К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Судебная практика Верховного Суда

Правовые позиции Верховного Суда Украины по категориям классификатора. Каждая позиция — с номером дела, датой постановления и ссылкой на текст решения в Едином государственном реестре судебных решений. Позиции — на украинском языке.

Новые позиции

Найдено 14 544 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. КГС ВС Щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного/приватного виконавця

    Щодо відновлення знищеного виконавчого провадження перед вирішенням питання про зняття арешту з майна боржника

    Якщо виконавче провадження, у межах якого накладено арешт, знищено через закінчення строку зберігання, виконавець зобов’язаний спочатку відновити його матеріали (через АСВП та інші джерела) і лише після цього приймати рішення щодо арешту.

    Позиция опубликована 25.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. БП ВС С отступлением Реалізація майна боржника

    Щодо наслідків скасування судового рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, якщо предмет іпотеки було придбано у період відсутності в державному реєстрі відомостей про обтяження

    Виключення запису про обтяження, зокрема, на підставі судового рішення саме по собі не припиняє іпотеки, яка залишається чинною. Відповідно скасування такого судового рішення не спричиняє відновлення дії іпотеки. Якщо предмет іпотеки не був реалізований та відсутні інші підстави для припинення іпотеки, встановлені законом, то іпотека є чинною з моменту внесення про неї первинного запису до відповідного реєстру незалежно від того, чи було скасоване судове рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження. У такому разі запис про іпотеку підлягає відновленню. Водночас Велика Палата Верховного Суду нагадує, що функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі. Аналогічно функцією державної реєстрації іпотеки є оголошення належності іпотеки нерухомого майна певній особі. Тобто запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису («заднім числом»), а підлягає відновленню з моменту вчинення запису про таке відновлення. Якщо ж іпотека припинена у зв`язку з реалізацією предмета іпотеки, то подальше скасування судового рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, не впливає ані на чинність договору купівлі-продажу, укладеного на прилюдних торгах, ані на чинність іпотеки. Відповідно до частини першої статті 23 Закону № 898-IV у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Зазначену норму слід застосовувати разом з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас, за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19). Велика Палата Верховного Суду відступила шляхом конкретизації від її висновку, викладеного у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц, а також від аналогічного висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 6-1193цс15, і КЦС ВС, викладеного у постановах від 10 травня 2018 року у справі № 643/18839/13-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 643/12557/16-ц та від 13 березня 2019 року у справі № 643/19761/13-ц про те, що якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення; у разі скасування незаконного судового рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису, який виключено на підставі незаконного рішення суду; це означає, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек; договір іпотеки (права й обов`язки сторін) залишається чинним з моменту його первинної реєстрації в Державному реєстрі іпотек.

    Позиция опубликована 25.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КГС ВС Участь у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо

    Належний відповідач у справі про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною: статус співмешканця одного з батьків

    У справі про усунення перешкод у спілкуванні батька з дитиною та участі у її вихованні відповідачем може бути не лише інший з батьків дитини, а й особа, яка спільно проживає однією сім'єю з дитиною та тим із батьків, з ким проживає дитина, якщо ця особа набула статусу члена сім'ї та створює перешкоди у спілкуванні дитини з батьком (статті 2, 3, 74, 260 СК України).

    Позиция опубликована 25.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Изменено Призначення покарання за сукупністю вироків (стаття 71)

    Щодо порядку призначення покарання за сукупністю злочинів (ч. 4 ст. 70 КК) та за сукупністю вироків (ст. 71 КК)

    Якщо після постановлення вироків буде встановлено, що засуджений винен в кримінальних правопорушеннях, частина яких вчинена до постановлення першого вироку, а інша – між першим і другим вироками, то призначення покарання має складатися із чітко визначених кримінальним законом етапів.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Изменено Повторність кримінальних правопорушень (стаття 32)

    Особливості призначення покарання за злочини, які отримують однакову кримінально-правову кваліфікацію і вчинені як до, так і після постановлення попереднього вироку

    Якщо в діях особи має місце повторність кримінальних правопорушень, передбачена ч. 1 ст. 32 КК, і ця особа засуджується за вчинення кількох тотожних кримінальних правопорушень, які кваліфікуються за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК, і при цьому одне або кілька з них були вчинені до ухвалення попереднього вироку, а ще одне або декілька - після його ухвалення, то спеціальні правила ч. 4 ст. 70 КК не застосовуються. У такому випадку суд кваліфікує зазначені кримінальні правопорушення за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК та призначає покарання, передбачене її санкцією, а остаточне покарання визначає за правилами ст. 71 КК за сукупністю вироків.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. КГС ВС Визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку

    Належний склад відповідачів у справах про скасування рішень про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності

    У справах про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність належними відповідачами є як орган, що прийняв відповідне рішення, так і особи, яким передано земельні ділянки. Пред'явлення позову без залучення набувачів земельних ділянок як співвідповідачів є самостійною підставою для відмови в позові.

    Позиция опубликована 25.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КХС ВС С отступлением Оскарження ухвал

    Про можливості окремого оскарження від рішення суду першої інстанції в апеляційному та касаційному порядках ухвали про відмову в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі про банкрутство

    Відсутність словосполучення «ухвали про відмову в задоволенні клопотання (заяви) про закриття провадження у справі про банкрутство» в переліку судових рішень, які можуть переглядатися в апеляційному та касаційному порядках, з огляду на наявність «ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство» та системне застосування приписів Закону про банкрутство (КУзПБ з 21.10.2019) не виключає можливості апеляційного та касаційного перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання (заяви) про закриття провадження у справі про банкрутство. Тож учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання (заяви) про закриття провадження у справі про банкрутство та, відповідно, подати касаційну скаргу на таку ухвалу після її перегляду в апеляційному порядку згідно з пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України. УВАГА! Відступ від висновку, викладеного у постанові ВС від 13.08.2019 по справі № 5002-17/2743-2009, що ухвала про відмову у задоволенні клопотання про припинення/закриття провадження у справі про банкрутство не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції та відсутні законні підстави для її перегляду в апеляційному порядку.

    Позиция опубликована 25.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. КХС ВС С отступлением Договірні зобов'язання

    Про правову природу договору користування торговельним місцем та порядку його поновлення

    Договір користування торговельним місцем на ринку не є договором оренди комунального майна у розумінні Закон України «Про оренду державного та комунального майна», а тому дія цього Закону, зокрема щодо автоматичного продовження договору на період воєнного стану, на такі правовідносини не поширюється. Водночас до таких договорів застосовуються загальні положення ЦК України, у тому числі щодо їх поновлення у разі продовження користування майном після закінчення строку та відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця. УВАГА! Відступ від правової позиції у постанові КГС ВС від 04.03.2025 у справі № 914/622/24, що спеціальним Законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон № 157-IX, а враховуючи, що спірний договір був укладений та закінчувався під час воєнного стану, додав, що ці відносини регулюються також і Постановою № 634.

    Позиция опубликована 25.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КХС ВС Ліквідаційна процедура

    Підстави для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за відсутності схваленого плану санації

    За відсутності схваленого кредиторами плану санації боржника господарський суд позбавлений підстав для його оцінки та введення процедури санації. Наявність ознак надкритичної неплатоспроможності, перевищення пасиву над вартістю виявлених активів, спливу граничного строку процедури розпорядження майном та рішення зборів кредиторів про перехід до ліквідаційної процедури є підставою для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відповідно до ст. 48, 49, 58 КУзПБ.

    Позиция опубликована 25.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КХС ВС Спори, що стосуються питань процесуального права

    Належність та наслідки підписання паперового примірника позовної заяви QR-кодом поза межами підсистеми «Електронний суд»

    Підпис ідентифікує автора та слугує підтвердженням того, що особа, яка його підписала, ознайомлена з документом і погоджується з його змістом. В юридичному сенсі підпис є підтвердженням певної дії, угоди чи зобов’язання та надає документу юридичну силу. Підписання електронним цифровим підписом паперових примірників процесуальних документів та перевірка такого підпису судом поза межами підсистеми «Електронний суд» чинним законодавством не передбачені. Розміщення на паперовій позовній заяві QR-коду, за яким неможливо ідентифікувати підписанта та перевірити накладення кваліфікованого електронного підпису, не є належним підписанням позовної заяви. За відсутності ідентифікації підписанта позовна заява вважається неподаною належним чином, що є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

    Позиция опубликована 25.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КХС ВС Подання апеляційної скарги

    Умови відкриття апеляційного провадження після розгляду справи та порядок встановлення тотожності доводів нової апеляційної скарги висновкам суду

    Для розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, суд має встановити наявність таких передумов для відкриття провадження: 1) особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду; 2) доводи, покладені в основу апеляційної скарги, не розглядалися під час апеляційного розгляду за апеляційною скаргою іншої особи. Згідно із ч. 5 ст. 272 ГПК України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо встановить тотожність аргументів нової апеляційної скарги доводам, що вже були розглянуті судом або містилися в первісній апеляційній скарзі. Тотожність висновків, викладених у первісній постанові суду апеляційної інстанції, мотивам, наведеним апелянтом за ст. 272 ГПК України, визначається шляхом логічного зіставлення відповідних аргументів та їх змістовного збігу.

    Позиция опубликована 25.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КХС ВС Розгляд вимог кредиторів

    Щодо статусу кредиторських вимог (конкурсні чи поточні), які виникли на підставі договору поруки

    Вимога кредитора в процедурі банкрутства — це процесуальне вираження права кредитора на виконання зобов’язання боржником, яке реалізується шляхом пред’явлення його в установленому законом порядку і має бути підтверджене рішенням (ухвалою суду про визнання кредиторських вимог та ухвалою за результатами проведення підсумкового засідання). Вимога кредитора конкретизує обсяг його прав щодо боржника і забезпечує участь у процедурі розподілу активів боржника між учасниками провадження у справі про банкрутство. Водночас вимога кредитора в процедурі банкрутства має грошовий вираз, розмір якого відображається в реєстрі вимог кредиторів, тоді як зобов’язання у цивільних правовідносинах не завжди містить матеріально виражену складову. Системний аналіз статті 1 та частини першої статті 45 КУзПБ свідчить про те, що зазначені норми пов’язують статус конкурсних та поточних грошових вимог з моментом виникнення відповідного грошового зобов’язання у боржника. Оскільки боржником в розумінні статті 1 КУзПБ є особа, яка неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав, логічним є висновок про те, що моментом виникнення вимоги кредитора як учасника відносин неплатоспроможності є дата настання строку виконання грошового обов’язку боржника, а не момент вчинення правочину (укладення договору) чи настання інших обставин, з яких виникає відповідне право вимоги як таке, адже до моменту настання строку виконання обов’язку питання про неплатоспроможність суб’єкта, наділеного таким обов’язком, ґрунтується лише на припущенні можливого невиконання. При цьому заміна кредитора в зобов’язанні жодним чином не впливає на момент виникнення права вимоги. Позаяк договір поруки як акцесорне зобов’язання безпосередньо залежить від основного договору та його умов і спрямований на стимулювання належного виконання основного зобов’язання, то саме по собі відкриття провадження у справі про банкрутство щодо поручителя не є безумовною підставою для пред’явлення до нього кредиторських вимог за договором поруки, якщо строк виконання за основним зобов’язанням не є таким, що настав, і таке звернення не передбачено законом або умовами договору.

    Позиция опубликована 25.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КХС ВС Спори щодо захисту прав інтелектуальної власності

    Щодо поширення на упаковці косметичного засобу відомостей про лікувальні властивості без належного підтвердження як прояву недобросовісної конкуренції

    Поширення виробником косметичного засобу інформації про його лікувальні властивості без належного наукового підтвердження та проведення відповідних досліджень може визнаватися поширенням інформації, що вводить в оману, якщо така інформація здатна вплинути на наміри споживачів щодо придбання продукції та надати виробнику неправомірні переваги у конкурентній боротьбі.

    Позиция опубликована 25.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КХС ВС Спори щодо оренди землі

    Щодо належності й ефективності позовної вимоги про повернення земельної ділянки як наслідку нікчемності договору оренди землі та застосування позовної давності

    Позовна вимога про зобов’язання орендаря повернути земельну ділянку орендодавцю – стороні нікчемного договору оренди землі, укладеного з порушенням вимог щодо передачі земельних ділянок на конкурентних засадах, є належним та ефективним способом захисту шляхом застосування наслідків нікчемності правочину у виді односторонньої реституції, а не негаторним позовом. До такої вимоги застосовується позовна давність, перебіг якої починається від дня початку виконання нікчемного правочину.

    Позиция опубликована 25.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. БП ВС Реалізація майна боржника

    Щодо особливостей реалізації предмета іпотеки в межах ліквідаційної процедури

    Законом України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачена реалізація предмета іпотеки незалежно від наявності чи відсутності судового рішення про задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, як те встановлено у статті 39 Закону України " Про іпотеку" . Тому в межах ліквідаційної процедури застосовуються правила, передбачені Законом України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , а не Законом України " Про іпотеку" . За загальним правилом продаж предмета застави (іпотеки) припиняє заставу (іпотеку) відповідно до приписів пункту 3 частини першої статті 593 ЦК України. Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено інших наслідків щодо продажу предмета застави (іпотеки) у ліквідаційній процедурі у провадженні у справі про банкрутство. Відтак у випадку продажу предметів застави (іпотеки) відповідно до законодавства про банкрутство застосовуються загальні наслідки припинення застави (іпотеки) згідно з пунктом 3 частини першої статті 593 ЦК України.

    Позиция опубликована 25.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КХС ВС Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів

    Наслідки втрати предмета фінансового лізингу під час воєнних дій

    Втрата предмета фінансового лізингу (зокрема внаслідок викрадення під час воєнних дій) трансформує обов’язок його повернення у зобов’язання з відшкодування вартості майна та виключає можливість нарахування неустойки за неповернення за відсутності вини лізингоодержувача. Водночас така обставина не звільняє лізингоодержувача від обов’язку сплачувати лізингові платежі, оскільки ризик випадкової втрати майна покладається на нього.

    Позиция опубликована 25.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КХС ВС Оскарження рішень третейських судів

    Право засновника (учасника) юридичної особи на оскарження рішення третейського суду

    Засновник (учасник) юридичної особи не має права на подання заяви про скасування рішення третейського суду на підставі частини 1 статті 346 ГПК України, якщо рішення третейського суду не вирішує питання про права та обов'язки такого засновника (учасника), а стосується виключно прав та обов'язків самої юридичної особи як сторони спору.

    Позиция опубликована 25.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КХС ВС Банкрутство

    Правочини, вчинені всупереч санкціям і з метою обходу блокування активів, є нікчемними, а все одержане за ними може бути стягнуто в дохід держави

    Правочини, спрямовані на відчуження активів усупереч санкціям, установленим Законом України «Про санкції», порушують публічний порядок та є нікчемними незалежно від визнання їх недійсними судом. Якщо встановлено умисел сторін на вчинення таких правочинів, суд може застосувати спеціальні наслідки недійсності, зокрема стягнення всього одержаного за правочином у дохід держави.

    Позиция опубликована 25.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КХС ВС С отступлением Застосування процедур неплатоспроможності фізичних осіб

    Умови визнання податкового боргу безнадійним та його списання у процедурі реструктуризації боргів фізичної особи у справі про неплатоспроможність

    Застосування ч. 2 ст. 125 КУзПБ не має автоматичного характеру і не може зводитися до формального співставлення календарних дат. Господарський суд зобов’язаний встановити момент виникнення податкового боргу у значенні пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, ст. 57 ПК України (узгодження грошового зобов’язання, строк його сплати та перший день прострочення), відповідність боргу трирічному критерію, майновий стан боржника та наявність реальної можливості погашення вимог, перебіг процедури реструктуризації і виконання керуючим реструктуризацією передбачених законом дій, а також поведінку боржника з точки зору добросовісності. За відсутності такого судового контролю визнання податкового боргу безнадійним і його списання є передчасним. Увага! Уточнено правову позицію у постанові КГС ВС від 13.06.2023 у справі № 907/76/22 щодо порядку встановлення умов для визнання податкового боргу безнадійним та його списання.

    Позиция опубликована 25.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КХС ВС Спори, що виникають з питань захисту економічної конкуренції

    Межі перевірки АМК заяви про недобросовісну конкуренцію на стадії відкриття справи

    На стадії вирішення питання про відкриття справи про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції Антимонопольний комітет України повинен перевірити наявність ознак порушення, а не встановлювати факт його вчинення по суті. Відмова у розгляді заяви має бути належно вмотивованою та ґрунтуватися на повному й всебічному дослідженні наведених заявником обставин. Формальний підхід до оцінки доказів або неповне з’ясування обставин є підставою для скасування відповідного рішення АМК.

    Позиция опубликована 25.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Категории

Классификатор правовых позиций Верховного Суда: пять судов и разделы каждого из них.

Велика Палата

Касаційний адміністративний суд

Касаційний господарський суд

Касаційний кримінальний суд

Касаційний цивільний суд

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT