Skip to content
Supreme Court · legal positions

Касаційний господарський суд

The legal positions of the Supreme Court in the section «Касаційний господарський суд», newest first. The search below looks in this section.

New positions

Found 2,111 positions

Source: lpd.court.gov.ua, updated October 29, 2026

  1. CCC SC Спори щодо захисту прав інтелектуальної власності

    Поняття «зупинення дії рішення АМКУ» та «зупинення виконання рішення АМКУ» не є тотожними, що обумовлюється їхньою різною правовою суттю та відмінними правовими наслідками

    Суд має право вжити заходів забезпечення позову за ГПК України й інших заходів у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами. Всі питання, пов’язані із зупиненням дії рішення АМКУ, прийнятого згідно з частиною 1 статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції», мають вирішуватися господарським судом, який розглядає справу про визнання такого рішення недійсним.

    Published August 13, 2026 On the Supreme Court site ↗

  2. CCC SC Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо відсутності в учасника товариства права на самостійне скликання загальних зборів у разі невключення запропонованих ним питань до порядку денного

    Право учасника товариства на самостійне скликання загальних зборів відповідно до частини 9 статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виникає виключно у разі, якщо виконавчий орган не виконав вимогу про скликання загальних зборів у встановлений строк взагалі. У разі невключення виконавчим органом до порядку денного одного з питань, запропонованих учасником, який ініціював скликання зборів, таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного згідно з частиною 7 статті 32 цього Закону, однак право на самостійне скликання загальних зборів у такого учасника не виникає.

    Published August 13, 2026 On the Supreme Court site ↗

  3. CCC SC Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо обов’язку ОСББ в особі правління надавати співвласникам інформацію про діяльність об’єднання

    Ненадання співвласнику багатоквартирного будинку інформації про діяльність ОСББ є порушенням його права на отримання інформації з боку ОСББ в особі правління, а не голови правління як окремої посадової особи, оскільки виконання обов'язку з надання передбаченої законом інформації забезпечує правління об'єднання у межах своїх повноважень відповідно до визначеної законом компетенції щодо ведення діловодства.

    Published August 13, 2026 On the Supreme Court site ↗

  4. CCC SC Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо недопустимості забезпечення позову у спорі про поновлення повноважень члена наглядової ради шляхом заборони АТ укладати договори з її новими членами

    Заборона АТ вчиняти дії щодо укладення цивільно-правових договорів із новими членами наглядової ради, реєстрації змін до її персонального складу та проведення перших засідань у новому складі є недопустимим заходом забезпечення позову про поновлення повноважень члена наглядової ради, оскільки застосування такого заходу є втручанням у конкурсну процедуру формування складу наглядової ради (що заборонено частиною 12 статті 137 ГПК України), є неспівмірним із заявленими вимогами, позаяк поширюється на всіх членів наглядової ради та призводить до непропорційного блокування господарської діяльності юридичної особи і реалізації корпоративних прав єдиного акціонера.

    Published August 13, 2026 On the Supreme Court site ↗

  5. CCC SC Участь прокурора

    Правомірність використання умовного коду замість ЄДРПОУ для органів прокуратури у виконавчому провадженні

    Вимоги до змісту виконавчого документа визначені у ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Ця норма Закону є імперативною. Закон чітко пов’язує ідентифікацію стягувача — юридичної особи лише з кодом ЄДРПОУ (п. 4 ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону). Оскільки згідно зі ст. 7 Закону України «Про прокуратуру» окружні прокуратури діють без статусу юридичної особи, належним ідентифікатором стягувача у виконавчому провадженні є код ЄДРПОУ відповідної обласної прокуратури. Наявність у структурного підрозділу умовного коду в системі ЄСІКС не спростовує вимог законодавства щодо ідентифікації сторін виконавчого провадження. Примусове виконання рішення здійснюється на підставі виконавчого документа, реквізити якого мають відповідати вимогам закону. Отже, використання технічного коду ЄСІКС замість коду ЄДРПОУ юридичної особи (обласної прокуратури) є порушенням вимог закону, що перешкоджає ідентифікації стягувача як належного суб’єкта правовідносин.

    Published August 5, 2026 On the Supreme Court site ↗

  6. CCC SC Участь прокурора

    Співвідношення кодів ЄДРПОУ та ЄСІКС у контексті цивільної дієздатності прокуратури

    Згідно зі ст. 7 Закону України «Про прокуратуру» систему прокуратури України становлять Офіс Генерального прокурора, обласні та окружні прокуратури. Статус юридичної особи, а отже, і відповідний код ЄДРПОУ, мають лише Офіс Генерального прокурора та обласні прокуратури. Окружні прокуратури функціонують як структурні одиниці без статусу окремої юридичної особи. Обов’язковість реєстрації електронних кабінетів органів прокуратури в підсистемі «Електронний кабінет» ЄСІКС, а також подання через неї процесуальних та інших документів, пов’язаних із розглядом судових справ, установлено п. 1 Порядку електронної інформаційної взаємодії Державної судової адміністрації України та Офісу Генерального прокурора, затвердженого наказом ДСА України від 02.05.2024 № 189/98. Додатком до зазначеного Порядку є встановлений перелік умовних ідентифікаційних кодів окружних та спеціалізованих на правах окружних прокуратур. Такий код має лише технічне призначення для забезпечення маршрутизації документів та автоматизованого обміну даними в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС. Цей код не є ідентифікатором юридичної особи в розумінні цивільного та господарського законодавства, не вноситься до ЄДРПОУ та не наділяє структурний підрозділ прокуратури статусом окремого суб’єкта господарювання.

    Published August 5, 2026 On the Supreme Court site ↗

  7. CCC SC Висновок експерта

    Умови належності та допустимості висновку експерта, підготовленого на замовлення учасника справи

    Відповідно до статей 98 та 101 ГПК України висновок експерта, підготовлений на замовлення учасника справи, є належним та допустимим доказом лише за умови, що в ньому безпосередньо зазначено про його складення для подання до суду, а також про обізнаність експерта з кримінальною відповідальністю за завідомо неправдивий висновок. Ці вимоги є імперативними процесуальними умовами, які забезпечують достовірність та юридичну силу експертного дослідження. Відсутність у тексті висновку експерта зазначених відомостей позбавляє його статусу належного та допустимого доказу.

    Published August 5, 2026 On the Supreme Court site ↗

  8. CCC SC Висновок експерта

    Правомірність зміни судом раніше визначеної експертної установи

    Встановлення фактичних обставин справи залежить від аргументів і доказів сторін. Їхні вимоги та заперечення конкретизують предмет доказування, що може змінюватися протягом розгляду справи. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування. Відповідно до ч. 3 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Відсутність прямої норми щодо зміни експертної установи не заперечує таку можливість, якщо це необхідно для дотримання розумних строків розгляду справи. Зокрема, в разі надмірної зайнятості первісно визначеної установи суд може доручити експертизу іншій державній установі, яка пропонує коротші строки та нижчу вартість. Отже, чинність ухвали про призначення експертизи не виключає можливості зміни експертної установи у випадку, якщо виникають об’єктивні причини, які ускладнюють або роблять недоцільним проведення дослідження первісно визначеною експертною установою.

    Published August 5, 2026 On the Supreme Court site ↗

  9. CCC SC Висновок експерта

    Доказова сила консалтингового висновку (рецензії) у спорах про втручання в роботу приладу обліку

    Встановлення факту пошкодження пломб або втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (крім випадків фіксації впливу фізичних полів) потребує обов’язкового підтвердження шляхом проведення експертизи спеціалізованою організацією (п. 8.4.4 ПРРЕЕ). Зазначена норма має імперативний характер: експертиза є законодавчою вимогою для доведення факту порушення, а не правом сторони на власний розсуд ініціювати дослідження для судового процесу. Хоча згідно зі ст. 86, 104 ГПК України висновок експерта не має наперед встановленої сили, він є рівноцінним засобом доказування, оцінка якого має здійснюватися судом у сукупності з іншими доказами крізь призму належності, допустимості та достовірності. Помилковим є ототожнення консалтингового висновку, який за своєю суттю є лише рецензією на основне дослідження, із висновком судової експертизи. Рецензія за своєю суттю не є повторною чи додатковою експертизою, в ній не оцінюються докази. Експерт, який надає рецензію, оцінює, зокрема, методи і повноту дослідження, логіку висновку. До рецензії не можуть застосовуватися процесуальні вимоги, встановлені для висновку експерта.

    Published August 5, 2026 On the Supreme Court site ↗

  10. CCC SC Витрати на професійну правничу допомогу

    Відшкодування витрат на проїзд, проживання та добові представника для участі у судовому засіданні

    Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. За змістом п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати, пов’язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Оскільки участь представника сторони в судовому засіданні є процесуальною дією, витрати на його відрядження (проїзд, проживання, добові) належать до складу судових витрат. Якщо засідання суду проводиться в іншому населеному пункті, прибуття представника є об’єктивно необхідним для реалізації права на захист. Відповідно, витрати на його проїзд та проживання належать до витрат, пов’язаних із вчиненням процесуальних дій. Отже, хоча норми ГПК України безпосередньо не виокремлюють витрати сторони у справі на відрядження своїх працівників в окремий вид судових витрат (на відміну від витрат на професійну правничу допомогу), проте такі витрати охоплюються змістом п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України.

    Published August 5, 2026 On the Supreme Court site ↗

  11. CCC SC Спори, що стосуються питань процесуального права

    Порядок підтвердження процесуальної правосуб’єктності іноземної юридичної особи в господарському процесі

    Дослідження, оцінка та встановлення процесуальної право- та дієздатності іноземної юридичної особи є обов’язком суду. У ч. 1 ст. 170 ГПК України унормовано, що іноземна юридична особа подає документ, який є доказом її правосуб’єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо). Згідно зі ст. 74 Закону України «Про міжнародне приватне право» процесуальна правоздатність та дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються за правом України. На вимогу суду іноземна юридична особа зобов’язана надати належним чином оформлений документ, що підтверджує її правосуб’єктність (сертифікат реєстрації, витяг з торговельного реєстру тощо). Відповідно до ст. 13 зазначеного Закону та ч. 8 ст. 91 ГПК України іноземні офіційні документи визнаються дійсними та набувають статусу письмових доказів лише за умови їх легалізації (дипломатичної або консульської), якщо інше не передбачено законом або міжнародними договорами України. Без спеціального підтвердження легалізації такі документи приймаються судом лише у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

    Published August 5, 2026 On the Supreme Court site ↗

  12. CCC SC Відмова від позову, визнання позову відповідачем

    Розподіл та повернення судового збору у разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті

    У разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті розподіл судового збору здійснюється за спеціальним імперативним правилом, визначеним ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір». Згідно з наведеними нормами 50 % сплаченого судового збору підлягає безумовному поверненню позивачу з державного бюджету, а решта ̶ відшкодовується йому за рахунок відповідача на підставі ч. 1 ст. 129 ГПК України. Закон не містить інших умов чи обмежень для застосування цієї процедури, окрім самого факту вчинення процесуальної дії (визнання позову) на відповідній стадії процесу. Загальні правила покладення витрат на сторону за умов вирішення спору по суті та встановлення судом обставин виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони (ч. 9 ст. 129 ГПК) можуть застосовуватися лише до тієї частини судових витрат, яка не підлягає поверненню з держбюджету.

    Published July 31, 2026 On the Supreme Court site ↗

  13. CCC SC Зловживання процесуальними правами

    Право суду накладати штраф за невиконання процесуальних ухвал

    На підставі ч. 2 ст. 135 ГПК України у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов’язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п’яти до п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зі змісту зазначеної статті Кодексу випливає, що штраф – це захід процесуального примусу, який суд застосовує до учасників процесу за невиконання ними процесуальних обов’язків або зловживання правами насамперед з метою забезпечення належного виконання судочинства, а не як покарання (санкцію) за порушення основного права чи обов’язку в господарських відносинах. Суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов’язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 Конституції України). Системний аналіз положень ст. 135, ч. 1 ст. 232 ГПК України свідчить, що ухвала суду, якою зобов’язано учасника справи вчинити відповідні процесуальні дії, є одним із видів судових рішень, невиконання якого передбачає наявність у суду повноважень присудити відповідний штраф.

    Published July 31, 2026 On the Supreme Court site ↗

  14. CCC SC Спори, що стосуються питань процесуального права

    Щодо перевірки повноважень підписанта позовної заяви лише за рукописним автографом

    Згідно зі ст. 162 ГПК України позовна заява подається виключно в письмовій формі та має бути підписана позивачем, його представником або іншою уповноваженою особою. Процесуальний закон чітко вказує на обов’язковість ідентифікації підписанта. Подання заяви особою, яка не має права її підписувати, або підписання документа особою, посадове становище якої не вказано, є підставою для повернення позовної заяви відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України. За наявності лише рукописного підпису без зазначення посадового становища особи, яка підписала позовну заяву, її прізвища, імені, по батькові суд фактично позбавлений змоги встановити процесуальну дієздатність особи-підписанта та перевірити повноваження на підписання відповідної заяви, що унеможливлює відкриття судового провадження та тягне за собою процесуальні наслідки у вигляді повернення матеріалів заяви.

    Published July 31, 2026 On the Supreme Court site ↗

  15. CCC SC Питання представництва

    Процесуальні наслідки відсутності згоди іноземної держави на участь її дипломатичного представництва у справі як відповідача

    Питання підсудності справ з іноземним елементом судам України вирішується на момент відкриття провадження. Ключовим аспектом розгляду таких справ є дотримання принципу судового імунітету, який ґрунтується на суверенній рівності держав. Цей принцип означає непідлеглість держави законодавству та юрисдикції інших держав. Суверенна держава може бути відповідачем у судах іншої держави тільки з її явно вираженої або мовчазної згоди, висловленої через уповноважених на це осіб. Реалізація будь-яких процесуальних дій щодо іноземної держави допускається лише за наявності такої згоди, якщо інше не встановлено міжнародними договорами або законом України. У випадку, коли іноземна держава користується судовим імунітетом, а дипломатичне представництво або компетентні органи держави не надають згоди на розгляд справи в судах України, процесуальний статус відповідача іноземним суб’єктом не може бути набутий. За таких обставин згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України провадження у справі підлягає закриттю.

    Published July 31, 2026 On the Supreme Court site ↗

  16. CCC SC Апеляційне провадження

    Апеляційне оскарження ухвали про відмову в продовженні непропущеного процесуального строку

    Згідно із ч. 8 ст. 119 ГПК України ухвалу про відмову в поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Частина 1 ст. 255 цього Кодексу визначає, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк (п. 9). За ч. 3 зазначеної статті заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Зі змісту наведеної норми вбачається, що до апеляційного суду окремо від рішення може бути оскаржено ухвалу суду першої інстанції, якою, зокрема, суд відмовив поновити або продовжити саме пропущений процесуальний строк . Отже, якщо клопотання про продовження подано в межах установленого судом строку (тобто за відсутності його пропуску), відмова суду в його задоволенні не підпадає під дію п. 9 ч. 1 ст. 255 ГПК України, а заперечення на такі ухвали мають включатися до апеляційної скарги на підсумкове рішення суду.

    Published July 31, 2026 On the Supreme Court site ↗

  17. CCC SC Процесуальні питання у справах про банкрутство

    Повноваження розпорядника майна як керівника боржника щодо відмови від апеляційної скарги при розбіжностях із позицією адвоката

    Арбітражний керуючий (розпорядник майна), на якого в порядку ст. 40 КУзПБ ухвалою суду покладено виконання обов’язків керівника боржника, набуває статусу керівника юридичної особи. Ухвала про припинення повноважень виконавчого органу боржника та покладання його обов’язків на розпорядника майна є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню. З моменту набрання такою ухвалою законної сили він уповноважений вчиняти будь-які процесуальні дії від імені боржника та визначати його правову позицію у справі, включаючи реалізацію права на відмову від апеляційної скарги. Статус адвоката, який уклав договір про надання правової допомоги з боржником до введення процедури банкрутства чи відсторонення керівника, не є вищим за статус призначеного судом розпорядника майна боржника – арбітражного керуючого, а його повноваження не мають пріоритету чи переваги. З огляду на імперативну заборону адвокату займати позицію всупереч волі клієнта (ст. 21 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») відмова від апеляційної скарги розпорядника майна – арбітражного керуючого є належним висловленням волі юридичної особи боржника.

    Published July 31, 2026 On the Supreme Court site ↗

  18. CCC SC Подання апеляційної скарги

    Співвідношення гарантій ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з обмеженнями права на повторний апеляційний перегляд справи за ст. 272 ГПК України

    Згідно із ч. 5 ст. 272 ГПК України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо встановить тотожність аргументів нової апеляційної скарги доводам, що вже були розглянуті судом або містилися в первісній апеляційній скарзі. Тотожність висновків, викладених у первісній постанові суду апеляційної інстанції, мотивам, наведеним апелянтом за ст. 272 ГПК України, визначається шляхом логічного зіставлення відповідних аргументів та їх змістовного збігу. Під час аналізу та зіставлення доводів скарги слід враховувати міжнародні зобов’язання України, зокрема вимоги ст. 6 Конвенції, яка передбачає дотримання принципу остаточності судового рішення (res judicata) та виключає скасування рішення за скаргою, поданою в порядку ст. 272 ГПК України, якщо наведені в ній аргументи не є істотними для суті спору.

    Published July 31, 2026 On the Supreme Court site ↗

  19. CCC SC Спори, пов'язані з виконанням судових рішень

    Критерії визначення дефектів форми чи змісту виконавчого документа помилкою, допущеною при його видачі

    Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Помилка, допущена при видачі виконавчого документа, може стосуватися дефектів його форми чи змісту, зокрема: суд неправильно зазначив інформацію про стягувача чи боржника; резолютивну частину судового рішення перенесено до виконавчого листа з помилками, внаслідок чого обсяг обов’язків, покладених на боржника, зменшено чи збільшено або й зовсім змінено; немає всіх необхідних реквізитів виконавчого документа. При цьому суд наділений компетенцією виправити таку помилку за заявою стягувача або боржника, визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

    Published July 31, 2026 On the Supreme Court site ↗

  20. CCC SC Залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги

    Визначення процесуальної дієздатності іноземної особи в суді та наслідки її неналежного підтвердження

    Згідно зі ст. 365 ГПК України та ст. 74 Закону України «Про міжнародне приватне право» процесуальна правоздатність і дієздатність іноземної юридичної особи в суді визначаються відповідно до права України, яке гарантує іноземним особам такий самий обсяг процесуальних прав та обов’язків, що й українським юридичним особам. Вона виникає з моменту належного заснування (реєстрації) компанії за її національним законом, проте для реалізації в господарському процесі потребує обов'язкового документального підтвердження. На вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити оформлений з урахуванням ст. 13 цього Закону документ, що є доказом правосуб'єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо). Документи, видані уповноваженими органами іноземних держав, є дійсними та набувають статусу письмових доказів у господарському процесі України виключно за умови їх належної легалізації (дипломатичної або консульської). Звільнення від обов’язкової легалізації допускається лише у випадках, прямо передбачених законами України або чинними міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України (ст. 13 згаданого Закону та ч. 8 ст. 91 ГПК України). Відсутність належного підтвердження процесуальної дієздатності іноземної юридичної особи, яка подала апеляційну скаргу на судове рішення, зокрема надання документів без обов’язкової легалізації або їх неподання взагалі, є підставою для повернення апеляційної скарги. У такому разі суд апеляційної інстанції не приймає скаргу до розгляду та повертає її скаржнику на підставі п. 1 ч. 5 ст. 260 ГПК України як таку, що подана особою, яка не має процесуальної дієздатності.

    Published July 31, 2026 On the Supreme Court site ↗

The analysts of the Supreme Court wrote these positions. A position is not a quotation of the ruling: read the ruling itself before you cite it in a procedural document.

Sections

Case law for your case

Merit finds the Supreme Court positions for your case

Merit reads the case file, builds the position and finds the case law that supports it. You can open and check each reference.

Book a demo Supreme Court positions in Claude and ChatGPT