К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний господарський суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний господарський суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 2 144 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. КХС ВС Процесуальні питання у справах про банкрутство

    Вплив на застосування ст. 36 ГПК України поділу судових рішень у справі про банкрутство на непозовне та позовне провадження

    У межах єдиної справи про банкрутство існує два види провадження, які розглядаються за різними правилами. Непозовне провадження (1) стосується вирішення специфічних питань, які є внутрішніми для процедури банкрутства і розглядаються у спрощеному порядку. Відокремлене позовне провадження (2) застосовується до вирішення спорів (майнових чи інших), де стороною є боржник. Ці спори розглядаються за загальними правилами позовного провадження із застосуванням усього інструментарію ГПК України. З огляду на таке розмежування існують окремі правила і для виконання судових рішень. Розгляд заяв, скарг і клопотань щодо виконання рішень, ухвалених у відокремлених позовних провадженнях, має здійснювати той самий суд, що розглянув спір по суті. Це забезпечує наступність і послідовність судового контролю. Процесуальні наслідки, передбачені ст. 36 ГПК України (зокрема щодо неприпустимості участі судді у повторному розгляді справи після скасування рішення), не поширюються на відокремлені позовні провадження, навіть якщо було скасовано рішення у непозовному провадженні у тій самій справі про банкрутство. Таке правило зумовлене тим, що непозовне провадження і відокремлені спори є різними за своєю суттю, предметом розгляду та суб’єктним складом, і тому процесуальні наслідки скасування рішення в одному провадженні не можуть автоматично впливати на інше.

    Позиция опубликована 21.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС Зупинення провадження у справі

    Обов'язкове зупинення апеляційного провадження щодо всіх солідарних боржників у разі перебування одного з них у складі Збройних Сил України

    У разі перебування одного з відповідачів, до яких пред'явлено солідарні вимоги, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі щодо всіх відповідачів за їх апеляційними скаргами. Це обумовлено обов'язковим характером норми п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України та необхідністю дотримання принципів рівності учасників судового процесу перед законом і судом ( відповідно норм ст. 2,7,13 ГПК України). Оскільки розгляд справи без участі такої особи порушує її право на участь у судових дебатах та висловлення своєї позиції щодо апеляційних скарг інших відповідачів.

    Позиция опубликована 21.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КХС ВС Зупинення провадження у справі

    Перебування боржника — фізичної особи у складі Збройних Сил України не є підставою для зупинення провадження у справі про її неплатоспроможність.

    Положення п. 3 ч.1 ст. 227 ГПК України щодо обов’язкового зупинення провадження у справі у разі перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших військових формувань не застосовуються до справ про неплатоспроможність (банкрутство). Відповідно до ч.17 ст. 39 КУзПБ провадження у справах про банкрутство юридичних осіб не підлягає зупиненню, а згідно зі ст. 113 цього Кодексу справи про неплатоспроможність боржника - фізичника осіб здійснюється в порядку, встановленому для юридичних осіб, із з урахуванням особливостей, встановлених книгою четвертою «Відновлення платоспроможності фізичної особи».

    Позиция опубликована 21.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КХС ВС Процесуальні строки

    Неявка учасника справи в судове засідання через повітряну тривогу є поважною причиною та підставою для відкладення розгляду справи

    Вирішуючи питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи у разі, коли на початок судового засідання оголошено сигнал «повітряна тривога», господарський суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров’я людини, а обов’язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з’явився в судове засідання з об’єктивних і поважних причин.У разі нез’явлення учасника справи у судове засідання через оголошення сигналу «повітряна тривога» та відсутності у матеріалах справи відомостей, що судом його було повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться після закінчення повітряної тривоги та через який саме час, суд має вирішити питання про відкладення розгляду справи на підставі п. 1 ч. 2 ст. 202 ГПК України.

    Позиция опубликована 13.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КХС ВС поставки товарів, робіт, послуг

    Звільнення позичальника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання за договором поворотної фінансової допомоги під час воєнного стану

    На договори поворотної фінансової допомоги розповсюджується дія п.18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, згідно з яким у період дії воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та 3% річних, передбачених ст. 625 ЦК України, а нараховані з 24 лютого 2022 року платежі підлягають списанню.

    Позиция опубликована 02.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КХС ВС Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань

    Щодо безпідставності переривання строків, установлених для перевірки законності виконавчого провадження, до припинення або скасування воєнного стану

    Запровадження воєнного стану та положення пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" не скасовують та не відтерміновують на невизначений строк розгляд скарг стягувачів у виконавчому провадженні начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, чи керівником органу державної виконавчої служби вищого рівня. Органи ДВС зобов'язані розглядати скарги стягувачів у встановлені строки навіть, оскільки з початку запровадження в Україні воєнного стану відділи державної виконавчої служби працюють в штатному режимі.

    Позиция опубликована 02.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КХС ВС Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів

    Щодо повернення ДВС стягувачу судового наказу в разі примусового відчуження належного боржнику майна на користь держави у зв'язку з військовою необхідністю

    Відсутність у боржника майна, на яке було звернено стягнення за рішенням суду, внаслідок його примусового відчуження у власність держави відповідно до Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", є правомірною підставою для повернення виконавчого документа стягувачу згідно з пунктом 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". За відсутності заяви сторін про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником, державний виконавець не зобов'язаний зупиняти виконавчі дії.

    Позиция опубликована 02.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  8. КХС ВС Спори, пов'язані з виконанням судових рішень

    Щодо відсутності підстав для зупинення виконавчого провадження у зв’язку з приватизацією пакета акцій у зв'язку із зміни законодавства

    Після внесення Законом № 2468-IX змін до пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» правові підстави для зупинення виконавчого провадження у випадку приватизації пакета акцій, який становить менше ніж 50 % статутного капіталу товариства, відсутні. Відтак державний виконавець зобов’язаний відновити виконавче провадження не пізніше наступного робочого дня. З моменту, коли йому стало про це відомо на підставі ч. 5 ст. 35 цього Закону.

    Позиция опубликована 02.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КХС ВС Спори, пов'язані з виконанням судових рішень

    Особливості накладення арешту та списання коштів з банківських рахунків боржника у виконавчому провадженні під час дії воєнного стану

    Банк може накладати арешт на кошти боржника за постановою виконавця, враховуючи, що поточні рахунки, включно з тими, що використовуються для виплати заробітної плати, не належать до рахунків зі спеціальним режимом їх використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч.4 ст. 59 Закону "Про виконавче провадження"), проте під час воєнного стану банк зобов’язаний забезпечити можливість боржнику здійснювати виплати зарплати (в розмірі не більше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи) та сплату податків незалежно від арешту коштів. Для його реалізації боржник має надати відповідні документи виконавцю, а відповідальність за неправомірне списання коштів або порушення платіжних операцій несе банк, а не виконавець чи стягувач.

    Позиция опубликована 02.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КХС ВС Юрисдикція

    Спори щодо примусового відчуження майна в умовах воєнного стану підлягають розгляду в порядку господарського судочинства

    Спір про визнання протиправним та скасування наказу, визнання недійсними актів про примусове відчуження майна в умовах воєнного стану, що призводить до порушення майнових прав юридичної особи, має приватноправовий характер та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки стосується захисту цивільних прав та інтересів, незважаючи на участь у спорі суб'єкта владних повноважень.

    Позиция опубликована 02.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КХС ВС перевезення, транспортного експедирування

    Відсутність обов'язку оплати послуг перевезення вантажу, вилученого для потреб ЗСУ

    Перевізник, який здійснив перевезення вантажу, вилученого військовим командуванням для потреб Збройних Сил України в умовах воєнного стану, не має права вимагати оплату послуг від особи, яка прийняла такий вантаж на зберігання за дорученням військового командування. У разі надання транспортних послуг без належних нормативно-правових та цивільно-господарських підстав виключно в інтересах держави, відшкодування вартості таких послуг має здійснюватися державою, а не зберігачем вилученого майна. Саме держава, а не відповідач (особа, що прийняла майно на зберігання) є суб’єктом, який зберіг у себе майно (як плату за послуги з перевезення державного зерна) за рахунок іншої особи (позивача) без достатньої правової підстави.

    Позиция опубликована 02.10.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КХС ВС поставки товарів, робіт, послуг

    Щодо застосування постанови НКРЕКП № 332 в частині зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій в період дії воєнного стану

    Згідно з підп. 16 п. 1 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду», зі змінами від 26.04.2022 на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії. Отже, нарахування та стягнення штрафних санкцій зупинене на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.

    Позиция опубликована 29.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КХС ВС Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів

    Щодо стягнення інфляційних втрат з Міноборони за порушення грошового зобов'язання у умовах воєнного стану

    Інфляційні втрати та три проценти річних, нараховані на суму боргу, входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання. Особливий статус боржника (Міноборони) як спеціального суб'єкта державної влади, який здійснює керівництво Збройними Силами України в умовах правового режиму воєнного стану, не є підставою для звільнення або зменшення розміру інфляційних витрат, оскільки вони є мінімальними гарантіями захисту майнових прав кредитора та спрямовані на компенсацію його втрат від знецінення грошових коштів. О бов`язок зі сплати інфляційних втрат у боржника (Міноборони) виникає за увесь час прострочення і до моменту повного виконання такого обов`язку Міноборони, тобто фактичної виплати (або стягнення коштів у інший не заборонений законом спосіб).

    Позиция опубликована 29.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КХС ВС Спори щодо забезпечення виконання зобов'язань

    Звільнення від відповідальності за порушення строків виконання договірних зобов'язань в умовах воєнного стану

    Настання форс-мажорних обставин, таких як військова агресія рф, введення воєнного стану, закриття повітряного простору України для цивільних користувачів і припинення діяльності аеропортів є підставою для звільнення від відповідальності за порушення строків виконання зобов'язань за угодою. Наявність форс-мажорних обставин повинно бути підтверджено сертифікатом торгово-промислової палати.

    Позиция опубликована 29.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КХС ВС поставки товарів, робіт, послуг

    Особливості проведення засідань комісії з розгляду актів про порушення на територіях бойових дій за п.1 постанови НКРЕКП №393

    Аналіз норми п.1 постанови НКРЕКП 20.04.2022 № 393 від 20.04.2022 № 393 «Про врегулювання деяких питань на роздрібному ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану» свідчить про встановлення заборони оператору системи передачі та операторам систем розподілу на період дії в Україні воєнного стану проводити засідання комісії з розгляду актів про порушення, складених на територіях, на яких ведуться бойові дії та/або на тимчасово окупованих територіях. Водночас у п. 1 зазначеної постанови наведено виняток, відповідно до якого оператору системи передачі та операторам систем розподілу дозволено проведення таких засідань.

    Позиция опубликована 29.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КХС ВС Набуття майна або збереження без достатніх правових підстав

    Про повноваження обласних військових адміністрацій на ухвалення рішень про реквізицію майна в умовах правового режиму воєнного стану

    Військова адміністрація, що утворюється в умовах правового режиму воєнного стану, не належить до військового командування в розумінні ст. 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» або військового формування згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а тому не наділена повноваженнями та правами, передбаченими ст. 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», ухвалювати рішення, видавати накази, безпосередньо вчиняти дії щодо примусового вилучення / відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності, в умовах правового режиму воєнного стану, зокрема, і у місцевостях, де ведуться бойові дії.

    Позиция опубликована 29.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо необхідності врахування статусу підприємства оборонно-промислового комплексу при розгляді спорів щодо рішень органів управління

    При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень органів управління господарських товариств суд має встановити не абстрактне, а конкретне порушення прав чи охоронюваних законом інтересів акціонера, що дозволяє зіставити їх з інтересами інших учасників товариства та самого товариства, які можуть бути порушені визнанням недійсним рішень органів. При цьому, якщо товариство належить до підприємств оборонно-промислового комплексу, суд зобов’язаний враховувати особливості його діяльності в умовах особливого періоду, зокрема під час дії воєнного стану, встановленого відповідно до Закону України «Про оборону України», та виходити з неприпустимості блокування господарської діяльності таких товариств.

    Позиция опубликована 29.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо примусового відчуження корпоративних прав та акцій на користь держави в умовах воєнного стану

    Корпоративні права/акції можуть бути об'єктом примусового відчуження (реквізиції) на користь держави в умовах воєнного стану, оскільки вони є майном (майновими правами) у розумінні ст. 190 ЦК України. При цьому реквізиція іноземних інвестицій допускається в умовах воєнного стану, оскільки норми спеціального закону (Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану») в умовах особливого правового режиму превалюють над нормами законів мирного часу (ЦК України та ст. 9 Закону України «Про режим іноземного інвестування»), оскільки право власності, в тому числі приватної, не є абсолютним; його здійснення має певні конституційно-правові межі. Втручання у це право може здійснюватися лише на підставі закону з дотриманням принципу юридичної визначеності та принципу пропорційності, який вимагає досягнення розумного співвідношення між інтересами особи та суспільства.

    Позиция опубликована 29.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КХС ВС Питання, пов'язані з виконанням судових рішень у господарських справах

    Заборона відкриття виконавчих проваджень на окупованих територіях не поширюється на боржників, які лише зареєстровані на цих територіях

    Пункт 102 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" щодо заборони відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), не встановлює заборон щодо відкриття виконавчих проваджень та примусового виконання рішень відносно боржників, які лише мають реєстрацію місцезнаходження на цих територіях. Виконавчі дії можуть проводитися за місцезнаходженням майна боржника, а заходами примусового виконання рішень, зокрема, є звернення стягнення на кошти та майно боржника, які можуть знаходитись на території, що не перебуває в районі проведення воєнних (бойових) дій чи в тимчасовій окупації. Якщо орган державної виконавчої служби знаходиться поза межами територій ведення бойових дій чи тимчасової окупації (місцезнаходженням відділу примусового виконання рішень ДВС Мін'юсту є місто Київ), він зобов'язаний відкрити виконавче провадження та вживати заходів щодо виконання рішення в межах території, на яку поширюється юрисдикція України.

    Позиция опубликована 29.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КХС ВС Процесуальні питання у справах про банкрутство

    Автономність відокремленого позовного провадження у справі про банкрутство від непозовного: наслідки для застосування ст. 36 ГПК України

    Процесуальні наслідки, передбачені ст. 36 ГПК України (зокрема щодо неприпустимості участі судді у повторному розгляді справи після скасування рішення), не поширюються на відокремлені позовні провадження, навіть якщо було скасовано рішення у непозовному провадженні у тій самій справі про банкрутство. Таке правило зумовлене тим, що непозовне провадження і відокремлені спори є різними за своєю суттю, предметом розгляду та суб’єктним складом, і тому процесуальні наслідки скасування рішення в одному провадженні не можуть автоматично впливати на інше.

    Позиция опубликована 29.09.2025 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT