Касаційний господарський суд
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний господарський суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 2 144 позиции
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 04.11.2026
-
Щодо відповідальності за публічне виконання твору
Використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання – як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї, – незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом). Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі – "наживо") несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.
- Дело № 910/6981/19 Постанова 28.01.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про способи використання твору
Відтворення твору, запис (звукозапис, відеозапис) і публічне сповіщення (доведення до загального відома) є окремими самостійними способами використання твору.
- Дело № 910/10951/17 Постанова 28.01.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо проведення експертизи запатентованого винаходу (корисної моделі) на відповідність умовам патентоздатності
Відповідно до частини другої статті 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" з метою визнання деклараційного патенту недійсним будь-яка особа може подати до Установи (центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності) клопотання про проведення експертизи запатентованого винаходу (корисної моделі) на відповідність умовам патентоздатності. Зміст Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" свідчить, що особа, яка просить суд визнати патент недійсним, не обов'язково має бути власником іншого патенту (на винахід, корисну модель) та протиставляти власний патент патенту відповідача.
- Дело № 910/13040/17 Постанова 19.12.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо доказів у справі про припинення порушення прав інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг
У справі зі спору про припинення порушення прав інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг господарському суду слід з'ясовувати перелік товарів і послуг, для яких спірні знаки зареєстровано, та встановлювати фактичні обставини використання спірних позначень відповідачами у справах у частині їх фактичного зображення та переліку товарів і послуг, для яких вони використовуються, беручи до уваги необхідність їх порівняння з товарами і послугами, для яких торговельну марку (торговельні марки) зареєстрував позивач.
- Дело № 925/329/19 Постанова 10.12.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо застосування дискримінаційних ставок податку на нерухоме майно для суб’єктів господарювання
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" лише можливість настання негативних наслідків для конкуренції є достатньою умовою визнання дій, передбачених частинами першою та другою статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Дії Міської ради щодо застосування дискримінаційних ставок податку на нерухоме майно для суб’єктів господарювання, які зареєстровані за межами міста, що у 6,25 раза більші за ставку податку на нерухоме майно для суб'єктів господарювання, які зареєстровані у м. Суми, має негативний вплив на здатність таких суб’єктів господарювання конкурувати на ринку із суб’єктами, для яких згідно з рішенням Ради встановлюються привілейовані умови оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки.
- Дело № 920/768/19 Постанова 26.05.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про кваліфікацію дій суб’єкта як таких, що заборонені згідно зі статтею 17 Закону України "Про захист економічної конкуренції"
Кваліфікація дій суб’єкта як таких, що заборонені згідно зі статтею 17 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має включати також кваліфікацію конкретного порушення законодавства про захист економічної конкуренції, умови для вчинення якого були створені діями чи бездіяльністю органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), зокрема вибір конкретної правової норми і застосування її до певної події із з’ясуванням всіх обставин такого порушення та їх доведенням.
- Дело № 916/114/19 Постанова 09.04.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо використання знака для товарів і послуг без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який почав його використовувати раніше у господарській діяльності
З огляду на приписи статті 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вирішенні спору про оскарження рішення АМК щодо визнання дій порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції у вигляді неправомірного використання знака для товарів і послуг без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який почав його використовувати раніше у господарській діяльності, що може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання, значення має саме першість у використанні позначення суб’єктом господарювання у своїй господарській діяльності (безвідносно до того, було зареєстроване таке позначення як знак для товарів і послуг чи ні). Відповідно, питання щодо наявності чи відсутності у заявника прав у сфері захисту знака для товарів і послуг за свідоцтвом України не має правового значення для вирішення спору у цій справі.
- Дело № 922/1967/18 Постанова 17.03.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо перевірки судами правильності застосування органами АМК України Методики визначення монопольного становища
Господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами АМК відповідних правових норм, зокрема Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку, яка затверджена розпорядженням АМК від 05.03.2002 № 49-р. Однак господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зробили зазначені органи, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб’єкта господарювання на ринку.
- Дело № 910/2921/19 Постанова 05.03.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Наслідки помилкового зазначення номеру рішення АМК у платіжному дорученні під час сплати суми штрафу
Для підтвердження факту несплати штрафу необхідно встановити, що у строк, передбачений частиною третьою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", платник не вчиняв дій, спрямованих на перерахування суми штрафу до Державного бюджету. Беручи до уваги те, що така сума зараховується на єдиний казначейський рахунок, помилкове зазначення номеру рішення Антимонопольного комітету України у платіжному дорученні під час сплати суми штрафу не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату суми штрафу.
- Дело № 910/16762/18 Постанова 21.01.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо стягнення пені за прострочення виплати відсоткового доходу за облігаціями
Стягнення пені за прострочення виплати відсоткового доходу за облігаціями є можливим у разі, якщо це прямо передбачено договором або проспектом емісії облігацій.
- Дело № 910/3816/16 Постанова 02.05.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо визначення власника облігацій, який має право на відсотковий дохід за облігаціями
Власник облігацій, який має право на відсотковий дохід за облігаціями, визначається згідно з випискою з реєстру на відповідну дату.
- Дело № 910/3816/16 Постанова 02.05.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо виплати відсоткового доходу в разі відчуження облігацій іншій особі
Право на накопичений та несплачений своєчасно першому власнику купонний (процентний) дохід до дати купівлі-продажу облігацій не переходить до нового власника, оскільки емітент зобов'язаний виплатити відсотковий дохід за процентний період лише тій особі, яка є власником облігацій на певний момент часу прав (на дату початку виплати облігацій), що передбачено проспектом емісії. Відтак така сума (відсотковий дохід за облігаціями за певні відсоткові періоди, за які мало бути але не сплачено відсотковий дохід попередньому власнику) є вже простроченою кредиторською заборгованістю емітента перед попереднім власником облігацій, а не правом на отримання доходу, що посвідчується цінним папером, і переходить до покупця.
- Дело № 910/3028/18 Постанова 21.08.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо обов'язкових реквізитів простого векселя
Згідно з приписами статті 75 Уніфікованого закону назва векселедавця не є обов’язковим реквізитом простого векселя, оскільки відповідно до зазначеної норми обов’язковим реквізитом є підпис особи, яка видає документ (векселедавець).
- Дело № 910/12179/17 Постанова 14.05.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо застереження на векселі “платити наказу: без обороту на мене”
Статтею 15 Уніфікованого закону передбачено, що індосант відповідає за акцепт і за платіж, якщо не обумовлено протилежне. Щоб зняти з себе зобов’язання за векселем індосант може здійснити безоборотний індосамент. Безоборотний індосамент - це форма індосаменту, за якої індосант перед своїм підписом робить напис: "без обороту на мене" або інше рівнозначне застереження. Це дає індосанту змогу уникнути пред'явлення до нього претензій у разі неоплати векселя зобов'язаною за ним особою.
- Дело № 904/63/18 Постанова 26.12.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо передачі векселів без вчинення індосаментного напису
Уніфікований закон не передбачає порядку відчуження векселів шляхом здійснення цивільно-правових угод, зокрема, купівлі-продажу. Водночас чинне законодавство України не забороняє торгівлю векселями, але у цьому випадку послідовну передачу векселя слід вважати перерваною, і, якщо на векселі відсутній індосамент, питання, пов'язані із стягненням заборгованості за векселем, регулюються нормами цивільного права, а не вексельним законодавством, оскільки у таких випадках вексель втрачає свою силу і набуває статусу боргового документа.
- Дело № 904/10246/14 Постанова 11.04.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо необхідності дослідження оригіналів векселів
Під час розгляду справ, пов’язаних з обігом простих векселів, судам у судовому засіданні слід досліджувати оригінали цих цінних паперів, зважаючи на їх правову природу та обов’язковість реквізитів.
- Дело № 914/2441/15 Постанова 01.08.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про пред'явлення векселя до платежу у визначеному в ньому місці
Вексель має пред'являтися до платежу у визначеному в ньому місці, а якщо останнє не було прямо визначено, – за місцем знаходження платника (акцептанта) переказного векселя або за місцем складання простого векселя (статті 2, 76 Уніфікованого закону). Тому вимога про платіж, пред'явлена не в місці, визначеному у векселі за певними правилами, не є пред'явленою належним чином. Прямий боржник за векселем зобов'язаний довести обґрунтованість своїх заперечень стосовно того, що векселедержатель не пред'явив йому оригінал векселя або не надав можливості перевірити наявність у встановленому місці та у визначений строк у особи, що пред'явила вимогу, оригіналу векселя і прав власності на зазначений цінний папір. Векселедержатель може спростувати ці заперечення шляхом надання будь-яких не заборонених законом доказів, у тому числі актів нотаріуса про протест векселя чи про посвідчення факту його пред'явлення до платежу, а також документів, виданих боржником.
- Дело № 904/63/18 Постанова 26.12.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Після закінчення строків, встановлених для пред'явлення векселя зі строком платежу за пред'явленням, векселедержатель має право позову до векселедавця простого векселя протягом трьох років
Аналіз статті 70 Уніфікованого закону дає підстави вважати, що позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу. Погашення грошового вексельного зобов’язання у силу закону не позбавляє векселедержателя права заявити свої вимоги у процедурі банкрутства боржника, натомість, має тягнути безумовну відмову у визнанні таких вимог.
- Дело № 914/2441/15 Постанова 01.08.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про пред'явлення векселя
Уніфікований закон не вирішує питання про те, що саме слід розуміти під пред'явленням векселя та не встановлює його конкретної процедури, однак під пред'явленням цілком розумно вважати будь-яку подію, яка вказує на те, що вимога платежу та векселедержатель стали відомі платнику або ж повинні були стати такими за умови належної та відповідної чинному законодавству поведінки платника. Відповідно до вимог вексельного законодавства, зокрема статей 2, 76 Уніфікованого закону, вексель має пред'являтися до платежу у визначеному в ньому місці, а якщо воно не було прямо визначено, – за місцем знаходження платника (акцептанта) переказного векселя або за місцем складання простого векселя
- Дело № 904/8712/17 Постанова 22.05.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про здійснення тлумачення договору
Підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змогу з'ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір. Тлумачення не може створювати, а лише роз'яснює існуючі умови угоди. На вимогу однієї або двох сторін договору суд може постановити рішення про тлумачення змісту цього договору без зміни його умов. При цьому, зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з'ясування змісту його окремих частин, який складає права та обов'язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину, тому тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов.
- Дело № 922/404/19 Постанова 09.07.2020 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Разделы
- Банкрутство
- Договірні зобов'язання
- Дія нормативно-правових актів у часі
- Недоговірні зобов'язання
- Питання щодо способу захисту прав
- Спори за участю фермерських господарств
- Спори щодо визнання недійсними (нікчемними) договорів
- Спори щодо відшкодування шкоди (збитків)
- Спори щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень
- Спори щодо забезпечення виконання зобов'язань
- Спори щодо захисту прав інтелектуальної власності
- Спори щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- Спори щодо оренди землі
- Спори щодо оскарження рішень третейських судів
- Спори щодо охорони навколишнього природного середовища
- Спори щодо права власності на землю
- Спори щодо права власності та інших речових прав
- Спори щодо права постійного користування земельною ділянкою
- Спори, пов'язані з виконанням судових рішень
- Спори, пов'язані з обігом цінних паперів
- Спори, пов'язані з перевезенням залізничним транспортом
- Спори, пов'язані із застосуванням позовної давності
- Спори, пов’язані із визнанням арбітражних угод, визнанням та наданням дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу
- Спори, що виникають в процесі діяльності об'єднання співласників багатоквартирного будинку
- Спори, що виникають з договорів найму (оренди, лізингу) майна
- Спори, що виникають з корпоративних відносин
- Спори, що виникають з кредитних правовідносин
- Спори, що виникають з питань захисту економічної конкуренції
- Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів
- Спори, що виникають з постачання енергоресурсів та інших природних ресурсів
- Спори, що виникають у банківській сфері
- Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань
- Спори, що виникають у сфері будівництва та розвитку інфраструктури
- Спори, що виникають у сфері страхування
- Спори, що виникають із виконання чи невиконання договірних зобов'язань
- Спори, що стосуються питань процесуального права
- Юрисдикція
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.