К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Судебная практика Верховного Суда

Правовые позиции Верховного Суда Украины по категориям классификатора. Каждая позиция — с номером дела, датой постановления и ссылкой на текст решения в Едином государственном реестре судебных решений. Позиции — на украинском языке.

Новые позиции

Найдено 14 544 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. КГС ВС здійснення права спільної сумісної власності

    Щодо належного способу захисту права співвласника на доступ до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку

    ОСББ не вправі позбавляти співвласника доступу до допоміжних приміщень будинку (горища, підвалу). Належним способом захисту права співвласника на користування такими приміщеннями є зобов'язання не чинити перешкод у користуванні, а не зобов'язання видати йому особисті ключі від цих приміщень.

    Позиция опубликована 20.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (стаття 349)

    Повноваження суду перевіряти обґрунтованість ухвал слідчого судді, постановлених під час досудового розслідування

    З метою оцінки доказів суд, який встановлює факти, наділений повноваженнями досліджувати усі обставини, які можуть вплинути на його висновок про допустимість доказів, у тому числі і обґрунтованість ухвал слідчого судді, постановлених під час досудового розслідування.

    Позиция опубликована 19.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи (стаття 284)

    Повноваження суду вирішити питання про дотримання строків досудового розслідування і право не погодитися із рішенням слідчого судді з цього питання

    Суд першої інстанції в ході вирішення питання про наявність підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК не обмежений рішеннями слідчого судді, які приймалися у відповідному кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування. Суд, який розглядає справу по суті, має повноваження самостійно вирішити питання про дотримання строків досудового розслідування і може не погодитися із рішенням, ухваленим слідчим суддею раніше, якщо щодо такого рішення не передбачено можливості окремого апеляційного оскарження.

    Позиция опубликована 19.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Строки досудового розслідування (стаття 219)

    Можливість вирішення питання щодо строків досудового розслідування під час підготовчого судового засідання

    Питання, яке стосується строків досудового розслідування, може бути предметом оцінки суду у разі надходження обвинувального акта до суду. Суд під час підготовчого судового засідання, як це встановлено п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК, після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності з’ясовує означене питання і ухвалює самостійне аргументоване рішення.

    Позиция опубликована 19.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Строки досудового розслідування (стаття 219)

    Повернення обвинувального акта прокурору не є підставою для продовження строку досудового розслідування

    Повернення обвинувального акта прокурору не є підставою для продовження строку досудового розслідування, оскільки, відповідно до ст. 295 КПК, строк розслідування може бути продовжений, якщо додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови, що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об’єктивних причин.

    Позиция опубликована 19.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Строки досудового розслідування (стаття 219)

    Наслідки повернення обвинувального акту прокурору. Вчинення процесуальних дій як підтвердження відновлення досудового розслідування і визначення строку досудового розслідування за цієї обставини

    Після повернення обвинувального акта прокурору не може йтися про будь-яке досудове розслідування, оскільки воно завершене до першого звернення до суду з обвинувальним актом. Неможливість проведення додаткового розслідування пояснює і неможливість відновлення закінченого досудового розслідування або продовження його строків. У певних випадках повернення обвинувального акта стороні обвинувачення може поставити її в складне становище, особливо якщо він направлений до суду в останній день строку. Водночас будь-яка сторона кримінального провадження має передбачати можливість несприятливого для неї розвитку подій у провадженні, у тому числі і ухвалення судових рішень, що вимагатимуть додаткового часу для їх виконання, як, наприклад, рішення про повернення обвинувального акта прокурору. Законодавець, встановлюючи граничні строки досудового розслідування, визначав їх з урахуванням подібних ускладнень, з якими може стикнутися сторона, і вона має враховувати можливість таких ускладнень при плануванні своєї діяльності. Якщо у справі виправлення недоліків обвинувального акта триває близько дев’яти місяців, то це не узгоджується з обов’язком вчиняти процесуальні дії в розумний строк, як того вимагає ч. 1 ст. 28 КПК. Якщо сторона обвинувачення відновила досудове розслідування і вчинила ряд дій (змінила групу прокурорів, яка здійснює контроль над кримінальним провадженням, змінила кваліфікацію злочину тощо) тобто фактично провела додаткове розслідування, можливість якого не передбачена КПК, то цими діями сторона обвинувачення поновила перебіг строку досудового розслідування. Якщо перший раз сторона обвинувачення звернулась з обвинувальним актом до суду в останній день строку досудового розслідування, а поновлене нею розслідування, навіть за найбільш сприятливого для сторони обвинувачення підрахунку строку, тривало більш ніж один день, то повторне направлення обвинувального акта до суду відбувається поза межами цього строку.

    Позиция опубликована 19.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи (стаття 284)

    Перебіг строку досудового розслідування у разі скасування слідчим суддею повідомлення про підозру

    Зміст ч. 3 ст. 219 КПК чітко вказує на те, що перебіг вказаного в ній строку, а також правові наслідки його порушення, передбачені абз. 1 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, безпосередньо та нерозривно пов’язані з наявністю повідомлення про підозру. Тому факт скасування слідчим суддею повідомлення про підозру має припиняти (зупиняти) перебіг указаного строку досудового розслідування. Перебіг такого строку припиняється з дня постановлення ухвали слідчим суддею. Якщо ухвала слідчого судді про скасування повідомлення про підозру скасована в апеляційному порядку, указаний вище строк досудового розслідування відновлює свій перебіг з моменту набрання законної сили судового рішення суду апеляційної інстанції (з моменту проголошення цього рішення). Якщо апеляційний перегляд ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру здійснюється за апеляційною скаргою прокурора, то він має вживати розумних заходів для того, щоб стежити за результатами апеляційного провадження та не порушити визначений законом строк досудового розслідування.

    Позиция опубликована 19.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Відкриття матеріалів іншій стороні (стаття 290)

    Поважні причини, пов’язані з повномаштабним вторгненням рф в Україну, які свідчать про об’єктивну затримку в наданні стороні захисту матеріалів досудового розслідування для ознайомлення

    Під час вирішення питання щодо дотримання строків досудового розслідування суд повинен враховувати об'єктивні обставини, які унеможливлювали належне виконання процесуальних обов'язків стороною обвинувачення. Зокрема, широкомасштабне вторгнення рф, бойові дії, тимчасова окупація територій, їх деокупація, проведення стабілізаційних заходів, документування воєнних злочинів та розмінування можуть бути поважними причинами затримки в наданні стороні захисту матеріалів досудового розслідування для ознайомлення. За наявності таких обставин повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування однак затримка органу досудового розслідування в виконанні вимог ст. 290 КПК не може автоматично розцінюватися як протиправна бездіяльність сторони обвинувачення. Якщо в кримінальному провадженні вже завершене досудове розслідування, то в органу досудового розслідування не має потреби його зупиняти.

    Позиция опубликована 19.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КАС ВС Перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, біженці

    Про вплив кримінального переслідування на вирішення питання про міжнародний захист (надання статусу біженця)

    Порушення щодо особи кримінальної справи за участь у забороненій організації саме собою не виключає можливості визнання такої особи біженцем. Кримінальне переслідування може становити переслідування у конвенційному розумінні, якщо відповідна правова заборона застосовується вибірково або дискримінаційно, є засобом придушення релігійних чи політичних переконань або якщо покарання має явно непропорційний характер. Водночас сам собою факт кримінального переслідування також не є достатнім для надання міжнародного захисту. У кожному випадку необхідно встановити причини такого переслідування, характер інкримінованої особі діяльності та наявність зв`язку між можливим покаранням і конвенційними ознаками

    Позиция опубликована 19.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КАС ВС Звільнення з публічної служби

    Про врахування попереднього періоду служби при виплаті одноразової грошової допомоги

    Стаття 15 Закону України від 20.11.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає, що у разі повторного звільнення військовослужбовця з військової служби одноразова грошова допомога виплачується за період його календарної служби з дня останнього зарахування на службу, без урахування періоду попередньої служби. Водночас цією нормою передбачено виняток із наведеного правила. Так, період попередньої служби враховується при обчисленні одноразової грошової допомоги лише у тому разі, якщо під час попереднього звільнення особа не набула права на отримання такої допомоги. Отже, визначальним для вирішення питання стосовно врахування попереднього періоду військової служби є не сам факт повторного проходження служби, а те, чи виникло в особи право на отримання одноразової грошової допомоги під час попереднього звільнення. При цьому законодавець пов`язує застосування зазначеного винятку саме з набуттям права на отримання допомоги, а не з фактичним її отриманням. Колегія суддів акцентує увагу, що вказані поняття не є тотожними. Набуття права означає виникнення у військовослужбовця передбачених законом підстав отримати відповідну допомогу. Натомість фактичне отримання допомоги є вже реалізацією такого права шляхом її нарахування виплати. Тому сама по собі обставина невиплати або неповної виплати одноразової грошової допомоги при попередньому звільненні не свідчить про те, що особа не набула права на її отримання. Якщо на момент попереднього звільнення передбачені законом умови для отримання такої допомоги існували, особа вважається такою, що набула відповідне право, незалежно від того, чи було це право фактично реалізоване шляхом виплати коштів.

    Позиция опубликована 19.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КАС ВС Спори у сфері державного регулювання цін і тарифів

    Про повноваження Націкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у сфері стандартизації

    Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг не належить до суб'єктів стандартизації і не наділена повноваженнями щодо прийняття, перегляду, скасування чи затвердження нормативних документів з питань стандартизації. Одним із принципів державної політики у сфері стандартизації є добровільність застосування галузевих нормативних документів, крім випадків, якщо обов'язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами. При цьому, тексти галузевих нормативних документів, обов'язковість застосування яких установлена нормативно-правовими актами, розміщуються на офіційних веб-сайтах центральних органів виконавчої влади з безоплатним доступом до них.

    Позиция опубликована 19.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КАС ВС Звільнення з публічної служби

    Про зняття з усіх видів грошового забезпечення військовослужбовця, як наслідок звільнення з військової служби

    Досягнення граничного віку зумовлює її чіткий юридичний наслідок - звільнення військовослужбовця, тобто закінчення його військової служби. Зняття з усіх видів грошового забезпечення не є тотожним звільненню військовослужбовця з військової служби, оскільки зняття з усіх видів грошового забезпечення є правовим наслідком звільнення з військової служби та саме по собі не породжує підстави закінчення проходження військової служби та не звільняє військовослужбовця від виконання військового обов'язку. З астосування підпункту «а» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (звільнення у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на військовій службі ) можливе лише у разі видання наказу про звільнення військовослужбовця. За відсутності такого наказу зняття військовослужбовця з усіх видів забезпечення не може вважатися правомірним.

    Позиция опубликована 19.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КАС ВС Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів

    Про повноваження державного виконавця під час примусового виконання рішення

    Державний виконавець не наділений повноваженнями перевірки факту оскарження постанови про накладення штрафу (виконавчого документу) в судовому порядку на момент пред'явлення такого до примусового виконання. Обов'язок державного виконавця розпочати примусове виконання рішення пов'язується з отриманням, зокрема, від стягувача відповідної заяви та належним чином оформленого виконавчого документа, а не перевірки цього документу на предмет оскарження його боржником. О скарження рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, за умови, що державний виконавець не мав інформації про його оскарження, не свідчить про протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення.

    Позиция опубликована 19.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КАС ВС Плата за землю

    Перехід права користування земельною ділянкою та виникнення обов'язку зі сплати земельного податку

    Якщо особа набуває право власності на будівлю або споруду, розташовану на земельній ділянці, то до неї в силу статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України переходить право користування цією земельною ділянкою. Відсутність державної реєстрації права на землю або належного оформлення земельних правовідносин не звільняє таку особу від обов'язку сплачувати земельний податок. Обов'язок виникає з моменту державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомості, а фактичне користування земельною ділянкою є достатньою підставою для нарахування земельного податку.

    Позиция опубликована 19.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КАС ВС Податковий контроль та облік

    Про правомірність наказу про призначення фактичної перевірки за наявності передбаченої ПК України підстави

    Наказ про призначення фактичної перевірки є правомірним, якщо наявна хоча б одна передбачена ПК України фактична підстава (зокрема інформація від органів влади), навіть якщо наказ не містить детального розкриття цієї інформації. Формальні недоліки оформлення не є підставою для скасування перевірки, якщо сама підстава для її проведення була наявною. Недотримання порядку повернення товару, придбаного під час контрольної розрахункової операції, саме по собі не спростовує встановлених актом фактичної перевірки обставин порушення вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», якщо такі обставини підтверджені сукупністю інших належних і допустимих доказів.

    Позиция опубликована 19.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КАС ВС Залишення позову без розгляду (Стаття 240)

    Про умови залишення адміністративного позову без розгляду у разі повторної неявки позивача

    Залишення позову без розгляду згідно з ч. 5 ст. 205 та п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України можливе лише за умови встановлення судом у сукупності всіх передбачених законом обставин, зокрема належного повідомлення позивача, повторної неявки без поважних причин, відсутності заяви про розгляд справи за його відсутності та доведеної неможливості розгляду справи по суті за наявними матеріалами, а також у випадку відсутності заперечень відповідача щодо розгляду справи по суті без позивача. Сам по собі факт повторної неявки позивача не є безумовною підставою для залишення позову без розгляду.

    Позиция опубликована 19.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КАС ВС Податок на додану вартість

    Про право орендаря на податковий кредит з ПДВ при відшкодуванні вартості електроенергії орендодавцю

    Орендар, який відшкодовує орендодавцю вартість спожитої електроенергії відповідно до умов договору оренди приміщення та на підставі даних приладів обліку, має право на формування податкового кредиту з ПДВ за наявності належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують реальність господарської операції.

    Позиция опубликована 19.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КАС ВС Реєстрація, облік, анулювання реєстрації платника акцизного податку

    Класифікація етанолу як складника бензину для цілей акцизного регулювання

    Виробництво та реалізація продукції «Етанол як складник бензину» є діяльністю, пов’язаною з обігом підакцизних товарів, якщо така продукція за своїми характеристиками відповідає товарній групі 2207 УКТ ЗЕД. Визначальним є правильна класифікація товару відповідно до Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД. Для здійснення такої діяльності суб’єкт господарювання зобов’язаний дотримуватися вимог законодавства щодо ліцензування та реєстрації платником акцизного податку.

    Позиция опубликована 19.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КАС ВС Плата за землю

    Диференціація ставок орендної плати за землю органом місцевого самоврядування

    Установлення органом місцевого самоврядування підвищеної ставки орендної плати (11 %) для земельних ділянок з цільовим призначенням 03.03 («для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров’я та соціальної допомоги») порівняно з іншими видами земель громадської забудови (3 %) не є дискримінаційним та антиконкурентним заходом, якщо таке рішення прийнято в межах наданих повноважень, з легітимною метою та має достатнє обґрунтування. Судовий контроль у таких спорах обмежується перевіркою дотримання принципів законності, недискримінації, пропорційності та відсутності свавілля, без підміни собою податкової політики територіальної громади. Сам по собі факт диференціації ставок орендної плати для різних категорій земельних ділянок не вказує на дискримінацію чи порушення законодавства про захист економічної конкуренції без установлення відповідних порушень компетентним органом.

    Позиция опубликована 19.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КГС ВС Изменено юрисдикція

    Юрисдикція спорів про оскарження розпоряджень органів влади щодо земельних ділянок

    Позовні вимоги про визнання протиправними та скасування розпоряджень органу виконавчої влади щодо відведення земельної ділянки, зміни цільового призначення та скасування містобудівних умов підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки стосуються оскарження владних управлінських рішень суб'єкта владних повноважень на предмет їх відповідності законодавству, що свідчить про публічно-правовий характер спору. 02 лютого 2026 року (справа № 308/17484/23) Об'єднана палата Касаційного цивільного суду відступила від висновків, викладених у постанові від 27 листопада 2024 року у справі № 308/13866/23 та зробила висновок про те, що незалежно від предмета та підстав позову, спори щодо оскарження рішень органів державної влади та місцевого самоврядування (суб`єктів владних повноважень) стосовно забудови земельних ділянок на місцевому рівні, в результаті реалізації яких у інших осіб виникають цивільні права та/або обов`язки або які існували на час їх прийняття, є приватноправовими та підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Категории

Классификатор правовых позиций Верховного Суда: пять судов и разделы каждого из них.

Велика Палата

Касаційний адміністративний суд

Касаційний господарський суд

Касаційний кримінальний суд

Касаційний цивільний суд

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT