К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний господарський суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний господарський суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 2 144 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Причинно-наслідковий зв’язок між діями посадової особи та шкодою підприємству, спричиненою санкціями контролюючих органів

    Наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями посадової особи і завданою шкодою підприємству підтверджується тим, що внаслідок таких дій контролюючі органи застосували санкції у вигляді штрафу та винесли припис про усунення порушень трудового законодавства, що спричинило матеріальні втрати підприємства.

    Позиция опубликована 03.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Кваліфікація вини директора як необережность при завданні шкоди підприємству

    Суд, вирішуючи спір щодо притягнення особи до відповідальності за завдану шкоду, має визначити форму вини з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо). Вирішення питання про форму вини є різновидом правової оцінки (кваліфікації). Вина директора кваліфікована як необережність, оскільки він не передбачав і не бажав тих наслідків, які фактично настали (помилкова сплата податку на значну суму), хоча, рахувавши конкретні обставини, об'єктивно міг і був зобов'язаний їх передбачити.

    Позиция опубликована 03.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Неможливість зменшення розміру відшкодування шкоди товариству з огляду на необережність директора

    Виплата заробітної плати працівнику за час вимушеного прогулу є збитком для ТОВ, oскільки колишній заступник директора як працівник не принесла своїми посадовими діями користі товариству, а її продуктивна праця не була врахована і використана у господарській діяльності ТОВ внаслідок незаконного звільнення. Стаття 1193 ЦК України передбачає можливість зменшення розміру відшкодування за наявності вини саме потерпілого у формі грубої необережності, а не особи, яка завдала шкоди. В такому випадку враховується ступінь вини потерпілого, а також ступінь вини особи, яка завдала шкоди (у разі врахування вини як умови відповідальності). Тому помилковим є висновок про можливість зменшення розміру відшкодування з підстав необережності директора, який завдав шкоди товариству.

    Позиция опубликована 03.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КХС ВС Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань

    Відшкодування збитків, заподіяних власникам транспортних засобів внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася через незадовільне утримання доріг

    У разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. КХС ВС Процесуальні строки

    Відсутність підстав для поширення скорочених строків позовної давності на неустойку, встановлену частиною другою статті 785 ЦК України

    Скорочені строки позовної давності не поширюються на неустойку як особливу міру відповідальності, встановлену частиною другою статті 785 ЦК України, оскільки передбачено право сторони стягнути таку неустойку за весь час неправомірного користування майном після припинення дії договору найму.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. КХС ВС Спори, що виникають з договорів найму (оренди, лізингу) майна

    Податок на додану вартість не включається при розрахунку розміру неустойки за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму

    При розрахунку розміру неустойки згідно з частиною другою статті 785 ЦК України за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму не включається податок на додану вартість, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у разі правомірного користування майном.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. КХС ВС Припинення договору оренди землі

    Використання земельної ділянки за цільовим призначенням

    Нецільовим використанням земельної ділянки з категорії земель житлової та громадської забудови є її використання за призначенням, не передбаченим генеральним планом населеного пункту, іншою містобудівною документацією, планом земельно-господарського устрою тощо, тобто всупереч земельному законодавству України. Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не вважається зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються у разі зміни цільового призначення (розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо).

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. КХС ВС Здійснення прокурором представництва в суді інтересів державних компаній та органів місцевого самоврядування

    Процесуальні наслідки недотримання прокурором вимог частини четвертої статті 53 ГПК України щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді

    Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду)

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. КХС ВС Банкрутство

    Особливості застосування п. 1-8 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ

    Норми п. 1-8 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ не містять вказівки, що вони (норми) підлягають застосуванню виключно до підприємств державної форми власності. Посилання у п. 1-8 «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ стосується не обставин фактичного здійснення чи не здійснення розподілу електричної енергії на визначених у цьому пункті територіях, а охоплюється поняттям території здійснення ліцензованої діяльності операторами системи розподілу.

    Позиция опубликована 26.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КХС ВС Банкрутство

    Щодо правової природи грошової винагороди арбітражного керуючого / ліквідатора

    Вимоги щодо сплати грошової винагороди не є грошовим зобов’язанням боржника перед кредитором, а мають свій окремий, відмінний від розгляду вимог кредиторів порядок їх вирішення, визначений КУзПБ. Грошова вимога ліквідатора не може бути визнана як поточні вимоги до боржника.

    Позиция опубликована 26.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КХС ВС Банкрутство

    Покладення солідарної відповідальності на органи управління боржника на підставі ст. 34 КУзПБ

    Обов’язок боржника звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності, від імені якого діє його виконавчий орган (керівник), є імперативним та незалежним від процедури узгодження цього питання із засновниками чи учасниками товариства.

    Позиция опубликована 26.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КХС ВС Спори, що виникають з питань захисту економічної конкуренції

    Наслідки бездіяльності органу АМК у прийнятті рішення поза межами строку давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції

    У разі якщо господарські суди під час розгляду справи встановлять обставини саме щодо бездіяльності органів АМК, яка полягає у зволіканні щодо прийняття рішення за наслідками розгляду антимонопольної справи, в межах строків притягнення до відповідальності, які встановлені у ст. 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за відсутності об’єктивних і поважних причин, що пов’язані безпосередньо із розглядом справи (складність справи / поведінка сторін антимонопольної справи / дії або бездіяльність відповідних державних органів), бездіяльність органу АМК не може визнаватися такою, що узгоджується з положеннями ст. 59 Закону.

    Позиция опубликована 26.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КХС ВС Спори щодо захисту прав інтелектуальної власності

    Питання розмежування юрисдикції у спорі про захист прав на корисну модель

    Вирішуючи питання юрисдикції спору, слід мати на увазі і зміст права, яке порушене, або підлягає захисту. Реєстрація корисної моделі за своїм змістом має на меті захист об’єкта інтелектуальної власності та його використання у господарській діяльності.

    Позиция опубликована 26.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Юрисдикція спору за позовом спадкоємців учасника товариства про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників товариства, у прийнятті до якого спадкоємцям відмовлено

    Спір за позовом спадкоємців учасника ТОВ про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників товариства, у прийнятті до якого спадкоємцям було відмовлено, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

    Позиция опубликована 26.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо належного позивача у спорах про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників товариства

    Позов про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників є належним способом захисту прав учасника товариства, а не самого товариства. Якщо позивачем є юридична особа (товариство), а відповідачами – учасники такого товариства, а позовні вимоги спрямовані на визначення розміру статутного капіталу та визнання власником статутного капіталу одного з відповідачів, то в задоволенні такого позову слід відмовити через відсутність порушеного права чи інтересу самого товариства. Товариство не може мати інтересу у відновленні корпоративних прав своїх учасників, оскільки необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення цього права з боку відповідача.

    Позиция опубликована 26.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Щодо порушення переважного права учасника ТОВ при відчуженні частки статутного капіталу товариства у випадку, коли частка ТОВ була предметом кількох послідовних правочинів

    Переважне право учасника товариства на придбання частки іншого учасника, що продається третій особі, вважається порушеним за відсутності належного письмового повідомлення про намір продажу частки. Крім цього, порушення переважного права є завершеним юридичним фактом і не усувається зворотним викупом часток. Якщо частка була предметом кількох послідовних правочинів, тобто кілька разів відчужувалася з порушенням переважного права, учасник може вимагати переведення на себе прав за останнім договором. Повернення колишніх учасників у товариство через повторний правочин без повідомлення чинного учасника не відновлює порушеного права на переважну купівлю. Для реалізації переважного права учасник зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі, фактично сплаченому покупцем за договором, що підтверджується належними доказами.

    Позиция опубликована 26.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КХС ВС Юрисдикція

    Вплив відсутності договірних відносин між іпотекодержателем і власником майна на предметну юрисдикцію

    Відсутність між позивачем та відповідачем будь-яких прямих договірних відносин, у тому числі щодо забезпечення виконання основного (кредитного) зобов’язання, не змінює належності спору до господарського судочинства, оскільки специфіка забезпечувальних правовідносин визначається суб’єктним складом сторін основного зобов’язання.

    Позиция опубликована 19.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КХС ВС Спори, що стосуються питань процесуального права

    Пропуск судового засідання з оголошення рішення не дорівнює порушенню прав

    У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення. Водночас норми ГПК України не встановлюють правових наслідків у вигляді скасування судового рішення у випадку відсутності такого повідомлення. Процесуальний закон не покладає на суд обов’язку забезпечити присутність сторін під час проголошення судового рішення, а лише передбачає право учасників бути присутніми у цьому засіданні. Отже, неповідомлення особи про дату та час проголошення рішення не може розцінюватися як порушення її права на участь у розгляді справи та не є підставою для скасування судового рішення в розумінні п. 5 ч. 1 ст. 310 ГПК України.

    Позиция опубликована 19.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КХС ВС поставки товарів, робіт, послуг

    Недійсність умов договору про оплату за постачання природного газу та неможливість їх зміни в судовому порядку на підставі впливу тяжких обставин

    Умова договору постачання природного газу про оплату за фактично поставлений газ не може бути визнана недійсною на підставі ст. 233 ЦК України (вплив тяжких обставин), оскільки: така умова відповідає вимогам законодавства та є загальноприйнятим правилом про оплату отриманого товару; не становить крайньої форми невигідності для покупця; є істотною умовою договору, визнання якої недійсною призведе до недійсності всього договору. При цьому стаття 233 ЦК України не передбачає можливості зміни умов договору шляхом його доповнення у випадку укладення правочину під впливом тяжких обставин.

    Позиция опубликована 19.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КХС ВС С отступлением Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів

    Щодо мораторію на нарахування та стягнення штрафних санкцій, встановленого постановою НКРЕКП від 25.02.2022 № 332

    Положення постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 щодо зупинення на період дії в Україні воєнного стану і протягом 30 днів після його припинення або скасування нарахування та стягнення штрафних санкцій стосуються виключно штрафних санкцій за цей період і не можуть бути поширені на штрафні санкції, право на нарахування яких виникло до введення воєнного стану. Норма щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій не містить вказівки про надання їй зворотної дії в часі, що дозволило б застосовувати її до порушень чи прострочень, що сталися в попередні періоди. ВІДСТУП! від постанови КГС ВС від 15.10.2024 у справі № 924/1202/23 (щодо питання застосування приписів постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 до вимог про стягнення штрафних санкцій, нарахованих на зобов`язання, які виникли до введення в Україні воєнного стану)

    Позиция опубликована 19.12.2025 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.