Skip to content
Supreme Court · legal positions

Податкові спори

The legal positions of the Supreme Court in the section «Податкові спори», newest first. The search below looks in this section.

New positions

Found 722 positions

Source: lpd.court.gov.ua, updated October 29, 2026

  1. ACC SC Departs Постанови судової палати (податкова)

    Про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу коштом майна платника

    У разі звернення податкового органу з позовом до суду про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу коштом майна платника, яке перебуває в податковій заставі, застосуванню підлягає Податковий кодекс України, який встановлює механізм і процедуру такого погашення, а норми Закону України від 29.11.2001 № 2864-III «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» (Закон № 2864-III) поширюються на механізм звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, а не податковим органом. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів ПП КАС ВС у постановах від 25.03.2021 у справі № 806/1453/17, від 11.02.2020 у справі № 818/1604/16, від 31.03.2020 у справі № 818/2857/14, від 19.01.2021 у справі № 808/3932/15, про те, що у спорах про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі, вирішуючи питання погашення податкового боргу, прерогативу над нормами Податкового кодексу України мають норми Закону № 2864-III, яким встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств.

    On the Supreme Court site ↗

  2. ACC SC Departs Оскарження рішення податкового органу прийнятого за результатами розгляду скарги платника податків

    Про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у разі відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення податкової перевірки

    Під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника адміністративний суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника, які стали підставою для прийняття такого рішення. Оскарження платником наказу про проведення перевірки є запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідною заявою, але не є спором про право в розумінні п. 2 ч. 4 ст. 283 КАС і не перешкоджає розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника. Обґрунтованість причин відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення податкової перевірки з боку платника входять до предмета доказування у справах, визначених п. 2 ч. 1 ст. 283 цього кодексу. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів ПП КАС ВС у постановах від 07.11.2018 у справі № 820/3469/17, від 14.11.2018 у справі № 818/907/16, від 19.12.2018 у справі № 816/284/17, від 26.02.2019 у справі № 640/20138/18, від 31.08.2020 у справі № 826/6013/16 , про те, що у спорах за зверненнями органів державної податкової служби оскарження платником наказу про проведення перевірки свідчить про наявність «спору про право», і, як наслідок, є підставою для відмови у відкритті провадження або його закриття.

    On the Supreme Court site ↗

  3. ACC SC Податкові спори

    Про збереження статусу платника єдиного податку четвертої групи в умовах форс-мажору

    Статус платника єдиного податку четвертої групи зберігається в разі дотримання усіх необхідних процедур і наявності належних підтверджень форс-мажору. Отримавши податкову звітність із додатками, що підтверджують наявність форс-мажору, контрольний орган зобов’язаний встановити причиново-наслідковий зв’язок між цими обставинами та неможливістю дотримання критерію щодо частки сільськогосподарського товаровиробництва. Відмова в прийнятті звітності та анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи без врахування наданих доказів є порушенням принципів добросовісності, пропорційності та вимог податкового законодавства.

    Published August 28, 2025 On the Supreme Court site ↗

  4. ACC SC Податок на додану вартість

    Про відсутність обов'язку платника єдиного податку третьої групи нараховувати ПДВ при отриманні послуг від нерезидента

    Юридична особа — платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 % (без реєстрації платником податку на додану вартість) не має обов'язку нараховувати, сплачувати або декларувати податок на додану вартість під час отримання послуг від нерезидента, навіть якщо місцем постачання таких послуг визначено митну територію України.

    Published August 28, 2025 On the Supreme Court site ↗

  5. ACC SC Податок на додану вартість

    Про право на податковий кредит на поточні витрати з вирощування сільськогосподарської продукції, що збирається в наступному році

    Витрати, понесені на вирощування сільськогосподарської продукції, зібраної в наступному календарному році, підлягають включенню до податкового кредиту за умови підтвердження факту здійснення господарської операції, наявності відповідних первинних документів та реальної мети отримання економічного ефекту. Відсутність показників щодо залишків незавершеного виробництва в бухгалтерському обліку станом на кінець звітного року не може бути підставою для відмови у формуванні податкового кредиту або для висновку про здійснення діяльності поза межами господарської діяльності.

    Published August 28, 2025 On the Supreme Court site ↗

  6. ACC SC Спори щодо реєстрації податкових накладених/розрахунку коригування

    Про алгоритм взаємодії між платником податків та контролюючим органом щодо реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН з 08 березня 2023 року

    З 08 березня 2023 року (з урахуванням внесених змін до законодавства) для вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) встановлено послідовний алгоритм взаємодії між платником податків та контролюючим органом. Після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, платник податків відповідно до пункту 4 Порядку № 520 має право подати до комісії регіонального рівня письмові пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену у відповідній податковій накладній або розрахунку коригування. Загальний перелік таких документів визначений пунктом 5 Порядку № 520. За результатами розгляду поданих документів і пояснень комісія регіонального рівня приймає одне з трьох рішень: про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН – якщо надані пояснення та документи є достатніми та підтверджують зазначену інформацію; про направлення платнику повідомлення (за формою Додатка 2 до Порядку № 520) – якщо наданих пояснень і документів недостатньо. У такому повідомленні мають бути чітко зазначені документи, які пропонується надати додатково; про відмову в реєстрації – якщо надані документи та пояснення, хоча і є достатніми за обсягом, проте не відповідають вимогам законодавства і не підтверджують відповідну інформацію. У разі направлення повідомлення платник податків має право протягом п’яти робочих днів (з дня, наступного за днем його отримання) подати додаткові документи та пояснення. За наслідками їх розгляду комісія повторно приймає одне з рішень: про реєстрацію або про відмову в реєстрації. Неподання таких додаткових документів або їх неповне подання протягом установленого строку є підставою для прийняття комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

    Published August 27, 2025 On the Supreme Court site ↗

  7. ACC SC Податок на прибуток

    Про статус бенефіціарного (фактичного) отримувача доходу у контексті застосування положень міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування

    У контексті застосування положень міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, зокрема Конвенції між Урядом України та Урядом Великої Британії 1993 року, принципове значення має правильне визначення статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача доходу. Поняття «фактичний отримувач доходу» не можна тлумачити у вузькому, технічному сенсі. Його значення потрібно розкривати у світлі цілей і завдань міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування, які, зокрема, спрямовані на запобігання зловживанню податковими пільгами. На підставі міжнародної практики, особа визнається бенефіціарним власником доходу лише за умов, що вона: має реальне право на вигоду від отриманого доходу; самостійно визначає подальшу економічну долю доходу (тобто використовує його у власних інтересах); не пов’язана юридичними або договірними зобов’язаннями щодо передачі (перерахування) цього доходу іншій особі. Юридичні або фізичні особи, які є лише агентами, номінальними власниками або посередниками, навіть якщо формально отримують дохід, не можуть вважатися фактичними отримувачами доходу для цілей застосування міжнародного договору. Отже, для застосування положень Конвенції про уникнення подвійного оподаткування з Великобританією щодо звільнення процентного доходу від оподаткування в Україні необхідно: щоб одержувач процентів був резидентом Великобританії, що підтверджено відповідною довідкою. щоб такий резидент був фактичним (бенефіціарним) власником доходу, тобто мав реальний контроль над доходом і не діяв в інтересах третьої особи. У разі відсутності належного підтвердження статусу бенефіціарного власника або податкового резидента, виплачувані доходи підлягають оподаткуванню в Україні на загальних підставах за ставкою, визначеною пунктом 160.2 статті 160 ПК України.

    Published August 22, 2025 On the Supreme Court site ↗

  8. ACC SC Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

    Про відсутність підстав для звільнення від оподаткування житлової нерухомості на підставі її непридатності для проживання, без належного рішення органу місцевого самоврядування

    Контрольний орган не зобов’язаний звільняти платника від оподаткування житлової нерухомості на підставі її фактичної непридатності для проживання, якщо таку непридатність не підтверджено належним рішенням органу місцевого самоврядування. Податкові пільги, зокрема визначені підпунктом «ґ» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, застосовують лише в разі наявності належним чином підтверджених підстав, визначених законом.

    Published August 22, 2025 On the Supreme Court site ↗

  9. ACC SC Податковий контроль та облік

    Про право контролюючого органу вимагати проведення інвентаризації під час проведення перевірки

    Контролюючий орган під час проведення перевірки має право вимагати від платника податків проведення інвентаризації. Така вимога повинна бути викладена в належним чином оформленому документі. Платник податків, який отримав відповідну вимогу, зобов’язаний провести інвентаризацію. На підставі розпорядчого документа керівника платника податків створюють інвентаризаційну комісію. Інвентаризацію проводять повним складом інвентаризаційної комісії за участю матеріально відповідальної особи; посадові особи контролюючого органу можуть бути присутні при проведенні інвентаризації за власною згодою, але їхня присутність не є обов’язковою.

    Published August 22, 2025 On the Supreme Court site ↗

  10. ACC SC Податкові спори

    Про обов’язок доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу при застосуванні штрафних санкцій за умисне порушення строків сплати податкового зобов’язання

    Пунктами 124.2 та 124.3 статті 124 Податкового кодексу України закріплено штрафні санкції за умисне порушення, визначене в пункті 124.1. Юридичним фактом, з яким законодавець пов'язує відповідальність у вигляді штрафу згідно з пунктами 124.2 та 124.3 статті 124 Податкового кодексу України, є обов'язок доведення контролюючим органом вини платника у формі умислу. Наведене означає, що платник мав можливість вжити заходів щодо дотримання правил та норм Податкового кодексу України, але умисно не вчиняв дії зі сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.

    Published August 22, 2025 On the Supreme Court site ↗

  11. ACC SC Податковий контроль та облік

    Про нарахування штрафу з обсягу всього поставленого пального, а не з виявлених необлікованих залишків

    Відповідно до статті 20 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» штрафні санкції потрібно розраховувати на підставі вартості пального, не облікованого у встановленому порядку (реалізованого без обліку або залишків без документів). Нарахування штрафу з обсягу всього поставленого пального, а не з виявлених необлікованих залишків, є протиправним. До 01.08.2020 стаття 20 Закону № 265/95-ВР встановлювала відповідальність лише за реалізацію необлікованих товарів. Після 01.08.2020 підставою для штрафу є як реалізація необлікованого товару, так і ненадання документів, що підтверджують облік товарів на місці продажу. Отже, ненадання облікових документів є достатньою самостійною підставою для накладення штрафу відповідно до оновленої редакції статті 20 Закону №265/95-ВР.

    Published July 30, 2025 On the Supreme Court site ↗

  12. ACC SC Нарахування ЄСВ

    Про відповідальність роботодавця за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у випадку затримки виплати заробітної плати

    Відповідно до положень Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок є обов’язковим консолідованим платежем, що підлягає сплаті на регулярній основі незалежно від фінансового стану платника. Затримка у виплаті заробітної плати не звільняє роботодавця від обов’язку своєчасної сплати єдиного внеску, а також від відповідальності за його несвоєчасну сплату.

    Published July 30, 2025 On the Supreme Court site ↗

  13. ACC SC Стягнення податкового боргу (в т.ч. розстрочення (відстрочення) податкового боргу)

    Про заборону використання окремих об’єктів майна для погашення податкового боргу, якщо вони вже перебувають у заставі

    Положення підпункту 87.3.1 пункту 87.3 статті 87 ПК України забороняють використання окремих об’єктів майна для погашення податкового боргу, якщо вони вже перебувають у заставі, але не забороняють контролюючому органу здійснювати опис такого майна у податкову заставу. Перебування майна в іпотеці чи заставі не є перешкодою для накладення податкової застави, але потрібно враховувати в разі звернення стягнення, з дотриманням пріоритетності обтяжень.

    Published July 30, 2025 On the Supreme Court site ↗

  14. ACC SC Бухгалтерський облік

    Про класифікацію витрат на капітальні чи поточні

    Законодавство не містить поділу на «капітальний» чи «поточний» ремонт — усі ремонтні витрати можуть бути віднесені до витрат звітного періоду, якщо не пов’язані з поліпшенням об’єкта. Керівник підприємства має право ухвалювати рішення про класифікацію витрат на капітальні чи поточні, але це право не є абсолютною дискрецією. Класифікацію потрібно здійснювати відповідно до вимог чинного законодавства, нормативних актів з бухгалтерського обліку. Витрати визнають капітальними, якщо вони пов’язані з поліпшенням об’єкта (модернізація, добудова, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання основних засобів. Якщо витрати спрямовані на підтримання об’єкта у працездатному стані без збільшення його економічної корисності, вони належать до поточних витрат. Рішення керівника має бути засноване на аналізі фактичних обставин і підтверджено відповідними документами та бухгалтерськими критеріями.

    Published July 30, 2025 On the Supreme Court site ↗

  15. ACC SC Акцизний податок

    Про встановлення нецільового використання пального для цільового використання військовими частинами за результатами камеральної перевірки

    Камеральну перевірку проводять лише відповідно до податкової звітності та електронних реєстрів, без аналізу первинних документів чи встановлення факту цільового використання пального, що можна здійснити лише під час документальної перевірки. Установлення нецільового використання пального для цільового використання військовими частинами за результатами камеральної перевірки є перевищенням повноважень контрольного органу та підставою для визнання ухваленого на цій підставі податкового повідомлення-рішення протиправним, а самого акту перевірки – недопустимим доказом.

    Published July 17, 2025 On the Supreme Court site ↗

  16. ACC SC Нарахування ЄСВ

    Про строк подання заяви платника про списання недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

    Відмова податкового органу розглянути заяву платника про списання недоїмки з єдиного внеску з підстав пропущення строку її подання є протиправною, оскільки пункт 9-15 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» не встановлює строку подання такої заяви, а визначає лише строк для подання необхідних документів, якщо їх не було подано раніше.

    Published July 15, 2025 On the Supreme Court site ↗

  17. ACC SC Право платника податків на бюджетне відшкодування ПДВ

    Неприпустимість відмови в бюджетному відшкодуванні ПДВ на підставі санкцій, застосованих до акціонерів платника податку

    Контрольний орган не має права відмовляти платникові в бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість на підставі санкцій, застосованих до акціонерів платника, якщо на момент завершення перевірки чинна редакція Податкового кодексу України закріплювала обмеження лише для платників, до яких було безпосередньо застосовано санкції. Зміни до законодавства, які розширюють коло суб'єктів обмеження, не мають зворотної дії та не можуть бути підставою для донарахування податкових зобов'язань чи відмови у відшкодуванні.

    Published July 15, 2025 On the Supreme Court site ↗

  18. ACC SC Податковий контроль та облік

    Щодо визначення об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовий збір у разі відсутності факту нарахування орендної плати згідно з договорами з фізичними особами за 2023 рік

    Положення Податкового кодексу України не закріплюють оподаткування доходів, які фактично не було нараховано / виплачено найманим працівникам, коли земельні ділянки перебували на території активних бойових дій. Дія Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 не поширюється на доходи згідно з договорами оренди (відповідно до пункту 3). Достатньою правовою підставою для застосування податкової пільги є ідентифікація конкретних земельних ділянок із фіксацією кадастрових номерів і визначення строку дії пільги впродовж усього 2023 року відповідним рішенням органу місцевого самоврядування на підставі заяви платника. Законодавство не встановлює інших умов або підстав для ухвалення відповідним органом місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації рішення про надання податкових пільг, окрім заяви платника про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами. Інформацію про ухвалене рішення обов’язково надають контрольному органу. Якщо станом на час перевірки діяла податкова пільга, встановлена на рівні законодавства та локального нормативного акта органу місцевого самоврядування, то не можна нараховувати мінімальне податкове зобов’язання. Керуючись вимогами пункту 168.1 статті 168 та пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, податковий агент нараховує, утримує та сплачує податок на доходи фізичних осіб та військовий збір у разі фактичного нарахування або виплати доходу. Відсутність факту нарахування орендної плати згідно з договорами з фізичними особами за 2023 рік унеможливлює визначення об’єкта оподаткування, а отже, виникнення податкового зобов’язання.

    Published July 15, 2025 On the Supreme Court site ↗

  19. ACC SC Забезпечення позову

    Забезпечення позову у спорах щодо стягнення безготівкових коштів з підприємств, які забезпечують функціонування централізованої системи холодного водопостачання та водовідведення для населення

    Вжиття заходів забезпечення позову є правомірним у разі відповідності вимогам статей 150–151 КАС України, без порушення балансу інтересів сторін, у межах заявлених вимог, з обґрунтуванням потреби захистити права особи до завершення розгляду справи по суті. Заходи забезпечення позову мають відповідати принципам процесуальної пропорційності, обґрунтованості, адекватності та правової визначеності, а також бути спрямованими на запобігання завданню шкоди публічним інтересам у контексті забезпечення базових потреб населення або функціонування об’єкта критичної інфраструктури в умовах воєнного стану. У разі невжиття заходів забезпечення позову, на ймовірне завдання значної шкоди як інтересам позивача, так і публічним інтересам може вказувати сукупність таких факторів, як-от: наявність заборгованості держави перед платником у зв’язку з регульованими тарифами; ведення діяльності на території, що належить до зони бойових дій; загрозливий вплив заходів стягнення на безперервність надання життєво необхідних послуг; відсутність належного державного фінансування. Усі ці фактори у своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що стягнення безготівкових коштів у безспірному порядку без попередньої оцінки правомірності відповідного рішення контрольного органу могло б об’єктивно призвести до суттєвих перешкод у забезпеченні безперервного надання життєво важливих послуг, а також до значного ускладнення подальшого поновлення порушеного права.

    Published July 15, 2025 On the Supreme Court site ↗

  20. ACC SC Податковий контроль та облік

    Обов’язок із нарахування та утримання ПДФО у випадку виплати доходу фізичній особі-підприємцю за здійснення нею підприємницької діяльності

    Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є особа, яка, незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками, зобов’язана нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО до бюджету від імені фізичної особи, а також вести податковий облік та подавати відповідну звітність. Згідно з пунктом 176.2 статті 176 ПК України податкові агенти зобов’язані своєчасно нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО, а також подавати податкову звітність, зокрема форму №1-ДФ. Якщо виплату доходу здійснюють фізичній особі-підприємцю за здійснення нею підприємницької діяльності, що підтверджено випискою або витягом з Єдиного державного реєстру, обов’язок із нарахування та утримання ПДФО не виникає. Тобто в разі підтвердження статусу ФОП одержувачів доходів, суб'єкт господарювання не несе обов’язку утримання ПДФО та подання форми № 1-ДФ, а притягнення його до відповідальності за неподання такої звітності суперечить вимогам податкового законодавства.

    Published July 15, 2025 On the Supreme Court site ↗

The analysts of the Supreme Court wrote these positions. A position is not a quotation of the ruling: read the ruling itself before you cite it in a procedural document.

Case law for your case

Merit finds the Supreme Court positions for your case

Merit reads the case file, builds the position and finds the case law that supports it. You can open and check each reference.

Book a demo Supreme Court positions in Claude and ChatGPT