прав
- Спори за участю фермерських господарств
- Спори щодо визнання недійсними (нікчемними) договорів
- Спори щодо відшкодування шкоди (збитків)
- Спори щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень
- Спори щодо забезпечення виконання зобов'язань
- Спори щодо захисту прав інтелектуальної власності
- Спори щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- Спори щодо оренди землі
- Спори щодо оскарження рішень третейських судів
- Спори щодо охорони навколишнього природного середовища
- Спори щодо права власності на землю
- Спори щодо права власності та інших речових прав
- Спори щодо права постійного користування земельною ділянкою
- Спори, пов'язані з виконанням судових рішень
- Спори, пов'язані з обігом цінних паперів
- Спори, пов'язані з перевезенням залізничним транспортом
- Спори, пов'язані із застосуванням позовної давності
- Спори, пов’язані із визнанням арбітражних угод, визнанням та наданням дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу
- Спори, що виникають в процесі діяльності об'єднання співласників багатоквартирного будинку
- Спори, що виникають з договорів найму (оренди, лізингу) майна
- Спори, що виникають з корпоративних відносин
- Спори, що виникають з кредитних правовідносин
- Спори, що виникають з питань захисту економічної конкуренції
- Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів
- Спори, що виникають з постачання енергоресурсів та інших природних ресурсів
- Спори, що виникають у банківській сфері
- Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань
- Спори, що виникають у сфері будівництва та розвитку інфраструктури
- Спори, що виникають у сфері страхування
- Спори, що виникають із виконання чи невиконання договірних зобов'язань
- Спори, що стосуються питань процесуального права
- Юрисдикція
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.