Skip to content
Supreme Court · legal positions

Касаційний господарський суд

The legal positions of the Supreme Court in the section «Касаційний господарський суд», newest first. The search below looks in this section.

New positions

Found 2,144 positions

Source: lpd.court.gov.ua, updated November 3, 2026

  1. CCC SC Спори, що стосуються питань процесуального права

    Відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою представників сторін через оголошення сигналу "повітряна тривога"

    Вирішуючи питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал "повітряна тривога", господарський суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров’я людини, а обов’язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що учасник справи не з’явився в судове засідання з об’єктивних і поважних причин, без клопотання про розгляд справи за його відсутності. Обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими, що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об’єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин. Отже, передчасним є завершення апеляційного перегляду справи у першому судовому засіданні за відсутності представників сторін, які не мали можливості з’явитися у судове засідання з поважних причин через оголошення сигналу "повітряна тривога". Такі дії суду свідчать про неналежне виконання апеляційним судом обов’язків із забезпечення всебічності, повноти і справедливості судового розгляду.

    On the Supreme Court site ↗

  2. CCC SC Відмова від позову, визнання позову відповідачем

    Щодо відмови правонаступника позивача від позову після винесення остаточного рішення у справі, переглянутого в апеляційному і касаційному порядку, на стадії виконавчого провадження

    Стадія виконавчого провадження є самостійною стадією судового процесу та не передбачає можливості безпідставного виходу за рамки визначених законодавством прав і обов’язків відповідної стадії як безпосередньо учасниками справи, так і їх правонаступниками. Принцип правової (юридичної) визначеності є одним з елементів належної судової процедури у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Процедура виконання судового рішення та виконавче провадження як самостійна стадія судового процесу мають бути використані у спосіб, сумісний із зазначеною нормою цієї Конвенції. Отже, відмова від позову після винесення остаточного рішення у справі, переглянутого в апеляційному і касаційному порядку, порушує принцип правової визначеності.

    On the Supreme Court site ↗

  3. CCC SC Докази та доказування

    Правомірність залишення позовної заяви без руху у разі ненадання позивачем доказів оплати відповідачем суми стягуваної заборгованості

    У справі про стягнення заборгованості доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач. Отже, ненадання позивачем доказів на підтвердження здійснених відповідачем оплат, зокрема банківських виписок по рахунку, платіжних доручень тощо, не є підставою для залишення позовної заяви без руху, а тим паче її повернення позивачу.

    On the Supreme Court site ↗

  4. CCC SC Об'єднання і роз'єднання позовів

    Повернення позовної заяви у разі порушення правил об'єднання позовних вимог

    Положення частини шостої статті 173 ГПК України з урахуванням конкретних обставин суд має право застосувати як у разі дотримання правил об’єднання позовних вимог, так і у разі їх порушення. Проте у будь-якому випадку, коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна і не підпадають під заборони, визначені частинами четвертою, п’ятою статті 173 ГПК України, суд не має підстав для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об’єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов. Крім того, положеннями процесуального законодавства не передбачено повернення позовної заяви з тієї підстави, що об’єднання позовних вимог перешкоджає з’ясування прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднює вирішення спору.

    On the Supreme Court site ↗

  5. CCC SC Об'єднання і роз'єднання позовів

    Правила об'єднання позовних вимог

    Об’єднаними можуть бути позовні заяви, які пов’язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоч і різними позивачами, але до одного й того самого відповідача. Однорідними є позовні вимоги, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов’язані між собою одним і тим самим способом захисту прав та законних інтересів.

    On the Supreme Court site ↗

  6. CCC SC Об'єднання і роз'єднання позовів

    Дії суду в разі надходження заяви (клопотання) про «доповнення» або «уточнення», або заявлення «додаткових» позовних вимог

    Процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог тощо. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) він з огляду на її зміст, а також зміст раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як подання іншого (ще одного) позову чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об’єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

    On the Supreme Court site ↗

  7. CCC SC Забезпечення позову

    Заборона вчинення реєстраційних дій шляхом зупинення дії відповідного наказу у спорі про його оскарження не допускається

    У спорі про скасування наказу Міністерства юстиції України, виданого за наслідками розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України щодо реєстраційної дії (відмови у її вчиненні) відповідно як до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань", так і до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вжиття такого заходу забезпечення позову як зупинення дії наказу Міністерства юстиції України не допускається, оскільки цей захід не належить до вичерпного переліку видів заходів забезпечення позову згідно із частиною першою статті 137 ГПК України, а також прямо не передбачений ні процесуальним законом, ні іншим законом України (міжнародним договором, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України), як цього вимагають положення пункту 10 частини першої статті 137 ГПК України. У спорі про скасування наказу Міністерства юстиції України не допускається вжиття судом заходу забезпечення позову з таким формулюванням: "заборона вчинення реєстраційних дій шляхом зупинення дії відповідного наказу".

    On the Supreme Court site ↗

  8. CCC SC Спори, що стосуються питань процесуального права

    Про відшкодування стороні витрат, пов'язаних із прибуттям до суду

    Сторона, яка не є суб’єктом владних повноважень і на користь якої ухвалене судове рішення, має право на компенсацію здійснених нею та підтверджених документально витрат, пов’язаних з прибуттям до суду, які не можуть перевищувати обмеження, встановлені законодавством, зокрема постановою КМУ від 02.02.2011 № 98 та Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59. Вирішуючи питання про відшкодування стороні витрат, пов’язаних з прибуттям до суду, необхідно виходити з конкретних обставин справи, зважаючи на вид транспорту, яким скористалася особа, та документи, подані нею на підтвердження здійснення цих витрат. Якщо на підтвердження здійснених стороною витрат, пов’язаних з прибуттям до суду, подано документи щодо проїзду транспортом загального користування, то такі витрати повинні бути відшкодовані у розмірі вартості квитка, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством. Такі витрати також можуть бути відшкодовані у розмірі витрат на пально-мастильні матеріали, з урахуванням встановлених норм за 1 кілометр пробігу, якщо вони підтверджені документально.

    On the Supreme Court site ↗

  9. CCC SC Докази та доказування

    Про відмінність понять «неналежні докази» і «недопустимі докази»

    За приписами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно із частинами першою та другою статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Недопустимі докази — це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно, тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ. Отже, неналежні докази та недопустимі докази — це різні поняття.

    On the Supreme Court site ↗

  10. CCC SC Докази та доказування

    Спростування преюдиційних обставин

    Звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов’язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених статтею 75 ГПК України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Такі докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, в загальному порядку за правилами, встановленими ГПК України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

    On the Supreme Court site ↗

  11. CCC SC Докази та доказування

    Обставини справи, які набувають / не набувають властивостей преюдиціальності

    Преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що відображується в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивостей преюдиціальності.

    On the Supreme Court site ↗

  12. CCC SC Докази та доказування

    Важлива умова преюдиційності фактів для рішень господарських судів

    Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в них, є суб’єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення у справі, в якій беруть участь ті особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

    On the Supreme Court site ↗

  13. CCC SC Відвід (самовідвід) судді

    Обставини, які не можуть бути підставою для відводу судді

    Частиною четвертою статті 35 ГПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. При цьому внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без певних доказів чи інформації на їх підтвердження не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості суддів.

    On the Supreme Court site ↗

  14. CCC SC Відвід (самовідвід) судді

    Критерії, що підлягають перевірці при вирішенні питання про відвід судді

    Вирішуючи питання про відвід судді (складу суду), необхідно перевірити додержання як об’єктивного, так і суб’єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об’єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника стосовно недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб’єктивний критерій). Суб’єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді (суддів), які можна кваліфікувати як прояв упередженості, ставиться під сумнів його (їх) безсторонність. За висновком Європейського суду з прав людини у контексті суб’єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. Щодо об’єктивного критерію, то окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім у певній справі, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об’єктивно обґрунтованими. Водночас, надаючи оцінку об’єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов’язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці і зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялися суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах. При об’єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді.

    On the Supreme Court site ↗

  15. CCC SC Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Виключення осіб зі складу членів (засновників) кооперативу

    Моментом виходу члена з кооперативу є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі кооперативу або вручення заяви цим особам органами зв`язку. Приписи цивільного законодавства та положення статуту кооперативу безпосередньо не пов`язують добровільний вихід члена кооперативу ні з рішенням зборів членів кооперативу, ні з внесенням змін до його установчих документів, тому така заява є достатньою правовою підставою для припинення членства особи у кооперативі.

    On the Supreme Court site ↗

  16. CCC SC Банкрутство

    Особливість суб'єктного складу справи про банкрутство, в якій боржником є державне підприємство або підприємство, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50%

    Однією з особливостей суб’єктного складу справи про банкрутство, в якій боржником є державне підприємство або підприємство, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 %, є надання судом органу, уповноваженому управляти майном боржника, статусу учасника у справі про банкрутство, що відповідає загальному характеру організаційно-господарських відносин, передбачених частиною шостою статті 3 ГК України, та збереження цього статусу протягом всього провадження у справі про банкрутство з правом подання відповідних позовів. Орган, уповноважений управляти державним майном боржника (банкрута), як заінтересована особа, що має статус учасника справи про банкрутство, має право на подання позову щодо оспорення виявленого ним укладеного з порушенням чинного законодавства правочину, предметом якого є заборгованість боржника. І такий інтерес може не збігатися за своєю метою з метою, досягнення якої прагне сам боржник у майновій сфері та/або окремі кредитори.

    On the Supreme Court site ↗

  17. CCC SC Відкриття / відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство

    Застосування пункту 1-2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ під час розгляду питання щодо відкриття провадження у справі про банкрутство

    За наявності підстав, передбачених абзацом 7 пункту 1-2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ (грошові вимоги кредитора, що ініціює відкриття провадження у справі про банкрутство до боржника, виникли з 12.03.2020) суд повинен відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство у разі, коли питання відкриття провадження вирішується судом у період часу від 17.10.2020 до 06.01.2022 включно. Заборона відкриття провадження у справах про банкрутство боржників – юридичних осіб за вимогами до боржника поширюється на всі вимоги, що виникли з 12.03.2020, оскільки така заборона є безумовною і поширюється на усі випадки неплатоспроможності боржника. У разі вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство після 06.01.2022 у відкритті такого провадження не може бути відмовлено з посиланням на абзац 7 пункту 1-2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, хоча б відповідну заяву було подано до цієї дати і вимоги кредитора виникли після 12.03.2020. Поняття «вимоги кредитора» (абзац 10 частини першої статті 1, частина третя статті 34 КУзПБ) та «вимоги до боржника» (абзац 7 пункту 1-2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ в редакції Закону No 728-ІХ) є тотожними, мають застосовуватися в однаковому значенні у випадку, коли вони є вимогами ініціюючого кредитора. Їх головною ознакою є факт прострочення боржника (невиконання або неналежного виконання грошового зобов’язання у визначений договором строк).

    On the Supreme Court site ↗

  18. CCC SC Відкриття / відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство

    Щодо порядку одночасного (спільного) розгляду заяв ініціюючих кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство, що надійшли до проведення підготовчого засідання

    Ініціюючий кредитор, який першим подав заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, у разі обґрунтованості такої заяви має леґітимні очікування щодо призначення арбітражного керуючого, який зазначений у його заяві, а також щодо того, що в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство будуть зазначені його кредиторські вимоги з визначенням їх розміру. Одночасний розгляд заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство, передбачений частиною четвертою статті 39 КУзПБ полягає в тому, що якщо до проведення підготовчого засідання до господарського суду від різних кредиторів надійшло декілька заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо одного і того боржника, господарський суд у підготовчому засіданні розглядає заяву, яка надійшла першою, і лише після встановлення необґрунтованості (необхідності повернення без розгляду) першої заяви розглядає по суті наступні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. Оскільки заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, подані пізніше, не підлягають розгляду по суті у підготовчому засіданні у зв’язку з обґрунтованістю раніше поданої заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також оскільки такі заяви відповідно до частини першої статті 38 КУзПБ, не можуть бути повернуті без розгляду, з урахуванням того, що у вказаних заявах зазначаються, на виконання вимог абзацу першого частини третьої статті 34 КУзПБ, відомості про розмір вимог кредитора до боржника, для дотримання приписів частини другої статті 47 КУзПБ, слід призначати до розгляду у попередньому засіданні грошові вимоги кредиторів до боржника, що містяться в приєднаних до матеріалів справи заявах про відкриття провадження у справі про банкрутство, які надійшли пізніше.

    On the Supreme Court site ↗

  19. CCC SC Розгляд вимог кредиторів

    Щодо кредиторських вимог, які виникають з орендних правовідносин, у справі про банкрутство

    У справі про банкрутство щодо кредиторських вимог, що виникли у зв’язку із користуванням майном, зокрема на підставі договору оренди, сторонами у справі можуть бути: кредитор – лише власник орендованого майна (особа, якій належать майнові права), що має право вимагати сплати заборгованості з обумовленої договором орендної плати шляхом визнання кредиторських вимог на відповідну суму заборгованості; орендар (інша особа, якій наймач передав орендовану річ у піднайм, частиною першою статті 774 ЦК України), що зобов’язана згідно з договором оренди сплачувати відповідну орендну плату (частина перша статті 762 ЦК України). Якщо власник переданого за договором майна не уповноважував кредитора на укладення договору й на передачу цього майна в оренду боржнику, серед іншого, за правилами частини другої статті 761 ЦК України, то кредитор станом на час укладення договору не мав права розпоряджатись майном шляхом укладення цього договору та передачі цього майна в оренду боржнику. Розпорядження кредитором (шляхом укладення договору та передачі в оренду боржнику майна) тими правами щодо цього майна, які йому не належали в момент укладення договору та передачі в оренду майна боржнику, позбавляють кредитора тих прав (правомочностей), що випливають з договору, зокрема права на отримання орендної плати згідно з його умовами і на захист тих прав, що випливають із договору та можуть належати лише власнику майна як стороні договору оренди, у тому числі права вимагати від боржника сплати орендної плати та, відповідно, заборгованості із цієї плати саме на підставі та відповідно до умов договору й з огляду на ті орендні правовідносини, що випливають саме із цієї угоди.

    On the Supreme Court site ↗

  20. CCC SC Розгляд вимог кредиторів

    Застосування за аналогією закону солідарної відповідальності, передбаченої статтею 95 Закону про банкрутство, без здійснення судової процедури банкрутства у разі добровільної ліквідації юридичної особи, що відбулася з порушенням вимог законодавства

    Спеціальними нормами статті 34 КУзПБ аналогічно статті 95 Закону про банкрутство, визначено можливість застосування у справах про банкрутство інституту солідарної відповідальності як інструменту доктрини «lifting the corporate veil» («підняття корпоративної вуалі»). Застосування норм Закону про банкрутство, як і положень КУзПБ, що регулюють умови та порядок покладення солідарної відповідальності на відповідних осіб, є можливим виключно під час здійснення щодо боржника судової процедури банкрутства (відкриття провадження у справі про банкрутство) та розгляду відповідних заяв кредиторів у межах такої справи. Аналогія закону в таких правовідносинах не застосовується. В разі встановлення судами факту такої поведінки керівника (ліквідатора) боржника, яка була спрямована на ухилення від погашення кредиторської заборгованості та полягала у порушенні встановленого нормами ЦК України порядку та процедури добровільної ліквідації за рішенням власника, порушене право кредитора підлягає судовому захисту. Якщо ліквідація юридичної особи за рішенням власника відбулася з порушенням вимог частини третьої статті 110 ЦК України, частини першої статті 95 Закону про банкрутство, що призвело до порушення прав та інтересів кредитора, майнові вимоги якого внаслідок таких дій залишились незадоволеними, то належним способом захисту прав та інтересів цього кредитора буде звернення до господарського суду із позовом про скасування запису в ЄДР (рішення реєстратора) про припинення цієї юридичної особи з підстав порушення порядку та процедури її ліквідації. Якщо суд адміністративної юрисдикції розглянув справу за позовом такого кредитора про визнання протиправним і скасування запису про припинення боржника з підстав порушення порядку його ліквідації, а за результатом розгляду спору ухвалено судове рішення про відмову в позові (що набрало законної сили), то вказані обставини унеможливлюють згідно з вимогами пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України звернення до господарського суду з аналогічним позовом із тих же підстав. У такому разі суд має керуватися тим, що кредитор, майнові вимоги якого залишилися незадоволеними внаслідок припинення боржника, яке відбулось із порушенням порядку і процедури його добровільної ліквідації, не позбавлений права звернутись до господарського суду з позовом про відшкодування збитків особами, які приймали рішення та здійснювали ліквідацію такої юридичної особи – боржника. Водночас такі вимоги кредитора підлягають розгляду з дослідженням судом визначених загальними нормами права (ЦК України) підстав щодо відшкодування позадоговірної шкоди, тобто встановлення наявності складу цивільного правопорушення.

    On the Supreme Court site ↗

The analysts of the Supreme Court wrote these positions. A position is not a quotation of the ruling: read the ruling itself before you cite it in a procedural document.

Sections

Case law for your case

Merit finds the Supreme Court positions for your case

Merit reads the case file, builds the position and finds the case law that supports it. You can open and check each reference.

Book a demo Supreme Court positions in Claude and ChatGPT