К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний господарський суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний господарський суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 2 111 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. КХС ВС Забезпечення позову

    Забезпечення позов у спорі про визнання права власності шляхом встановлення заборони проведення реєстраційних дій

    Забезпечення позову шляхом встановлення заборони проведення реєстраційних дій щодо об'єктів нерухомості у Державному реєстрі речових прав є належним та ефективним способом захисту майнових прав позивача у спорах про визнання права власності. Невжиття такого заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки здійснення державної реєстрації права господарського відання за відповідачем на спірне майно може зумовити необхідність позивача захистити чи відновити своє право шляхом нових звернень до суду. А отже, цей захід по забезпеченню позову є адекватним та співмірним. Водночас заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

    Позиция опубликована 17.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС Забезпечення позову

    Забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій

    Заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони суб’єктам державної реєстрації вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

    Позиция опубликована 17.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КХС ВС Забезпечення позову

    Порядок подання заяви у вигляді арешту судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги

    Заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту (частина друга ст. 138 ГПК України).

    Позиция опубликована 17.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КХС ВС Забезпечення позову

    Щодо заміни арешту морського судна на інший спосіб забезпечення позову, а саме внесення коштів на депозитний рахунок

    Міжнародна конвенція з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна передбачає, що процесуальні норми, які стосуються арешту судна, визначаються правом Договірної Держави; згідно з вимогами ГПК України такий вид забезпечення позову, як внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у справах про стягнення грошової суми, можливий лише за зверненням відповідача (іншої особи), якого у спірних правовідносинах не було. Аналіз змісту ч. 4 ст. 143 ГПК України свідчить, що саме відповідач (інша особа) може звертатися до суду з клопотанням про зміну заходу забезпечення позову шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача.

    Позиция опубликована 17.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КХС ВС Забезпечення позову

    Відсутність універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову

    Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення. З наведеного випливає, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) напряму залежить від фактичних обставин кожного господарського спору.

    Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КХС ВС Забезпечення позову

    Повноваження апеляційного суду розглядати заяву про забезпечення позову до надходження до нього всіх матеріалів справи та до ухвалення рішення судом першої інстанції по суті спору

    Розгляд апеляційним судом заяви про забезпечення позову за копіями матеріалів справи, переданих у межах, необхідних для розгляду апеляційної скарги, не допускається. Апеляційний суд може вирішити питання щодо забезпечення позову лише на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, прийнятого по суті спору, та після надходження всіх матеріалів справи. Якщо заява про забезпечення позову подана безпосередньо до апеляційного суду, але справа ще перебуває на розгляді суду першої інстанції, і рішення по суті спору не ухвалено, то така заява є новою та має розглядатися судом першої інстанції, а не апеляційним судом.

    Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КХС ВС Забезпечення позову

    Арешт коштів боржника як процесуальне обмеження прав у межах забезпечення позову

    У випадку арешту коштів на рахунках гроші залишаються у власності боржника і знерухомлюються з метою не допустити виведення грошових коштів з рахунків боржника й уникнути виконання судового рішення у майбутньому. Такий захід може бути скасований у разі ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні позову. У такий спосіб грошові кошти та майно залишаються у володінні та користуванні відповідача, а можливість розпоряджатися ними тимчасово обмежується виключно щодо частини коштів, якої стосується спір.

    Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. КХС ВС Забезпечення позову

    Можливість накладення арешту на гуртожиток з метою забезпечення позову у справі щодо права власності територіальної громади

    Накладення арешту на спірне майно відповідає предмету позову, з яким прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі міськради, оскільки матеріально-правові вимоги останнього стосуються права власності територіальної громади щодо гуртожитків, тобто такий спосіб забезпечення позову має безпосередній правовий зв'язок з предметом позовних вимог, є співмірним з позовними вимогами та не порушує прав та інтересів інших осіб, а наведені в заяві заходи забезпечення позову виключають можливість спричинення будь-яких збитків, відсутні підстави та необхідність в зустрічному забезпеченні.

    Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КХС ВС Забезпечення позову

    Приватний виконавець не може вчиняти дії щодо опису та арешту майна, яке належить третій особі, а не боржнику

    Якщо на момент ухвалення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника майно, що підлягає арешту, перебувало у власності особи, яка не є стороною або учасником виконавчого провадження, на таке майно (кошти) не можуть бути накладений арешт і встановлені обмеження у його використанні. Боржник у виконавчому провадженні має право на оскарження дій чи бездіяльності виконавця щодо опису й арешту майна, яке належить на праві власності третій особі.

    Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КХС ВС Забезпечення позову

    Передача майна на відповідальне зберігання позивачу як захід забезпечення позову

    Такий захід забезпечення позову, як передача майна на зберігання позивачу не відповідає приписам ч. 1 ст. 137 ГПК України, фактично є тотожним задоволенню заявленої позивачем позовної вимоги про зобов'язання відповідачів передати спірне майно, що є порушення імперативних положень ч. 11 ст. 137 ГПК України.

    Позиция опубликована 14.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КХС ВС Забезпечення позову

    Відповідність принципу співмірності накладення арешту одночасно на майно та грошові кошти боржника в межах суми позовних вимог

    Накладення арешту як на кошти, так і на майно відповідача, причому окремо на те й на інше – у повній сумі спору, матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), що також суперечить вимогам закону (ч. 4 ст. 137 ГПК України) стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. За умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення суми спору доцільно було накласти арешт на майно відповідача саме в межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.

    Позиция опубликована 06.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КХС ВС Учасники судового процесу

    Належний відповідач у справах про захист ділової репутації та відповідальності за поширення недостовірної інформації

    Матеріал, розміщений шляхом гіперпосилання на публікацію іншого медіа та короткого її викладення, не означає автоматичної відповідальності за весь зміст першоджерела. Належним відповідачем у справах про захист ділової репутації у разі поширення інформації в мережі «Інтернет» є автор матеріалу та власник вебсайту, на якому цей матеріал розміщено. Саме позивач повинен визначити належне коло відповідачів з урахуванням правової природи спірних правовідносин і характеру поширення інформації.

    Позиция опубликована 06.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КХС ВС Учасники судового процесу

    Щодо належного суб’єктного складу сторін у спорі про визнання недійсним договору оренди державного майна

    У справах за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину. Незалучення сторони договору як співвідповідача за наявності обов’язкової процесуальної співучасті є самостійною підставою для відмови в позові. Визначення складу відповідачів є правом позивача, однак перевірка їх належності — обов’язком суду.

    Позиция опубликована 06.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КХС ВС Докази та доказування

    Недопустимість використання в господарській справі матеріалів досудового розслідування без письмового дозволу на розголошення відомостей

    Матеріали досудового розслідування, використані без письмового дозволу слідчого або прокурора, є недопустимими доказами у господарській справі (ст. 222 КПК України). Для встановлення факту засмічення суд має оцінювати всі надані сторонами докази в їх сукупності, включаючи акти огляду земельної ділянки контролюючим органом, припис про усунення порушень, довідки державних інспекторів, матеріали космічного знімання, геодезичні схеми та інші документи, що підтверджують наявність несанкціонованого сміттєзвалища.

    Позиция опубликована 06.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КХС ВС Забезпечення позову

    Необхідності додаткового доказування ризику відчуження майна при забезпеченні позову

    Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно відповідача ( в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання судового рішення. У випадку подання позову про стягнення коштів очевидною є можливість відповідача в будь-який момент розпоряджатися своїм майном чи коштами, які знаходяться на його рахунках, що може ускладнити або унеможливити виконання майбутнього рішення суду. Тому вимога надання доказів щодо очевидних речей, таких як право відповідача в будь-який момент розпорядитися власним майном, є надмірною та свідчить про застосування завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Зазначений підхід застосовується і до інших позовів майнового характеру, коли предмет позову — майно, яким відповідач може у будь-який момент розпорядитися.

    Позиция опубликована 06.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КХС ВС Забезпечення позову

    Можливість вжиття заходів забезпечення позову на стадії апеляційного розгляду справи

    Суд має право вжити заходів забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, зокрема і на стадії апеляційного провадження, а не лише під час розгляду справи у суді першої інстанції.

    Позиция опубликована 06.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Обрання головою установчих зборів та головою правління ОСББ особи, яка не є співвласником багатоквартирного будинку

    Законодавство про ОСББ не містить заборони обирати до складу правління та головою правління особу, яка не є співвласником багатоквартирного будинку. Відсутність прямої заборони у законодавстві означає можливість співвласників самостійно визначати склад органів управління об'єднання.

    Позиция опубликована 30.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Відсутність у колишнього директора ТОВ права на оскарження рішень загальних зборів, які стосуються реалізації корпоративних прав учасників

    Директор, який не є учасником товариства, не може посилатися на процедурні порушення при скликанні та проведенні загальних зборів як на підставу для визнання їх рішень недійсними, якщо такі рішення стосуються корпоративних прав учасників, а не його власних прав як керівника.

    Позиция опубликована 30.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КХС ВС Спори щодо відшкодування шкоди (збитків)

    Відповідальність постійного лісокористувача за незабезпечення охорони лісу від незаконної рубки третіми особами

    Обов’язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов’язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. При цьому, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів, а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

    Позиция опубликована 30.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КХС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Неможливість легалізації самочинного будівництва шляхом державної реєстрації права власності або на підставі рішення третейського суду

    Об'єкт нерухомості є самочинним будівництвом, якщо збудований на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети, без дозвільних документів або з порушенням будівельних норм. Державна реєстрація права власності чи рішення третейського суду не змінюють правового режиму самочинного будівництва. Власник земельної ділянки має право вимагати знесення самочинно збудованого об'єкта за рахунок особи, яка здійснила будівництво, якщо не надавав згоди на будівництво. Особа без речового права на земельну ділянку не може набути права власності на розташовані на ній об'єкти нерухомості.

    Позиция опубликована 30.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT