Касаційний господарський суд
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний господарський суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 2 111 позиций
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Щодо доведення порушення податкового зобов`язання
Обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо; господарський суд має повноваження самостійно надавати оцінку правомірності чи неправомірності дій чи бездіяльності відповідача, зокрема стосовно відповідності його дій чи бездіяльності при виконанні зобов`язання податковому законодавству України, якщо це необхідно для вирішення спору. ОП КГС уточнив висновки КГС ВС, викладені у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 про те, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками, а також про те, що рішення суду про стягнення боргу у зобов`язальних правовідносинах не є належними і допустимими доказами вчинення відповідачем порушення податкового зобов`язання.
- Дело № 926/3347/22 Постанова 01.12.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Закриття провадження у справі на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у разі, якщо предмет спору припинив існування після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі
У тому разі, коли суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, то встановлені апеляційним судом обставини припинення існування предмету спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, не можуть бути підставою для скасування судового рішення згідно зі ст. 278 ГПК України та закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Водночас, якщо при апеляційному перегляді судового рішення першої інстанції встановлено, що воно підлягає скасуванню, оскільки є незаконним і необґрунтованим, то, у разі встановлення також і обставин припинення існування предмета спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, таке рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. ОП КГС відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 09.03.2021 у справі № 914/1034/18, від 10.09.2021 у справі № 910/13848/20, від 27.09.2022 у справі № 910/14363/21, від 25.07.2019 у справі № 916/144/18 про те, що закриття апеляційним судом провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України може бути здійснено, якщо предмет спору припинив існування після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі.
- Дело № 916/3006/23 30.08.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 08.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про розмежування договору комісії та договору про надання послуг щодо продажу автомобіля
Договір про передачу автомобіля для продажу не є договором комісії, якщо його умови не передбачають вчинення стороною правочинів від свого імені в інтересах іншої сторони, а визначають лише надання послуг. За таким договором виконавець не відповідає за збитки, завдані автомобілю протиправними діями третьої особи, якщо на нього договором не покладено обов'язок щодо збереження цього майна.
- Дело № 523/6389/16-ц Постанова 17.06.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 29.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Розмежування сутності поняття «поновлення договору оренди» в різних редакціях ст. 33 Закону України «Про оренду землі»
Зміст поняття «поновлення договору оренди», про яке йдеться в абзаці четвертому розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі», базується на положеннях статті 126-1 ЗК України, що пов'язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов'язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах. Натомість укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною першою статті 33 Закону України «По оренду землі» у редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору. Тому поняття «поновлення договору оренди», про яке йдеться в абзаці четвертому розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі», та поняття «поновлення договору оренди», яке містилося у Законі України «Про оренду землі» у попередній редакції, є змістовно різними.
- Дело № 906/1314/21 Постанова 23.11.2023 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 19.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Забезпечення позову шляхом заборони дій експертного центру у сфері державної реєстрації лікарського засобу
Видача висновків та рекомендацій експертним центром щодо державної реєстрації лікарського засобу фактично є частиною загальної процедури введення лікарського засобу в цивільний обіг та передумовою здійснення реєстрації лікарського засобу, а отже, існує конкретний зв'язок між цими заходами і предметом позову; ці заходи забезпечення позову спрямовані на зупинення ймовірного порушення прав позивача на відповідний об'єкт інтелектуальної власності, по захист яких він і звернувся до суду. Передбачена процесуальним законом заборона особі вчиняти певні дії не є втручанням у повноваження експертного центру, а виступає як обґрунтоване обмеження його дій виключно з метою забезпечення виконання судового рішення (в разі задоволення позовних вимог), при цьому невжиття відповідних заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також зумовити необхідність звернення позивача з іншими позовами для захисту його порушених прав.
- Дело № 910/6863/24 Постанова 17.04.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 19.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Неспівмірності арешту нерухомого майна товариства як заходу забезпечення позову у спорі про повернення (витребування) частки у статутному капіталі
Якщо спір стосується повернення частки в статутному капіталі, накладення арешту на нерухоме майно не перебуває у безпосередньому зв’язку зі спором, що розглядається (про визнання недійсним акта приймання-передачі частки в статутному капіталі, визнання недійсними рішення загальних зборів, скасування державної реєстрації, витребування з володіння частки в статутному капіталі). А отже, такий захід забезпечення позову не є співмірним з предметом спору.
- Дело № 906/1012/22 Постанова 05.04.2023 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 19.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Право власника нерухомого майна на оформлення прав на земельну ділянку та відсутність самовільного зайняття
Власник нерухомого майна, зареєстрованого у встановленому законом порядку, вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту цією нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно, що не свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки. Саме по собі користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання як самовільного зайняття, якщо особа має у силу закону право на отримання земельної ділянки у власність або користування.
- Дело № 910/22093/17 Постанова 21.01.2019 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 19.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Правонаступництво прав орендодавця при переході земельної ділянки з державної в комунальну власність
У разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку з державної в комунальну власність орган місцевого самоврядування, уповноважений представляти інтереси територіальної громади, набуває статусу орендодавця в силу закону разом із усіма правами та обов'язками за договором оренди, а договір оренди землі не припиняє своєї дії.
- Дело № 911/1580/23 Постанова 08.07.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 19.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Недійсність договору з біологічного очищення водойми, укладеного постійним землекористувачем без повноважень на передачу земельної ділянки в користування
Укладений постійним користувачем земельної ділянки договір з біологічного очищення водойми, який врегульовує питання, пов'язані з використанням водного об'єкта та земельної ділянки під ним, за своєю правовою природою є договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом, а отже, відповідає визначенню удаваного правочину. Оскільки постійний користувач земельної ділянки не наділений повноваженнями на розпорядження такою земельною ділянкою та передачу її в користування, в тому числі на умовах оренди, такий договір підлягає визнанню недійсним.
- Дело № 916/1719/22 Постанова 12.09.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 19.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Визначення розміру статутного капіталу та часток учасників як належний спосіб відновлення попереднього складу учасників товариства та розміру їх часток у товаристві
У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (пп. «е» п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (пп. «д» п. 3 ч. 5 ст. 17 цього Закону). Саме такий спосіб захисту є належним, оскільки судове рішення, що набрало законної сили, про задоволення такої вимоги є підставою для внесення відповідних змін до ЄДР. Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи – учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі. Належність та ефективність цього способу захисту порушених прав обумовлюється також балансом інтересів усіх учасників і самого товариства. Тобто, ухвалюючи рішення про задоволення такого позову одного із учасників товариства, суди мають враховувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства, включаючи колишніх учасників, також не збігаються. Зазначені висновки мають загальний характер та мають враховуватись при вирішенні питання щодо належності обраного позивачем способу захисту в усіх справах, що стосуються зміни розміру часток та відновлення складу учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів.
- Дело № 903/968/23 Постанова 05.03.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 924/1304/20 Постанова 16.11.2021 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/15221/19 Постанова 18.08.2021 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 917/315/20 Постанова 28.07.2021 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 19.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Розірвання виконаного договору купівлі-продажу є неналежним способом захисту у разі несплати покупцем грошових коштів за товар
Такий спосіб захисту, як розірвання договору, що вже частково виконаний з боку продавця, який передав товар, і покупця, який прийняв товар, не відповідає суті порушення договору, що полягає в несплаті грошових коштів. Така несплата (повна або часткова) може бути наслідком не навмисного порушення договору з боку покупця (який бажає збагатитися за рахунок затримки оплати), а добросовісної помилки покупця, наприклад, через існування розбіжностей між сторонами щодо суми, належної до сплати, щодо взаємних розрахунків між сторонами. Крім того, такий спосіб захисту може бути використаний продавцем не з метою відновлення його права на одержання грошових коштів, а з метою невиправданого збагачення, якщо, наприклад, ринкова ціна на продане майно збільшилася, в тому числі завдяки його поліпшенню покупцем. Такі несправедливі наслідки можуть настати через невідповідність зазначеного способу захисту суті порушення права. Виконання судового рішення про стягнення з покупця майна, одержаного ним за договором, розірваним судом, може бути складнішим, ніж виконання судового рішення про стягнення коштів. Зокрема, майно може бути вже відчуженим добросовісній третій особі, щодо якої рішення суду про повернення майна від покупця не матиме значення і від якої це майно не можна буде витребувати в іншому судовому процесі. Натомість застосування способу захисту, встановленого ч. 3 ст. 692 ЦК України, призводить до повного поновлення порушеного права продавця. Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України продавець має право вимагати не тільки оплати товару (тобто стягнення грошових коштів у розмірі покупної ціни проданого майна), а й сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
- Дело № 911/796/20 Постанова 01.06.2021 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/14092/19 Постанова 06.04.2021 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 19.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Договір відчуження частки з відстроченням або розстроченням платежу є договором купівлі-продажу в кредит, до якого застосовується стаття 694 ЦК України
Якщо договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства передбачає відстрочення або розстрочення платежу, то такий договір є договором купівлі-продажу товару (частки) в кредит і до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 651 та 694 ЦК України. Продавець частки у статутному капіталі товариства, яка була продана в кредит та не була оплачена покупцем, має право вимагати розірвання договору та повернення частки. З урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», у такому разі позивач має заявляти позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу, повернення частки та визначення розміру статутного капіталу і часток учасників або витребування частки, а не про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства та скасування реєстраційних дій (записів).
- Дело № 915/1031/21 Постанова 22.05.2024 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 915/1031/21 Постанова 01.11.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 925/1382/19 Постанова 07.10.2021 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 19.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Переведення прав покупця частки у разі порушення переважного права учасника ТОВ
Продаж учасником ТОВ частки з порушенням переважного права іншого учасника не зумовлює недійсність договору купівлі-продажу. Наслідком такого порушення є право учасника вимагати в судовому порядку переведення на нього прав та обов'язків покупця частки, що є спеціальним способом судового захисту, який найкраще відповідає змісту порушеного переважного права та забезпечує його реалізацію. У разі одночасної реалізації переважного права кількома учасниками спірна частка розподіляється між ними пропорційно до розміру їх часток у статутному капіталі товариства. Позов про переведення прав та обов’язків покупця за договором за своєю суттю відповідає такому способу захисту прав та інтересів, як зміна правовідношення, та найкраще відповідає змісту порушеного переважного права, способу (характеру) його порушення, наслідкам, які спричинило порушення, а також є найпростішим шляхом, який забезпечує для учасника відновлення та реалізацію відповідного переважного права.
- Дело № 910/5625/23 Постанова 02.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/5625/23 Постанова 19.12.2024 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/6287/22 Постанова 02.11.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 925/1130/20 Постанова 24.11.2021 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 909/863/19 Постанова 15.07.2021 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 19.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Переважне право на придбання частки в разі звернення стягнення на частку учасника товариства
За загальним правилом належний спосіб захисту в разі порушення переважного права купівлі майна – це переведення прав і обов’язків покупця на привілейовану особу. Водночас таке переведення можна здійснити лише якщо майно залишилось у володінні первісного покупця. Якщо ж останній уже передав належну йому частку іншій особі, то переведення прав не можливе, оскільки такий спосіб не захистить (не відновить) порушеного переважного права учасника на придбання частки, не забезпечить йому можливості придбати у власність частку, відчужену з порушенням його переважного права на її придбання. Таке рішення не буде підставою для припинення права власності на частку в статутному капіталі ТОВ останнього покупця (власників частки). Захист переважного права на придбання частки ТОВ у такому разі може бути реалізовано шляхом переведення прав за останнім договором купівлі-продажу, оскільки позивачі залишаються учасниками товариства кожного.
- Дело № 918/124/23 Постанова 16.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/5625/23 Постанова 02.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 904/4790/20 Постанова 14.06.2022 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 19.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Належним способом захисту порушених прав позивача, який фактично прагне придбати відчужену частку іншого учасника у праві спільної часткової власності, є позов про переведення на нього прав і обов’язків покупця частки
Саме по собі визнання судом за учасником переважного права на придбання частки іншого учасника не призведе до захисту цього порушеного права (у разі, якщо будуть встановлені обставини наявності такого права та його порушення), оскільки фактично таке визнання буде декларативним, що не тягне за собою значущих наслідків у вигляді набуття права на частки інших учасників товариства. Якщо позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення переважного права учасника на придбання частки у праві спільної часткової власності, належним способом захисту порушених прав позивача, який фактично прагне придбати таку відчужену частку іншого учасника, є позов про переведення на нього прав і обов’язків покупця частки (частини частки).
- Дело № 909/863/19 Постанова 15.07.2021 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 19.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Оскарження рішення наглядової ради товариства акціонером (учасником)
Учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов’язкові для виконання рішення. Це відповідає також нормі ст. 55 Конституції України. Рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред`явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. Відповідачем за таким позовом є товариство.
- Дело № 924/641/20 Постанова 12.07.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 922/2339/21 Постанова 18.05.2022 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 924/344/20 Постанова 11.02.2021 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 922/819/19 Постанова 25.02.2020 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 925/715/17 Постанова 22.08.2018 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 19.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Визнання недійсним рішення загальних зборів про зміну типу товариства як спосіб захисту права акціонера на обов'язковий викуп акцій
Акціонер, якому відмовлено в реалізації права на обов'язковий викуп акцій внаслідок порушення акціонерним товариством порядку підготовки та проведення загальних зборів, зокрема неналежного повідомлення про ринкову вартість акцій до моменту голосування, вправі захищати свої порушені права шляхом оскарження рішення загальних зборів, якщо цей спосіб захисту є ефективним та не порушує права інших акціонерів. Ефективність способу захисту визначається його відповідністю змісту порушеного права, характеру його порушення та можливістю відновлення прав акціонера. Визнання недійсним рішення загальних зборів про зміну типу товариства є ефективним способом захисту прав акціонера, коли товариство порушило встановлений законом порядок підготовки до зборів і цей порядок унеможливив реалізацію акціонером права на обов'язковий викуп.
- Дело № 927/478/20 Постанова 29.11.2021 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 19.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Визнання недійсним рішення загальних зборів товариства та його скасування є альтернативними способами захисту з різними правовими наслідками
Чинне законодавство не передбачає одночасного визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів товариства. За своєю правовою суттю «визнання рішення недійсним» та «скасування рішення» є альтернативними, оскільки мають різні правові наслідки, зокрема, через різницю в часі дії такого акта (рішення). Наслідки скасування рішення не тотожні правовим наслідкам його недійсності. Визнання недійсним означає, що воно не створює правових наслідків з моменту його прийняття. Скасування означає втрату чинності на майбутнє. Скасування рішення означає, що воно скасовується з дати прийняття рішення про скасування.
- Дело № 922/5162/23 Постанова 06.11.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 924/641/20 Постанова 12.07.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 909/298/21 Постанова 14.09.2022 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 925/715/17 Постанова 22.08.2018 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 916/2386/17 Постанова 17.07.2018 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 19.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Визнання недійсним та/або скасування протоколу загальних зборів суб'єкта господарювання не є належним способом захисту
Такого способу захисту як скасування та/або визнання недійсним протоколу загальних зборів суб'єкта господарювання ні цивільне, ні господарське законодавство не передбачає. У судовому порядку недійсним може бути визнане саме рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) юридичної особи, а не протокол загальних зборів, оскільки протокол є документом, який фіксує лише факт прийняття рішення загальними зборами.
- Дело № 910/10551/23 Постанова 30.10.2024 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/1942/22 Постанова 06.09.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 904/2944/20 Постанова 15.09.2021 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/2478/20 Постанова 17.06.2021 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 19.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Наслідки визнання норми закону неконституційною для рішень загальних зборів акціонерного товариства
Визнання Конституційним Судом України норми закону неконституційною не є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів АТ, прийнятого на підставі цієї норми до дня ухвалення відповідного рішення КСУ. Належним способом захисту права акціонера у такому випадку є відшкодування державою матеріальної шкоди відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України, а не визнання недійсним рішення загальних зборів.
- Дело № 910/12317/18 Постанова 13.10.2021 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 19.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Разделы
- Банкрутство
- Договірні зобов'язання
- Дія нормативно-правових актів у часі
- Недоговірні зобов'язання
- Питання щодо способу захисту прав
- Спори за участю фермерських господарств
- Спори щодо визнання недійсними (нікчемними) договорів
- Спори щодо відшкодування шкоди (збитків)
- Спори щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень
- Спори щодо забезпечення виконання зобов'язань
- Спори щодо захисту прав інтелектуальної власності
- Спори щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- Спори щодо оренди землі
- Спори щодо оскарження рішень третейських судів
- Спори щодо охорони навколишнього природного середовища
- Спори щодо права власності на землю
- Спори щодо права власності та інших речових прав
- Спори щодо права постійного користування земельною ділянкою
- Спори, пов'язані з виконанням судових рішень
- Спори, пов'язані з обігом цінних паперів
- Спори, пов'язані з перевезенням залізничним транспортом
- Спори, пов'язані із застосуванням позовної давності
- Спори, пов’язані із визнанням арбітражних угод, визнанням та наданням дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу
- Спори, що виникають в процесі діяльності об'єднання співласників багатоквартирного будинку
- Спори, що виникають з договорів найму (оренди, лізингу) майна
- Спори, що виникають з корпоративних відносин
- Спори, що виникають з кредитних правовідносин
- Спори, що виникають з питань захисту економічної конкуренції
- Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів
- Спори, що виникають з постачання енергоресурсів та інших природних ресурсів
- Спори, що виникають у банківській сфері
- Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань
- Спори, що виникають у сфері будівництва та розвитку інфраструктури
- Спори, що виникають у сфері страхування
- Спори, що виникають із виконання чи невиконання договірних зобов'язань
- Спори, що стосуються питань процесуального права
- Юрисдикція
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.