К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний господарський суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний господарський суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 2 144 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. КХС ВС Судовий збір

    Підстави відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати або зменшення судового збору за подання позовних та інших заяв, скарг юридичними особами

    Положення п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи – юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову в яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

    Позиция опубликована 22.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС Судовий збір

    Щодо можливості звільнення фізичних осіб – конкурсних кредиторів від сплати судового збору та відстрочення / розстрочення сплати судового збору такими особами у справі про банкрутство

    Фізичні особи – конкурсі кредитори можуть бути звільнені від сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, а також за подання апеляційних/касаційних скарг на судові рішення (у тому числі судовий збір може бути відстрочений/розстрочений) в справі про банкрутство на загальних підставах, передбачених Законом, оскільки положеннями ст. 45 КУзПБ, що визначає порядок звернення конкурсних кредиторів із заявами з грошовими вимогами до боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, не передбачено особливостей щодо порядку сплати судового збору за подання такої заяви, умов відстрочення (розстрочення) чи звільнення від сплати судового збору, ставки судового збору за подання заяви.

    Позиция опубликована 22.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КХС ВС Судовий збір

    Повернення сплаченого судового збору у разі його внесення в більшому розмірі, ніж встановлено законом

    Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Таким чином, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

    Позиция опубликована 22.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КХС ВС Судовий збір

    Щодо повернення сплаченого судового збору у разі залишення позовної заяви без розгляду за заявою позивача

    Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням) (п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону). Якщо позовна заява/зустрічна позовна заява залишена без розгляду саме за заявою самого позивача/позивача за зустрічним позовом, то немає правових підстав для повернення судового збору.

    Позиция опубликована 22.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КХС ВС Судовий збір

    Про неможливість повернення судового збору за подання позовної заяви, якщо на стадії апеляційного перегляду судового рішення, прийнятого за результатом розгляду цього позову, предмет спору став відсутнім

    Судовий збір за подання позовної заяви не підлягає поверненню, якщо предмет спору який існував на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції, став відсутній на стадії апеляційного провадження

    Позиция опубликована 22.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КХС ВС Судовий збір

    Покладення судових витрат за результатами вирішення спору у справі на учасників судового процесу

    Судові витрати (судовий збір та витрати, пов’язані з розглядом справи), за відсутності прямої вказівки в процесуальному законі щодо покладення таких витрат на іншу особу, можуть бути покладені за результатами вирішення спору у справі лише на сторони такого спору (позивача, відповідача), а не на інших учасників справи, зокрема третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

    Позиция опубликована 22.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КХС ВС Судовий збір

    Щодо істотного перевищення суми судових витрат, заявленої до відшкодовування, над сумою судових витрат, заявленою в попередньому (орієнтовному) розрахунку

    Поняття істотного перевищення суми судових витрат, заявленої до відшкодування, над сумою судових витрат, заявленою в попередньому (орієнтовному) розрахунку, є оціночним і залежить від конкретних обставин справи, оцінка яких є повноваженням перш за все судів першої та апеляційної інстанцій.

    Позиция опубликована 22.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  8. КХС ВС Судовий збір

    Вимоги до подання стороною заяви про те, що докази, які підтверджують розмір понесених нею судових витрат, будуть подані протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду

    Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми заяви сторони про те, що докази, які підтверджують розмір понесених нею судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, будуть подані до закінчення судових дебатів у справі (або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду). Зокрема, закон не вказує на те, що така заява повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою – до закінчення судових дебатів.

    Позиция опубликована 22.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КХС ВС Судовий збір

    Строки та порядок подання доказів про надсилання іншій стороні документів на підтвердження розміру судових витрат

    В силу імперативної норми закону, а саме ч. 9 ст. 80 ГПК України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. У ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлено строк, в який мають бути подані суду докази про розмір судових витрат, а не строк подання доказів щодо надсилання цих документів стороні.

    Позиция опубликована 22.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КХС ВС Судовий збір

    Строки та порядок подання доказів про розмір судових витрат у справах, що розглядаються в спрощеному провадженні

    Вимоги щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

    Позиция опубликована 22.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КГС ВС Судовий збір

    Наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов’язаних із розглядом справи, та доказів на підтвердження їхнього розміру

    Потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, а також загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов’язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів на підтвердження розміру витрат, пов’язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.

    Позиция опубликована 22.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КХС ВС Изменено Питання щодо способу захисту прав

    Щодо ефективного способу захисту у разі визнання виконаного договору недійсним

    Позовна вимога про визнання недійсним виконаного договору без одночасного заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ст. 216 ЦК, є належним способом захисту, який передбачений законом. Водночас вирішуючи питання про можливість задоволення такого позову, суд, з урахуванням конкретних обставин справи має визначитися із ефективністю обраного позивачем способу захисту - визначити наслідки визнання договору недійсним для держави, в інтересах якої прокурором подано позов, з`ясувати, яким чином будуть відновлені права держави як позивача, зокрема можливість проведення двосторонньої реституції, можливість проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, необхідність відшкодувати іншій стороні правочину вартість товару (робіт, послуг) чи збитки. Разом із тим, вимога про застосування наслідків недійсності може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги. ОП КГС ВС у постанові від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 уточнила, викладений у постанові ОП КГС ВС від 03.12.2021 у справі №906/1061/20, висновок щодо застосування норм частини 3 статті 215, частин 1, 2 статті 216 ЦК України: "Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача. Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові" .

    Позиция опубликована 09.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КХС ВС С отступлением Ліквідаційна процедура

    Належний спосіб захисту прав кредитора щодо боржника - юридичної особи, яка перебуває у стані припинення

    Позовна вимога про стягнення грошових коштів з боржника - юридичної особи, яка перебуває у стані припинення, відповідає способу захисту, встановленому законом (примусове виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини 2 статті 16 ЦК України, частина 2 статті 20 ГК України)), і цей спосіб захисту є ефективним. При цьому позовна вимога про зобов’язання включити грошові вимоги до проміжного ліквідаційного балансу є неефективною. ОП КГС ВС відступила від висновків, викладених у постановах КГС ВС від 03.05.2018 у справі № 924/478/16, від 20.01.2020 у справі № 922/416/19, від 25.11.2021 у справі № 922/2194/21, від 12.09.2023 у справі № 909/101/21, про те, що коли юридична особа перебуває у стані припинення, то належному способу захисту прав кредитора відповідає позовна вимога про зобов’язання юридичної особи включити до проміжного ліквідаційного балансу боржника вимог кредитора, а не про стягнення з такої юридичної особи боргу.

    Позиция опубликована 09.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КХС ВС С отступлением Спори, що виникають у банківській сфері

    Щодо визначення початку перебігу позовної давності за позовами ФГВФО та застосування частини сьомої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"

    У справах в яких процедура ліквідації банку розпочалась до набрання чинності частини сьомої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тобто до 05.08.2021) і станом на момент внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення Банку як юридичної особи вказана норма Закону набрала чинності (тобто запис було внесено після 05.08.2021), у такому випадку позовну давність слід обраховувати з урахуванням приписів частини сьомої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". КП КГС ВС відступила від висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 08.11.2023 у справі №916/1489/22 стосовно застосування частини сьомої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у спірних правовідносинах.

    Позиция опубликована 09.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КХС ВС С отступлением Спори, що виникають у банківській сфері

    Визначення моменту настання негативних наслідків від неправомірних дій пов'язаних із банком осіб та порядок обчислення розміру завданої шкоди

    Негативні наслідки від неправомірних дій пов`язаних із банком осіб як для банку, так і для його кредиторів (вкладників) настають саме з моменту віднесення банку до категорії неплатоспроможних та запровадження у банку тимчасової адміністрації. Оскільки саме з моменту віднесення банку до категорії неплатоспроможних та запровадження у банку тимчасової адміністрації у банку припиняється будь-яка діяльність пов`язана зі здійсненням розрахункових операцій, повернення депозитів вкладників тощо. Розмір шкоди (збитків), завданий кредиторам банку (зокрема і Фонду) визначається на підставі затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів та акта формування ліквідаційної маси банку, а відтак, Фонд та інші кредитори банку мають змогу оцінити розмір заподіяної їм шкоди (збитків) внаслідок неправомірних дій пов`язаних із банком осіб саме з моменту затвердження останнього з двох зазначених вище документів. КП КГС ВС здійснила відступ від висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 08.11.2023 у справі № 916/1489/22 стосовно того, що кредитори банку не можуть вважатися особами, яким завдано шкоду (збитки), допоки банк не буде припинений як юридична особа і саме з моменту припинення банку як юридичної особи слід вважати, що кредиторам завдано шкоду та можна оцінити її розмір.

    Позиция опубликована 09.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КХС ВС Спори, що виникають у банківській сфері

    Порядок визначення розміру шкоди (збитків), завданої банку

    Якщо банку заподіяно шкоди (збитків) шляхом недотримання вимог законодавства, невжиття своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності банку тощо, що призвело до зниження чистих активів банку, порушення нормативів, зокрема ліквідності та втрати банком стану платоспроможності, то розмір шкоди (збитків), завданої банку, оцінюється розміром недостатності майна банку для задоволення вимог усіх кредиторів, якщо не доведений більший розмір шкоди (збитків). Для такої оцінки необхідно встановити розмір акцептованих вимог кредиторів та оцінити ліквідаційну масу банку. Отже, після складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, затвердження реальної ліквідаційної маси банку можна встановити розмір вимог кредиторів, що не покривається наявними активами банку, тобто конкретний розмір завданої банку шкоди (збитків).

    Позиция опубликована 09.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КХС ВС Спори, що виникають у банківській сфері

    Щодо можливості надання Верховним Судом правового висновку про застосування норми права у разі не зазначення в ухвалі про відкриття касаційного провадження такої підстави касаційного оскарження

    Принцип «jura novit curia» надає право ВС не бути пов’язаним з юридичними аргументами скаржника, надати власну юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам відповідно до встановлених обставин та в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Цей принцип не надає права ВС після відкриття касаційного провадження у позапроцесуальний спосіб (без вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених приписами ГПК України) визначати підстави касаційного оскарження судових рішень у справі на стадії її розгляду.

    Позиция опубликована 09.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КХС ВС Спори, що виникають у банківській сфері

    Щодо визначення ФГВФО розміру шкоди, завданої банку

    Протиправність дій третіх осіб може бути підставою для звільнення від відповідальності або зменшення обсягу відповідальності у разі доведення особою, до якої заявлені вимоги про стягнення шкоди, впливу таких дій третіх осіб саме на відносини, в яких було завдано шкоди. Втім протиправні дії/бездіяльність третіх осіб, у випадку їх об`єктивного існування, (в даній ситуації Фонду/уповноваженої особи), вчинені у інших відносинах (у даному випадку в управлінських відносинах виведення Банку з ринку, що є відносинами Банку, його кредиторів та Фонду), які не пов`язані з протиправними діями особи, до якої пред`явлені відповідні вимоги, не впливають ні на обставини щодо обсягу завданої відповідачами цим порушенням шкоди (на момент її завдання), ні на обставини наявності вини останніх у її завданні, а отже не може мати впливу на вирішення такого спору. Зазначене висновується, зокрема, й з того, що розмір шкоди оцінюється Фондом не розміром недостатності майна Банку для задоволення вимог усіх кредиторів, а визначається в залежності від безпосередніх наслідків дій відповідачів.

    Позиция опубликована 09.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КХС ВС С отступлением Спори, що виникають у банківській сфері

    Предмет доказування у справах щодо стягнення ФГВФО з пов’язаних із банком осіб шкоди, завданої рішеннями, діями та/або бездіяльністю цих осіб

    Установлення обставин недостатності майна банку та наявності в діях відповідачів повного складу правопорушення є підставою для покладення на останніх відповідальності згідно із частиною п’ятою статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції, чинній станом на дату подання позову, право на пред’явлення якого виникає з 25.06.2019). Підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, що виникають у спірних правовідносинах щодо стягнення з відповідачів шкоди на користь саме Банку, а не Фонду, може бути доведення відповідачами обставин відповідності їх діяльності інтересам Банку та відсутності підстав для їх відповідальності за конкретне стверджуване порушення чи недобросовісні дії/бездіяльність. Однак обставини щодо того чи мали дії/бездіяльність Фонду негативні наслідки щодо обсягу формування ліквідаційної маси неплатоспроможного Банку, не входять до предмета доказування у цьому спорі. КП КГС ВС відступила від висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 01.08.2023 у справі № 910/9833/21, про те, що у спорі, де Фонд звертається з позовом в порядку ч. 5 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції після внесення змін до цієї норми за Законом України №629-VIII від 16.07.2015, що набрав чинності 12.08.2015) у разі, коли відповідач вказує, що на момент виведення банку з ринку майна (активів) банку було достатньо для задоволення вимог всіх кредиторів, а недостача виникла внаслідок неналежного виконання Фондом та уповноваженою особою, яка була призначена в банку Фондом і протягом часу виведення банку з ринку відчужувала активи, своїх обов’язків в рамках такої процедури, до предмета доказування у такому спорі входять, зокрема, обставини правомірної/протиправної поведінки Фонду та уповноважених осіб Фонду (належного виконання вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", порушення ними фідуціарних обов’язків, їх дії, вчинені всупереч інтересам кредиторів банку, тощо).

    Позиция опубликована 09.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КХС ВС С отступлением Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо визначення ринкової (справедливої) вартості акцій

    При визначенні ринкової (справедливої) вартості акцій оцінці підлягає 1 акція у 100% пакеті акцій (оцінка цілісного майнового комплексу товариства), а не у міноритарному пакеті. У зв`язку з цим має бути обов`язково застосований Національний стандарт №3, який передбачає застосування трьох методів оцінки, включно з майновим, а також Методика комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрована в Міністерстві юстиції 29.01.2016 відповідно до Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.10.2008 №1666/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02.10.2008 за №924/15615 (реєстраційний номер Методики 0.1.18). Майновий метод оцінки має бути обов`язково застосований поряд з іншими методами оцінки; не підлягає застосуванню контрольна знижка, передбачена Національним стандартом №1. КП КГС ВС уточнила висновки, викладені у постановах КГС ВС від 16.02.2021 у справі №910/8714/18 та від 17.02.2021 у справі №905/1926/18 щодо застосування статей 8 та 65-2 ЗУ "Про акціонерні товариства".

    Позиция опубликована 09.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT