К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний господарський суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний господарський суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 2 144 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. КХС ВС поставки товарів, робіт, послуг

    Необхідність встановлення причинно-наслідкового зв'язку між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконання зобов'язань за договором під час дії воєнного стану

    Сама по собі наявність форс-мажорних обставин, зокрема ведення бойових дій на території України, не є безумовною підставою ні для припинення зобов'язань, ні для звільнення від їх виконання. Судом має бути з'ясовано й перевірено причинно-наслідковий зв'язок між такими обставинами і неналежним виконанням зобов'язання у конкретному випадку.

    Позиция опубликована 05.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС поставки товарів, робіт, послуг

    Правові підстави для обмеження права кредитора на отримання коштів від відповідача (зокрема підприємств оборонно-промислового комплексу)

    Зі змісту Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу – учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» та постанови КМУ № 187 вбачається, що за зобов'язаннями, де боржником є підприємство оборонно-промислового комплексу, внесене до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, а кредитором – юридична особа, що створена та зареєстрована відповідно до законодавства України, однак кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) якої є громадянин рф (що не перебуває на території України на законних підставах), у тому числі якщо за таким зобов'язанням було здійснено відступлення права вимоги третій особі, встановлено мораторій (заборону) на виконання грошових та інших зобов'язань (стягнення коштів) як у добровільному, так і у примусову порядку.

    Позиция опубликована 29.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КХС ВС Договірні зобов'язання

    Щодо застосування постанови КМУ від 03.03.2022 № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації»

    Дія мораторію передбачає заборону на вчинення конкретно визначеного переліку дій між учасниками правовідносин, встановлює певний правовий режим для цих правовідносин і впливає на перебіг грошових та інших зобов'язань. з моменту запровадження вказаного мораторію суб'єктивне право осіб-кредиторів (стягувачів), перелік яких наведений в постанові № 187, зазнає обмежень у можливості реалізувати ними право вимоги до зобов'язаної сторони, у тому числі шляхом звернення за судовим захистом. Також мораторій хоча і не припиняє суб'єктивне право, однак на строк дії мораторію таке право не може реалізуватися шляхом виконання.

    Позиция опубликована 29.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КХС ВС Спори щодо визнання недійсними (нікчемними) договорів

    Співвідношення зобов'язань держави та юридичної особи

    Якщо юридична особа фактично виконує функції державного органу, тобто є alter ego («другим я») такої держави, на майно, що формально належить такій юридичній особі, може бути звернене стягнення за боргами держави (суд нехтує формальною відокремленістю майна цієї юридичної особи від майна держави). Зокрема, врахуванню підлягають критерії: чи утворена компанія для виконання комерційних цілей; чи виконує вона функції, притаманні державним органам (тобто здійснює публічну функцію, не характерну для приватних осіб); чи здійснює така компанія інші види діяльності та чи є вони основними / самостійними або мають допоміжний характер до виконання нею публічної функції; яким є ступінь контролю з боку держави; чи відокремлене майно компанії від майна держави.

    Позиция опубликована 29.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Виключення учасника ТОВ, який має солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства у межах вартості невнесеної частини вкладу, перебуває під дією мораторію, встановленого постановою КМУ № 187.

    Виключення учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який несе солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства у межах вартості невнесеної частини вкладу, підпадає під дію мораторію, встановленого постановою КМУ № 187, як будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження корпоративних прав особами, пов'язаними з державою-агресором.

    Позиция опубликована 29.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КХС ВС захист ділової репутації

    Щодо порядку доведення недостовірності / достовірності інформації, поширеної суб’єктами у сфері медіа в умовах війни

    В умовах воєнного стану асоціювання певної фізичної або юридичної особи з країною-агресором, безумовно, має негативний характер, особливо якщо йдеться про співпрацю з країною-агресором чи сприяння їй у будь-якій формі. Вислови про пов’язаність суб’єкта господарювання з країною-агресором здатні завдати шкоди його діловій репутації, викликати негативні конотації у контрагентів, споживачів, ворожий настрій у суспільстві, а тому виклад відповідної інформації слід здійснювати обачно, спираючись на обставини, що підтверджуються доказами, мають високий ступінь достовірності та вірогідності, є взаємоузгодженими й достатніми. У вирішенні спору про визнання недостовірною та спростування інформації підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору має бути встановлено не лише наявність підстав для визнання недостовірною та спростування інформації, а й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо його було порушено. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

    Позиция опубликована 29.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КХС ВС Ліквідаційна процедура

    Зупинення строку давності для стягнення контролюючим органом встановленого ст. 102 ПК України податкового боргу, нарахованого платнику податків за результатами податкової перевірки

    Згідно з п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 цього Кодексу. Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до ПК України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» зупинено дію п. 522 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України на період дії воєнного, надзвичайного стану. При цьому названим Законом ст. 102 ПК України доповнено п. 102.9 такого змісту: «102.9. на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи». Отже, зупинення перебігу зазначених строків розпочалося з 18.03.2020 та не припинилося у зв'язку із прийняттям Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX, яким доповнено ст. 102 ПК України п. 102.9, а тому не переривався і перебіг строку такого зупинення.

    Позиция опубликована 29.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  8. КХС ВС поставки товарів, робіт, послуг

    Наявність форс-мажорних обставини виключає можливість внесення змін до договору у зв'язку з істотною зміною обставин

    Позивач міг і повинен був при певній обачності передбачити виникнення труднощів у виконанні договору, пов’язаних з введенням воєнного стану, зважаючи на те, що на момент укладення договору по всій території України вже було введено воєнний стан. Тому настання зазначених ним подій не може розглядатись як підстава для внесення змін до окремих пунктів договору та додатка до нього у зв’язку з істотною зміною обставин.

    Позиция опубликована 29.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КХС ВС Договірні зобов'язання

    Зміна, розірвання, продовження дії договорів під час воєнного стану

    Ураховуючи суть підприємництва та принципи підприємницької діяльності, яка будується, зокрема, на засадах власного комерційного ризику, посилання на суттєві зміни у веденні господарської діяльності, інфляційні процеси та інші наслідки запровадження на території України воєнного стану не свідчать про одночасну наявність умов, за яких укладений між сторонами договір може бути змінений згідно зі ст. 652 ЦК України за рішенням суду.

    Позиция опубликована 29.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КХС ВС Спори, що стосуються питань процесуального права

    Повернення коштів за непроведену судову експертизу

    У разі припинення проведення судової експертизи, оплаченої стороною справи, суд може зобов'язати експертну установу повернути кошти, сплачені за експертизу, що не була проведена, з урахуванням витрат, фактично здійснених експертною установою. При цьому експертна установа повинна документально підтвердити обсяги фактично виконаної роботи. Експертна установа, яка отримала оплату за проведення експертизи за ухвалою суду, зобов'язана повернути невикористані кошти, навіть якщо вона не мала процесуального статусу сторони у справі. Питання про повернення коштів за непроведену експертизу вирішується судом у межах тієї ж справи, в якій експертиза була призначена, без необхідності ініціювання окремого судового спору щодо розрахунків за судову експертизу.

    Позиция опубликована 25.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КХС ВС С отступлением Спори, пов’язані із визнанням арбітражних угод, визнанням та наданням дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу

    Правові наслідки укладення арбітражної угоди та угоди про передачу спору суду іншої держави

    Відповідно до ст. 23 ГПК України у випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, спір, що відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий за угодою сторін на вирішення суду іншої держави. Одночасно ст. 22 ГПК України унормовано право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу. Міжнародний комерційний арбітраж є недержавним органом та не належить до системи судоустрою, тоді як угодою про передачу спору на вирішення суду іншої держави сторони можуть визначити суд, що відноситься до системи судоустрою іншої держави. Наявність угоди про передачу спору на вирішення суду іншої держави виключає його розгляд за правилами господарського судочинства судами України. Натомість наявність арбітражної угоди (застереження) сама по собі не виключає можливості розгляду судом спору, що підсудний судам України у випадках, передбачених законом. Отже, поняття укладення арбітражної угоди та угоди про передачу спору на вирішення іншої держави не є тотожними і їх укладення має різні правові наслідки. У даній справі ОП КГС ВС відступила від висновку щодо застосування п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України, сформульованому у постанові КГС ВС від 03.06.2020 у справі № 908/1481/19.

    Позиция опубликована 25.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КХС ВС Юрисдикція

    Зміна підсудності справи при заміні відповідача

    Відповідно до положень ч. 3 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Частиною 5 тієї ж статті встановлено коло відповідачів, позови до яких розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду. Частинами 1, 2 ст. 31 ГПК України унормовано, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду. Якщо у результаті заміни відповідача, здійсненої судом першої інстанції за клопотанням позивача, справа стає підсудною господарському суду за місцезнаходженням спірного майна, суд має всі підстави передати справу за виключною підсудністю іншому суду.

    Позиция опубликована 25.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КХС ВС Процесуальні питання у справах про банкрутство

    Відвід судді у справі про банкрутство: наслідки для розгляду інших заяв

    Провадження у справі про банкрутство є процедурним процесом, у якому кожна з процедур (розпорядження майном, санація, ліквідація) має певні етапи її проведення та передбачає відповідні судові дії. За умови відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення усіх майнових спорів з вимогами до боржника є те, що вони розглядаються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю КУзПБ, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство. Особливістю провадження у справі про банкрутство є значна кількість судових актів, які опосередковують рух справи про банкрутство (ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство, ухвали про введення процедури санації, ухвали про затвердження плану санації, постанови про визнання боржника банкрутом тощо), у тому числі ухвали про припинення провадження у справі, ухвали про відмову в порушенні справи про банкрутство. Крім того, в провадженні у справі про банкрутство може бути велика кількість інших судових актів, які пов’язані виключно з рухом справи та якими провадження у справі не закінчується. Такі судові акти не вирішують питання по суті, а лише сприяють подальшому руху справи та стосуються вирішенню певних процедурних моментів. Відвід судді від участі у розгляді апеляційної скарги на одне із загально процедурних судових рішень у справі про банкрутство, не може вважатися беззаперечною підставою для неучасті цього ж судді у розгляді справи за іншими заявами у цій же справі про банкрутство.

    Позиция опубликована 25.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КХС ВС Учасники судового процесу

    Момент, з якого особа набуває статус учасника справи, зокрема відповідача

    За змістом ч. 1, 3, 4 ст. 45 ГПК України сторонами у судовому процесі — позивачами і відповідачами — можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред’явлено позовну вимогу. Згідно із ч. 1, 3 ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові — для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження тощо. До позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень ст. 42 цього Кодексу (п .1 ч. 1 ст. 164 зазначеного Кодексу). Отже, відповідно до наведених процесуальних норм особа має статус учасника справи ще до моменту звернення позивача до суду з позовом та відкриття провадження у справі (по суті, з моменту складення позивачем остаточного тексту позовної заяви і визначення у ньому певної особи як відповідача). Залишення без руху і повернення судом позовної заяви не впливає на такий статус. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків. Водночас зі змісту ст. 175 ГПК України вбачається, що сторони втрачають свій процесуальний статус у разі відмови у відкритті провадження у справі, оскільки ця норма іменує відповідну особу вже не позивачем, а заявником.

    Позиция опубликована 25.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КХС ВС Зловживання процесуальними правами

    Оцінка судом "штучного" або "безпідставного" позову

    Згідно із ч. 1–3 ст. 43 ГПК України учасники процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Положення ГПК України не містять критеріїв визначення безпідставного або штучного позову, а тому однозначно встановити, що позов є штучним або завідомо безпідставним без дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, не вбачається за можливе. Питання ймовірного зловживання процесуальними правами повинно оцінюватися з урахуванням вимог ст. 43 ГПК України. Висновок про штучний характер позову або про те, що він є завідомо (для позивача) безпідставним, не повинен ґрунтуватися на припущеннях. Для визнання позову безпідставним або штучним необхідно дослідити всі обставини справи в їх сукупності, інакше висновок про те, що подання такого позову є зловживанням процесуальними правами, не буде переконливим і, відповідно, залишення позовної заяви без розгляду може бути розцінене як порушення права позивача на судовий захист. Крім того, подання позивачем нового позову є реалізацією передбаченого ст. 4 ГПК України права на звернення до господарського суду, і саме по собі звернення з таким позовом за недоведеності обставин, зазначених у ч. 2 ст. 43 зазначеного Кодексу, не свідчить про процесуальне зловживання своїми правами позивачем.

    Позиция опубликована 25.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КХС ВС Зловживання процесуальними правами

    Добросовісність користування процесуальними правами під час воєнного стану

    За змістом ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Праву особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондує обов’язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Заявник зобов’язаний демонструвати готовність брати участь у розгляді справи на всіх його етапах та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження. Ненадання будь-яких доказів відсутності в адвоката обмежень на перетин державного кордону України «на виїзд» у період воєнного стану або інших доказів, що підтверджують його знаходження за межами України та відсутність можливості з об’єктивних причин взяти участь у судовому засіданні, у тому числі в режимі відеоконференції, має ознаки зловживання процесуальними правами. Зважаючи на положення ст. 202 ГПК України, неодноразове відкладення розгляду справи, обізнаність сторін про дату, час і місце наступного судового засідання, невстановлення судом обов’язковою явку учасників справи та враховуючи, участь у засіданні суду є правом, а не обов’язком сторони, суд може розглянути касаційну скаргу по суті за відсутності адвоката, який ініціював оскарження судових рішень.

    Позиция опубликована 25.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КХС ВС Учасники судового процесу

    Наслідки заявлення позивачем вимог до неналежного відповідача

    Відповідно до ч. 1, 3 і 4 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі – позивачами і відповідачами – можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред’явлено позовну вимогу. Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можна задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача. Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), то така особа є неналежним відповідачем. Заявлення позивачем вимог у справі до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у позові.

    Позиция опубликована 25.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КХС ВС Судовий збір

    Умови, за якими сплачений судовий збір підлягає поверненню в разі закриття (припинення) провадження у справі, у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях

    Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадку відсутності відповідного клопотання у суду немає підстави для повернення сплаченого судового збору за вимогу, в якій провадження у справі закрито.

    Позиция опубликована 22.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КХС ВС Спори, що виникають з питань захисту економічної конкуренції

    Про неможливість застосування рекомендацій АМК як джерела правозастосовної практики в розумінні ч. 4 ст. 236 ГПК України

    Методичні рекомендацій щодо застосування поняття контролю, затверджені рішенням Антимонопольного комітету України від 01.11.2008, не є джерелом правозастосовної практики в розумінні ч. 4 ст. 236 ГПК України

    Позиция опубликована 25.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КХС ВС Спори, що стосуються питань процесуального права

    Види додаткових судових рішень та їх особливості за ГПК України

    Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Від виду прийнятого судом процесуального рішення, ухваленого за результатом закінчення розгляду справи (ухвали, рішення, постанови), залежить і назва додаткового рішення у справі: додаткова ухвала, додаткове рішення, додаткова постанова.

    Позиция опубликована 15.08.2025 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT