К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Судебная практика Верховного Суда

Правовые позиции Верховного Суда Украины по категориям классификатора. Каждая позиция — с номером дела, датой постановления и ссылкой на текст решения в Едином государственном реестре судебных решений. Позиции — на украинском языке.

Новые позиции

Найдено 14 544 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. КХС ВС Залишення позовної заяви без розгляду

    Щодо відсутності обов’язку суду з’ясовувати мотиви та обставини справи при залишенні позову без розгляду за заявою позивача

    За змістом ст. 226 ГПК України залишення позову без розгляду – це форма закінчення розгляду справи без ухвалення судового рішення у зв’язку з виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Відповідно до п. 5 ч. 1 згаданої статті Кодексу суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. Тобто право позивача подати заяву про залишення позову без розгляду гарантоване законом. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд. Суд зобов’язаний залишити подану заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням. Надане позивачу право на подання заяви про залишення позову без розгляду не залежить від думки інших учасників справи, і суд не зобов’язаний при вирішенні відповідного питання з’ясовувати обставини, які стосуються суті справи, або мотиви, у зв’язку з якими подана така заява.

    Позиция опубликована 21.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС Зупинення провадження у справі

    Перебування у складі ЗСУ представника або керівника юридичної особи не є підставою для зупинення провадження

    На підставі п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України господарський суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Водночас тлумачення змісту п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України у взаємозв’язку з положеннями ч. 1—3 ст. 56 ГПК України із застосуванням філологічного та логічного способів їх інтерпретації свідчить, що закріплена законодавцем у ст. 227 цього Кодексу норма щодо обов’язку суду зупинити провадження у справі стосується та може бути застосована фактично щодо фізичних осіб, оскільки інститут представництва юридичної особи в суді надає можливість її участі в судовому процесі через уповноваженого представника.

    Позиция опубликована 21.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КХС ВС Зупинення провадження у справі

    Існування кримінального провадження щодо сторони спору на стадії досудового розслідування не є підставою для зупинення провадження у справі

    Системне тлумачення змісту п.5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, статей 314, 317 КПК України свідчить, що обов’язок суду щодо зупинення провадження у справі пов’язується із наявністю саме судового провадження, яке завершується ухваленням відповідного судового рішення, а проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за своєю правовою природою таким провадженням не являється та під дію статей 227, 229 ГПК України не підпадає. Отже, існування кримінального провадження на стадії досудового розслідування, не є підставою для зупинення провадження у цій справі, а наявність в подальшому вироку в кримінальній справі, який набрав законної сили, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 320 ГПК України буде підставою для перегляду судового рішення у справі, яка переглядається, за нововиявленими обставинами.

    Позиция опубликована 21.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КХС ВС Зупинення провадження у справі

    Процесуальні наслідки проведення сторонами медіації під час розгляду справи в суді

    За змістом ч. 7 ст. 46 ГПК України сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу. За приписами п. 3-1 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 3-1 ч. 1 ст. 227 цього Кодексу – на час проведення медіації, але не більше дев’яноста днів з дня постановлення судом ухвали про зупинення провадження у справі. Отже, з огляду на положення п. 3-1 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку звернення сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв’язку з проведенням медіації.

    Позиция опубликована 21.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КХС ВС Зупинення провадження у справі

    Обставини, які підлягають з’ясуванню судом при вирішенні питання про зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України

    Для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з’ясувати: - чи існує вмотивований зв’язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; - чим обумовлюється об’єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі. Реалізація судом обов’язку зупинити провадження у справі у випадках, передбачених ч. 1 ст. 227 ГПК України має відбуватись у межах, встановленими ч. 3 ст. 195 Кодексу.

    Позиция опубликована 21.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КХС ВС Зупинення провадження у справі

    Вплив адміністративного спору про чинність нормативно-правового акта на провадження у господарській справі

    Питання застосовності (незастосовності) до встановлених господарським судом обставин справи певного нормативно-правового акта як джерела права підлягає вирішенню судом у порядку ч. 6 ст. 11 ГПК України, оскільки жодним чином не належить до обставин господарської справи, які входять до кола доказування, та не є фактами, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін. Вирішення питання про чинність / нечинність нормативного-правового акта не є підставою для зупинення провадження в господарській справі, адже господарський суд в межах вирішення господарського спору не лише може, але й зобов’язаний самостійно, дотримуючись завдань та принципів господарського судочинства, встановити обставини, які є предметом доказування у ній, застосувати джерела права та розглянути спір у відповідності до статей 2 та 11 ГПК України.

    Позиция опубликована 21.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КХС ВС Закриття провадження у справі про банкрутство

    Закриття провадження у справі про банкрутство на підставі загальних процесуальних норм

    Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Як особа, зацікавлена у задоволенні наявних у нього грошових вимог до боржника в повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану своїх прав. Відповідно до ст. 58 КУзПБ строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, що означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акта). У разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство, викликану пасивною поведінкою кредиторів у справі щодо погодження кандидатури ліквідатора та визначення джерел оплати його послуг, безрезультатністю вжитих судом дій щодо визначення кандидатури арбітражного керуючого для участі у справі, забороною чинним мораторієм упродовж тривалого часу задоволення вимог конкурсних кредиторів, об’єктивним нездійсненням ліквідаційної процедури у зв’язку з відсутністю ліквідатора, суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд впродовж розумного строку розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження. Продовження провадження у справі за згаданих умов матиме наслідком порушення прав та інтересів боржника, його кредиторів і в цілому суперечитиме спрямованості законодавства про банкрутство.

    Позиция опубликована 21.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. БП ВС Закриття провадження у справі

    Закриття касаційним судом провадження у справі у разі смерті або припинення сторони без правонаступництва

    За приписами п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Частини 1, 3 ст. 313 ГПК України диференціюють наслідки касаційного провадження у разі смерті фізичної особи чи припинення юридичної особи, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, залежно від висновків касаційного суду стосовно законності й обґрунтованості оскаржуваних судових рішень. Якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне й обґрунтоване рішення, то смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи — сторони у спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для застосування положення ч. 1 цієї статті. Отже, питання про закриття провадження у справі через смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, підлягає вирішенню за результатами касаційного перегляду оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій.

    Позиция опубликована 21.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КХС ВС Спори, що стосуються питань процесуального права

    Підписання електронного примірника судового рішення іншою особою при неможливості накладення КЕП суддею, який його ухвалив

    Згідно із ч. 8 ст. 233 ГПК України всі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах. Судові рішення викладаються в електронній формі з використанням ЄСІКС шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів у порядку, визначеному Положенням про ЄСІКС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), та оприлюднюються в порядку, визначеному згаданим Положенням та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). На судове рішення, викладене в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис (далі — КЕП) судді (у разі колегіального розгляду — КЕП всіх суддів, які входять до складу колегії). Електронний примірник судового рішення має бути ідентичним за документарною інформацією та реквізитами оригіналу судового рішення в паперовій формі, підписаного КЕП судді, який ухвалив таке судове рішення, в разі колегіального розгляду — КЕП всіх суддів, які входять до складу колегії, або іншої особи, визначеної п. 2 р. III Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – Порядок), та надісланий до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – Реєстр) у день його виготовлення засобами автоматизованої системи документообігу суду. Зміст положень п. 2 р. ІІІ Порядку вказують, якщо суддя / судді на момент настання необхідності надсилання до Реєстру електронного примірника судового рішення втратив / втратили можливість його підписання власним КЕП, зокрема внаслідок перебування у відпустці, голова відповідного суду може замість судді, який не може накласти КЕП особисто, підписати електронний примірник такого судового рішення власним КЕП або уповноважити відповідним наказом іншу особу на вчинення таких дій, за винятком випадків, коли судові рішення ухвалені судами, що перебувають (перебували) в процесі припинення (ліквідації).

    Позиция опубликована 21.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КХС ВС Спори, що стосуються питань процесуального права

    Незалежність права суду на постановлення окремої ухвали від волевиявлення учасників судового процесу

    Відповідно до положень ч. 1 ст. 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Окрема ухвала суду у розумінні положень зазначеної статті Кодексу є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Тобто за своєю суттю окрема ухвала є формою реагування суду на виявлені порушення вимог законодавства та інструментом для їх усунення шляхом надання відповідних звернень особі/особам, до компетенції та/або обов’язку яких відноситься усунення виявлених порушень. Постановлення окремої ухвали є правом, а не обов’язком суду, яке він може реалізувати у разі виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства. Чинним процесуальним законодавством не передбачено постановлення окремої ухвали за клопотанням сторони у справі. Отже, право суду постановити окрему ухвалу є самостійним і не залежить від волевиявлення учасника судового процесу.

    Позиция опубликована 21.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КГС ВС Изменено Справи окремого провадження

    Наявність спору про право на спадкове майно як підстава для залишення заяви про встановлення юридичного факту без розгляду

    Якщо орган місцевого самоврядування заперечує проти визнання за заявником права на спадкування та має право на подання заяви про визнання спадщини відумерлою на підставі статті 1277 ЦК України, заява про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не може розглядатися в порядку окремого провадження у зв'язку з наявністю спору про право на спадкове майно та підлягає залишенню без розгляду відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України. ОП КЦС ВС у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 644/2440/24 (провадження № 61-5490сво25 ), забезпечуючи єдність судової практики, відступила від висновків щодо можливості виникнення спору про право між особою, яка претендує на спадкування та звернулася із заявою про встановлення юридичного факту, і територіальною громадою до моменту визнання спадщини відумерлою, викладених у постановах Верховного Суду від 19 березня 2021 року у справі № 643/14985/18-ц , від 23 грудня 2021 року у справі № 554/1618/21 , від 03 квітня 2024 року у справі № 641/683/23 , від 05 серпня 2025 року у справі № 389/803/24 , від 22 жовтня 2025 року у справі № 755/1235/24 та від 12 листопада 2025 року у справі № 475/49/25 .

    Позиция опубликована 18.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КГС ВС С отступлением Відумерла спадщина

    Порядок розгляду заяви спадкоємця про встановлення юридичного факту за відсутності спору з територіальною громадою

    До моменту визнання судом спадщини відумерлою між особою, яка може бути віднесена до певної черги спадкоємців і звернулася із заявою про встановлення юридичного факту для оформлення спадщини, та територіальною громадою не виникає спір про суб'єктивне цивільне право на спадкове майно, оскільки територіальна громада до цього моменту не має цивільного права на спадщину, а лише публічний обов'язок звернутися до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою. Вирішальним критерієм для визначення наявності спору про право є не факт подання чи неподання територіальною громадою заяви про визнання спадщини відумерлою, а те, чи обмежується справа встановленням юридичного факту, чи у ній фактично вирішується матеріально-правовий спір щодо спадкового майна, тому за відсутності спору з іншими спадкоємцями така заява підлягає розгляду за правилами окремого провадження. ОП КЦС ВС у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 644/2440/24 (провадження № 61-5490сво25 ), забезпечуючи єдність судової практики, відступила від висновків щодо можливості виникнення спору про право між особою, яка претендує на спадкування та звернулася із заявою про встановлення юридичного факту, і територіальною громадою до моменту визнання спадщини відумерлою, викладених у постановах Верховного Суду від 19 березня 2021 року у справі № 643/14985/18-ц , від 23 грудня 2021 року у справі № 554/1618/21 , від 03 квітня 2024 року у справі № 641/683/23 , від 05 серпня 2025 року у справі № 389/803/24 , від 22 жовтня 2025 року у справі № 755/1235/24 та від 12 листопада 2025 року у справі № 475/49/25 .

    Позиция опубликована 18.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КАС ВС Перерахунок пенсії призначеної військовослужбовцю

    Про збереження права на індексацію пенсії за попередній календарний період у разі здійснення перерахунку у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення в наступному періоді

    Право особи на підвищення пенсії внаслідок індексації за відповідний календарний рік визначається з урахуванням того, чи здійснювався у період, визначений статтею 64 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» для проведення такої індексації, перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення. Перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення, здійснений у наступному календарному періоді, сам по собі не припиняє право на підвищення пенсії внаслідок її індексації, набуте за попередній період.

    Позиция опубликована 18.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КАС ВС Реалізація регуляторних повноважень НКЦПФР

    Про застосування санкцій за порушення законодавства на ринках капіталу до банку, що перебуває у процедурі ліквідації

    Сама по собі наявність у банку статусу такого, що перебуває у процедурі ліквідації, не виключає можливості застосування до нього передбаченої законом санкції за порушення законодавства на ринках капіталу.

    Позиция опубликована 18.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КАС ВС Поновлення та продовження процесуальних строків (Стаття 121)

    Про особливості встановлення апеляційним судом дати отримання судового рішення під час розгляду питання щодо поновлення строків на апеляційне оскарження

    Доставлення рішення до електронного кабінету є важливим юридичним фактом, але не є абсолютною та єдиною підставою для відліку процесуального строку без оцінки реальних обставин. Подання апеляційної скарги протягом розумного строку після фактичного отримання судового рішення, без невиправданих зволікань, може свідчити про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Надмірний формалізм у застосуванні процесуальних норм, без урахування поведінки сторони та реальних обставин отримання рішення, є неприпустимим і може порушувати право на доступ до суду.

    Позиция опубликована 18.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КАС ВС Обчислення процесуального строку (Стаття 120)

    Про момент початку перебігу строку звернення до суду та умови його поновлення

    Законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об’єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Тобто початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об’єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв’язку з чим позивач має довести суду їх наявність і непереборність із доданням відповідних доказів.

    Позиция опубликована 18.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КАС ВС Процесуальні строки (Стаття 118)

    Про забезпечення реалізації права на перегляд судового рішення незалежно від строків пересилання поштових відправлень

    Право на апеляційне оскарження судового рішення, за умови сумлінного, добросовісного та своєчасного виконання учасником справи процесуального обов’язку, не може ставитися в залежність від тривалого строку пересилання поштової кореспонденції оператором поштового зв’язку, тобто порушення оператором строків пересилання поштових відправлень, що не може позбавляти особу права на апеляційний перегляд справи, яке є однією з основних засад судочинства.

    Позиция опубликована 18.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КАС ВС Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про належне виконання органом державного архітектурно-будівельного контролю обов’язку щодо повідомлення суб’єкта містобудування про результати такого контролю

    Обов`язок органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо ознайомлення суб`єкта містобудування з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, передбачений абзацом четвертим пункту 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, полягає у вчиненні дій, спрямованих на надіслання відповідних документів, і вважається виконаним з моменту їх відправлення. Тобто настання правових наслідків надіслання не залежить від поведінки суб`єкта містобудування щодо одержання адресованої йому кореспонденції. Таким чином, належним надісланням документів, складених за результатами державного архітектурно-будівельного контролю, слід вважати їх відправлення рекомендованим листом за адресою місцезнаходження суб`єкта містобудування, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, підтверджене розрахунковим документом відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

    Позиция опубликована 18.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КАС ВС Відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій

    Про неможливість оскарження в судовому порядку розрахунку сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій

    Розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій не містить самостійного владного рішення або індивідуального припису щодо прав чи інтересів підприємства, не встановлює, не змінює та не припиняє його правового обов`язку, а лише документально відображає результат визначення конкретного розміру витрат у межах уже існуючих, врегульованих законом правовідносин, відтак не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не може бути самостійним предметом публічно-правового спору.

    Позиция опубликована 18.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КАС ВС Спори у сфері примусового відчуження земельної ділянки та об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності

    Про порушення процедури визначення викупної ціни як перешкоду для примусового відчуження земельної ділянки для суспільних потреб

    Визначальною підставою для примусового відчуження земельної ділянки, що знаходиться в приватній власності, з мотивів суспільної необхідності є неотримання згоди власника земельної ділянки на її викуп для суспільних потреб, а також обов'язкове дотримання процедури щодо прийняття рішення про викуп, повідомлення власника про викуп земельної ділянки для суспільних потреб, забезпечення його права на участь у переговорах щодо умов викупу та узгодження умов договору купівлі-продажу, істотною умовою якого є викупна ціна, яка передує виникненню підстав для примусового відчуження земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені. Викупна ціна, визначена на підставі звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, складеного без ретельного аналізу даних про об'єкт оцінки, його фізичних характеристик, правового стану, особливостей місця розташування та використання, не може бути використана для прийняття рішення про викуп земельної ділянки для суспільних потреб.

    Позиция опубликована 18.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Категории

Классификатор правовых позиций Верховного Суда: пять судов и разделы каждого из них.

Велика Палата

Касаційний адміністративний суд

Касаційний господарський суд

Касаційний кримінальний суд

Касаційний цивільний суд

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT