Skip to content
Supreme Court · legal positions

Касаційний господарський суд

The legal positions of the Supreme Court in the section «Касаційний господарський суд», newest first. The search below looks in this section.

New positions

Found 2,144 positions

Source: lpd.court.gov.ua, updated November 3, 2026

  1. CCC SC Застосування процедур неплатоспроможності фізичних осіб

    Принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи

    За змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 КУзПБ щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника – фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов’язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об’єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

    On the Supreme Court site ↗

  2. CCC SC Застосування процедур неплатоспроможності фізичних осіб

    Підстави закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи під час судової процедури реструктуризації боргів боржника

    Системне тлумачення положень статей 90, 123, 126, 128, 129 КУзПБ у взаємозв’язку зі статтями 2, 113 КУзПБ приводить до висновку, що закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи під час судової процедури реструктуризації боргів боржника можливе: - зі спеціальних підстав, визначених частиною сьомою статті 123 КУзПБ, частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ; - із загальних підстав, визначених пунктами 1 - 8 частини першої статті 90 КУзПБ (тією мірою, якою ці підстави можуть стосуватися боржника - фізичної особи); - в інших випадках, передбачених законом (пункт 9 частини першої статті 90 КУзПБ), зокрема визначених пунктами 1 - 7 частини першої статті 231 ГПК України в тих межах, що стосуються судової процедури неплатоспроможності фізичної особи. Враховуючи, що основне призначення частини сьомої статті 123 КУзПБ – припинення реабілітації очевидно недобросовісного боржника та можливість її застосування з власної ініціативи суду, господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за цією нормою, тому з власної ініціативи, зокрема розглядаючи інформацію керуючого реструктуризацією про результати перевірки майнового стану боржника або вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов’язаний перевірити такі обставини та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні. Виокремивши певний перелік підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у частині сьомій статті 123 КУзПБ, законодавець у абзаці п’ятому цієї норми акцентує на спеціальних наслідках її реалізації – неможливості протягом року повторно скористатися судовою процедурою неплатоспроможності для очевидно недобросовісного боржника. Тому перелік підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ слід тлумачити як вичерпний лише в аспекті застосування передбачених цією ж нормою обмежувальних наслідків такого закриття. Само по собі клопотання зборів кредиторів про закриття провадження/перехід до наступної судової процедури, за відсутності передбачених спеціальним законом підстав та обставин не може бути достатньою та безумовною підставою для задоволення господарським судом такого клопотання. Неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців із дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ. Сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов’язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому разі закриття провадження у справі – лише один із варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху справи.

    On the Supreme Court site ↗

  3. CCC SC Застосування процедур неплатоспроможності фізичних осіб

    Роль арбітражного керуючого у судовій процедурі реструктуризації боргів боржника - фізичної особи

    У судовій процедурі реструктуризації боргів боржника роль арбітражного керуючого є ключовою, адже згідно із частиною першою статті 126 КУзПБ саме йому належить подати суду на затвердження план реструктуризації боргів боржника, тож керуючий реструктуризацією зобов’язаний забезпечити розроблення такого плану відповідно до вимог статті 124 КУзПБ та з урахуванням економічно обґрунтованих пропозицій сторін, а також у встановлені строки подати його на схвалення зборам кредиторів та для затвердження – суду.

    On the Supreme Court site ↗

  4. CCC SC Питання щодо способу захисту прав

    З ВІДСТУПОМ! Щодо вимоги про визнання неправомірними дій стосовно нарахування додаткової плати за скид стічних вод

    Позовна вимога про визнання неправомірними дій щодо нарахування додаткової плати за скид стічних вод не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки насправді є вимогою про встановлення судом факту, що має юридичне значення. Встановлення таких обставин, як правомірність і правильність здійснених відповідачем нарахувань, може бути предметом доказування при вирішенні та розгляді спору про право, зокрема про стягнення плати за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення при порушенні вимог щодо якості й режиму їх скидання; про припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення (у випадку припинення надання послуг), тощо. Плата за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням є грошовим зобов’язанням, що виникає на підставі договору та визначених законодавчих приписів, а не оперативно – господарською санкцією. ОП КГС ВС відступила від висновку, викладеного в постанові КГС ВС від 30.11.2021 у справі № 916/3319/20 про те, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді визнання незаконними дій щодо нарахування плати за скид понаднормативних стічних вод, не є належним та ефективним способом, а суд, розглядаючи таку вимогу, не здійснює жодного захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин.

    On the Supreme Court site ↗

  5. CCC SC Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо корпоративних прав акціонера банку на належні йому акції в разі віднесення банку до категорії неплатоспроможних та запровадження процедури ліквідації банку

    Зарахування банку до категорії неплатоспроможних та запровадження процедури ліквідації банку не має наслідком припинення права власності акціонера на належні йому акції. Під час здійснення ліквідаційної процедури банку акціонер не позбавляється права власності на акції банку, а з огляду на статтю 319 ЦК України та статтю 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» лише обмежується на певний період у праві на управління банком.

    On the Supreme Court site ↗

  6. CCC SC Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо питань легітимності та повноважень спостережної ради

    За своїми основними функціональними завданнями, визначеними законодавством, чинним у період з 01.10.1991 до теперішнього часу, «спостережна рада» та «наглядова рада» є одним і тим же органом, який здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу товариства та захист прав акціонерів. Відмінність у назві такого органу не свідчить про те, що спостережна рада є іншим, ніж наглядова рада органом акціонерного товариства та виконує інші функціональні завдання. Той факт, що Закон України «Про акціонерні товариства» передбачав інший спосіб обрання членів наглядової ради, ніж той, що був визначений законодавством, чинним до моменту набрання чинності Законом України «Про акціонерні товариства» (у редакції, чинній з 01.05.2018 по теперішній час), не свідчить про те, що наглядова рада, передбачена зазначеним законом, є новим органом акціонерного товариства, оскільки компетенція (функціональне призначення) як спостережної ради, так і наглядової ради є тотожною (однаковою). Закон України «Про акціонерні товариства» (у редакції, чинній з 01.05.2018 по теперішній час) не передбачає утворення наглядової ради як нового органу в акціонерних товариствах, створених до набрання чинності цим Законом. Норми цього Закону передбачають лише утворення наглядової ради, як нового органу саме при заснуванні нового акціонерного товариства на установчих зборах такого акціонерного товариства. Акціонерні товариства, в яких вже утворений та існує орган, з такими ж функціями як у наглядової ради, такий орган повторно не створюють. Такі акціонерні товариства протягом двох років з дати набрання чинності цим законом мають привести свої статути та внутрішні положення у відповідність до його норм, зокрема і в частині, що стосується наглядової ради товариства. Та обставина, що відкрите акціонерне товариство не привело положення свого статуту у відповідність до законодавства щодо зміни найменування цього органу управління (зі «спостережної ради» на «наглядову раду») не свідчить про відсутність у відкритого акціонерного товариства такого органу управління (який здійснює захист інтересів акціонерів та контроль за діяльністю правління акціонерного товариства).

    On the Supreme Court site ↗

  7. CCC SC Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо права акціонера вимагати здійснення обов’язкового викупу акціонерним товариством належних йому акцій

    Право акціонера вимагати здійснення обов’язкового викупу акціонерним товариством належних йому акцій виникає з моменту прийняття загальними зборами рішення, яке відповідно до частини першої або другої статті 68 Закону України «Про акціонерні товариства» є підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій за умови, що такий акціонер зареєструвався для участі у загальних зборах, на яких прийнято рішення, що стало підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій, та голосував проти прийняття загальними зборами такого рішення. Тобто, початком перебігу строку, протягом якого акціонер може подати відповідну письмову вимогу, є прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій. Подання акціонером, у якого виникло право вимагати здійснення обов’язкового викупу належних йому акцій, письмової вимоги до товариства не залежить від надання товариством повідомлення про право вимоги обов’язкового викупу акцій, що належать акціонеру. При цьому, норми ЦК України щодо порядку укладення договору (статті 638, 649) застосовуються з урахуванням особливостей, передбачених статтями 68, 69 Закону України «Про акціонерні товариства», адже йдеться про обов’язковий викуп акцій. І товариство у випадку настання умов, передбачених у статті 68 згаданого Закону, вже позбавлено права на вільне волевиявлення щодо правочину з купівлі-продажу акцій (воно не може відмовитися від укладання цього правочину), воно обмежене у праві погоджувати з акціонером умови правочину на загальних засадах (такі умови вже визначені статтями 68, 69 Закону України «Про акціонерні товариства»: предмет, порядок визначення ціни, строк розрахунків). Строк проведення товариством розрахунку за акції визначено законом. Він починає перебіг з дати отримання вимоги про викуп від акціонера, а не з дати укладення договору.

    On the Supreme Court site ↗

  8. CCC SC Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Ухвалення рішення загальних зборів про невключення до складу учасників товариства спадкоємиці без з’ясування її волі є перебиранням товариством на себе повноваження щодо реалізації права спадкоємиці на вступ чи відмову у вступі до товариства

    Неявка спадкоємиці як власниці частки у статутному капіталі товариства на збори, неподання нею заяви (будь-якої), яка б засвідчувала її волю як спадкоємиці учасника товариства, не свідчить про відмову спадкоємиці від права на вступ до товариства, яке ні Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», ні Законом України «Про господарські товариства», ні статутом відповідача не було обмежене будь-яким строком у часі. Приймаючи рішення загальних зборів про невключення до складу учасників товариства (відмову у вступі у товариство) спадкоємиці та виплати їй вартості частки у товаристві без з’ясування її волі, товариство фактично перебрало на себе повноваження щодо реалізації права позивачки на вступ чи відмову у вступі до товариства, адже прийняття такого рішення можливе лише за результатами розгляду відповідної заяви спадкоємиці.

    On the Supreme Court site ↗

  9. CCC SC Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо визнання удаваним договору дарування цінних паперів

    Суд, розглядаючи питання щодо удаваності договору дарування цінних паперів, має встановити мотиви передачі в дар майна, зокрема у випадках, коли дарувальник та обдарований не перебувають у родинних відносинах. Правочин дарування позбавлений економічного сенсу і може бути вчинений лише за наявності дружніх, родинних чи будь-яких інших відносин, які б могли пояснити такий правочин. Позивач, заявляючи вимогу про визнання договору дарування цінних паперів удаваним, має довести: 1) факт укладення правочину, який, на його думку, є удаваним; 2) спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно- правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж намір приховати насправді вчинений правочин; 3) настання між сторонами інших прав та обов’язків, ніж тих, що передбачені удаваними правочинами. Тож доведення удаваності правочину відбувається не лише шляхом аналізу змісту укладеного правочину (удаваність якого доводиться позивачем), а за допомогою інших, непрямих доказів (зняття обдарованим готівки з банківського рахунку, укладення ним договору займу, публікація оголошень про продаж предмету, який потім був подарований, відсутність родинних чи інших зв’язків, відсутність зрозумілого мотиву укладення договору дарування майна тощо).

    On the Supreme Court site ↗

  10. CCC SC Питання щодо способу захисту прав

    Спосіб захисту права продавця частки у статутному капіталі товариства в разі несплати (неповної оплати) покупцем вартості придбаної частки, яка надалі відчужена третім особам

    Такий спосіб захисту, як розірвання договору купівлі – продажу частки у статутному капіталі товариства, що вже виконаний продавцем, який передав товар (частку), і частково виконаний покупцем, який прийняв товар (частку), здійснив її часткову оплату (основну частину) і надалі відчужив її третім особам, не направлений на відновлення порушеного майнового права продавця, оскільки повернення товару відповідно до правил частини четвертої статті 694 ЦК України є неможливим у зв’язку з відсутністю товару (частки) у власності покупця та, відповідно, є неналежним способом захисту. Способу захисту, який належним чином захистить право продавця на отримання коштів, відповідає позовна вимога про стягнення недоотриманих коштів.

    On the Supreme Court site ↗

  11. CCC SC Спори, що виникають з постачання енергоресурсів та інших природних ресурсів

    Підстави для здійснення перерахунку споживачу об’єму розподіленого (спожитого) природного газу в разі несправності лічильника газу

    Виходячи з технічного функціоналу коректора об’єму газу, наданого в Кодексі ГРС (сукупність ЗВТ, які вимірюють тиск і температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, обчислюють об’єм газу за стандартних умов, перетворюючи вихідні сигнали від лічильника газу), а також зі складу комерційного ВОГ, відомості коректора не можуть вважатись достовірними для визначення об’єму газу у випадку отримання даних від лічильника, який неправильно вимірював об’єм газу. За умови відсутності пошкодження лічильника, пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та за наявності справного обчислювача (коректора) об’єму газу, який не містить зареєстрованих та зафіксованих у звітах повідомлень про роботу лічильника газу в позаштатному режимі, несправність лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановлена за результатами позачергової або експертної повірки, не є підставою для здійснення перерахунку споживачу об’єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС. Якщо у разі несправності лічильника газу, що сталася внаслідок його позаштатного режиму роботи (що, зокрема включає витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів), буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об’єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, то розрахунок необлікованих (облікованих частково) об’ємів природного газу за період несправності здійснюється відповідно до вимог абзацу 9 пункту 6 глави 6 розділу X, підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу XІ Кодексу ГРС. Підпункт 2 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС у такому разі не застосовується і обставини справності коректора значення не мають.

    On the Supreme Court site ↗

  12. CCC SC Спори, що виникають з постачання енергоресурсів та інших природних ресурсів

    З ВІДСТУПОМ! Застосування положень постанови НКРЕКП від 08.04.2020 №766 як спеціальних щодо положень ЦК України і ГК України стосовно нарахування пені та стягнення штрафу

    Положення постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» у відповідній редакції від 08.04.2020 № 766, якими тимчасово припинено застосування умов Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії в частині нарахування пені та стягнення штрафу за порушення термінів розрахунку за послуги з передачі електричної енергії і відповідно аналогічних умов усіх договорів, укладених на основі такого типового договору, підлягають обов’язковому виконанню учасниками ринку електричної енергії згідно зі статтею 6 Закону України “Про ринок електричної енергії”. Встановлені вказаною постановою правила діяли в період з 08.04.2020 до 26.01.2021. ОП КГС ВС уточнила висновок, викладений у постанові КГС ВС від 25.01.2022 у справі № 911/782/21 про те, що положення постанови від 08.04.2020 № 766 є спеціальними щодо правового регулювання спірних правовідносин у даній справі.

    On the Supreme Court site ↗

  13. CCC SC Спори, пов'язані із застосуванням позовної давності

    З ВІДСТУПОМ! Правова природа договору транспортування природного газу та можливість застосування до нього спеціального шестимісячного строку позовної давності

    Договір транспортування природного газу є не договором перевезення вантажу, а договором, який передбачає надання трьох видів послуг. Його істотні умови визначені статтею 901 ЦК України та спеціальним законодавством – Законом “Про ринок природного газу”, Кодексом газотранспортної системи, Типовим договором транспортування природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497. Помилковим є застосування до договору транспортування природного газу спеціального шестимісячного строку позовної давності, передбаченого частиною п’ятою статті 315 ГК України, як до договору перевезення вантажу. ОП КГС ВС відступила від висновків КГС ВС, викладених у постановах від 16.07.2020 зі справи № 920/206/19, від 23.07.2020 зі справи № 920/180/19, від 08.12.2021 зі справи № 904/949/21 про те, що договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами перевезення вантажу і до правовідносин за ними підлягають застосуванню положення ст. ст. 306, 307, 315 ГК України.

    On the Supreme Court site ↗

  14. CCC SC Спори щодо відшкодування шкоди (збитків)

    Відшкодування сплаченого корабельного збору як збитків

    Втрати позивачем (позбавлення позивача) грошових коштів, а саме сплачений позивачем корабельний збір, за наявності підстав для звільнення від його сплати, з метою недопущення негативних наслідків господарської діяльності у зв’язку з забороною виходу з морського порту (проходу каналом) можуть вважатися збитками у розумінні статті 22 ЦК України, статей 224, 225 ГК України. Разом з тим, відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

    On the Supreme Court site ↗

  15. CCC SC Спори, пов'язані з перевезенням залізничним транспортом

    Обчислення початку перебігу безоплатної доби зберігання вантажу в разі затримки вагонів на станції призначення

    Аналіз положень пункту 46 Статуту залізниць України та пункту 8 Правил зберігання вантажів свідчить про те, що всі вантажі, які прибувають на станцію призначення, зберігаються безкоштовно протягом доби, проте порядок обчислення початку безкоштовного строку залежить виключно від причин несвоєчасного вивантаження вантажу. Належним і допустимим доказом на підтвердження факту настання відповідних подій – затримок вагонів на станції – є акт загальної форми “ГУ-23”, складений згідно з додатком No 6 до Правил користування вагонами і контейнерами.

    On the Supreme Court site ↗

  16. CCC SC Спори, що виникають із виконання чи невиконання договірних зобов'язань

    Щодо відмінностей між обставинами непереборної сили й істотною зміною обставин та строку виконання зобов’язань унаслідок форс-мажору чи інших обставин

    Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов’язок, права посилатися на такі обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор). Форс-мажор (стаття 617 ЦК України) та істотна зміна обставин (стаття 652 ЦК України ) – це різні правові ситуації. На відміну від форс-мажору істотна зміна обставин не впливає на строк виконання зобов’язань (не змінює його) і не звільняє сторону від відповідальності за невиконання, а дозволяє припинити таке виконання (розірвання договору) чи змінити умови такого виконання або умови договору в цілому (для досягнення балансу інтересів сторін, який був порушений через істотну зміну обставин). Стаття 652 ЦК України може бути застосована в разі відсутності існування форс- мажору, але сторона договору має довести наявність всіх чотирьох умов, необхідних для внесення змін до договору за рішенням суду. Продовження строку дії договору та строку виконання зобов’язань унаслідок форс-мажору чи інших обставин є можливим, лише якщо сторони це прямо вказали в умовах договору або уклали додаткову угоду про це за взаємною згодою сторін уже після виникнення таких обставин (можливість чого передбачена у пункті 4 частини п’ятої статті 41 Закону «Про публічні закупівлі»).

    On the Supreme Court site ↗

  17. CCC SC Спори, що виникають з договорів найму (оренди, лізингу) майна

    Про внесення змін до договору оренди державного та комунального майна в частині строку його дії в разі, якщо він не відповідає мінімальному строку, встановленому законодавством

    Право на внесення змін до договору виникає лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Водночас у випадку якщо правовою підставою внесення змін до договору є приписи абзацу п’ятого частини четвертої статті 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», які конкретизовані в пункті 125 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 No 483, (особливості внесення змін до умов договорів оренди та підстав для внесення таких змін, зокрема щодо зміни строку оренди у разі якщо договір був укладений на строк, менший ніж мінімальний строк оренди, передбачений частиною третьою статті 9 цього Закону), то зазначені зміни можуть бути внесені до договору за згодою сторін або на підставі рішення суду, тобто укладення цього договору (внесення змін до нього) є обов’язковим в силу вказаних вище приписів чинного законодавства. При цьому, у випадку якщо право на внесення змін передбачено договором або законом, застосування норм статті 652 ЦК України щодо його зміни або розірвання у зв’язку з істотною зміною обставин не вимагається. З моменту звернення орендаря із заявою про внесення змін до договору оренди шляхом приведення його строку у відповідність до вимог законодавства у орендодавця виникає обов’язок розглянути зазначену заяву та, за умови відповідності встановленим критеріям, внести зміни до укладеного договору з метою приведення його строку у відповідність із мінімальним строком оренди.

    On the Supreme Court site ↗

  18. CCC SC Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань

    Про помилкове застосування санкцій, передбачених абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, за порушення виконання грошових зобов’язань

    Застосування до боржника, який порушив господарське зобов’язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, можливе за сукупності умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов’язання, пов’язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, із вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу. Застосування положення абзацу третього частини другої статті 231 ГК України до грошових зобов’язань є помилковим. Правовідношення, у якому замовник зобов’язаний оплатити надану послугу грошима, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов’язанням.

    On the Supreme Court site ↗

  19. CCC SC Спори, що виникають з питань захисту економічної конкуренції

    Щодо необхідності розрізняти процедуру перегляду (повторного розгляду) та процедуру оскарження рішень органів АМК України

    Перегляд рішень органів АМК України у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та у заявах, справах про узгоджені дії, концентрацію є окремою спеціальною процедурою перегляду (повторного розгляду), яку не слід ототожнювати з процедурою оскарження рішень органів АМК України (перевіркою на предмет законності та обґрунтованості). Як орган влади АМК України зобов’язаний на стадії перегляду рішень діяти відповідно до повноважень, визначених статтею 58 Закону «Про захист економічної конкуренції», і позбавлений можливості прийняти рішення відповідно до статті 59 цього Закону. Компетенція судів щодо перегляду прийнятих органом АМК України рішень відповідно до статті 59 Закону «Про захист економічної конкуренції» полягає в установленні їх законності та обґрунтованості.

    On the Supreme Court site ↗

  20. CCC SC Спори щодо захисту прав інтелектуальної власності

    Власник патенту має право вимагати припинення порушення його прав на винахід до введення товару в цивільний обіг

    Державна реєстрація є обов’язковою передумовою для введення лікарського засобу в цивільний обіг на території України. Відповідно подання заявки на реєстрацію лікарського засобу, в якому використано винахід, права на який належать іншій особі і є чинними, по своїй суті є підготовкою до введення такого лікарського засобу в цивільний обіг, а тому є посяганням на передбачені статтею 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» права власника патенту. Позивач, враховуючи специфіку спірних правовідносин у сфері інтелектуальної власності, має законне право вимагати припинення порушення його прав на винахід, не очікуючи власне введення товару в цивільний обіг, оскільки у випадку введення товару в цивільний обіг припинення порушення прав інтелектуальної власності на винахід та відновлення становища, яке існувало до порушення вимагатиме значних зусиль та необхідність залучення необмеженого кола осіб, які набудуть право власності на такий товар.

    On the Supreme Court site ↗

The analysts of the Supreme Court wrote these positions. A position is not a quotation of the ruling: read the ruling itself before you cite it in a procedural document.

Sections

Case law for your case

Merit finds the Supreme Court positions for your case

Merit reads the case file, builds the position and finds the case law that supports it. You can open and check each reference.