Касаційний господарський суд
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний господарський суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 2 144 позиции
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026
-
Причинно-наслідковий зв’язок між діями посадової особи та шкодою підприємству, спричиненою санкціями контролюючих органів
Наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями посадової особи і завданою шкодою підприємству підтверджується тим, що внаслідок таких дій контролюючі органи застосували санкції у вигляді штрафу та винесли припис про усунення порушень трудового законодавства, що спричинило матеріальні втрати підприємства.
- Дело № 904/4432/23 Постанова 02.07.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Кваліфікація вини директора як необережность при завданні шкоди підприємству
Суд, вирішуючи спір щодо притягнення особи до відповідальності за завдану шкоду, має визначити форму вини з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо). Вирішення питання про форму вини є різновидом правової оцінки (кваліфікації). Вина директора кваліфікована як необережність, оскільки він не передбачав і не бажав тих наслідків, які фактично настали (помилкова сплата податку на значну суму), хоча, рахувавши конкретні обставини, об'єктивно міг і був зобов'язаний їх передбачити.
- Дело № 904/982/19 Постанова 24.02.2021 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Неможливість зменшення розміру відшкодування шкоди товариству з огляду на необережність директора
Виплата заробітної плати працівнику за час вимушеного прогулу є збитком для ТОВ, oскільки колишній заступник директора як працівник не принесла своїми посадовими діями користі товариству, а її продуктивна праця не була врахована і використана у господарській діяльності ТОВ внаслідок незаконного звільнення. Стаття 1193 ЦК України передбачає можливість зменшення розміру відшкодування за наявності вини саме потерпілого у формі грубої необережності, а не особи, яка завдала шкоди. В такому випадку враховується ступінь вини потерпілого, а також ступінь вини особи, яка завдала шкоди (у разі врахування вини як умови відповідальності). Тому помилковим є висновок про можливість зменшення розміру відшкодування з підстав необережності директора, який завдав шкоди товариству.
- Дело № 918/685/21 Постанова 18.08.2022 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 03.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Відшкодування збитків, заподіяних власникам транспортних засобів внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася через незадовільне утримання доріг
У разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами.
- Дело № 904/5489/18 Постанова 16.04.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відсутність підстав для поширення скорочених строків позовної давності на неустойку, встановлену частиною другою статті 785 ЦК України
Скорочені строки позовної давності не поширюються на неустойку як особливу міру відповідальності, встановлену частиною другою статті 785 ЦК України, оскільки передбачено право сторони стягнути таку неустойку за весь час неправомірного користування майном після припинення дії договору найму.
- Дело № 916/1319/19 Постанова 20.11.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Податок на додану вартість не включається при розрахунку розміру неустойки за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму
При розрахунку розміру неустойки згідно з частиною другою статті 785 ЦК України за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму не включається податок на додану вартість, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у разі правомірного користування майном.
- Дело № 916/1319/19 Постанова 20.11.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Використання земельної ділянки за цільовим призначенням
Нецільовим використанням земельної ділянки з категорії земель житлової та громадської забудови є її використання за призначенням, не передбаченим генеральним планом населеного пункту, іншою містобудівною документацією, планом земельно-господарського устрою тощо, тобто всупереч земельному законодавству України. Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не вважається зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються у разі зміни цільового призначення (розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо).
- Дело № 916/1998/19 Постанова 14.07.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Процесуальні наслідки недотримання прокурором вимог частини четвертої статті 53 ГПК України щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді
Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду)
- Дело № 904/5598/18 Постанова 30.07.2020 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 905/383/18 Постанова 23.07.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Особливості застосування п. 1-8 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ
Норми п. 1-8 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ не містять вказівки, що вони (норми) підлягають застосуванню виключно до підприємств державної форми власності. Посилання у п. 1-8 «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ стосується не обставин фактичного здійснення чи не здійснення розподілу електричної енергії на визначених у цьому пункті територіях, а охоплюється поняттям території здійснення ліцензованої діяльності операторами системи розподілу.
- Дело № 913/567/19 Постанова 16.09.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 26.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо правової природи грошової винагороди арбітражного керуючого / ліквідатора
Вимоги щодо сплати грошової винагороди не є грошовим зобов’язанням боржника перед кредитором, а мають свій окремий, відмінний від розгляду вимог кредиторів порядок їх вирішення, визначений КУзПБ. Грошова вимога ліквідатора не може бути визнана як поточні вимоги до боржника.
- Дело № 11/Б-664 Постанова 15.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 26.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Покладення солідарної відповідальності на органи управління боржника на підставі ст. 34 КУзПБ
Обов’язок боржника звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності, від імені якого діє його виконавчий орган (керівник), є імперативним та незалежним від процедури узгодження цього питання із засновниками чи учасниками товариства.
- Дело № 910/2097/24 Постанова 02.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 26.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Наслідки бездіяльності органу АМК у прийнятті рішення поза межами строку давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції
У разі якщо господарські суди під час розгляду справи встановлять обставини саме щодо бездіяльності органів АМК, яка полягає у зволіканні щодо прийняття рішення за наслідками розгляду антимонопольної справи, в межах строків притягнення до відповідальності, які встановлені у ст. 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за відсутності об’єктивних і поважних причин, що пов’язані безпосередньо із розглядом справи (складність справи / поведінка сторін антимонопольної справи / дії або бездіяльність відповідних державних органів), бездіяльність органу АМК не може визнаватися такою, що узгоджується з положеннями ст. 59 Закону.
- Дело № 916/5677/23 Постанова 04.09.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 26.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Питання розмежування юрисдикції у спорі про захист прав на корисну модель
Вирішуючи питання юрисдикції спору, слід мати на увазі і зміст права, яке порушене, або підлягає захисту. Реєстрація корисної моделі за своїм змістом має на меті захист об’єкта інтелектуальної власності та його використання у господарській діяльності.
- Дело № 911/1272/24 Постанова 28.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 26.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Юрисдикція спору за позовом спадкоємців учасника товариства про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників товариства, у прийнятті до якого спадкоємцям відмовлено
Спір за позовом спадкоємців учасника ТОВ про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників товариства, у прийнятті до якого спадкоємцям було відмовлено, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
- Дело № 920/265/24 Постанова 15.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 26.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо належного позивача у спорах про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників товариства
Позов про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників є належним способом захисту прав учасника товариства, а не самого товариства. Якщо позивачем є юридична особа (товариство), а відповідачами – учасники такого товариства, а позовні вимоги спрямовані на визначення розміру статутного капіталу та визнання власником статутного капіталу одного з відповідачів, то в задоволенні такого позову слід відмовити через відсутність порушеного права чи інтересу самого товариства. Товариство не може мати інтересу у відновленні корпоративних прав своїх учасників, оскільки необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення цього права з боку відповідача.
- Дело № 910/15182/24 Постанова 04.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 920/1305/23 Постанова 25.09.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 26.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо порушення переважного права учасника ТОВ при відчуженні частки статутного капіталу товариства у випадку, коли частка ТОВ була предметом кількох послідовних правочинів
Переважне право учасника товариства на придбання частки іншого учасника, що продається третій особі, вважається порушеним за відсутності належного письмового повідомлення про намір продажу частки. Крім цього, порушення переважного права є завершеним юридичним фактом і не усувається зворотним викупом часток. Якщо частка була предметом кількох послідовних правочинів, тобто кілька разів відчужувалася з порушенням переважного права, учасник може вимагати переведення на себе прав за останнім договором. Повернення колишніх учасників у товариство через повторний правочин без повідомлення чинного учасника не відновлює порушеного права на переважну купівлю. Для реалізації переважного права учасник зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі, фактично сплаченому покупцем за договором, що підтверджується належними доказами.
- Дело № 910/5625/23 Постанова 02.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 26.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Вплив відсутності договірних відносин між іпотекодержателем і власником майна на предметну юрисдикцію
Відсутність між позивачем та відповідачем будь-яких прямих договірних відносин, у тому числі щодо забезпечення виконання основного (кредитного) зобов’язання, не змінює належності спору до господарського судочинства, оскільки специфіка забезпечувальних правовідносин визначається суб’єктним складом сторін основного зобов’язання.
- Дело № 911/153/24 Постанова 04.09.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 19.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Пропуск судового засідання з оголошення рішення не дорівнює порушенню прав
У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення. Водночас норми ГПК України не встановлюють правових наслідків у вигляді скасування судового рішення у випадку відсутності такого повідомлення. Процесуальний закон не покладає на суд обов’язку забезпечити присутність сторін під час проголошення судового рішення, а лише передбачає право учасників бути присутніми у цьому засіданні. Отже, неповідомлення особи про дату та час проголошення рішення не може розцінюватися як порушення її права на участь у розгляді справи та не є підставою для скасування судового рішення в розумінні п. 5 ч. 1 ст. 310 ГПК України.
- Дело № 913/182/20 Постанова 25.09.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 19.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Недійсність умов договору про оплату за постачання природного газу та неможливість їх зміни в судовому порядку на підставі впливу тяжких обставин
Умова договору постачання природного газу про оплату за фактично поставлений газ не може бути визнана недійсною на підставі ст. 233 ЦК України (вплив тяжких обставин), оскільки: така умова відповідає вимогам законодавства та є загальноприйнятим правилом про оплату отриманого товару; не становить крайньої форми невигідності для покупця; є істотною умовою договору, визнання якої недійсною призведе до недійсності всього договору. При цьому стаття 233 ЦК України не передбачає можливості зміни умов договору шляхом його доповнення у випадку укладення правочину під впливом тяжких обставин.
- Дело № 910/4381/24 Постанова 15.07.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 19.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо мораторію на нарахування та стягнення штрафних санкцій, встановленого постановою НКРЕКП від 25.02.2022 № 332
Положення постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 щодо зупинення на період дії в Україні воєнного стану і протягом 30 днів після його припинення або скасування нарахування та стягнення штрафних санкцій стосуються виключно штрафних санкцій за цей період і не можуть бути поширені на штрафні санкції, право на нарахування яких виникло до введення воєнного стану. Норма щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій не містить вказівки про надання їй зворотної дії в часі, що дозволило б застосовувати її до порушень чи прострочень, що сталися в попередні періоди. ВІДСТУП! від постанови КГС ВС від 15.10.2024 у справі № 924/1202/23 (щодо питання застосування приписів постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 до вимог про стягнення штрафних санкцій, нарахованих на зобов`язання, які виникли до введення в Україні воєнного стану)
- Дело № 908/948/23 Постанова 04.07.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 19.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Разделы
- Банкрутство
- Договірні зобов'язання
- Дія нормативно-правових актів у часі
- Недоговірні зобов'язання
- Питання щодо способу захисту прав
- Спори за участю фермерських господарств
- Спори щодо визнання недійсними (нікчемними) договорів
- Спори щодо відшкодування шкоди (збитків)
- Спори щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень
- Спори щодо забезпечення виконання зобов'язань
- Спори щодо захисту прав інтелектуальної власності
- Спори щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- Спори щодо оренди землі
- Спори щодо оскарження рішень третейських судів
- Спори щодо охорони навколишнього природного середовища
- Спори щодо права власності на землю
- Спори щодо права власності та інших речових прав
- Спори щодо права постійного користування земельною ділянкою
- Спори, пов'язані з виконанням судових рішень
- Спори, пов'язані з обігом цінних паперів
- Спори, пов'язані з перевезенням залізничним транспортом
- Спори, пов'язані із застосуванням позовної давності
- Спори, пов’язані із визнанням арбітражних угод, визнанням та наданням дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу
- Спори, що виникають в процесі діяльності об'єднання співласників багатоквартирного будинку
- Спори, що виникають з договорів найму (оренди, лізингу) майна
- Спори, що виникають з корпоративних відносин
- Спори, що виникають з кредитних правовідносин
- Спори, що виникають з питань захисту економічної конкуренції
- Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів
- Спори, що виникають з постачання енергоресурсів та інших природних ресурсів
- Спори, що виникають у банківській сфері
- Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань
- Спори, що виникають у сфері будівництва та розвитку інфраструктури
- Спори, що виникають у сфері страхування
- Спори, що виникають із виконання чи невиконання договірних зобов'язань
- Спори, що стосуються питань процесуального права
- Юрисдикція
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.