К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний господарський суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний господарський суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 2 144 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. КХС ВС Спори, що виникають з питань захисту економічної конкуренції

    Щодо сукупної оцінки наведених у рішенні АМКУ доказів з огляду на їх вірогідність

    Сукупна оцінка доказів, вказаних АМКУ в оспорюваному рішенні, може вважатися більш вірогідною для підтвердження узгоджених дій саме позивачем лише у тому випадку, коли вона повністю виключає можливість вірогідності в одночасному існуванні обставин, які, на думку АМКУ, підтверджують таке узгодження.

    Позиция опубликована 31.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС купівлі-продажу

    Недійсність договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ за відсутності підтвердження повноважень представника в умовах воєнного стану

    При нотаріальному засвідченні справжності підпису на акті приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства, який підписується від імені фізичної особи на підставі довіреності, виданої більше ніж за місяць до вчинення дії, обов'язковим є подання нотаріально посвідченої заяви довірителя про підтвердження дії такої довіреності відповідно до п.18 Постанови Постанова КМУ «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 164. Відсутність такого підтвердження свідчить про відсутність волевиявлення довірителя на вчинення правочину є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу частки, укладеного представником.

    Позиция опубликована 31.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Юрисдикція спору за позовом акціонера банку, що перебуває в процесі ліквідації, про скасування рішень, якими затверджено зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів

    Спір за позовом акціонера банку, що перебуває в процесі ліквідації, про скасування рішень, якими затверджено зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів, підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

    Позиция опубликована 31.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КХС ВС Процесуальні строки

    Об’єктивні перешкоди, а не сам факт введення воєнного стану та перебування на службі в ЗСУ, визначають можливість поновлення процесуального строку

    Сам факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути лише обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та об'єктивно унеможливили виконання процесуальних дій у встановлений законом строк. Перебування керівника підприємства на службі в ЗСУ не є безумовною підставою для поновлення строку. У випадку коли, згідно з відомостями з ЄДР засновником підприємства є компанія, а органом управління підприємства – загальні збори, у зв'язку з чим, юридична особа мала можливість забезпечити представництво своїх інтересів іншим чином, зокрема покласти виконання обов'язків керівника на іншу особу для належного представництва інтересів підприємства в суді.

    Позиция опубликована 24.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КХС ВС Процесуальні строки

    Ключова умова поважності причин пропуску процесуального строку — наявність причинно-наслідкового зв’язку між воєнними діями та неможливістю вчинення процесуальної дії

    Ключовою ознакою поважності причин пропуску строку є причинно-наслідковий зв'язок між обставинами (зокрема, але не виключно збройна агресія проти України) та неможливістю виконати конкретну процесуальну дію у строк, встановлений законом, ухвалою суду тощо. Сама по собі військова агресія проти України та введення воєнного стану на всій її території не може автоматично означати зупинення всіх процесуальних строків, визначених законом, або ж про автоматичне поновлення таких строків, незалежно від того, чи існує реальна можливість дотриматися їх. Військова агресія, воєнний стан як обставини непереборної сили можуть бути поважною причиною пропуску процесуального строку та підставою для його поновлення лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із ними обставин особа не може виконати ті чи інші процесуальні дії.

    Позиция опубликована 24.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КХС ВС Докази та доказування

    Критерії прийняття додаткових доказів на підтвердження грошових вимог до боржника судом апеляційної інстанції під час воєнного стану

    Запровадження воєнного стану саме по собі не є підставою для прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку. Такі докази можуть бути прийняті лише за наявності об'єктивних обставин (зокрема, окупація певних територій, відсутність електрики в той період у представника чи кредитора, фізичні ушкодження представника, його робочого місця, засобів комунікації, офісної техніки, руйнування, тощо), які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи.

    Позиция опубликована 24.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КХС ВС Процесуальні строки

    Продовження касаційним судом строку на подання відзиву з власної ініціативи як гарантія доступу до правосуддя в умовах воєнного стану

    Сам факт запровадження воєнного стану в Україні не є автоматичною підставою для поновлення процесуального строку. Однак у випадках, коли існують об’єктивні перешкоди для своєчасного вчинення процесуальних дій, касаційний суд, з огляду на необхідність забезпечення права осіб на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд), має право продовжити відповідачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу з ініціативи суду.

    Позиция опубликована 24.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  8. КХС ВС Учасники судового процесу

    Повідомлення учасників справи, розташованих на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій, через вебсайт судової влади є належним способом повідомлення

    У разі, коли місцезнаходження учасника справи розташоване на території, що перебуває районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), суд, відповідно до частини першої статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», повідомляє такого учасника про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України на сторінці відповідного суду. З опублікуванням такого оголошення сторона вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

    Позиция опубликована 24.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КХС ВС Повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою

    Щодо позаконкурсного отримання земельної ділянки комунальної власності для будівництва і обслуговування розміщеної на ній споруди (автостоянки), що вимагає проведення земельних торгів

    Отримання в оренду земельної ділянки комунальної власності для будівництва і обслуговування розміщеної на ній споруди (автостоянки), що вимагає проведення земельних торгів у порядку, визначеному законодавством. Незастосування конкурентної процедури у виді земельних торгів допускається виключно у випадку, коли земельна ділянка державної чи комунальної власності надається фізичним або юридичним особам у користування з метою обслуговування та експлуатації вже існуючих об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), розташованих на такій земельній ділянці, та які належать на праві власності зазначеним особам для їх подальшого використання відповідно до того цільового та функціонального призначення, яке існувало на момент їх придбання.

    Позиция опубликована 24.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КХС ВС Спори щодо відшкодування шкоди (збитків)

    Участь держави-агресора як відповідача у спорах про відшкодування шкоди

    У спорах про відшкодування шкоди, завданої державою або іноземною державою, належним відповідачем є відповідна держава як учасник цивільних правовідносин, зазвичай в особі органу, дії чи бездіяльність якого позивач вважає такими, що порушили його права. Держава Україна, як і іноземна держава, бере участь у таких справах як відповідач через відповідні органи державної влади — переважно той орган, діями якого завдано шкоду. При цьому закон не вимагає конкретизації позовних вимог до кожного з представницьких органів держави, якщо позивач зазначив їх декілька.

    Позиция опубликована 22.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КХС ВС Докази та доказування

    Розміщення повідомлення на вебсайті суду — належний спосіб інформування учасників процесу, які перебувають на окупованій території та не мають електронного кабінету.

    У період дії воєнного стану, тимчасової окупації територій та проведення бойових дій, єдиним можливим способом належного повідомлення учасників судового процесу, які перебувають на таких територіях, на якій не функціонує відділення Укрпошти і не зареєстрували електронний кабінет у ЄСІТС, є розміщення відповідного повідомлення на офіційному вебсайті суду. Суд не може покладати на учасника процесу (зокрема, апелянта) обов’язок надати докази направлення поштових відправлень на адресу осіб, які перебувають у зоні бойових дій або на тимчасово окупованій території, оскільки виконання такого обов’язку є фактично неможливим у зв’язку з відсутністю поштового зв’язку.

    Позиция опубликована 22.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КХС ВС Спори, що стосуються питань процесуального права

    Можливість розгляду справи без підтвердження вручення документів відповідачу з держави-агресора.

    У разі неможливості повідомлення іноземного відповідача держави-агресора через розірвання дипломатичних відносин і відсутність поштового зв’язку, суд може розглядати справу, якщо товариство було належним чином повідомлене про розгляд справ в судах першої та апеляційної інстанції, а тому був обізнаний про судове провадження, а також враховуючи, що з дати направлення документів, які повернулися минуло понад шість місяців.

    Позиция опубликована 22.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КХС ВС Спори, що стосуються питань процесуального права

    Підстави для поновлення пропущеного строку подання зустрічного позову в умовах воєнного стану

    Якщо учасник справи не був обізнаний про наявність судового провадження до моменту звернення з заявою про ознайомлення з матеріалами справи, а проміжок часу між таким ознайомленням і поданням зустрічного позову є незначним, та існують об’єктивні обставини, що могли унеможливити отримання судової кореспонденції (зокрема, ракетні обстріли населеного пункту, перебої у поштовому зв’язку тощо), — такі обставини визнаються поважними причинами пропуску строку на подання зустрічного позову. При цьому суд має врахувати рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану про необхідність виваженого підходу до встановлення процесуальних строків.

    Позиция опубликована 22.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КХС ВС Спори, що стосуються питань процесуального права

    Поновлення процесуальних строків під час воєнного стану та оцінка поважності їх пропуску

    Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Разом з тим, для поновлення строку необхідним є наведення конкретних обставин, надання відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації особою своїх прав.

    Позиция опубликована 22.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КХС ВС поставки товарів, робіт, послуг

    Неприпустимість забезпечення позову шляхом зупинення виконання мобілізаційних завдань у період воєнного стану

    Заборона виконання договору експлуатаційного утримання автомобільних доріг, загального користування встановлена в порядку забезпечення позову, є неприпустимою у період воєнного стану, якщо такі роботи здійснюються на виконання мобілізаційного завдання (замовлення) визначеного згідно з Планом запровадження та забезпечення заходів здійснення правового режиму воєнного стану в Україні.

    Позиция опубликована 22.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КХС ВС Закриття провадження у справі

    Заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, як недостатня підстава для закриття провадження

    Визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, належить до процесуальних питань, пов’язаних з виконанням судового рішення, і розгляд передбаченої ст. 328 ГПК України заяви не є окремим видом судового провадження, окремою стадією господарського процесу. Відповідно, процесуальне законодавство не встановлює окремого відкриття провадження з розгляду такої заяви, яке могло б бути закрите, зокрема, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

    Позиция опубликована 22.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КХС ВС Спори, що стосуються питань процесуального права

    Скасування основного рішення як підстава для автоматичної втрати чинності додатковим рішенням

    Аналіз положень ч. 1 ст. 244 ГПК України свідчить, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід’ємною складовою, ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й первісне судове рішення. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати, складовою частиною яких є компенсація стороні витрат правничої допомоги. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу (постанови ВП ВС від 05.07.2023 у справах № 911/3312/21 і № 904/8884/21). Отже, скасування первісного судового рішення, ухваленого за результатом вирішення спору по суті, є самостійною підставою для скасування додаткового судового рішення.

    Позиция опубликована 22.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КХС ВС Спори, пов'язані з виконанням судових рішень

    Повернення виконавчого документа стягувачу не є остаточним закінченням виконавчого провадження

    Повернення стягувачу виконавчого документа за його письмовою заявою відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України від 02.06.2016 № 1404–VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон) не є тотожним закінченню виконавчого провадження, підстави якого визначено п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону (скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню). Повернення виконавчого документа не має остаточного характеру, оскільки норми ч. 5 ст. 37 Закону допускають його повторне пред’явлення в межах строків, передбачених ст. 12.

    Позиция опубликована 22.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КХС ВС Спори, пов'язані з виконанням судових рішень

    Скасування заходів примусового виконання після повернення виконавчого документа: застосування ч. 4 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження"

    Якщо вже після повернення виконавчого документа за заявою стягувача встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню, виконавець скасовує вжиті заходи примусового виконання (зняття арешту, виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників тощо) згідно із ч. 4 ст. 40 Закону України від 02.06.2016 № 1404–VIII «Про виконавче провадження» без відновлення виконавчого провадження і без винесення постанови про його закінчення, що узгоджується з положеннями п. 20 розд. III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5.

    Позиция опубликована 22.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КХС ВС Оскарження ухвал

    Умови касаційного перегляду ухвали про відстрочення / розстрочення виконання рішення, не включеної до ст. 287 ГПК України

    Ухвала суду першої інстанції щодо відстрочення / розстрочення виконання рішення після її перегляду в апеляційному порядку не може бути оскаржена в касаційному порядку, оскільки не включена до переліку, визначеного ст. 287 ГПК України. Для забезпечення права на доступ до правосуддя та дотримання принципу рівності сторін можливість касаційного перегляду такої ухвали виникає лише тоді, коли апеляційний суд вирішив це питання вперше, без попереднього розгляду судом першої інстанції.

    Позиция опубликована 21.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT