Касаційний господарський суд
The legal positions of the Supreme Court in the section «Касаційний господарський суд», newest first. The search below looks in this section.
New positions
Found 2,111 positions
Source: lpd.court.gov.ua, updated October 29, 2026
-
Про належний спосіб захисту прав у спорах про припинення сервітуту
Порушення власником сервітуту умов користування ним є підставою для припинення саме сервітуту, а не договору, яким він встановлений. Припинення сервітуту без врахування принципів його встановлення, що унеможливить або ускладнить право позивача користуватися належною йому на праві приватної власності земельною ділянкою та нерухомим майном, є безпідставним обмеженням прав сервітуарія, а отже, суперечить положенням статей 401, 402 ЦК України.
- Case No. 906/1129/21 Постанова February 21, 2024 Decision in the register ↗
Published October 6, 2026 On the Supreme Court site ↗
-
Зобов’язання прокурора попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб’єкта владних повноважень
За наявності сумніву отримання позивачем листа Генерального прокурора України, в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», надісланого не поштовим відправленням, а спеціальними засобами зв’язку, суди попередніх інстанцій, не витребувавши у позивача інформацію про отримання такого листа, зробили передчасний висновок про відсутність доказів на підтвердження прокурором у цій справі наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді
- Case No. 910/6814/17 Постанова August 13, 2020 Decision in the register ↗
-
Про застосування пункту 3 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації"
Заборона вчинення виконавчих дій, встановлена пунктом 3 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02.10.2019 №145-IX "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (далі - Закон №145-ІХ), не поширюється на стягнення коштів боржників у будь-яких правовідносинах, а також окремо на стягнення товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами, які були ними укладені. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вбачає підстави для відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №904/5697/18, оскільки у цій справі суди попередніх інстанцій правильно застосували приписи пункту 3 Розділу III Прикінцевих та перехідних положень Закону №145-ІХ та дійшли вірного висновку стосовно можливості стягнення грошових коштів з підприємства, що включене до затвердженого цим Законом Переліку, зокрема Акціонерного товариства "Українська залізниця". Також судами попередніх інстанцій не встановлено підстав для повернення виконавчого документу, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, а тому з огляду на наведені правові норми суди дійшли висновку, що державний виконавець, при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження, діяв у відповідності до норм чинного законодавства.
- Case No. 910/12809/19 Постанова November 20, 2020 Decision in the register ↗
-
Визначення підвідомчості відкриття виконавчого провадження під час вчинення виконавчих дій
З метою формування правового висновку для забезпечення сталості та єдності судової практики Верховний Суд у складі ОП КГС зазначає, що: Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконавець наділений повноваженнями щодо вчинення виконавчих дій на підставі виконавчого документа, який повинен містити резолютивну частину рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень, тому є обґрунтованим, що підвідомчість відкриття виконавчого провадження залежить саме від суми, яка підлягає стягненню за рішенням суду (зазначена у резолютивній частині рішення, виконавчому документі або підлягає визначенню відповідно до чинного законодавства), тобто у даному випадку виходячи з вартості предмета застави за договором застави, укладеним на забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, оскільки сума заборгованості товариства (відповідача) обмежена вартістю заставленого майна, на яке за рішенням суду звернуто стягнення шляхом реалізації з прилюдних торгів, за ціною, встановленою на підставі оцінки майна суб'єкта оціночної діяльності (суб'єкта господарювання), правовідносини застави регулюються статтями 572-593 ЦК України та Законом України "Про заставу", відповідно до яких заставодавець відповідає перед заставодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково у межах вартості предмета застави. Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 910/14188/16 щодо того, що визначення підвідомчості з виконання виконавчого документу органу державної виконавчої служби має визначатись виходячи саме з розміру основного зобов'язання за кредитним договором, виконання якого забезпечене і в рахунок задоволення вимог за яким здійснюється таке звернення, а не виходячи із вартості предмета застави за договором застави, укладеним на забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором.
- Case No. 904/1201/15 May 21, 2021 Decision in the register ↗
-
З ВІДСТУПОМ! Порушення співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами при забезпеченні позову шляхом накладення арешту одночасно на кошти і на майно відповідача щодо кожного виду майна в межах повної суми позову
Накладення арешту як на кошти, так і на майно відповідача, причому окремо на те і на інше – у повній сумі спору, матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), що також суперечить наведеним вимогам закону (частина 4 статті 137 ГПК України) стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. За умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення суми спору доцільно було накласти арешт на майно відповідача саме в межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів. ОП КГС ВС відступила від правового висновку, викладеного у постанові КГС ВС від 05.08.2022 у справі № 905/447/22, щодо можливості забезпечення позову шляхом накладення арешту одночасно на кошти і на майно відповідача щодо кожного виду майна в межах повної суми позову.
- Case No. 905/448/22 Постанова March 3, 2023 Decision in the register ↗
-
З ВІДСТУПОМ! Щодо розгляду питання дійсності арбітражної/третейської угоди як позовної вимоги
Третейська / арбітражна угода не є правочином у розумінні ЦК України, цивільно-правовим (господарським) договором, а вважається за своєю суттю процесуальним договором, для якого чинне законодавство України встановлює спеціальний порядок визнання недійсним. Питання щодо недійсності третейської / арбітражної угоди суд розглядає не як позовну вимогу, а як процесуальне питання, що має бути вирішене до початку розгляду позовних вимог по суті. Якщо суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана, він залишає позов без розгляду. Такий висновок має міститися в мотивувальній частині судового рішення. За потреби суд призначає експертизу. ОП КГС ВС вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК, викладеного у постанові ОП КГС ВС від 17.12.2021 у справі № 910/9841/20, про те, що позов про визнання недійсною третейської / арбітражної угоди, у тому числі викладеної у формі третейського / арбітражного застереження, може бути розглянутий господарським судом по суті.
- Case No. 911/1766/22 Постанова August 30, 2024 Decision in the register ↗
-
Правомірність зазначення в апеляційній скарзі ухвали, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, у якості предмета апеляційного оскарження разом із рішенням по суті спору
Зі змісту ч. 1 ст. 255 ГПК України вбачається, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду такої інстанції, згідно з переліком, наведеним у цій частині статті. Водночас відповідно до ч. 3 наведеної статті Кодексу заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. При цьому не має значення, були ці ухвали протокольними чи викладені у вигляді окремого рішення суду (ухвали). Ця норма означає, що доводи щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні ухвали включаються в текст апеляційної скарги, а сама ухвала не зазначається в апеляційній скарзі окремо (як оскаржуване рішення), щодо неї скаржник не формулює окремих вимог (зокрема, не просить її скасувати), за її оскарження не сплачується судовий збір, а строк на її оскарження збігається зі строком на оскарження рішення суду першої інстанції. Суд має розглянути доводи скаржника щодо незаконності ухвали, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції, саме як один з доводів апеляційної скарги на рішення, ухваленого по суті спору.
- Case No. 204/9551/18 Постанова June 14, 2024 Decision in the register ↗
Published September 25, 2026 On the Supreme Court site ↗
-
Направлення копій апеляційної скарги на ухвалу про повернення позову учасникам без електронного кабінету
Відповідно до ч. 1 ст. 259 та абз. 1 ч. 7 ст. 42 ГПК України учасник справи повинен надсилати копії документів у паперовій формі цінним листом з описом вкладення лише тим учасникам справи, які не мають електронного кабінету та за ч. 6 ст. 6 ГПК України не зобов’язані його реєструвати.
- Case No. 908/3731/23 Постанова August 30, 2024 Decision in the register ↗
Published September 25, 2026 On the Supreme Court site ↗
-
Щодо вирішення судом питання про відкриття апеляційного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання
Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п’яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 3 ст. 261 ГПК України). Ані положення ст. 260, ані положення ст. 261 ГПК України не вимагають окремого проведення судового засідання для вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження у справі. У ст. 267 ГПК України визначені дії, які вчиняються для підготовки розгляду справи судом апеляційної інстанції. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій в разі необхідності та призначення справи до розгляду. Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням (ст. 268 ГПК України). Тобто про дату, час та місце розгляду справи суд повідомляє учасників справи, якщо справа відповідно до ГПК України розглядається з їх повідомленням, лише після вчинення передбачених цим Кодексом дій.
- Case No. 204/9551/18 Постанова June 14, 2024 Decision in the register ↗
Published September 25, 2026 On the Supreme Court site ↗
-
Межі повноважень суду апеляційної інстанції щодо скасування судового рішення та направлення справи на новий (подальший) розгляд до місцевого господарського суду
Перелік повноважень суду апеляційної інстанції за результатом перегляду рішення місцевого господарського суду, наведений у ч. 1 ст. 275 ГПК України. Зазначена стаття містить вичерпний перелік повноважень, які суд апеляційної інстанції має право застосувати за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду. До цього переліку не входить право на скасування рішення суду першої інстанції з передачею справи для нового / подальшого розгляду до цього ж суду. Тобто, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та направляючи справу на новий розгляд, суд апеляційної інстанції виходить за межі повноважень, визначених ст. 275 ГПК України, чим допускає порушення норм процесуального права.
- Case No. 922/412/24 Постанова October 9, 2024 Decision in the register ↗
Published September 25, 2026 On the Supreme Court site ↗
-
Непідписання постанови всім складом суду як підстава для скасування рішення та нового розгляду справи
Відповідно до ч. 3 ст. 281 ГПК України постанова або ухвала суду апеляційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем (іншим суддею, якщо суддя-доповідач не згодний з постановою/ухвалою) і підписується всім складом суду, визначеним для розгляду справи, якщо інше не передбачено цим Кодексом. У п. 3 ч. 1 ст. 310 ГПК України законодавцем унормовано, що судові рішення підлягають обов’язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що в ньому зазначені. Отже, наявність у матеріалах справи непідписаної всім складом суду, визначеним для розгляду справи, постанови є обов’язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.
- Case No. 910/10681/22 Постанова September 19, 2023 Decision in the register ↗
Published September 25, 2026 On the Supreme Court site ↗
-
Межі касаційного перегляду судових рішень у частині відстрочення їх виконання
Згідно з ч. 6 ст. 238 та ч. 7 ст. 331 ГПК України питання відстрочення / розстрочення виконання судового рішення вирішується шляхом постановлення ухвали, яка може бути оскаржена. Утім, норми ГПК України не містять заборони щодо включення питання про відстрочення / розстрочення виконання рішення безпосередньо до рішення суду за результатами розгляду справи по суті. Пункт 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України передбачає право на касаційне оскарження ухвал суду першої інстанції, зазначених у п. 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Ухвала суду першої інстанції щодо відстрочення / розстрочення виконання рішення після її перегляду в апеляційному порядку не може бути оскаржена в касаційному порядку, оскільки не включена до переліку, визначеного ст. 287 ГПК України. Водночас для забезпечення права на доступ до правосуддя та дотримання принципу рівності сторін можливість касаційного перегляду такої ухвали виникає лише тоді, коли апеляційний суд вирішив це питання вперше, без попереднього розгляду судом першої інстанції.
- Case No. 908/3274/23 Постанова July 31, 2025 Decision in the register ↗
- Case No. 908/1721/23 Ухвала June 6, 2025 Decision in the register ↗
Published September 25, 2026 On the Supreme Court site ↗
-
Наявність у суду касаційної інстанції повноважень щодо самостійної правової кваліфікації спірних правовідносин без направлення справи на новий розгляд
У разі, якщо суди попередніх інстанцій під час розгляду справи дотрималися вимог процесуального права щодо зібрання та дослідження доказів, і такі докази є допустимими, та на підставі цих доказів встановлені обставини справи, але судами надано неправильну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, наслідком чого стало неправильне застосування норм матеріального права, тоді суд касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, наділений правом самостійно здійснити правову кваліфікацію спірних правовідносин, і використати свої повноваження, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 308 ГПК України, з метою дотримання принципів стабільності, остаточності судових рішень і розумних строків судового провадження.
- Case No. 916/1719/22 Постанова September 12, 2024 Decision in the register ↗
Published September 25, 2026 On the Supreme Court site ↗
-
Право прокурора як заінтересованої особи на подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження у справі за його позовом в інтересах держави
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Згідно із ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив. З урахуванням наведених законодавчих приписів прокурор як заінтересована особа має право подати заяву про заміну сторони виконавчого провадження у справі за його позовом в інтересах держави.
- Case No. 902/505/19 Постанова August 31, 2023 Decision in the register ↗
- Case No. 908/2878/13 Ухвала May 23, 2019 Decision in the register ↗
Published September 25, 2026 On the Supreme Court site ↗
-
Право сторони виконавчого провадження відмовитися від поданої нею скарги на рішення, дії чи бездіяльність виконавця
Виходячи із застосованого у господарському судочинстві принципу диспозитивності (ст. 14 ГПК України), право особи на звернення до суду з позовом рівною мірою стосується й права такої особи на відмову від позову або частини позовних вимог. За змістом ч. 10 ст.11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права). Статтею 274 ГПК України передбачено, що у суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
- Case No. 911/1850/18 Постанова February 23, 2024 Decision in the register ↗
Published September 25, 2026 On the Supreme Court site ↗
-
Відсутність підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження за наказом суду з відміткою про набрання чинності
Коли виконавець, діючи відповідно до вимог законодавства та Інструкції з організації примусового виконання рішень, відкрив виконавче провадження на підставі виконавчого документа, що містив вказівку про набрання чинності рішенням суду, та за відсутності інших документальних даних, що належним чином спростовують таку вказівку, то він у випадку поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду зупиняє розпочате виконавче провадження. Підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження в такому разі немає.
- Case No. 924/90/22 Постанова August 18, 2023 Decision in the register ↗
Published September 25, 2026 On the Supreme Court site ↗
-
Юрисдикція господарського суду щодо спорів про оскарження рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення земельного сервітуту
Спір про визнання протиправним рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту і яка перебуває у користуванні позивача, є спором про право і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а не адміністративного, оскільки рішення стосується прав та охоронюваних законом інтересів користувача земельної ділянки, щодо якої надається дозвіл третій особі, а не захисту прав у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.
- Case No. 903/317/19 Постанова December 19, 2019 Decision in the register ↗
Published September 25, 2026 On the Supreme Court site ↗
-
Обов’язкові передумови для встановлення сервітуту за рішенням суду
Судове встановлення земельного сервітуту є можливим лише у разі попереднього звернення до власника земельної ділянки з пропозицією укласти договір про встановлення сервітуту та недосягнення домовленості щодо його умов. Позивач зобов’язаний довести факт вчинення дій для встановлення сервітуту за домовленістю та відсутність згоди власника ділянки саме на умовах, заявлених у позові. Відсутність звернення з пропозицією про укладення договору на заявлених умовах є підставою для відмови в задоволенні позову. Земельний сервітут повинен здійснюватися найменш обтяжливим способом для власника. Якщо сторони попередньо погодили певну площу сервітуту, а позивач вимагає більшу площу без обґрунтування необхідності та без доведення недосягнення домовленості щодо збільшеної площі, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
- Case No. 902/1257/24 Постанова November 19, 2025 Decision in the register ↗
- Case No. 923/898/21 Постанова November 5, 2024 Decision in the register ↗
- Case No. 916/4327/23 Постанова September 3, 2024 Decision in the register ↗
- Case No. 925/603/18 Постанова June 19, 2019 Decision in the register ↗
- Case No. 920/1121/17 Постанова November 20, 2018 Decision in the register ↗
- Case No. 925/1278/16 Постанова March 20, 2018 Decision in the register ↗
Published September 25, 2026 On the Supreme Court site ↗
-
Право власника (користувача) земельної ділянки на звернення до суду з позовом про встановлення земельного сервітуту
Власник (користувач) земельної ділянки має такі самі права на звернення до суду з позовом про встановлення земельного сервітуту, як й інша особа, яка потребує використання його земельної ділянки, у разі дотримання інших умов, передбачених законодавством, та з огляду на конкретні обставини, які спонукали його до такого звернення. Потреба в заявленні такого позову саме власником (користувачем) земельної ділянки може бути викликана, зокрема, необхідністю врегулювання використання його земельної ділянки, яке фактично склалось між сторонами, забезпечення такого користування в найменш обтяжливий для нього спосіб, компенсації витрат та збитків тощо.
- Case No. 909/457/24 Постанова August 26, 2025 Decision in the register ↗
- Case No. 909/460/24 Постанова August 20, 2025 Decision in the register ↗
- Case No. 907/407/24 Постанова August 6, 2025 Decision in the register ↗
- Case No. 909/459/24 Постанова July 2, 2025 Decision in the register ↗
- Case No. 914/972/24 Постанова July 2, 2025 Decision in the register ↗
- Case No. 907/409/24 Постанова January 28, 2025 Decision in the register ↗
- Case No. 918/302/21 Постанова January 18, 2022 Decision in the register ↗
- Case No. 918/303/21 Постанова December 15, 2021 Decision in the register ↗
Published September 25, 2026 On the Supreme Court site ↗
-
Умови встановлення земельного сервітуту за рішенням суду: винятковий захід за відсутності альтернатив
Втручання держави в право власності шляхом встановлення земельного сервітуту повинно відповідати критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Правових підстав для обтяження сервітутом чужої земельної ділянки немає у тому разі, якщо встановлена можливість користування майном позивача у будь-який інший спосіб. Земельний сервітут може бути встановлений судом лише як винятковий захід за умови доведення неможливості задоволення потреб особи в інший спосіб. Обов’язковими передумовами є: відсутність альтернативних варіантів, мінімальна обтяжливість для власника земельної ділянки та недопущення його фактичного позбавлення можливості використовувати ділянку за цільовим призначенням. Економічна доцільність або менша вартість робіт не є самостійною підставою для встановлення сервітуту. Якщо існують альтернативні шляхи реалізації потреб без обтяження чужої земельної ділянки або встановлення сервітуту істотно обмежує використання ділянки за призначенням, підстав для його встановлення не існує. Тягар доказування відсутності альтернатив покладається на особу, яка вимагає встановлення сервітуту.
- Case No. 925/1278/16 Постанова March 20, 2018 Decision in the register ↗
Published September 25, 2026 On the Supreme Court site ↗
The analysts of the Supreme Court wrote these positions. A position is not a quotation of the ruling: read the ruling itself before you cite it in a procedural document.
Sections
- Банкрутство
- Договірні зобов'язання
- Дія нормативно-правових актів у часі
- Недоговірні зобов'язання
- Питання щодо способу захисту прав
- Спори за участю фермерських господарств
- Спори щодо визнання недійсними (нікчемними) договорів
- Спори щодо відшкодування шкоди (збитків)
- Спори щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень
- Спори щодо забезпечення виконання зобов'язань
- Спори щодо захисту прав інтелектуальної власності
- Спори щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- Спори щодо оренди землі
- Спори щодо оскарження рішень третейських судів
- Спори щодо охорони навколишнього природного середовища
- Спори щодо права власності на землю
- Спори щодо права власності та інших речових прав
- Спори щодо права постійного користування земельною ділянкою
- Спори, пов'язані з виконанням судових рішень
- Спори, пов'язані з обігом цінних паперів
- Спори, пов'язані з перевезенням залізничним транспортом
- Спори, пов'язані із застосуванням позовної давності
- Спори, пов’язані із визнанням арбітражних угод, визнанням та наданням дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу
- Спори, що виникають в процесі діяльності об'єднання співласників багатоквартирного будинку
- Спори, що виникають з договорів найму (оренди, лізингу) майна
- Спори, що виникають з корпоративних відносин
- Спори, що виникають з кредитних правовідносин
- Спори, що виникають з питань захисту економічної конкуренції
- Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів
- Спори, що виникають з постачання енергоресурсів та інших природних ресурсів
- Спори, що виникають у банківській сфері
- Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань
- Спори, що виникають у сфері будівництва та розвитку інфраструктури
- Спори, що виникають у сфері страхування
- Спори, що виникають із виконання чи невиконання договірних зобов'язань
- Спори, що стосуються питань процесуального права
- Юрисдикція
Merit finds the Supreme Court positions for your case
Merit reads the case file, builds the position and finds the case law that supports it. You can open and check each reference.