Касаційний адміністративний суд
The legal positions of the Supreme Court in the section «Касаційний адміністративний суд», newest first. The search below looks in this section.
New positions
Found 4,943 positions
Source: lpd.court.gov.ua, updated November 4, 2026
-
Про необхідність дотримання права іноземця на перекладача при прийнятті суб’єктом владних повноважень рішення щодо цієї особи
Дотримання права іноземця на перекладача при прийнятті суб`єктом владних повноважень рішень відносно нього є достатньою і необхідною правовою підставою вважати, що він обізнаний з його змістом і сутністю, а отже, знає або повинен знати про втручання в його права. Верховний Суд наголосив, що залучення перекладача до участі в розгляді адміністративної справи є правом особи, а не його обов`язком. У разі реальної потреби залучати перекладача орган міграційної служби в такому випадку зобов`язаний його забезпечити. Оскільки у спірних правовідносин позивач сама відмовилася від участі перекладача як при розгляді адміністративної справи, так і при вирішенні цієї судової справи, Суд не вважає її право за такої обставини порушеним. Таким чином, посилання позивача на те, що рішення про примусове повернення було оголошено позивачу без перекладача як на підставу скасування такого рішення колегія суддів відхиляє, оскільки відсутність перекладача за вказаних фактичних обставин не свідчить про протиправність такого рішення.
- Case No. 522/5661/22 Постанова March 16, 2023 Decision in the register ↗
-
Про умови для неповнолітньої особи отримання статусу біженця виходячи з принципу єдності сім`ї
Якщо неповнолітня особа супроводжується одним з батьків (або двома) або іншим членом сім`ї, які відповідають за неї, і якщо ця особа просить про надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, то цей статус для неповнолітньої особи буде визначатися, виходячи з принципу єдності сім`ї.
- Case No. 815/149/18 September 30, 2021 Decision in the register ↗
-
Обрахунок середньої заробітної плати при поновлення на посаді прокурора, який не проходив атестації
Зважаючи на мету стягнення середньої заробітної плати при поновленні на посаді (відповідно до статті 235 КЗпП України), тобто компенсувати втрачений заробіток, його розрахунок потрібно проводити на основі того посадового окладу (з урахуванням коефіцієнту підвищення, якщо таке було у розрахунковому періоді), який отримував би позивач як прокурор (чи прирівняні до нього за посадою прокурори), будучи на тій посаді, з якої його неправомірно звільнили (тобто в Генеральній прокуратурі України, а не в Офісі Генерального прокурора). Середня заробітна плата позивача не може обчислюватися з урахуванням посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, якщо його туди не переводили. Водночас прирівнювати посадовий оклад позивача до прокурорів Офісу Генерального прокурора (для визначення коефіцієнта підвищення при розрахунку середнього заробітку при поновленні на посаді) за відсутності факту переведення його на посаду прокурора в цю структуру (без попереднього проходження атестації як умови для переведення) суперечило б меті і вимогам Закону № 113-ІХ. У вказаній постанові Верховним Судом також зазначено, що з набранням чинності Постанови № 1155 не всім прокурорам України збільшили посадові оклади, а тільки тим, кого після атестації перевели на посади прокурорів до Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур (відповідно до Закону № 113-ІХ). Цей процес був триваючим, тож вочевидь виникали ситуації, коли протягом одного періоду прокурори отримували заробітні плати відповідно до різних нормативно-правових актів (відповідно до Постанови № 505 і Постанови № 1155).
- Case No. 826/6779/15 Постанова August 16, 2023 Decision in the register ↗
-
Правовий статус помічника депутата Верховної ради України
Специфіка правового статусу помічника-консультанта народного депутата України фактично обумовлена характером патронатної служби, властивої будь-якій посаді такого виду діяльності. Особливість патронатної служби полягає у тому, що діяльність працівників цієї служби спрямована на забезпечення ефективності функціонування визначених законодавством категорій публічних службовців, а не державного органу, чим власне і обумовлена означена специфіка їхнього правового статусу."\
- Case No. 640/19047/21 Постанова April 11, 2023 Decision in the register ↗
-
Необхідність обґрунтування негативних оцінок в розрізі поставлених працівнику завдань і ключових показників
Аналізуючи положення статті 44 Закону №889-VIII у взаємозв`язку з пунктом 39 Порядку, СУД дійшов висновку, що негативні оцінки із виставленням балу "0", "2" мають бути обґрунтовані в розрізі поставлених завдань і ключових показників. Виставлення відповідних балів без такого обґрунтування окремо по завданнях не може свідчити про об`єктивність оцінки роботи державного службовця. За відсутності відповідних обґрунтувань неможливо встановити достовірність виставлення середнього балу.
- Case No. 360/5292/19 Постанова May 18, 2023 Decision in the register ↗
-
Підстава для прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації і недопуску до наступного етапу атестації
Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 у справі № 600/6322/21-а висловив правову позицію з приводу застосування положень пунктів 16, 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», яка полягає у тому, що набрання прокурором за наслідками першого або другого етапу атестації кількості балів, яка є меншою від прохідного балу для успішного складання іспиту, є для кадрової комісії підставою для ухвалення рішення про неуспішне проходження прокурором атестації і недопуску до наступного етапу атестації; рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної програми з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора є підставою для звільнення прокурора з посади та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури». Проаналізувавши наведені положення законодавства у системному зв`язку Верховний Суд у вказаній справі зазначив, що «після кожного етапу атестації кадрова комісія приймає рішення. Зокрема, на другому етапі атестації (складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки) відповідна кадрова комісія (у цій справі № 600/6322/21-а такою була також Перша кадрова комісія) мала ухвалити рішення: або про успішне проходження прокурором атестації або про неуспішне проходження прокурором атестації. Кадрова комісія такого рішення (щодо позивача) не ухвалила. Натомість, ця комісія ухвалила рішення за заявою прокурора, яке, на думку колегії суддів, суперечило Порядку № 221, тому що повторне складення іспиту можливе, коли про обставини, які впливають на його проходження, повідомлено до його початку або коли прокурор повідомив про них під час проходження іспиту (до його завершення)», позаяк такі обставини не існували, то за висновком Суду у справі № 600/6322/21-а, протокольне рішення Першої кадрової комісії (щодо позивача) про призначення нової дати іспиту є безпідставним.
- Case No. 480/12346/21 Постанова May 13, 2026 Decision in the register ↗
- Case No. 160/22136/21 Постанова May 11, 2023 Decision in the register ↗
-
Виплата матеріальної допомоги не залежить від тривалості отриманої державним службовцем частини щорічної відпустки
Згідно з положеннями ст.57 Закону №889-VIIІ підставою для виплати грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати під час отримання щорічної відпустки визначено саме факт отримання працівником такої щорічної основної відпустки за відповідний рік. Наведені положення законодавства не пов`язують виплату такої грошової допомоги з тривалістю отриманої державним службовцем частини щорічної відпустки, а нормами чинного законодавства не встановлено заборони виплати вказаної допомоги під час отримання працівником відпустки, тривалістю менше 14 календарних днів.
- Case No. П/811/1858/16 Постанова February 23, 2021 Decision in the register ↗
-
Рішення суду про поновлення особи на роботі/посаді підлягають негайному виконанню
Приписи частини восьмої статті 235 КЗпП України і приписи пункту 3 частини першої статті 371 КАС України достатньо чітко і однозначно встановлюють, що рішення про поновлення на роботі/посаді підлягають негайному виконанню й цей імператив адресований передовсім роботодавцю. Невчинення позивачем як працівником дій, спрямованих на виконання рішення суду щодо його поновлення на посаді (неподання заяви про поновлення чи незвернення до органу державної виконавчої служби) ніяким чином не впливає на обов`язок роботодавця самостійно виконати рішення суду, допущеного до негайного виконання, яке покладає на нього зобов`язання щодо поновлення працівника на посаді.
- Case No. 260/7440/23 Постанова May 29, 2026 Decision in the register ↗
- Case No. 460/4900/21 Постанова April 27, 2023 Decision in the register ↗
-
Визначення суб’єкта, на якого покладено обов’язок щодо визначення розміру середнього заробітку за час затримки у разі наявності відповідного трудового спору
У постанові від 30.04.2020 у справі № 140/2006/19 Верховний Суд констатував, що статтею 117 КЗпП України покладено обов`язок щодо визначення розміру середнього заробітку за час затримки на орган, який виносить рішення по суті спору. Отже, встановивши порушення законодавства про оплату праці (як-то невиплата працівнику при звільненні компенсації за невикористану відпустку), що створює підставу для відповідальності роботодавця за статтею 117 КЗпП України, суд повинен визначити розмір як суми, яка включається за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, до належної працівнику заробітної плати, що складається із усіх виплат згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, так і суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
- Case No. 640/11699/21 Постанова March 21, 2023 Decision in the register ↗
-
Щодо протиправності призначення повторної дати іспиту за відсутності вмотивованого клопотання про її перенесення
Після кожного етапу атестації кадрова комісія приймає рішення. Зокрема щодо другого етапу атестації (складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки), то кадрова комісія має ухвалити рішення: або про успішне проходження прокурором атестації або про неуспішне проходження прокурором атестації. Кадрова комісія такого рішення щодо позивача не ухвалила, натомість ухвалила рішення за заявою прокурора про призначення нової дати складання іспиту, яке, на думку суду, суперечило Порядку № 221, тому що повторне складення іспиту можливе, коли про обставини, які впливають на його проходження, повідомлено до його початку або коли прокурор повідомив про них під час проходження іспиту (до його завершення).
- Case No. 540/7279/21 Постанова March 21, 2023 Decision in the register ↗
-
Які обставини мають бути встановлені для накладення на працівника прокуратури дисциплінарної відповідальності
Питання про наявність підстав для накладення на працівника прокуратури дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника прокуратури до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника прокуратури є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення. З`ясування обставин, які слугували приводом для службового розслідування (скоєння кримінального правопорушення), не може обмежуватися лише проміжними офіційними результатами досудового розслідування. Повідомлення про підозру є тільки формальним/офіційним припущенням органу/посадової особи, який/яка проводить досудове розслідування, про те, що конкретна особа причетна до злочину. Таке припущення ґрунтується на неостаточних (неповних) результатах досудового розслідування і кримінально-правова кваліфікація поставленого їй за провину діяння може бути змінена. З часу оголошення цієї підозри особа набуває статусу підозрюваного, однак її вину у вчиненні злочину ще потрібно довести, принаймні на цій стадії кримінального провадження твердити про її винуватість як доконаний факт не можна. Дисциплінарна відповідальність є окремим/самостійним видом юридичної відповідальності і вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того яку кримінально-правову кваліфікацію ті самі дії працівника прокуратури отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали чи можуть настати для такої особи.
- Case No. 640/18269/20 August 18, 2022 Decision in the register ↗
-
Заява про відкликання заяви про проходження атестація не несе жодних юридичних наслідків
Твердження позивача стосовно направлення Генеральному прокурору заяви про відкликання попередньої заяви про намір пройти атестацію, як на обставину, яка унеможливлює прийняття Кадровою комісією вказаного рішення про визнання позивача таким, що неуспішно пройшов атестацію у зв`язку з неявкою, обґрунтовано не прийнято судом апеляційної інстанції, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», ані Порядком № 221 не передбачено такої можливості.
- Case No. 640/25351/19 Постанова March 23, 2023 Decision in the register ↗
-
Наслідки неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації за відсутності заяви про перенесення цього етапу на іншу дату
У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров`я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора. Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документу, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви, прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Таким чином, у разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, а також за відсутності документального підтвердження поважної причини неявки, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
- Case No. 640/25351/19 Постанова March 23, 2023 Decision in the register ↗
-
Оплата вимушеного прогулу пов’язана насамперед з відсутністю у працівника змоги виконувати трудові функції через протиправні дії роботодавця
Конструкція частини першої статті 235 КЗпП України дає підстави для висновку, що оплата вимушеного прогулу має місце у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою. У свою чергу, системний аналіз і тлумачення приписів статті 235 КЗпП України дозволяє окреслити випадки, в яких може мати місце вимушений прогул, а саме у разі: незаконного звільнення працівника; незаконного переведення працівника на іншу роботу; затримки видачі трудової книжки з вини власника чи уповноваженого ним органу; затримки виконання рішення про поновлення на роботі; необґрунтованої відмови в прийнятті на роботу; несвоєчасного укладення трудового договору; унаслідок неправильного формулювання причин звільнення у трудовій книжці, що перешкоджало подальшому працевлаштуванню працівника. При цьому, вимушеності прогулу надають протиправні дії чи бездіяльність роботодавця, унаслідок яких працівник позбавляється права виконувати трудові обов`язки й отримувати за це заробітну плату. Тобто працівник не може вийти на роботу та реалізовувати належне йому право на працю й оплату праці через винні дії (бездіяльність) роботодавця. Отже, вимушений прогул - це час, упродовж якого працівник з вини роботодавця не мав змоги виконувати трудові функції.
- Case No. 460/2675/18 Постанова December 28, 2022 Decision in the register ↗
-
У судді відсутнє право на отримання вихідної допомоги у відповідності до норм КЗпП України у зв’язку з припиненням трудових відносин
На суддю, як на особу публічного права із особливим статусом, норми КЗпП України, на які посилається позивач, не розповсюджуються, що виключає застосування до спірних правовідносин відповідних положень трудового законодавства. Окрім того, спеціальний Закон №1402-VIII не передбачає застосування норм трудового законодавства щодо виплати вихідної допомоги суддям. Відповідно, позивач не має правових підстав на виплату вихідної допомоги, передбаченої статтею 44 КЗпП України, у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток. Умови і порядок виплати вихідної допомоги судді визначені спеціальним Законом №1402VIII, яким передбачено виплату вихідної допомоги судді у зв`язку з відставкою, а саме статтею 143 цього Закону встановлено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою. У разі якщо суддя, відставка якого була припинена у зв`язку з повторним призначенням на посаду, знову подасть заяву про відставку, виплата вихідної допомоги не здійснюється. гарантії, встановлені статтею 143 Закону №1402-VIII, на позивача, який не звільнений у зв`язку з відставкою, а з яким припинено трудові відносини у зв`язку з досягненням шістдесяти п`яти років та припиненням повноважень судді, не розповсюджуються, і в нього відсутнє право на отримання вихідної допомоги в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою. Водночас Закон №1402-VIII не містить норм, які б передбачали виплату вихідної допомоги судді, трудові відносини з яким припинено у зв`язку з досягненням шістдесяти п`яти років та припиненням повноважень судді.
- Case No. 1.380.2019.005130 Постанова January 24, 2023 Decision in the register ↗
-
Законодавство, яке підлягає застосуванню при визначенні строків виплати суб’єктом владних повноважень одноразової грошової допомоги поліцейському при звільненні
Отримання одноразової грошової допомоги при звільненні (та умови, за яких це право може бути реалізоване) передбачене законами № 580-VIII, № 2262-ХІІ і конкретизоване у виданих на їх підставі підзаконних нормативних актах (одним з яких є Порядок № 260), норми яких мають сприяти реалізації приписів зазначених законів. Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції є одним із аспектів проходження публічної служби в Національній поліції України і норми законів та підзаконних актів (окремі з яких написані вище), які регулюють цей сегмент питань, є спеціальні для цих правовідносин. Положення статей 116, 117 КЗпП України - загального для цих правовідносин закону - інакші за змістом, але це не дає підстав вважати, що вони мають пріоритетне застосування чи взагалі підлягають застосуванню при вирішенні цього спору. Водночас, приписи пункту 8 розділу VI цього Порядку (в редакції, чинній з 21 серпня 2020 року) встановлюють строк виплати одноразової грошової допомоги (те, про що не зазначено в інших спеціальних для цих відносин нормативних актах): не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п`яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом . Положення цього пункту треба розуміти так, що виплата одноразової грошової допомоги (при звільненні зі служби в поліції) має відбутися протягом двох місяців від дати звільнення, тобто може не збігатися з датою звільнення; виплата цієї допомоги поза двомісячним строком теж можлива, якщо бюджетні кошти, призначені для цих потреб, надійшли пізніше зазначеного терміну (по спливу двох місяців), але в такому разі одноразова грошова допомога має бути виплачена протягом п`яти робочих днів після їх надходження.
- Case No. 160/20449/21 Постанова November 23, 2022 Decision in the register ↗
-
Метод визначення компенсаційних виплат працівнику за час вимушеного прогулу
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, враховуючи: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором, період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника, інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
- Case No. 280/3637/20 August 11, 2022 Decision in the register ↗
-
Відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку
Оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами, встановленими Цивільним кодексом України, не припиняє відповідний обов`язок роботодавця, то відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, у тому числі й після прийняття судового рішення.
- Case No. 160/2237/22 Постанова September 18, 2025 Decision in the register ↗
- Case No. 280/3637/20 August 11, 2022 Decision in the register ↗
-
Обов’язкова умова при звільненні за угодою сторін
Визначення дати звільнення за угодою сторін є обов`язковою умовою такого звільнення, оскільки сприяє свідомому волевиявленню працівника щодо звільнення з підстав, передбачених пунктом1 частини першої статті 36 КЗпП України. Відсутність належного волевиявлення не дає підстави вважати наявним намір працівника звільнитися саме за угодою сторін, а сама по собі згода роботодавця задовольнити прохання працівника про звільнення також не означає наявність угоди про припинення трудового договору за пунктом1 частини першої статті 36 КЗпП України (за угодою сторін).Отже, недосягнення сторонами угоди щодо припинення трудового договору та відсутність узгодженої дати звільнення позбавляє роботодавця права на звільнення працівника за угодою сторін.
- Case No. 620/11180/21 Постанова November 8, 2022 Decision in the register ↗
-
Нормативне правове регулювання, яке підлягає застосуванню до відносин, пов’язаних з проходженням публічної служби
Відносини публічної служби в основі своєї правової природи є наслідком реалізації не лише права на участь в управлінні державними справами, зокрема і реалізації виконавчої влади, через забезпечення доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування, визначеного статтею 38 Конституції України, але і права на працю, оскільки перебування особи на державній службі або на службі в органах місцевого самоврядування, є однією із форм реалізації права на працю, закріпленого у статті 43 Конституції України, а тому до відносин публічної служби застосовуються норми трудового законодавства в частині, неврегульованій спеціальним законодавством.
- Case No. 620/11180/21 Постанова November 8, 2022 Decision in the register ↗
The analysts of the Supreme Court wrote these positions. A position is not a quotation of the ruling: read the ruling itself before you cite it in a procedural document.
Sections
- Виборчий процес та референдум
- Відносини публічної служби
- Громадський порядок та безпека, національна безпека та оборона України
- Громадянські та політичні права
- Дорожній рух та перевезення пасажирів
- Доступ до публічної інформації
- Діяльність політичної партії (утворення, регламентація діяльності, членство, фінансування, тощо)
- Забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
- Здійснення публічних закупівель
- Зразкові, палатні рішення
- Кодекс адміністративного судочинства
- Контроль Рахункової палати, Державної аудиторської служби Україна, державний фінансовий контроль
- Митні спори
- Оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України, ВР України, ВРП
- Охорона здоров'я
- Охорона праці
- Перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, біженці
- Питання, пов’язання з діяльністю політичної партії (утворення,регламентація діяльності, членство, фінансування, тощо)
- Податкові спори
- Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів
- Реєстрація та обмеження пересування і вільний вибір місця проживання
- Реєстрації актів цивільного стану, крім актів громадянства
- Спори з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики
- Спори у сфері бюджетної системи та бюджетного процесу, державного боргу
- Спори у сфері валютного регулювання та валютного контролю
- Спори у сфері гарантування вкладів фізичних осіб
- Спори у сфері грошового обігу та розрахунків
- Спори у сфері державного регулювання ринків фінансових послуг
- Спори у сфері державного регулювання цін і тарифів
- Спори у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень
- Спори у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців
- Спори у сфері зайнятості
- Спори у сфері землеустрою та регулювання земельних відносин
- Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності
- Спори у сфері організації господарської діяльності
- Спори у сфері охорони навколишнього природного середовища
- Спори у сфері пенсійного страхування
- Спори у сфері праці
- Спори у сфері примусового відчуження земельної ділянки та об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності
- Спори у сфері реалізації публічної житлової політики
- Спори у сфері реалізації управлінських функцій в окремих галузях економіки
- Спори у сфері соціального страхування та соціального захисту
- Спори у сфері управління об'єктами державної (комунальної) власності
- Спори щодо реалізації державної політики у сферах освіти, науки, культури та спорту
- Функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції
- Цивільний захист
- Інші справи (судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав)
Merit finds the Supreme Court positions for your case
Merit reads the case file, builds the position and finds the case law that supports it. You can open and check each reference.