Касаційний господарський суд
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний господарський суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 2 144 позиции
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026
-
Щодо розірвання господарських договорів в односторонньому порядку
За загальним правилом, встановленим як господарським, так і цивільним чинним законодавством, зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 ГК України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов'язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором. Ініціатива однієї зі сторін договору щодо припинення його дії без отримання згоди на це іншої сторони в контексті наведених положень законодавства не тягне за собою таких правових наслідків, як дострокове припинення дії договору. Водночас ОП КГС ВС не вбачає підстав відступати від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 916/849/17, оскільки в цій справі інші суб'єктний склад учасників справи і предмет позову, що обумовило й наявність інших правових підстав для відмови в задоволенні позову.
- Дело № 916/1684/18 Постанова 05.07.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо зменшення заявлених до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у разі визначення судом, що заявлені витрати є неспівмірними зі сладністю справи
Якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру і їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.
- Дело № 917/1071/18 Постанова 19.02.2019 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/15944/17 Постанова 24.01.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про предмет спору у випадку наявності розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні, або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону
Предметом судового спору у випадку наявності розбіжностей щодо умов договору можуть бути розбіжності у договорі, а не сам договір.
- Дело № 902/575/18 Постанова 11.10.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Умови пункту договору транспортування природного газу не можуть регулюватися нечинною постановою КМУ
Здійснивши правовий аналіз положень статей 179-181, 187 ГК України, пункту 2 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, ОП КГС ВС дійшла висновку, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого КМУ, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Нормативно-правовий документ після втрати ним чинності перестає бути джерелом права, а його норми втрачають обов'язкову силу і не підлягають подальшому застосуванню. У разі встановлення судом, що запропонована редакція одного з пунктів типового договору, зокрема пункту 9.3, містить посилання на порядок, встановлений нечинною постановою КМУ від 11.01.2005 № 20, то висновок про відсутність підстав для визнання укладеним договору на запропонованих позивачем умовах є правильним. Разом з тим суд не наділений повноваженнями для самостійного внесення змін до Типової форми договору транспортування природного газу шляхом зазначення інших пунктів ніж тих, що затверджені уповноваженим на це органом. ОП КГС ВС не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування наведених норм права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухвалених судових рішеннях КГС ВС від 18.06.2019 у справі № 924/853/18, від 25.06.2019 у справі № 922/2528/18, від 25.06.2019 у справі № 909/774/18, від 02.07.2019 у справі № 904/4073/18, від 02.07.2019 у справі № 918/591/18 про відмову в повному обсязі у задоволенні позовних вимог щодо визнання укладеним в редакції позивача договору транспортування природного газу, що відповідає типовій формі такого договору, затвердженій постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497, з огляду на те, що умови пункту 9.3 договору не можуть регулюватися нечинною постановою КМУ від 11.01.2005 № 20.
- Дело № 902/575/18 Постанова 11.10.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Обставини, які враховує суд під час визначення обсягу юридичної і технічної роботи адвоката за результатами розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат
Під час визначення обсягу юридичної і технічної роботи за результатами розгляду відповідного клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) суд ураховує, чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини
- Дело № 911/3386/17 Постанова 04.12.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Критерії, які суд застосовує при визначенні суми відшкодування витрат на оплату послуг адвоката
Під час визначення суми відшкодування витрат на оплату послуг адвоката необхідно виходити із критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін
- Дело № 910/5482/22 Постанова 24.04.2024 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/6360/20 Постанова 13.05.2021 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/2170/18 Постанова 11.12.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо необхідності документального доведення стягнення витрат на послуги адвоката у розмірі, встановленому у договорі про надання правової допомоги
Встановлений у договорі про надання правової допомоги у господарському процесі фіксований розмір адвокатських послуг у вигляді прогресивної процентної ставки у розмірі від загальної суми позовних вимог не є безумовною підставою для стягнення судом з іншої сторони витрат на послуги адвоката саме у такому розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований і відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
- Дело № 904/8308/17 Постанова 05.06.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про докумети та докази на підставі яких суд визначає розмір суми компенсації гонорару адвоката
Cуди, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». За відсутності у тексті договору умов (пунктів) щодо порядку обчислення зазначених витрат, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
- Дело № 922/1163/18 Постанова 06.03.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо відсутності підстав розгляду судом клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу
Якщо учасник справи до закінчення судових дебатів не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасником витрат на професійну правничу допомогу
- Дело № 921/403/22 Постанова 31.07.2024 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 907/568/22 Постанова 02.04.2024 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 927/26/18 Постанова 14.01.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, пов’язаних з розглядом скарги на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби
Під час розгляду скарги на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби при вирішенні питання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу не підлягають застосуванню положення статті 124 ГПК України, оскільки ця стаття регулює порядок надання розрахунку судових витрат саме під час подання першої заяви по суті спору, а скарга на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби не є першою заявою по суті спору в розумінні положень статей 124, 161 ГПК України. Згідно зі статтею 344 ГПК України судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника. Отже, такі правовідносини регулюються положеннями статей 123, 126, 344 ГПК України.
- Дело № 911/559/17 Постанова 29.10.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Наслідки неповідомлення учасником справи іншого учасника справи про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат
Неповідомлення учасником справи іншого учасника справи про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, а також ненаправлення на його адресу документів на підтвердження відповідних вимог позбавляє іншого учасника справи можливості подати до суду клопотання про зменшення розміру таких витрат відповідно до частин п’ятої, шостої статті 126 ГПК України. За таких обставин, у випадку недотримання позивачем вимог щодо належного направлення відповідних копій документів відповідачеві, а також у разі ненадання суду підтвердження факту такого надсилання суд з огляду на положення статті 80 ГПК України не може брати до уваги докази понесення витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду відповідної заяви.
- Дело № 902/844/18 Постанова 10.12.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо права суду відмовити у відшкодуванні судових витрат у разі ненадання попереднього розрахунку витрат
Згідно з частиною другою статті 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Отже, наведена норма процесуального закону надає суду право у разі невиконання стороною обов’язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору
- Дело № 916/2929/22 Постанова 31.07.2024 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 922/2821/18 Постанова 21.08.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо ефективного способу захисту прав у вимозі, спрямованій на визнання існування права у минулому
Зі змісту статті 16 ЦК України та завдання господарського судочинства, викладеного у частині першій статті 2 ГПК України, випливає, що, вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити. Висновку про те, чи існувало у позивача право на споживання газу на певних умовах у визначений період у минулому, суд може дійти, розглядаючи спір, зокрема за вимогою, спрямованою на ефективний захист його прав або законних інтересів, які можуть бути реалізовані. Натомість вимога про визнання права у минулому спрямована на встановлення підстав існування права або законного інтересу, за захистом якого особа може звернутись, однак сама по собі ефективним способом захисту не є. З огляду на викладене ОП КГС ВС вважає, що відсутні підстави для відступлення від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 910/6914/17 та від 18.04.2018 у справі № 910/6916/17 щодо відмови у задоволенні позовних вимог про визнання за позивачем права на використання помісячно у конкретному обсязі природного газу, який вже спожито і його не існує в природі, а договором поставки газу передбачено перехід права власності на природний газ до споживача після підписання актів приймання-передачі, оскільки така вимога є вимогою про встановлення юридичного факту.
- Дело № 910/6642/18 Постанова 14.06.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про документи, що не підтверджують наявність повноважень у особи діяти від імені органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах в порядку самопредставництва
Якщо надані заявниками положення, посадова інструкція тощо були прийняті до внесення змін до статті 56 ГПК України відповідно до Закону України від 18.12.2019 N 390-IX і, за своїм змістом, не охоплюють випадки та порядок самопредставництва, передбачені такими змінами, то такі документи не підтверджують наявність повноважень у особи діяти від імені органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах в порядку самопредставництва на підставі статті 56 ГПК України в чинній редакції
- Дело № 920/691/18 Ухвала 16.03.2020 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/5097/19 Ухвала 12.03.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Документи, що підтверджують право працівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування на звернення від імені такого органу в порядку самопредставництва
Працівник органу державної влади, органу місцевого самоврядування підтверджує право на звернення від імені такого органу в порядку самопредставництва, для чого надає суду: - витяг з контракту, в якому визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі без окремого доручення; або - оригінал або копія трудового договору (акту про призначення), або оригінал посвідчення та витяг з посадової інструкції в якій визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді без окремого доручення керівника; та - окреме доручення (резолюція) керівника, в якому визначено повноваження особи представляти інтереси державного орган, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі, якщо посадовою інструкцією або контрактом не передбачено право такої особи представляти інтереси юридичної особи без такого доручення.
- Дело № 924/440/19 Ухвала 21.01.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо процедури приймання-передачі жилого будинку у разі зміни його власника чи балансоутримувача
ОП КГС ВС дійшла висновку про те, що передбачений частиною вісімнадцятою статті 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» обов'язок попереднього балансоутримувача будинку з передачі документації на будинок об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку виникає у нього з дня державної реєстрації об'єднання та не залежить від прийняття об'єднанням рішення про передачу йому функцій з управління будинком та про прийняття будинку на баланс, оскільки будь-яких інших умов, крім державної реєстрації об'єднання, для передачі документації від попереднього балансоутримувача Законом не визначено. З огляду на наведене ОП КГС ВС вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові КГС ВС від 19.04.2018 у справі № 916/884/17 про те, що обов'язковою умовою для передачі документації на будинок новоствореному об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку є дотримання порядку приймання-передачі будинку, встановленого Правилами управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009 № 13. Обставини фактичної наявності або відсутності документації на багатоквартирний будинок у балансоутримувача не мають істотного значення для вирішення категорії спорів щодо процедури приймання-передачі жилого будинку у разі зміни його власника чи балансоутримувача, оскільки відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» така документація повинна була бути передана замовником будівництва або попереднім власником будинку, а у випадку відсутності документації на багатоквартирний будинок він зобов'язаний відновити її за власний рахунок відповідно до вимог частини дев'ятнадцятої статті 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
- Дело № 910/6167/18 Постанова 05.07.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо здійснення повторного перегляду судового рішення, яке вже було переглянуто в апеляційному та касаційному порядку відповідно до положень ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, та набрало законної сили
ОП КГС ВС дійшла висновку, що ГПК України у редакції, яка була чинною до 15.12.2017, не передбачав можливості повторного апеляційного чи касаційного перегляду судового рішення, в тому числі і за скаргою особи, яка не брала участі у справі, навіть якщо господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки. Разом з тим ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (частина перша статті 254 кодексу). Однак, розділ ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII не передбачає повторного апеляційного перегляду судових рішень, які були переглянуті в апеляційному порядку за правилами ГПК України у редакції, яка була чинною до 15.12.2017. Відтак, здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили і є чинним, є порушенням принципу правової певності, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов'язки протягом усього часу чинності цього рішення. Оскільки апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд мав відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 261 ГПК України. Таким чином, ОП КГС ВС дійшла висновку про відступлення від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 06.08.2018 у справі № 910/14369/16 про те, що особа, яка не брала участі у справі, однак вважає, що рішенням місцевого господарського суду вирішено питання про її права, інтереси та (або) обов'язки і яке вже було переглянуто та залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, може звернутися з відповідною апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.
- Дело № 916/2806/23(916/2527/18) Постанова 28.11.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 922/765/15 Постанова 02.04.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Умови визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
- Дело № 922/2844/19 Ухвала 13.03.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо неможливості "повторного" перегляду в апеляційному порядку судового рішення, яке було переглянуте в апеляційному порядку за апеляційною скаргою іншої особи за правилами ГПК України в редакції, яка була чинною до 15.12.2017, і набрало законної сили
Господарський процесуальний кодекс України у редакції, яка була чинною до 15.12.2017, не передбачав можливості повторного апеляційного чи касаційного перегляду судового рішення, в тому числі і за скаргою особи, яка не брала участі у справі, навіть якщо господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки. Розділ ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" не передбачає повторного апеляційного перегляду судових рішень, які були переглянуті в апеляційному порядку за правилами ГПК у редакції, яка була чинною до 15.12.2017. Відтак, здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили і є чинним, є порушенням принципу правової певності, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов'язки протягом усього часу чинності цього рішення. Оскільки апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд мав відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 261 ГПК України. Такі висновки викладені у постанові ОП КГС ВС від 02.04.2019 у справі № 922/765/15, від яких ОП КГС ВС не вбачає підстав відступати.
- Дело № 20/5007/101/11 Постанова 17.09.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Питання забезпечення позову у справах, пов'язаних з визнанням охоронних документів недійсними
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості. У справах, пов'язаних з визнанням охоронних документів недійсними, можливе застосування заходів до забезпечення позову у вигляді заборони відповідачеві - володільцеві спірного документа передавати будь-якій особі (особам) право власності на об'єкт інтелектуальної власності та/або надавати будь-якій особі (особам) дозвіл (видавати ліцензію) на використання об'єкта інтелектуальної власності; заборони Міністерству приймати рішення про внесення будь-яких змін до Державного реєстру патентів/свідоцтв України стосовно даного об'єкта інтелектуальної власності, вносити відповідні зміни до даного Реєстру та здійснювати пов'язані з цим публікації в офіційному бюлетені "Промислова власність". У разі оспорювання міжнародної реєстрації торговельної марки суд з урахуванням конкретних обставин справи може заборонити власникові відповідної торговельної марки здійснювати будь-які дії з передачі відповідних прав іншим особам до розгляду справи по суті. Такі заходи мають на меті, зокрема запобігти невиправданому розширенню кола осіб, прав та інтересів яких стосуватиметься судове рішення, а відтак - утрудненню чи неможливості виконання цього рішення.
- Дело № 910/16586/18 Постанова 05.08.2019 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Разделы
- Банкрутство
- Договірні зобов'язання
- Дія нормативно-правових актів у часі
- Недоговірні зобов'язання
- Питання щодо способу захисту прав
- Спори за участю фермерських господарств
- Спори щодо визнання недійсними (нікчемними) договорів
- Спори щодо відшкодування шкоди (збитків)
- Спори щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень
- Спори щодо забезпечення виконання зобов'язань
- Спори щодо захисту прав інтелектуальної власності
- Спори щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- Спори щодо оренди землі
- Спори щодо оскарження рішень третейських судів
- Спори щодо охорони навколишнього природного середовища
- Спори щодо права власності на землю
- Спори щодо права власності та інших речових прав
- Спори щодо права постійного користування земельною ділянкою
- Спори, пов'язані з виконанням судових рішень
- Спори, пов'язані з обігом цінних паперів
- Спори, пов'язані з перевезенням залізничним транспортом
- Спори, пов'язані із застосуванням позовної давності
- Спори, пов’язані із визнанням арбітражних угод, визнанням та наданням дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу
- Спори, що виникають в процесі діяльності об'єднання співласників багатоквартирного будинку
- Спори, що виникають з договорів найму (оренди, лізингу) майна
- Спори, що виникають з корпоративних відносин
- Спори, що виникають з кредитних правовідносин
- Спори, що виникають з питань захисту економічної конкуренції
- Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів
- Спори, що виникають з постачання енергоресурсів та інших природних ресурсів
- Спори, що виникають у банківській сфері
- Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань
- Спори, що виникають у сфері будівництва та розвитку інфраструктури
- Спори, що виникають у сфері страхування
- Спори, що виникають із виконання чи невиконання договірних зобов'язань
- Спори, що стосуються питань процесуального права
- Юрисдикція
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.