К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Судебная практика Верховного Суда

Правовые позиции Верховного Суда Украины по категориям классификатора. Каждая позиция — с номером дела, датой постановления и ссылкой на текст решения в Едином государственном реестре судебных решений. Позиции — на украинском языке.

Новые позиции

Найдено 14 544 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. КХС ВС Спори, що виникають у сфері будівництва та розвитку інфраструктури

    Визначальне значення волі власника земельної ділянки при вирішенні питання про наслідки самочинного будівництва

    Відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. У такому разі особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво згідно з частиною шостою ст.376, ст. 1212 ЦК України. Якщо ж об’єкт будівництва не потрібен власнику земельної ділянки, не відповідає його намірам щодо її використання, то будівництво спричиняє погіршення характеристик земельної ділянки, оскільки для відновлення її попереднього стану об’єкт необхідно знести. Саме у таких випадках застосовується частина четверта ст. 376 ЦК України, відповідно до якої власник вправі вимагати знесення об’єкта самочинного будівництва. У такому випадку єдиним порушенням прав власника земельної ділянки є погіршення її характеристик.

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС Спори щодо права власності на землю

    Неможливість приватизації об'єктів та майна державних і комунальних закладів освіти

    Відповідно до ч1 ст. 80 Закону України «Про освіту» до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об’єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об’єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Згідно із ч. 4 ст.80 Закону України «Про освіту» (в редакції чинній на момент укладення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі) об’єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням. Отже, Закон України «Про освіту» містить заборону приватизації об’єктів та майна державних і комунальних закладів освіти.

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Заборона суперечливої поведінки акціонера при оскарженні рішень загальних зборів АТ

    Голосування акціонера АТ на власний розсуд з будь-яких питань на загальних зборах АТ є його правом, передбаченим положеннями ч.1 ст.25, ст.40 Закону України «Про акціонерні товариства». Однак суперечлива поведінка акціонера полягає у тому, що він, блокуючи ухвалення загальними зборами акціонерів відповідних рішень щодо затвердження статуту та внутрішніх документів АТ, та приведення їх до вимог чинного законодавства, в подальшому оскаржує прийняті рішення саме з підстав невідповідності положень статуту, зокрема, вимогам ст. 53 Закону України «Про акціонерні товариства».

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Відсутність порушеного права продавця у спорі про визнання недійсним договору купівлі-продажу неоплаченої ним частки

    Дії позивачів, які відчужили частки у статутному капіталі товариства і гарантували покупцеві, що вони повністю оплатили внески до статутного капіталу, а потім звернулися з позовом про визнання договорів купівлі-продажу недійсними з огляду на невнесення ними своїх часток до статутного капіталу, є суперечливою та недобросовісною поведінкою. Несплата позивачами на момент відчуження часток у статутному капіталі жодним чином не порушує прав самих позивачів.

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КХС ВС С отступлением Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Витребування (переведення прав) частки не є єдино можливим способом захисту прав позивача - колишнього учасника товариства, що був виключений, у спорі з учасниками, які вступили до товариства

    Витребування (переведення прав) частки не є єдино можливим способом захисту прав позивача у спорі з учасниками, які вступили до товариства. Навпаки такі способи захисту застосовуються у чітко визначених законом випадках, зокрема: якщо відповідач незаконно заволодів часткою позивача (належним способом захисту є витребування частки у особи, що незаконно заволоділа без відповідної правової підстави відповідно до ст. 387 ЦК України); якщо порушено переважне право учасником на придбання частки (належним способом захисту є переведення прав покупця); якщо частка була набута безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом захисту є витребування від добросовісного набувача у всіх випадках відповідно до ч. 2 ст. 388 ЦК України); якщо частка була набута оплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом є витребування від добросовісного набувача у випадках, передбачених у ч.1 ст. 388 ЦК України).

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КХС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Стягнення коштів (ч. 3 ст. 692 ЦК України) замість розірвання договору як належний спосіб захисту продавця частки в статутному капіталі, якщо її повернення є неможливим у зв’язку з накладенням у межах кримінального провадження арешту на товар

    Такий спосіб захисту як розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, що вже виконаний продавцем, який передав товар (частку), і частково виконаний покупцем, який прийняв товар (частку), не спрямований на відновлення порушеного майнового права продавця, якщо повернення товару відповідно до ч. 4 ст. 694 ЦК України є неможливим у зв’язку з накладенням у межах кримінального провадження арешту на товар, та, відповідно, вважається неналежним способом захисту. У цьому разі способом захисту, може бути позовна вимога про стягнення неотриманих коштів, тобто застосування встановленого ч. 3 ст. 692 ЦК України способу захисту, який поновить порушене право продавця за договором.

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КАС ВС Здійснення публічних закупівель

    Заборона виключення військовослужбовця зі списків особового складу під час перебування на лікуванні

    Наказ про звільнення з військової служби та наказ про виключення зі списків особового складу є окремими актами індивідуальної дії, які відрізняються за своєю суттю, правовою природою та правовими наслідками. Наказ про виключення зі списків особового складу не стосується самого факту (підстави) звільнення з військової служби, а є процедурним актом. Його правова функція, відповідно до частини 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», полягає виключно у фіксації та визначенні конкретної календарної дати (дня) закінчення проходження військової служби, що відбувається лише після повного розрахунку та здачі посади.

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. КАС ВС Звільнення з публічної служби

    Про обов’язок працівника виконувати трудові обов’язки до припинення трудових відносин

    За змістом статті 38 КЗпП України працівник має право з власної ініціативи в будь-який час розірвати укладений з ним на невизначений строк трудовий договір. При цьому строк розірвання трудового договору і його правові підстави залежать від причин, які спонукають працівника до його розірвання і які працівник визначає самостійно. У разі, якщо вказані працівником причини звільнення - порушення працедавцем трудового законодавства (частина третя статті 38 КЗпП України), не підтверджуються, або працедавцем не визнаються, останній не вправі самостійно змінювати правову підставу розірвання трудового договору.

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КАС ВС Реалізація регуляторних повноважень НКЦПФР

    Про підстави для анулювання ліцензії Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку

    Норми, які визначають повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо застосування санкцій та інших заходів впливу, зокрема у вигляді анулювання ліцензії, не встановлюють самостійних, чітко визначених та вичерпних підстав для анулювання ліцензії, а відсилають до спеціальних норм матеріального права, які мають прямо передбачати склад правопорушення та можливість застосування такого заходу впливу. Анулювання ліцензії як найбільш суворий захід державного впливу допускається виключно за наявності передбачених законом підстав, які повинні бути сформульовані достатньо чітко, однозначно та передбачувано для суб’єкта господарювання. Застосування анулювання ліцензії лише на підставі загальних норм про повноваження регулятора означало б розширювальне тлумачення закону та надання регулятору необмеженої дискреції, що суперечить вимогам статті 19 Конституції України, принципу верховенства права та правової визначеності. Неподання чи подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації, запитуваної Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку не може бути підставою для анулювання ліцензії.

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КАС ВС Надання посвідчення члена сім`ї загиблого під час проходження військової служби

    Про орган уповноважений встановлювати факт безпосередньої участі загиблих, померлих або зниклих безвісти осіб у заходах, необхідних для забезпечення оборони України

    Міжвідомча комісія з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, уповноважена приймати рішення про встановлення (відмову у встановленні) такого факту для членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок травми чи захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у відповідних заходах, у розумінні пункту 6 частини першої статті 10-1 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КАС ВС Призначення та виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям

    Про розмежування понять «проходження військової служби» та «виконання обов'язків військової служби»

    Поняття «проходження військової служби» та «виконання обов'язків військової служби» є самостійними правовими категоріями, з якими пов'язуються різні юридичні наслідки. Проходження військової служби характеризує загальний правовий статус особи як військовослужбовця впродовж усього строку служби, тоді як виконання обов'язків військової служби є спеціальною категорією, що пов'язується з настанням конкретних обставин щодо місця, часу та характеру діяльності військовослужбовця відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України від 25.03.1993 № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу».

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КАС ВС Призначення та виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям

    Про умови виплати одноразової допомоги у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцю

    Право на одноразову допомогу у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності за підпунктом 7 пункту 2 статті 16 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виникає лише за умови встановленого у передбаченому законом порядку причинного зв'язку конкретного захворювання, поранення, контузії, травми чи каліцтва, що спричинило часткову втрату професійної працездатності, з виконанням обов'язків військової служби. Факт проходження військової служби, участі у заходах оборони України або наявність статусу учасника бойових дій не замінює встановленого причинного зв'язку між конкретним ушкодженням здоров'я, зазначеним у документах військово-лікарської комісії та медико-соціальної експертної комісії, і виконанням обов'язків військової служби.

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КАС ВС Призначення та виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям

    Про момент виникнення права на одноразову грошову допомогу у зв'язку із загибеллю військовослужбовця та порядок визначення її розміру

    Право на одноразову грошову допомогу у зв'язку із загибеллю військовослужбовця виникає з моменту його смерті, а подання заяви, прийняття рішення уповноваженим органом або ухвалення судового рішення є лише формою реалізації вже набутого права. Розмір такої допомоги визначається на дату смерті військовослужбовця із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня календарного року, в якому настала смерть.

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КАС ВС Припинення виплати пенсії призначеної особі, яка постраждала від аварії на ЧАЕС

    Про недопустимість обмеження права на доплату непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зонах відселення

    Право непрацюючого пенсіонера на доплату за постійне проживання у зоні безумовного (обов’язкового) відселення або у зоні гарантованого добровільного відселення не може ставитися в залежність від проживання чи роботи на цих територіях станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року та від наявності у зв’язку з цим статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення» від 27 грудня 2024 року № 1524, які встановлюють такі умови і фіксований розмір цієї доплати, не підлягають застосуванню як такі, що звужують гарантоване статтею 46 Конституції України право на соціальний захист.

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КАС ВС Перерахунок пенсій призначених державним службовцям, працівникам органів місцевого самоврядування

    Про недопустимість зменшення вже призначеної пенсії державного службовця внаслідок зміни порядку визначення складових заробітної плати

    Зміна порядку визначення складових заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця, запроваджена постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб» від 12 липня 2024 року № 823, не може бути підставою для перегляду та зменшення розміру вже призначеної пенсії державного службовця, оскільки таке застосування нового нормативного регулювання фактично призводить до звуження змісту та обсягу раніше реалізованого права особи на соціальний захист. Сам нормативно-правовий акт, яким було змінено механізм визначення складових заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, прямо виключає можливість використання нових довідок та нового порядку обчислення заробітної плати як підстави для перегляду і зменшення вже призначеної пенсії державного службовця.

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КХС ВС Питання щодо способу захисту прав

    Витребування частки у статутному капіталі товариства як ефективний спосіб захисту корпоративних прав учасника

    Витребування частки у статутному капіталі товариства з чужого незаконного володіння є ефективним способом захисту права власності учасника, який повністю поновлює його порушені корпоративні права та дозволяє здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про склад учасників товариства. Власник частки може витребувати її від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та набула його з незаконних підстав, незалежно від кількості попередніх відчужень, якщо майно вибуло з володіння власника поза його волею та набувач не мав права його відчужувати.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КХС ВС Забезпечення позову

    Недопустимість забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення одноосібного учасника товариства про звільнення керівника та заборони реєстраційних дій на його виконання

    При вирішенні питання про забезпечення позову до його пред’явлення, шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення одноосібного учасника Товариства та заборони державному реєстратору вчиняти дії на його виконання суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості й адекватності вимог. Вжиті заходи забезпечення не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи та мають бути співмірними з предметом позову. Зупинення дії рішення про звільнення керівника товариства та заборона державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо юридичної особи є втручанням у волю товариства та його учасників, що не узгоджується з предметом позову про визнання недійсними рішень та скасування реєстраційних дій.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КХС ВС Забезпечення позову

    Застосування заборони вчинення реєстраційних дій як ефективного способу забезпечення позову задля запобігання повторному порушенню корпоративних прав позивача

    Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення порушених корпоративних прав позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду, подавши позов у цій справі. Заборона державним реєстраторам вносити відповідні зміни до реєстру є тимчасовою та не має своїм наслідком будь- якого перешкоджання господарській діяльності товариства. Тобто вжиття такого заходу забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням корпоративних прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін. Запроваджує законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для розгляду судом позову по суті за звичайною процедурою, а в разі задоволення позову сприятимуть ефективному захисту прав позивача в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КХС ВС Забезпечення позову

    Про заборону проведення загальних зборів або прийняття ними рішень з усіх питань порядку денного як заходу забезпечення позову, що фактично означає вирішення спору по суті

    При розгляді заяви про забезпечення позову суд повинен дотримуватися принципу співмірності заходів забезпечення з предметом позову та не допускати вжиття заходів, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог. Якщо предметом позову є визнання недійсним рішення ради торгово-промислової палати щодо порядку скликання загальних зборів, то забезпечення позову шляхом заборони загальним зборам приймати рішення з усіх питань порядку денного фактично означає вирішення спору по суті до ухвалення рішення в справі, що суперечить ч.11 ст. 137 ГПК України. У спорах, що виникають з корпоративних відносин, не допускається забезпечення позову шляхом заборони проводити загальні збори та приймати рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КХС ВС Забезпечення позову

    Про відповідність критеріям співмірності заходів забезпечення позову у вигляді арешту часток та заборони вчинення реєстраційних дій у спорах про визначення розміру статутного капіталі ТОВ

    У майнових позовах про витребування на користь позивача із чужого незаконного володіння 50 % частки статутного капіталу ТОВ та про переведення на нього прав та обов’язків покупця інших 50 % часток в статутному капіталі ТОВ за договором купівлі-продажу, які мають вартісний, грошовий вираз, вжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на 100 % частки в статутному капіталі ТОВ відповідає вимогам ст. 136, 137 ГПК України, зокрема в частині співмірності із заявленими позивачем вимогами. Вимоги позивача щодо заборони проводити реєстраційні дії про зміну частки засновника (учасника) в статутному капіталі та зміну розміру статутного капіталу ТОВ кореспондуються у цьому разі з позовними вимогами про визначення розміру статутного капіталу ТОВ та розміру часток учасників у статутному капіталі, і застосування таких заходів забезпечення позову не суперечить ст. 137 ГПК України.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Категории

Классификатор правовых позиций Верховного Суда: пять судов и разделы каждого из них.

Велика Палата

Касаційний адміністративний суд

Касаційний господарський суд

Касаційний кримінальний суд

Касаційний цивільний суд

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT