Судебная практика Верховного Суда
Правовые позиции Верховного Суда Украины по категориям классификатора. Каждая позиция — с номером дела, датой постановления и ссылкой на текст решения в Едином государственном реестре судебных решений. Позиции — на украинском языке.
Новые позиции
Найдено 14 544 позиции
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026
-
Перевищення працівником правоохоронного органу службових повноважень (ст. 365 КК) у разі застосування фізичної сили та заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження без будь-яких законних підстав
Застосування поліцейським до потерпілого фізичної сили шляхом захоплення кисті правої руки з проведенням залому її за спину, які були здійснені без будь-яких законних на те підстав та призвели до заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження, свідчить про перевищення працівником правоохоронного органу службових повноважень та кваліфікується за ст. 365 КК.
- Дело № 344/8185/19 Постанова 14.07.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Керівник територіального управління Департаменту патрульної поліції НПУ як особа, яка займає відповідальне становище (ч. 2 примітки ст. 368 КК), незалежно від тимчасовості виконання функцій
Посада керівника територіального управління Департаменту патрульної поліції Національної поліції України свідчить про відповідальне становище відповідної службової особи (ч. 2 примітки ст. 368 КК). Виконання функцій, притаманних цій посаді, на тимчасовій основі не спростовує висновку, що під час виконання цих функцій особа займала відповідальне становище.
- Дело № 295/7911/18 Постанова 07.07.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Вчинення незаконних дій із заставленим майном директором підприємства (ст.388 КК)
Ініціювання та проведення директором підприємства зборів з метою зменшення розміру корпоративних прав підприємства зі 100 % до 10 % після постановлення судових рішень, якими було стягнуто борг за кредитними договорами та звернуто стягнення на предмет застави, а саме 100 % корпоративних прав підприємства, свідчить про наявність прямого умислу на вчинення незаконних дій із заставленим майном, а тому такі дії підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 388 КК.
- Дело № 607/15131/19 Постанова 09.07.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК) як триваючий злочин і момент його закінчення
Самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК) є триваючим злочином та характеризується безперервним здійсненням протягом визначеного часу злочинного діяння, об’єктивна сторона якого розтягнута в часі, що вважається закінченим у момент його виявлення або примусового чи добровільного припинення.
- Дело № 278/5469/24 Постанова 16.07.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Кваліфікація дій за ст. 438 КК у разі вчинення кримінального правопорушення групою осіб і врахування цієї обставини як такої, що обтяжує покарання
У диспозиції ст. 438 КК не передбачено такої ознаки складу кримінального правопорушення, як його вчинення за попередньою змовою групою осіб. Ця ознака не впливає на вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності, адже перебуває поза межами відповідного складу кримінального правопорушення, проте має значення для з’ясування кримінально-правових наслідків вчиненого злочину, зокрема для призначення покарання. Зазначення у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб (ч. 4 ст. 67 КК) й відповідно визнання цієї обставини такою, що обтяжує покарання, відповідає в цьому випадку положенням ч. 4 ст. 67 КК у їх взаємозв’язку із приписами ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 438 КК. Застосування у формулі кваліфікації посилання на положення ч. 2 ст. 28 КК не додає до вказаної диспозиції таку обтяжуючу ознаку, як вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб. У разі вчинення кримінального правопорушення декількома особами, які діяли як співвиконавці, кваліфікація їх дій не пов’язана із застосуванням норм ст. 28 КК, де визначено ознаки відповідних форм співучасті. З огляду на вказане не доцільне використання у формулі кваліфікації взагалі посилання на положення ст. 28 КК.
- Дело № 644/9444/24 Постанова 22.07.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Відсутність порушення у кримінальному провадженні у разі визначення членів колегії для розгляду апеляційної скарги засудженого із числа суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Визначення членів колегії суддів для розгляду апеляційної скарги засудженого із числа суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду не свідчить про порушення встановленого КПК порядку визначення складу суду.
- Дело № 1-1/11 Постанова 02.07.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Відсутність у КПК обов’язку суду заздалегідь окремо повідомляти сторони провадження про здійснену заміну судді
КПК не встановлює обов’язку суду заздалегідь окремо повідомляти сторін провадження про здійснену заміну судді з метою надання часу для вирішення питання доцільності заявлення відводу.
