К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Судебная практика Верховного Суда

Правовые позиции Верховного Суда Украины по категориям классификатора. Каждая позиция — с номером дела, датой постановления и ссылкой на текст решения в Едином государственном реестре судебных решений. Позиции — на украинском языке.

Новые позиции

Найдено 14 544 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. БП ВС С отступлением

    Поетапний механізм призначення покарання у випадку, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох тотожних кримінальних правопорушеннях, одні з яких вчинено до постановлення попереднього вироку, а інші – після

    Якщо після постановлення вироку у справі (вирок 1) буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох кримінальних правопорушень, одні з яких вчинено до постановлення вироку 1, а інші - після його постановлення, остаточне покарання призначається із застосуванням правил як ст. 70 КК, так і ст. 71 цього Кодексу в такій послідовності: 1) Спочатку призначається покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, вчинене до постановлення вироку 1; 2) далі - за правилами ч. 1 ст. 70 КК визначається покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, учинених до постановлення вироку 1; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК; 3) потім - призначається покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, вчинене після постановлення вироку 1; 4) далі - за правилами ч. 1 ст. 70 КК визначається покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, учинених після постановлення вироку 1; 5) після цього - за правилами ст. 71 КК визначається остаточне покарання за сукупністю вироків, а саме до покарання, визначеного в п.4, повністю або частково приєднується невідбута частина покарання, визначена у п.2. Якщо стосовно особи було постановлено два вироки (вирок 1 та вирок 2) і буде встановлено, що нею вчинено кримінальні правопорушення до постановлення вироку 1 та після нього, а також після постановлення вироку 2, то покарання призначається з урахуванням дотримання вказаного вище порядку. ВП ВС відступила від висновків ОП ККС ВС, викладених у постановах від 8 лютого 2021 року у справі № 390/235/19 та від 22 січня 2024 року у справі № 236/4167/20, щодо незастосування правил, передбачених ч. 4 ст. 70 КК України, у разі, коли особа засуджується за вчинення кількох тотожних кримінальних правопорушень, частина з яких була вчинена до постановлення попереднього вироку, а інша - після його постановлення

    Позиция опубликована 17.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Изменено Обставини, які пом'якшують покарання (стаття 66)

    Про призначення покарання із застосуванням положень ст. 69-1 КК, якщо збитки або шкоду кримінальним правопорушенням не заподіяно

    При призначенні покарання із застосуванням статті 69-1 КК України добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди не враховується (відсутність цієї ознаки не є перешкодою для застосування спеціальних правил призначення покарання) тоді, коли такі збитки або шкоду не заподіяно. ВП ВС відступила від цього висновку (постанова ВП ВС від 27.05.2026 у справі № 214/2983/24)

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. КГС ВС С отступлением Визнання права власності на майно

    Належний спосіб захисту речових прав замовника на об’єкт будівництва у разі їх оспорювання або невизнання

    У разі оспорювання або невизнання речових прав замовника на майно, що перебуває в процесі створення, останній має право на захист шляхом пред’явлення позову про визнання за ним його майнових прав на усе таке майно в цілому (об'єкт архітектури) або його частину та витребування своєї власності (майнових прав) з незаконного володіння іншої особи (статті 388, 392 ЦК України). Натомість спосіб захисту прав шляхом визнання договору про відчуження спірного нерухомого майна (ланцюга правочинів) недійсним не лише є неефективним, а й може призвести до непропорційного і безпідставного втручання у права третьої особи (останнього володільця). ВП ВС відступила від висновків, висловлених КЦС ВС в постановах від 23 липня 2024 року у справі № 727/11510/23 та від 19 жовтня 2023 року у справі № 727/7731/22, що полягають у визнанні ресцисорного позову в подібних спірних правовідносинах як належного та ефективного способу захисту.

    Позиция опубликована 12.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КХС ВС С отступлением Ліквідаційна процедура

    Ініціювання справи про банкрутство юридичної особи, стосовно якої прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії, за правилами Закону про банкрутство

    Зміна найменування та організаційно-правової форми, реорганізація, перетворення юридичної особи, яка має статус банку, в небанківську установу, її ліквідація не в порядку, встановленому законами України «Про банки і банківську діяльність», «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не допускаються і не позбавляють її статусу банку, а тому не дають правових підстав для застосування до такої юридичної особи положень Закону про банкрутство та КУзПБ. КГС ВС відступила від протилежної правової позиції ВС, викладеної в постанові від 14.11.2018 у справі № 905/1328/17, про можливість застосування положень Закону про банкрутство, визначених цим Законом правил та процедур щодо порушення та здійснення провадження у справі про банкрутство юридичної особи – банківської установи, стосовно якої скасовано в судовому порядку постанову Правління НБУ про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора, зокрема від правової позиції щодо можливості застосування визначених Законом про банкрутство правил для розгляду кредиторських вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до відповідної юридичної особи – банківської установи.

    Позиция опубликована 14.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КХС ВС С отступлением Відкриття / відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство

    Щодо унеможливлення відкриття провадження у справі про банкрутство в разі відсутності в ініціюючого кредитора суб’єктивного права на заявлення грошових вимог до боржника

    Норми частини шостої статті 39 КУзПБ, як й інші положення цього Кодексу, не містять окремого визначення такої підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, як необґрунтованість вимог ініціюючого кредитора, однак протилежний підхід, тобто відкриття провадження за цих умов, матиме наслідком порушення прав та інтересів боржника, інших його кредиторів та в цілому суперечитиме спрямованості законодавства у сфері неплатоспроможності. У випадку необґрунтованості / непідтвердження вимог ініціюючого кредитора господарський суд має відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство з посиланням на частину шосту статті 39 КУзПБ, яка з урахуванням концепції недостатньої якості закону є найбільш близькою за предметом регулювання до сфери спірних правовідносин. СП КГС ВС уточнює правові позиції у постановах від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20 та від 18.03.2021 у справі № 911/1922/20 , щодо застосування положень частини шостої статті 39 КУзПБ у подібних правовідносинах.

    Позиция опубликована 14.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КХС ВС Банкрутство

    Застосування приписів статті 388 ЦК України у разі визнання правочину недійсним з підстав, визначених статтею 20 Закону про банкрутство

    Закон про банкрутство є частиною цивільного / господарського законодавства, що не виключає можливості застосування до правовідносин, які регулює цей спеціальний Закон (у цьому випадку стаття 20), норм ЦК України, зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника. Установлення у статті 20 Закону про банкрутство спеціальних наслідків визнання правочинів недійсними та спростування майнових дій боржника не перешкоджає застосуванню приписів статті 388 ЦК України. Можливість звернення до суду в порядку статті 388 ЦК України належить ліквідатору банкрута відповідно до статті 41 Закону про банкрутство. Застосувати приписи статті 388 ЦК України як наслідки визнання правочинів недійсними та спростування майнових дій за статтею 20 Закону про банкрутство можна за умови: 1) наявності (доведеності) обставин, які вказують на неможливість (неефективність) застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 20 Закону про банкрутство (відсутність майна, коштів у кредитора, наявність інших обставин); 2) вибуття спірного майна з володіння боржника (банкрута у справі) поза його волею; 3) доведеності обставин, які дають підстави для застосування в межах справи про банкрутство (як наслідок застосування приписів статті 20 Закону про банкрутство) положень статті 388 ЦК України; 4) наявності доведеного статусу власника спірного майна; 5) якщо такий спосіб захисту буде визнаний судом найбільш ефективним у конкретному випадку за наявності відповідних доказів у справі. УВАГА! Правовий висновок, викладений у зазначеній постанові, слід враховувати в разі застосування статті 42 КУзПБ, якою передбачено підстави визнання недійсними правочинів боржника.

    Позиция опубликована 14.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КХС ВС Банкрутство

    Щодо застосування принципів диспозитивності та судового контролю процедур банкрутства під час розгляду господарськими судами спорів про визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі

    Відмінність у застосуванні передбаченого ст. 14 ГПК України принципу диспозитивності, що застосовується у позовному провадженні, та принципу повноти судового контролю процедур банкрутства, який реалізується в процедурах банкрутства і забезпечує дотримання балансу інтересів боржника, кредиторів та інших учасників справи про банкрутство, зокрема й щодо реалізації майна боржника в ліквідаційній процедурі відповідно до приписів статей 42, 44, 98 Закону про банкрутство, зумовлена різними фактичними обставинами у кожній справі, з яких виходить суд, приймаючи кожне окреме судове рішення чи то у справі позовного провадження, чи то у справі про банкрутство. Ані чинним законодавством, ані судовою практикою не врегульовано єдиних критеріїв застосування принципу судового контролю під час розгляду спорів щодо визнання недійсними результатів аукціонів у справі про банкрутство. Отже, судам слід використовувати принцип судового контролю в поєднанні із дотриманням принципу балансу інтересів не лише боржника та кредиторів, а й переможця аукціону. Механізм реалізації захисту права кредитора, в тому числі і заставного, від помилки або незаконних дій ліквідатора під час продажу заставного майна може бути реалізований в порядку та на підставах, передбачених ст. 111 Закону про банкрутство. Аналогічну норму містить і Кодекс України з процедур банкрутства (ст. 25 Кодексу).

    Позиция опубликована 14.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Види процесуальних витрат (стаття 118)

    Співвідношення понять «судові витрати» і «процесуальні витрати». Нестягнення судового збору при поданні цивільного позову у кримінальному провадженні

    «Судові витрати» є більш широким, ніж поняття «процесуальні витрати». Вичерпний перелік видів процесуальних витрат міститься у ст. 118 КПК, а їхній розподіл регламентовано ст. 124 цього Кодексу. Зокрема, законодавець визначив такі види процесуальних витрат, які складаються: з витрат на правову допомогу; з витрат, пов’язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; з витрат, пов’язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; з витрат, пов’язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів. Кримінальний процесуальний закон не передбачає стягнення судового збору з учасників судового провадження при вирішенні цивільного позову в межах кримінального провадження.

    Позиция опубликована 23.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КГС ВС Обов’язкова частка у спадщині

    Прийняття спадщини недієздатним спадкоємцем та належний спосіб захисту права на обов'язкову частку

    Недієздатний спадкоємець, на якого поширюються правові наслідки недієздатності з моменту відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину відповідно до частини четвертої статті 1268 ЦК України. За наявності спору між спадкоємцями та відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на обов'язкову частку належним способом захисту є визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку.

    Позиция опубликована 14.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КГС ВС Припинення шлюбу, визнання його недійсним

    Про фіктивність шлюбу та відмежування від припинення сімейних стосунків

    Фіктивність шлюбу за ч. 2 ст. 40 СК України визначається відсутністю в обох сторін на момент реєстрації шлюбу наміру створити сім’ю та набути прав і обов’язків подружжя. Подальше припинення сімейних стосунків, намір розірвати шлюб або окреме проживання у зв’язку з проходженням військової служби не свідчать про фіктивність шлюбу і не є підставою для визнання його недійсним

    Позиция опубликована 14.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КГС ВС Розмір вихідної допомоги при звільненні (ст. 44 КЗпП)

    Щодо виплати вихідної допомоги у зв'язку з припиненням повноважень посадової особи незалежно від строку перебування на посаді

    Для виплати вихідної допомоги у зв'язку з припиненням повноважень посадової особи на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України закон не встановлює мінімального строку перебування на посаді як умови для такої виплати.

    Позиция опубликована 14.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КГС ВС Припинення трудового договору у зв’язку з відмовою працівника від переведення на роботу в іншу місцевість, а також відмови від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці (п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП)

    Щодо звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України у разі запровадження неповного робочого часу

    Звільнення працівника за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України є правомірним лише за наявності реальних змін в організації виробництва і праці, які безпосередньо зумовлюють зміну істотних умов праці саме для цього працівника. Запровадження неповного робочого часу щодо окремих працівників за однаковою посадою без підтвердженого розмежування їхніх трудових функцій не є належною підставою для такого звільнення.

    Позиция опубликована 14.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КГС ВС Строки звернення до суду

    Про початок перебігу строку звернення до суду у справах про звільнення

    Для встановлення початку перебігу строку звернення до суду у справах про звільнення визначальним є факт вручення працівнику копії наказу про звільнення, а не момент, коли він дізнався про таке звільнення.

    Позиция опубликована 14.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КХС ВС Банкрутство

    Щодо моменту виникнення у боржника зобов’язання з повернення безпідставно отриманих коштів унаслідок визнання недійсним правочину після відкриття провадження у справі про банкрутство

    Особа не може вважатися такою, що має безумовний обов’язок повернути безпідставно набуте майно (зокрема кошти), до того часу, доки вона, діючи відповідно до вимог ділового обороту з належним рівнем розумності й обачливості, не дізналася або не могла дізнатися про сам факт володіння цим майном (коштами) без достатньої правової підстави. Отже, у разі звернення з кредиторськими вимогами до боржника, що кваліфіковані як зобов’язання з повернення безпідставно отриманих коштів за недійсним правочином, юридичним фактом, який породжує кондикційне зобов’язання, є рішення суду, в якому суд установив факт безпідставності набуття (збереження) особою в межах виконання договірних правовідносин майна, що належить потерпілій особі. Тож грошові вимоги кредитора до боржника у справі про банкрутство, які випливають з факту визнання оспорюваного правочину недійсним, мають поточний характер, якщо спростування презумпції правомірності зазначеного правочину та його відпадіння як правової підстави для набуття майна відбулося після відкриття провадження у справі про банкрутство.

    Позиция опубликована 13.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КХС ВС Розгляд вимог кредиторів

    Щодо визначення розміру грошових вимог кредитора в результаті встановлення рішенням суду заборгованості у доларах США за кредитним договором

    Системний аналіз положень статей 1, 2, 23 Закону про банкрутство (в редакції від 22.12.2011) дає підстави для висновку, що в разі коли зобов’язання боржника визначені в іноземній валюті, склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом такої валюти, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника. УВАГА! Правовий висновок, викладений у постанові, слід враховувати у разі застосування абзацу восьмого частини другої статті 47 КУзПБ, яким передбачено, що розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

    Позиция опубликована 13.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КХС ВС Процесуальні питання у справах про банкрутство

    Щодо застосування позовної давності під час розгляду заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство

    Під час розгляду кредиторських грошових вимог до боржника у справі про банкрутство застосовуються загальні норми цивільного законодавства про позовну давність, визначені у главі 19 «Позовна давність» ЦК України. Стороною, яка може зробити заяву про застосування позовної давності під час розгляду грошових вимог кредитора в процедурі розпорядження майном боржника, слід розуміти інших кредиторів, боржника та розпорядника майна боржника.

    Позиция опубликована 13.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КХС ВС Банкрутство

    Щодо порядку задоволення забезпечених вимог кредиторів після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном боржника

    Якщо після спливу 170 днів з дня введення процедури розпорядження майном не було винесено постанови про визнання боржника банкрутом або ухвали про введення процедури санації, то задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, має здійснюватися за ухвалою господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, постановленою за результатом розгляду заяви кредитора, вимоги якого є забезпеченими.

    Позиция опубликована 13.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КХС ВС Банкрутство

    Про обов’язок боржника як платника податків надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, пов’язані з проведенням позапланової перевірки

    Стаття 78 ПК України визначає порядок та підстави проведення документальних позапланових перевірок. Відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 зазначеного Кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації; порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків. У межах проведення такої перевірки у платника податку виникає обов’язок надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, пов’язані з предметом перевірки, після її початку (пункт 85.2 статті 85 ПК України). Підчас проведення перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово- господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення перевірки (пункт 85.4 статті 85 ПК України).

    Позиция опубликована 13.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КХС ВС Банкрутство

    Про вирішення спорів щодо зняття арештів та заборон, накладених на майно боржника (в процедурі банкрутства – ліквідації) судами під час здійснення кримінального та/або цивільного провадження

    З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника, за винятком арештів чи інших обмежень щодо розпорядження майном такого боржника, накладених судовими органами для захисту суспільних відносин у публічній сфері. Накладення арештів на майно боржника чи інших обмежень щодо розпорядження майном боржника, визнаного банкрутом, для забезпечення приватноправових інтересів третіх осіб має тягнути за собою скасування таких арештів чи інших обмежень щодо розпорядження майном боржника. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, наділений процесуальними повноваженнями скасовувати арешт або інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, накладені судами інших юрисдикцій, для забезпечення приватноправових інтересів третіх осіб. УВАГА! Правовий висновок, викладений у постанові, слід враховувати у разі застосування абзацу восьмого частини першої статті 59 КУзПБ, яким передбачено, що з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

    Позиция опубликована 13.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КХС ВС Ліквідаційна процедура

    Про правову природу податкового боргу, нарахованого боржнику в період після визнання його банкрутом, та введення стосовно нього ліквідаційної процедури у справі про банкрутство

    Подання до контролюючого органу декларацій не є підставою виникнення у боржника, щодо якого введено ліквідаційну процедуру, зобов’язання сплатити податки і збори (обов’язкові платежі), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. Боржник у справі про банкрутство, щодо якого ухвалене рішення про визнання його банкрутом, з огляду на положення статті 38 Закону про банкрутство (в редакції від 22.12.2011) має право на легітимне очікування, що його буде звільнено від податкового обов’язку сплатити податки і збори (обов’язкові платежі), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. Звільнення від податкового обов’язку щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, передбачено законом (частина перша статті 38 Закону про банкрутство). Таке звільнення зумовлює раціональне сподівання боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникає додаткових зобов’язань. УВАГА! Правовий висновок, викладений у постанові, слід враховувати у разі застосування абзацу четвертого частини першої статті 59 КУзПБ, яким передбачено, що з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

    Позиция опубликована 13.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Категории

Классификатор правовых позиций Верховного Суда: пять судов и разделы каждого из них.

Касаційний адміністративний суд

Касаційний господарський суд

Касаційний цивільний суд

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.