К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Судебная практика Верховного Суда

Правовые позиции Верховного Суда Украины по категориям классификатора. Каждая позиция — с номером дела, датой постановления и ссылкой на текст решения в Едином государственном реестре судебных решений. Позиции — на украинском языке.

Новые позиции

Найдено 14 544 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. КАС ВС Підстави забезпечення позову (Стаття150)

    Про підстави застосування забезпечення позову у справах щодо матеріальної відповідальності

    Тимчасові фінансові втрати, які можуть бути компенсовані, не можуть бути підставами для застосування забезпечення позову, оскільки у разі визнання судом наказу протиправним ( та його скасування), утримані суми будуть повернуті позивачу відповідно до процедури, визначеної частиною третьою статті 14 Закону України від 03 жовтня 2019 року № 160-IX «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», що виключає незворотність наслідків у разі скасування наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності. Отже, майнові втрати, які потенційно можуть бути відшкодовані, не формують тієї шкоди, яка відповідно до частини другої статті 150 КАС України є такою, що унеможливлює чи істотно ускладнює захист прав.

    Позиция опубликована 04.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КАС ВС Визнання недійсними/нечинними наказів податкових органів

    Фактична перевірка за наявності інформації про конкретне порушення у сфері обігу підакцизних товарів

    Підставою проведення фактичної перевірки, визначеної підпунктом 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, тобто інформації про конкретний факт недотримання платником податків вимог законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення визначених законодавством функцій у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

    Позиция опубликована 29.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КАС ВС Акцизний податок

    Умови застосування штрафу за необладнання та нерєєстрацію витратомірів і рівнемірів на акцизному складі

    Застосування пункту 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України можливе лише в разі необладнання та/або відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу. Якщо на час проведення перевірки акцизні склади обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками і ці пристрої зареєстровані в Єдиному державному реєстрі, то порушення строків їх обладнання та реєстрації не може бути підставою для застосування пункту 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України.

    Позиция опубликована 29.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КАС ВС Справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів (стаття 19)

    Про юрисдикцію спору щодо виконання договору купівлі-продажу акцій неплатоспроможного банку, укладеного уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як тимчасовою адміністрацією

    Договір купівлі-продажу цінних паперів — акцій неплатоспроможного банку — не є адміністративним договором і належить до цивільно-правових правочинів, на підставі яких виникають цивільні (господарські) відносини. Участь у зазначених відносинах уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як представника неплатоспроможного банку не змінює природи такого договору, оскільки у таких відносинах Фонд не виконує жодних управлінських функцій і не діє як суб'єкт владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. Спір щодо виконання такого договору належить вирішувати в порядку господарського судочинства.

    Позиция опубликована 29.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КАС ВС Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб’єктів владних повноважень(Стаття 264)

    Подання позову про оскарження нормативно-правового акта не зупиняє його чинності

    Право особи оскаржити нормативно-правовий акт шляхом звернення до адміністративного суду, передбачене частиною третьою статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України, не означає звільнення такої особи від обов`язку виконувати приписи цього акта в період його чинності. Сам факт подання позову про визнання нормативно-правового акта нечинним не зупиняє його чинності та не звільняє учасників відповідних правовідносин від виконання його приписів до моменту втрати ним чинності у порядку, передбаченому частиною другою статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України.

    Позиция опубликована 29.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КАС ВС Справи у спорах щодо реалізації державної політики у сфері культури

    Про неефективність оскарження рішення про взяття об'єкта культурної спадщини на державний облік, прийнятого до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», як способу захисту

    Рішення про взяття об’єкта культурної спадщини на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України від 08 червня 2000 року № 1805-III «Про охорону культурної спадщини», уже не визначає статус об’єкта як пам’ятки, оскільки такий статус визначає безпосередньо Закон № 1805-ІІІ. За такої ситуації, ревізія (перегляд, оскарження), в тому числі в судовому порядку, рішення про взяття об’єкта культурної спадщини на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом № 1805-ІІІ, є неефективним способом захисту, оскільки внаслідок такої ревізії, статус об’єкта як пам’ятки культурної спадщини не зміниться і об’єкт не втратить свій визначений Законом № 1805-ІІІ охоронний статус.

    Позиция опубликована 29.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КГС ВС дитини, яка досягла чотирнадцяти років (неповнолітньої дитини)

    Щодо визначення місця проживання дитини, яка досягла 14-річного віку

    Визначення місця проживання дитини, яка досягла 14-річного віку, не може бути вирішено органом опіки та піклування або судом, оскільки в цьому випадку слід керуватися частиною третьою статті 160 СК України та положеннями частини другої статті 29 ЦК України. Дитина, яка досягла 14-річного віку, має право самостійно обирати місце проживання з кимось із батьків, які мають у власності житлові приміщення.

    Позиция опубликована 26.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. КГС ВС Визначення місця проживання дитини

    Щодо почергового проживання дитини з кожним із батьків

    У разі визначення місця проживання дитини з одним із батьків у порядку почергового проживання дитини з кожним із батьків суд має враховувати, що така модель спільної фізичної опіки батьків щодо дитини сприяє співпраці батьків та забезпечує належне виховання та задоволення потреб дитини.

    Позиция опубликована 26.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КГС ВС Визначення місця проживання з одним із батьків

    Щодо відсутності спору про визначення місця проживання дитини у разі фактичкого проживання дитини з одним із батьків

    Спір про визначення місця проживання дитини відсутній, якщо дитина фактично проживає з одним із батьків, а інший з батьків не виявляє наміру змінювати місце проживання дитини.

    Позиция опубликована 26.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КХС ВС Забезпечення позову

    Дослідження питання обґрунтованості позову під час вирішення питання про забезпечення позову

    За змістом норм ГПК України під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження суду під час розгляду спору по суті і не вирішується під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Обраний захід забезпечення позову у вигляді тимчасової заборони здійснювати будь-які виплати для виконання банківських гарантій є тимчасовим, на період вирішення спору по суті, з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

    Позиция опубликована 25.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КХС ВС Забезпечення позову

    Накладення арешту на майно не допускається у спорі про визнання договорів недійсними за відсутності вимог про витребування майна

    Якщо предметом позову є вимоги немайнового характеру (визнання недійсними договорів) та не передбачають витребування або повернення майна, застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно не відповідає суті порушеного права і не є співмірним із заявленими вимогами. Такий захід не узгоджується з предметом і підставами позову, оскільки не спрямований на забезпечення реального виконання рішення у разі його задоволення.

    Позиция опубликована 25.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КХС ВС Забезпечення позову

    Арешт морського судна за морською вимогою іншого позивача як самостійна підстава для забезпечення, незалежна від попереднього арешту за вимогою іншої особи

    Накладення арешту на морське судно як захід забезпечення позову є правомірним, якщо це судно є єдиним активом боржника на території України, існує реальна загроза його вибуття з юрисдикції суду, а попередній арешт або застава були надані в іншій справі іншому позивачеві і не охоплюють заявлену морську вимогу. Відповідно до ч. 3 ст. 3 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна судно не заарештовують і застава або інший вид забезпечення не надаються більше одного разу в межах однієї чи більше юрисдикцій будь-якої з Договірних Держав за однією й тією самою морською вимогою одного й того самого позивача та, якщо судно було заарештовано в межах однієї з юрисдикцій чи були надані в межах такої юрисдикції застава або інший вид забезпечення для зняття арешту або з метою уникнення можливого арешту, то будь-який наступний арешт цього судна чи будь-якого судна, що належить тому самому власникові, за тією самою морською вимогою того самого позивача буде відмінений, а судно буде звільнене судом чи будь-яким іншим відповідним судовим органом цієї держави, якщо тільки позивач не переконає суд чи інший відповідний судовий орган, що гарантія чи інше забезпечення були остаточно зняті до накладення наступного арешту або що є інша достатня підстава для залишення арешту чинним.

    Позиция опубликована 25.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КХС ВС Забезпечення позову

    Неможливість зупинення дії рішення органу місцевого самоврядування як заходу забезпечення позову відповідно до положень ГПК України

    На відміну від положень ГПК України, такий вид забезпечення позову, як зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта, передбачено у п. 1 ч. 1 ст. 151 КАС України, тобто він може бути застосований виключно у порядку адміністративного судочинства з урахуванням застережень, визначених зазначеною статтею. Оскільки, обраний позивачем захід забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення органу місцевого самоврядування прямо не передбачений ст. 137 ГПК України, суд мав з посиланням на п. 10 ч. 1 цієї статті зазначити закон, яким цей захід забезпечення позову передбачено. Отже, вжиття судом такого заходу забезпечення позову, як зупинення дії рішення органу місцевого самоврядування, не передбачений імперативними положеннями ч. 1 ст. 137 ГПК України, іншими законами або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вжиття такого заходу свідчить про допущене судами істотне порушення норм процесуального права (ст. ст. 136, 137, 236 ГПК України).

    Позиция опубликована 25.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КХС ВС Забезпечення позову

    Щодо неможливості забезпечити позов шляхом заборони ФГВФО утримуватися від вчинення певних дій під час здійснення ліквідаційної процедури банку та виведення його з ринку

    Не допускається забезпечення позову шляхом встановлення заборони або обов'язку ФГВФО, банку, віднесеному до категорії неплатоспроможних, банку, що ліквідується їх посадовим особам, іншим особам під час реалізації Фондом майна (активів) банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, вчиняти певні дії або шляхом встановлення обов'язку для таких осіб утримуватися від вчинення певних дій (п. 2 ч.7 ст. 137 ГПК України, ч. 18 ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). Зокрема, це стосується і зупинення дій рішення виконавчої дирекції Фонду в частині реалізації включених до складу лоту майнових прав.

    Позиция опубликована 25.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КХС ВС Забезпечення позову

    Неможливість вжиття заходів забезпечення позову щодо боржника у процедурі банкрутства поза межами справи про банкрутство

    Немає правових підстав для застосування заходів забезпечення позову в разі перебування особи у процедурі банкрутства та встановлений КУзПБ принцип конкурсного імунітету, який забороняє забезпечення і задоволення вимог кредитора до боржника інакше, ніж у межах відкритого провадження у справі про банкрутство за правилами конкурсної процедури.

    Позиция опубликована 25.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КХС ВС Забезпечення позову

    Допустимість обмеження корпоративних прав заходами забезпечення вимог кредиторів лише за умови доведення недостатності спеціальних заходів, передбачених КУзПБ

    Згідно з означеним ч. 9 ст. 137 ГПК України правилом заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства, а спеціальний закон у ч. 14 ст. 39, ч. 5 ст. 44 КУзПБ встановлює низку необхідних і достатніх, на думку законодавця, обмежень корпоративних прав засновників (учасників, акціонерів) та органів управління боржника на стадії розпорядження майном, до переліку яких заборони на внесення змін до установчих документів; зміну місцезнаходження чи особи, уповноваженої вчиняти юридичні дії від імені товариства, щодо реєстрації / перереєстрації / внесення змін до відомостей про юридичну особу у ЄДР не входять. Отже, вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, що фактично призводять до більш суттєвих обмежень корпоративних прав засновників (учасників, акціонерів) чи повноважень органів управління боржника, ніж це передбачено у спеціальному законі у певній процедурі банкрутства, має бути належним чином мотивоване господарським судом та ґрунтуватися на оцінці доводів і доказів того, що передбачених КУзПБ відповідних обмежувальних заходів недостатньо.

    Позиция опубликована 25.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КХС ВС Забезпечення позову

    Відсутність підстав для накладення арешту на земельну ділянку у спорах щодо визнання бездіяльності протиправною та припинення прав користування ділянкою

    Такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на земельні ділянки, не узгоджується з предметом та підставами позову; позовні вимоги про визнання бездіяльності протиправною та припинення прав постійного користування земельною ділянкою не стосуються безпосередньо повернення чи витребування земельних ділянок на користь позивача, тобто не мають майнового характеру, за наявності яких суд міг би забезпечити позов шляхом накладення арешту на відповідні земельні ділянки; накладення арешту на земельні ділянки не є співмірним заходом забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами немайнового характеру.

    Позиция опубликована 25.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Відсутність порушення прав спадкоємця частки у статутному капіталі товариства рішеннями загальних зборів, ухваленими до набуття ним статусу учасника товариства

    Спадкоємець, який прийняв у спадщину частку у статутному капіталі ТОВ, але до моменту державної реєстрації вступу до товариства не набув статусу учасника, не має права брати участь у загальних зборах учасників та голосувати на них. Загальні збори рішеннями, ухваленими до набуття спадкоємцем статусу учасника товариства, не порушують його прав та інтересів, якщо такими рішеннями не змінюють та не відчужують успадковану частку у статутному капіталі.

    Позиция опубликована 25.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КГС ВС інші випадки повної матеріальної відповідальності (ст.134 КЗпП)

    Щодо юрисдикції спорів про відшкодування шкоди в порядку регресу, завданої незаконним звільненням працівника з публічної служби

    Спір про стягнення з міського голови майнової шкоди в порядку регресу, завданої виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу внаслідок протиправного звільнення працівника, незаконність якого вже встановлена судовим рішенням в адміністративній справі, є приватноправовим і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки предметом такого спору є відшкодування шкоди, а не оцінка правомірності дій посадової особи на публічній службі.

    Позиция опубликована 25.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КХС ВС Спори, що виникають з корпоративних відносин

    Неврахування частки ліквідованого учасника при визначенні правомочності загальних зборів ТОВ та правомірність рішень єдиного учасника

    У разі ліквідації учасника − юридичної особи без правонаступників правомочність загальних зборів ТОВ визначається без урахування частки ліквідованого учасника, а голоси решти учасників становлять 100 % голосів; за аналогією закону (ст. 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», ст. 8 ЦК України) рішення про припинення повноважень виконавчого органу, ухвалене єдиним діючим учасником із міноритарною часткою, є правомірним і не може бути визнане недійсним з підстав недостатньої кількості голосів.

    Позиция опубликована 22.05.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Категории

Классификатор правовых позиций Верховного Суда: пять судов и разделы каждого из них.

Касаційний адміністративний суд

Касаційний господарський суд

Касаційний цивільний суд

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.