- Дело № 718/2895/24 Постанова 15.07.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Форми кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК
Пропозиція або обіцянка надати неправомірну вигоду є самостійними злочинами з формальним складом і вважаються закінченими з моменту, коли особа висловила таку пропозицію чи обіцянку службовій особі в будь-якому виді (усно, письмово, за допомогою звуку, жесту, в електронному виді чи в інший спосіб), а надання неправомірної вигоди є злочином з матеріальним складом і вважається закінченим із часу, коли службова або третя особа отримали цю неправомірну вигоду. Об’єктивна сторона цього злочину характеризується трьома альтернативними діями: пропозицією надати неправомірну вигоду; обіцянкою надати неправомірну вигоду; наданням такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. Під пропозицією у ст. 369 КК необхідно розуміти висловлення працівнику підприємства, установи чи організації, особі, яка надає публічні послуги, або службовій особі наміру про надання неправомірної вигоди, а під обіцянкою – висловлення такого наміру з повідомленням про час, місце, спосіб надання неправомірної вигоди. Надання неправомірної вигоди – це її передавання службовій особі (способи можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають). За своєю суттю об’єктивна сторона цього злочину вичерпується лише фактом пропозиції, обіцянки надати неправомірну вигоду або надання такої вигоди.
- Дело № 455/1415/23 Постанова 18.11.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Поняття пропозиції та обіцянки надання неправомірної вигоди (ч. 1 ст. 369 КК)
За ч. 1 ст. 369 КК кримінально караними є пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, а за ч. 2 ст. 369 КК це ж діяння, вчинення повторно. За пунктом 3 примітки до ст. 354 КК, під пропозицією у статтях 354, 368, 368-3-370 КК слід розуміти висловлення працівнику підприємства, установи чи організації, особі, яка надає публічні послуги, або службовій особі наміру про надання неправомірної вигоди, а під обіцянкою - висловлення такого наміру з повідомленням про час, місце, спосіб надання неправомірної вигоди.
- Дело № 462/6084/18 Постанова 01.09.2021 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Пропозиція надання неправомірної вигоди (ст.369 КК) та закінчення цього кримінального правопорушення
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК, є закінченим з моменту, коли винний запропонував чи пообіцяв надати неправомірну вигоду службовій особі, а остання усвідомила цю інформацію, або коли службова особа прийняла хоча б частину наданої неправомірної вигоди. З об’єктивної сторони, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК, полягає зокрема у зверненні до службової особи з повідомленням, яке з достатньою очевидністю свідчить про бажання і готовність винного дати неправомірну вигоду. Таке повідомлення може бути здійснено особисто у будь-якій формі, в тому числі в усній. Вчинення злочину, передбаченого ст. 369 КК, вичерпується самим фактом пропозиції неправомірної вигоди
- Дело № 733/9/22 Постанова 11.06.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Пропозиція неправомірної вигоди службовій особі (ст. 369 КК)
Пропозицією неправомірної вигоди службовій особі, відповідальність за яку передбачено ст. 369 КК, вважається звернення до службової особи з таким повідомленням, яке з достатньою очевидністю свідчить про бажання і готовність винного надати неправомірну вигоду. Така пропозиція є по суті способом схиляння службової особи до одержання неправомірної вигоди за умови вчинення або невчинення на користь того, хто надає неправомірну вигоду, або третіх осіб будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
- Дело № 356/759/19 Постанова 05.03.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Службова особа як суб’єкт кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК
Службова особа як суб’єкт злочину повинна відповідати таким ознакам: інституція, яку представляє особа, належить до публічної; у відносинах з іншими людьми виступає не від себе (як працівник, професіонал у певній галузі), а як представник держави чи місцевого самоврядування, державного чи комунального підприємства, установи, організації; особа вправі визначати, чи буде (чи може і повинна) вона вчиняти певні службові дії у конкретній ситуації; повноваження особи поширюються на інших людей чи стосуються чужого майна; дії такої особи мають наслідки юридичного характеру. Для визначення того, чи є особа службовою в розумінні ст. 369 КК, слід виходити із сукупності всіх обставин, які можуть свідчити про наявність чи відсутність ознак службової особи. Відсутність в особи однієї з таких ознак, наприклад підпорядкування їй інших осіб, або повноважень здійснювати керівництво трудовим колективом не може бути єдиною та вирішальною ознакою того, що особа не має службових повноважень, оскільки не виключено наявності в неї інших ознак службової особи.
- Дело № 752/4292/16-к Постанова 07.07.2021 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Наявність у діях особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК у взаємозв’язку використанням нею службового становища
Відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди настає лише за умови, коли службова особа може вчинити дії або утриматися від дій завдяки своєму службовому становищу. Якщо ж службова особа, вчиняючи будь-які дії або утримуючись від дій, використовує не можливості, пов’язані з її посадою та наділеними функціями, то в її діях немає складу злочину, передбаченого ст. 369 КК.
- Дело № 953/19803/20 Постанова 07.11.2022 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Поняття неправомірної вигоди
Неправомірна вигода – грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.
- Дело № 296/5083/17 Постанова 21.07.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 688/2554/22 Постанова 21.08.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК у разі помилковості усвідомлення правомірності передачі блага
Склад кримінального правопорушення, передбачений ст. 369 КК відсутній у тому випадку, коли той, хто пропонує, обіцяє або надає майнове чи немайнове благо, помилково вважає, що його передача здійснюється: а) правомірно (наприклад, відбувається сплата штрафу або офіційно оплачуються певні послуги); б) благо призначається як оплата за реалізацію професійних прав та обов’язків, відмінних від використання влади або службового становища службової особи.
- Дело № 688/2554/22 Постанова 21.08.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Відповідальність за дії, передбачені в диспозиції ч. 1 ст. 369 КК, вчинені стосовно службової особи, яка займає відповідальне становище (ч.3 ст.369)
Частина 3 статті 369 КК є особливо кваліфікуючим складом злочину та включає, у тому числі, діяння, передбачені частиною першою цієї статті, тобто пропозицію чи обіцянку надання неправомірної вигоди, або надання такої вигоди за наявності особливо обтяжуючої обставини, як то вчинення злочину стосовно службової особи, яка займає відповідальне становище.
- Дело № 295/1399/18 Постанова 20.05.2020 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Законність проведення слідчих дій у період між внесенням в ЄРДР інформації про виявлений злочин і підписанням постанови про визначення складу групи слідчих
Внесення інформації про виявлений злочин в ЄРДР не зобов'язує слідчого, який уже прибув на місце події у складі чергової слідчо-оперативної групи, негайно припинити фіксацію слідів злочину чи відпустити підозрювану особу лише через те, що керівник органу розслідування ще не встиг підписати письмову постанову про визначення складу групи слідчих.
- Дело № 944/5639/20 Постанова 30.06.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Форми та способи вчинення шахрайства (ст.190 КК). Момент закінчення шахрайства
В складі шахрайства заволодіння чужим майном або придбання права на майно є альтернативними формами виявлення його об`єктивної сторони, а обман чи зловживання довірою є самостійними (альтернативними) способами вчинення кримінального правопорушення. Шахрайство, вчинене шляхом обману чи зловживання довірою, є закінченим кримінальним правопорушенням з моменту протиправного заволодіння чужим майном або придбання права на чуже майно.
- Дело № 419/703/16-к Постанова 20.11.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 686/13801/16-к Постанова 17.10.2022 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 27.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо недопустимості одночасної кваліфікації договору як фіктивного та фраудаторного (вчиненого на шкоду кредитору)
Одночасна кваліфікація оспорюваного договору як фіктивного (стаття 234 ЦК України) та фраудаторного (такого, що вчинений на шкоду кредитору всупереч статтям 3, 13 ЦК України), не допускається. Якщо на виконання правочину було фактично передано майно чи відбувся перехід прав, його кваліфікація як фіктивного повністю виключається. Водночас відчуження боржником свого майна на користь близького родича на стадії виконання судового рішення з метою уникнення сплати боргу свідчить про очевидну недобросовісність та зловживання правом. Такі дії є самостійною та достатньою підставою для визнання договору недійсним як фраудаторного на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правами
- Дело № 636/5079/21 Постанова 12.08.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 26.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо неможливості спростування права власності на земельну ділянку лише через встановлення факту підробки державного акта у кримінальному провадженні
Державний акт на право власності на землю є лише документом, який посвідчує це право, а не правовстановлюючим актом чи самою підставою його виникнення, що зазвичай пов'язане з рішенням органу місцевого самоврядування. Сам по собі факт підробки державного акта, відображений в обвинувальному акті чи ухвалі про закриття кримінального провадження за строками давності, автоматично не припиняє право власності на ділянку та не спростовує презумпцію його правомірності. Припинення такого права вимагає окремого судового рішення, тому відмова у задоволенні негаторного позову власника з мотивів недійсності його документа без належного скасування рішення ради про передачу землі у власність є передчасно
- Дело № 307/3365/18 Постанова 12.08.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 307/3365/18 Постанова 12.08.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 26.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Категории
Классификатор правовых позиций Верховного Суда: пять судов и разделы каждого из них.
Касаційний адміністративний суд
- Виборчий процес та референдум
- Відносини публічної служби
- Громадський порядок та безпека, національна безпека та оборона України
- Громадянські та політичні права
- Дорожній рух та перевезення пасажирів
- Доступ до публічної інформації
- Діяльність політичної партії (утворення, регламентація діяльності, членство, фінансування, тощо)
- Забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
- Здійснення публічних закупівель
- Зразкові, палатні рішення
- Кодекс адміністративного судочинства
- Контроль Рахункової палати, Державної аудиторської служби Україна, державний фінансовий контроль
- Митні спори
- Оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України, ВР України, ВРП
- Охорона здоров'я
- Охорона праці
- Перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, біженці
- Питання, пов’язання з діяльністю політичної партії (утворення,регламентація діяльності, членство, фінансування, тощо)
- Податкові спори
- Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів
- Реєстрація та обмеження пересування і вільний вибір місця проживання
- Реєстрації актів цивільного стану, крім актів громадянства
- Спори з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики
- Спори у сфері бюджетної системи та бюджетного процесу, державного боргу
- Спори у сфері валютного регулювання та валютного контролю
- Спори у сфері гарантування вкладів фізичних осіб
- Спори у сфері грошового обігу та розрахунків
- Спори у сфері державного регулювання ринків фінансових послуг
- Спори у сфері державного регулювання цін і тарифів
- Спори у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень
- Спори у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців
- Спори у сфері зайнятості
- Спори у сфері землеустрою та регулювання земельних відносин
- Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності
- Спори у сфері організації господарської діяльності
- Спори у сфері охорони навколишнього природного середовища
- Спори у сфері пенсійного страхування
- Спори у сфері праці
- Спори у сфері примусового відчуження земельної ділянки та об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності
- Спори у сфері реалізації публічної житлової політики
- Спори у сфері реалізації управлінських функцій в окремих галузях економіки
- Спори у сфері соціального страхування та соціального захисту
- Спори у сфері управління об'єктами державної (комунальної) власності
- Спори щодо реалізації державної політики у сферах освіти, науки, культури та спорту
- Функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції
- Цивільний захист
- Інші справи (судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав)
Касаційний господарський суд
- Банкрутство
- Договірні зобов'язання
- Дія нормативно-правових актів у часі
- Недоговірні зобов'язання
- Питання щодо способу захисту прав
- Спори за участю фермерських господарств
- Спори щодо визнання недійсними (нікчемними) договорів
- Спори щодо відшкодування шкоди (збитків)
- Спори щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень
- Спори щодо забезпечення виконання зобов'язань
- Спори щодо захисту прав інтелектуальної власності
- Спори щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- Спори щодо оренди землі
- Спори щодо оскарження рішень третейських судів
- Спори щодо охорони навколишнього природного середовища
- Спори щодо права власності на землю
- Спори щодо права власності та інших речових прав
- Спори щодо права постійного користування земельною ділянкою
- Спори, пов'язані з виконанням судових рішень
- Спори, пов'язані з обігом цінних паперів
- Спори, пов'язані з перевезенням залізничним транспортом
- Спори, пов'язані із застосуванням позовної давності
- Спори, пов’язані із визнанням арбітражних угод, визнанням та наданням дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу
- Спори, що виникають в процесі діяльності об'єднання співласників багатоквартирного будинку
- Спори, що виникають з договорів найму (оренди, лізингу) майна
- Спори, що виникають з корпоративних відносин
- Спори, що виникають з кредитних правовідносин
- Спори, що виникають з питань захисту економічної конкуренції
- Спори, що виникають з питань укладення (пролонгації), зміни, розірвання, тлумачення договорів
- Спори, що виникають з постачання енергоресурсів та інших природних ресурсів
- Спори, що виникають у банківській сфері
- Спори, що виникають у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення зобов'язань
- Спори, що виникають у сфері будівництва та розвитку інфраструктури
- Спори, що виникають у сфері страхування
- Спори, що виникають із виконання чи невиконання договірних зобов'язань
- Спори, що стосуються питань процесуального права
- Юрисдикція
Касаційний цивільний суд
- Постанови Об'єднаної Палати
- Процесуальні питання
- Спори, що виникають у сфері захисту довкілля та екологічних прав
- Справи за заявою про надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів
- Справи наказного провадження
- Справи окремого провадження
- Справи про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу
- Справи про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду
- Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)
- Справи про оскарження рішень третейських судів
- Справи про оспорювання рішень міжнародних арбітражів
- Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб
- Справи у спорах щодо прав інтелектуальної власності
- Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно
- Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
- Справи у спорах, що виникають з недоговірних зобов’язань
- Справи у спорах, що виникають з приводу забезпечення виконання кредитних зобов’язань заставою
- Справи у спорах, що виникають з приводу забезпечення виконання кредитних зобов’язань іпотекою
- Справи у спорах, що виникають у сфері надання житлово-комунальних послуг
- Справи у спорах, що виникають із виконання судових рішень
- Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування
- Справи у спорах, що виникають із житлових відносин
- Справи у спорах, що виникають із земельних відносин
- Справи у спорах, що виникають із питань нотаріальної діяльності
- Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів
- Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин
- Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин
- Справи у спорах, які виникають з кредитних відносин
- Справи у спорах, які виникають з приводу забезпечення виконання кредитних зобов’язань порукою
- Справи щодо визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.