К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Судебная практика Верховного Суда

Правовые позиции Верховного Суда Украины по категориям классификатора. Каждая позиция — с номером дела, датой постановления и ссылкой на текст решения в Едином государственном реестре судебных решений. Позиции — на украинском языке.

Новые позиции

Найдено 14 544 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Судові дебати (стаття 364)

    Судові дебати учасників судового провадження та право суду на цій стадії відновити з’ясування обставин та перевірку їх доказами. Заборона розгляду судом інших заяв та клопотань під час судових дебатів

    Під час судових дебатів учасники судового провадження виступають з промовами, а суд може відновити з’ясування обставин та перевірку їх доказами. Проведення будь-яких інших процесуальних дій, як-то, розгляд клопотань, заяв, в КПК не передбачено/

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Прокурор, його призначення та заміна (статті 36–37)

    Відсутність права на апеляційне оскарження у керівника чи заступника керівника окружної прокуратури, які не брали участі в судовому розгляді

    У керівника чи заступника керівника окружної прокуратури, якщо вони не брали участі в судовому розгляді, відсутнє право на апеляційне оскарження прийнятого місцевим судом рішення за результатами розгляду подання органу пробації про заміну покарання засудженому.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КГС ВС Участь у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо

    Неприпустимість формального підходу у спорах щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною

    У справах щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим; суд зобов'язаний детально дослідити всю сукупність обставин конкретної справи, враховуючи різноманітні чинники, що можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думку, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди, а емоційно напружені відносини між батьками та їхні особисті конфлікти не можуть порушувати право дитини на спілкування з кожним із батьків.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КГС ВС Процесуальні питання

    Оцінка поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження у разі амбулаторного лікування

    Перебування особи на амбулаторному лікуванні, яке не передбачає госпіталізації, саме по собі не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки не свідчить про об'єктивну неможливість звернення з апеляційною скаргою чи отримання правової допомоги протягом встановленого процесуального строку.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КГС ВС Визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку

    Щодо права власника квартири у багатоквартирному будинку на оскарження рішень органу місцевого самоврядування щодо розпорядження прибудинковою територією

    Власник квартири у багатоквартирному будинку як співвласник спільного майна цього будинку має право на захист своїх прав щодо земельної ділянки, на якій розташований будинок та його прибудинкова територія, зокрема шляхом оскарження рішень органу місцевого самоврядування про передачу в оренду третій особі частини прибудинкової території. Відсутність державної реєстрації права власності або користування земельною ділянкою за співвласниками будинку та набуття права власності на квартиру після передачі земельної ділянки в оренду не є достатніми підставами для висновку про відсутність порушеного права позивача.

    Позиция опубликована 03.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КХС ВС Відмова від позову, визнання позову відповідачем

    Розподіл та повернення судового збору у разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті

    У разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті розподіл судового збору здійснюється за спеціальним імперативним правилом, визначеним ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір». Згідно з наведеними нормами 50 % сплаченого судового збору підлягає безумовному поверненню позивачу з державного бюджету, а решта ̶ відшкодовується йому за рахунок відповідача на підставі ч. 1 ст. 129 ГПК України. Закон не містить інших умов чи обмежень для застосування цієї процедури, окрім самого факту вчинення процесуальної дії (визнання позову) на відповідній стадії процесу. Загальні правила покладення витрат на сторону за умов вирішення спору по суті та встановлення судом обставин виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони (ч. 9 ст. 129 ГПК) можуть застосовуватися лише до тієї частини судових витрат, яка не підлягає поверненню з держбюджету.

    Позиция опубликована 31.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КХС ВС Зловживання процесуальними правами

    Право суду накладати штраф за невиконання процесуальних ухвал

    На підставі ч. 2 ст. 135 ГПК України у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов’язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п’яти до п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зі змісту зазначеної статті Кодексу випливає, що штраф – це захід процесуального примусу, який суд застосовує до учасників процесу за невиконання ними процесуальних обов’язків або зловживання правами насамперед з метою забезпечення належного виконання судочинства, а не як покарання (санкцію) за порушення основного права чи обов’язку в господарських відносинах. Суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов’язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 Конституції України). Системний аналіз положень ст. 135, ч. 1 ст. 232 ГПК України свідчить, що ухвала суду, якою зобов’язано учасника справи вчинити відповідні процесуальні дії, є одним із видів судових рішень, невиконання якого передбачає наявність у суду повноважень присудити відповідний штраф.

    Позиция опубликована 31.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. КХС ВС Спори, що стосуються питань процесуального права

    Щодо перевірки повноважень підписанта позовної заяви лише за рукописним автографом

    Згідно зі ст. 162 ГПК України позовна заява подається виключно в письмовій формі та має бути підписана позивачем, його представником або іншою уповноваженою особою. Процесуальний закон чітко вказує на обов’язковість ідентифікації підписанта. Подання заяви особою, яка не має права її підписувати, або підписання документа особою, посадове становище якої не вказано, є підставою для повернення позовної заяви відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України. За наявності лише рукописного підпису без зазначення посадового становища особи, яка підписала позовну заяву, її прізвища, імені, по батькові суд фактично позбавлений змоги встановити процесуальну дієздатність особи-підписанта та перевірити повноваження на підписання відповідної заяви, що унеможливлює відкриття судового провадження та тягне за собою процесуальні наслідки у вигляді повернення матеріалів заяви.

    Позиция опубликована 31.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КХС ВС Питання представництва

    Процесуальні наслідки відсутності згоди іноземної держави на участь її дипломатичного представництва у справі як відповідача

    Питання підсудності справ з іноземним елементом судам України вирішується на момент відкриття провадження. Ключовим аспектом розгляду таких справ є дотримання принципу судового імунітету, який ґрунтується на суверенній рівності держав. Цей принцип означає непідлеглість держави законодавству та юрисдикції інших держав. Суверенна держава може бути відповідачем у судах іншої держави тільки з її явно вираженої або мовчазної згоди, висловленої через уповноважених на це осіб. Реалізація будь-яких процесуальних дій щодо іноземної держави допускається лише за наявності такої згоди, якщо інше не встановлено міжнародними договорами або законом України. У випадку, коли іноземна держава користується судовим імунітетом, а дипломатичне представництво або компетентні органи держави не надають згоди на розгляд справи в судах України, процесуальний статус відповідача іноземним суб’єктом не може бути набутий. За таких обставин згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України провадження у справі підлягає закриттю.

    Позиция опубликована 31.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КХС ВС Апеляційне провадження

    Апеляційне оскарження ухвали про відмову в продовженні непропущеного процесуального строку

    Згідно із ч. 8 ст. 119 ГПК України ухвалу про відмову в поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Частина 1 ст. 255 цього Кодексу визначає, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк (п. 9). За ч. 3 зазначеної статті заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Зі змісту наведеної норми вбачається, що до апеляційного суду окремо від рішення може бути оскаржено ухвалу суду першої інстанції, якою, зокрема, суд відмовив поновити або продовжити саме пропущений процесуальний строк . Отже, якщо клопотання про продовження подано в межах установленого судом строку (тобто за відсутності його пропуску), відмова суду в його задоволенні не підпадає під дію п. 9 ч. 1 ст. 255 ГПК України, а заперечення на такі ухвали мають включатися до апеляційної скарги на підсумкове рішення суду.

    Позиция опубликована 31.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КХС ВС Процесуальні питання у справах про банкрутство

    Повноваження розпорядника майна як керівника боржника щодо відмови від апеляційної скарги при розбіжностях із позицією адвоката

    Арбітражний керуючий (розпорядник майна), на якого в порядку ст. 40 КУзПБ ухвалою суду покладено виконання обов’язків керівника боржника, набуває статусу керівника юридичної особи. Ухвала про припинення повноважень виконавчого органу боржника та покладання його обов’язків на розпорядника майна є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню. З моменту набрання такою ухвалою законної сили він уповноважений вчиняти будь-які процесуальні дії від імені боржника та визначати його правову позицію у справі, включаючи реалізацію права на відмову від апеляційної скарги. Статус адвоката, який уклав договір про надання правової допомоги з боржником до введення процедури банкрутства чи відсторонення керівника, не є вищим за статус призначеного судом розпорядника майна боржника – арбітражного керуючого, а його повноваження не мають пріоритету чи переваги. З огляду на імперативну заборону адвокату займати позицію всупереч волі клієнта (ст. 21 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») відмова від апеляційної скарги розпорядника майна – арбітражного керуючого є належним висловленням волі юридичної особи боржника.

    Позиция опубликована 31.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КХС ВС Подання апеляційної скарги

    Співвідношення гарантій ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з обмеженнями права на повторний апеляційний перегляд справи за ст. 272 ГПК України

    Згідно із ч. 5 ст. 272 ГПК України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо встановить тотожність аргументів нової апеляційної скарги доводам, що вже були розглянуті судом або містилися в первісній апеляційній скарзі. Тотожність висновків, викладених у первісній постанові суду апеляційної інстанції, мотивам, наведеним апелянтом за ст. 272 ГПК України, визначається шляхом логічного зіставлення відповідних аргументів та їх змістовного збігу. Під час аналізу та зіставлення доводів скарги слід враховувати міжнародні зобов’язання України, зокрема вимоги ст. 6 Конвенції, яка передбачає дотримання принципу остаточності судового рішення (res judicata) та виключає скасування рішення за скаргою, поданою в порядку ст. 272 ГПК України, якщо наведені в ній аргументи не є істотними для суті спору.

    Позиция опубликована 31.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КХС ВС Спори, пов'язані з виконанням судових рішень

    Критерії визначення дефектів форми чи змісту виконавчого документа помилкою, допущеною при його видачі

    Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Помилка, допущена при видачі виконавчого документа, може стосуватися дефектів його форми чи змісту, зокрема: суд неправильно зазначив інформацію про стягувача чи боржника; резолютивну частину судового рішення перенесено до виконавчого листа з помилками, внаслідок чого обсяг обов’язків, покладених на боржника, зменшено чи збільшено або й зовсім змінено; немає всіх необхідних реквізитів виконавчого документа. При цьому суд наділений компетенцією виправити таку помилку за заявою стягувача або боржника, визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

    Позиция опубликована 31.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КХС ВС Залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги

    Визначення процесуальної дієздатності іноземної особи в суді та наслідки її неналежного підтвердження

    Згідно зі ст. 365 ГПК України та ст. 74 Закону України «Про міжнародне приватне право» процесуальна правоздатність і дієздатність іноземної юридичної особи в суді визначаються відповідно до права України, яке гарантує іноземним особам такий самий обсяг процесуальних прав та обов’язків, що й українським юридичним особам. Вона виникає з моменту належного заснування (реєстрації) компанії за її національним законом, проте для реалізації в господарському процесі потребує обов'язкового документального підтвердження. На вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити оформлений з урахуванням ст. 13 цього Закону документ, що є доказом правосуб'єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо). Документи, видані уповноваженими органами іноземних держав, є дійсними та набувають статусу письмових доказів у господарському процесі України виключно за умови їх належної легалізації (дипломатичної або консульської). Звільнення від обов’язкової легалізації допускається лише у випадках, прямо передбачених законами України або чинними міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України (ст. 13 згаданого Закону та ч. 8 ст. 91 ГПК України). Відсутність належного підтвердження процесуальної дієздатності іноземної юридичної особи, яка подала апеляційну скаргу на судове рішення, зокрема надання документів без обов’язкової легалізації або їх неподання взагалі, є підставою для повернення апеляційної скарги. У такому разі суд апеляційної інстанції не приймає скаргу до розгляду та повертає її скаржнику на підставі п. 1 ч. 5 ст. 260 ГПК України як таку, що подана особою, яка не має процесуальної дієздатності.

    Позиция опубликована 31.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КХС ВС Судовий збір

    Процесуальні обмеження щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення недоплаченого судового збору після завершення розгляду справи по суті

    Суд першої, апеляційної чи касаційної інстанцій у разі виявлення обставин неправильного розрахунку або недоплати судового збору позивачем після закінчення відповідного провадження (у суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій), тобто після ухвалення рішення по суті заявлених позовних вимог, ані за заявою учасника справи, ані з власної ініціативи не має права стягувати до Державного бюджету України несплачений (недоплачений) заявником судовий збір за подання відповідного процесуального документа (позовної заяви, апеляційної чи касаційної скарг тощо), вже розглянутого по суті, у тому числі й шляхом ухвалення додаткового рішення.

    Позиция опубликована 31.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КХС ВС Судовий збір

    Припинення обов’язку з доплати судового збору при виявленні недоплати після ухвалення рішення по суті

    У випадку якщо позивач не сплатив судового збору у повному обсязі, а суд першої інстанції виявив недоплату судового збору вже після ухвалення рішення по суті спору, то процесуальний обов’язок позивача сплатити судовий збір слід вважати припиненим, оскільки презюмується, що суд, не здійснивши перерахунку судового збору відповідно до реальної ціни позову, визначив остаточний розмір судового збору.

    Позиция опубликована 31.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КХС ВС Судовий збір

    Процесуальні підстави для примусового стягнення недоплаченого позивачем судового збору

    У статтях 174, 176 та 163 ГПК України передбачено вичерпний перелік механізмів контролю суду за сплатою судового збору в установленому законом розмірі, серед яких визначено лише один винятковий спосіб – стягнення (достягнення) судом в дохід Державного бюджету України недоплаченого позивачем судового збору в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 163 ГПК України. Таке примусове стягнення (достягнення) суд може реалізувати і шляхом ухвалення додаткового рішення, однак виключно за наявності підстав, визначених ч. 2 ст. 163 ГПК України, тобто в разі коли розмір судового збору попередньо визначає суд через очевидну невідповідність вказаної позивачем ціни позову дійсній вартості спірного майна або неможливість встановлення точної його ціни на момент пред’явлення позову.

    Позиция опубликована 31.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КАС ВС Забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів

    Про повноваження Кабінету Міністрів України встановлювати складові розрахунку та розмірів грошового забезпечення для військовослужбовців

    Саме Уряду делеговано право встановлювати умови, порядок, а також розміри складових грошового забезпечення, і таке право є дискреційними повноваженнями, визначеними нормами Конституції України та Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» . При цьому, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям та іншим, прирівняним до них осіб. Під «порядком» розуміється, що Уряд має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методу здійснення нарахування грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Під «складовими грошового забезпечення» слід розуміти посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням, щомісячні (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразові додаткові види грошового забезпечення. При цьому, базовий критерій для визначення складових грошового забезпечення військовослужбовця є визначальною величиною, оскільки саме від цього показника (шляхом множення на відповідні тарифні коефіцієнти) обчислюються основні види виплат при розрахунку грошового забезпечення. Таким чином, за відсутності базового спеціального закону, норми та положення щодо структури, складових розрахунку та розмірів грошового забезпечення для певних категорій осіб (зокрема, військовослужбовців,) встановлюються та регулюються актами Кабінету Міністрів України, а саме постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою, зокрема, й було затверджено конкретний механізм визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, а також встановлення базового критерію для розрахунку такого грошового забезпечення.

    Позиция опубликована 31.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. БП ВС С отступлением Внесення змін/розірвання договору оренди земельної ділянки

    Застосування п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України та ч. 2 ст. 651 ЦК України при розірванні договору оренди землі

    Систематична несплата орендної плати (два або більше випадків) у повному обсязі є самостійною підставою для розірвання договору відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, натомість загальне правило частини другої статті 651 ЦК України підлягає застосуванню коли орендар допустив недоплату орендної плати й таке порушення умов договору є істотним. ВП ВС конкретизувала свій висновок, викладений в постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 про те, що під час вирішення судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають правила частини другої статті 651 ЦК України.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. БП ВС Спори, пов’язані із заміною сторони у виконавчому провадженні

    Заміна боржника у виконавчому провадженні внаслідок набуття особою, яка була залучена до участі у справі як третя особа без самостійних вимог, права власності на предмет іпотеки під час судового розгляду

    До особи, яка була залучена до участі у справі як третя особа без самостійних вимог, і не повідомила суду про набуття під час судового розгляду права власності на предмет іпотеки, переходять права і обов’язки іпотекодержателя, що є підставою для заміни боржника у виконавчому провадженні. За статтею 23 Закону України «Про іпотеку» разом з обтяженим іпотекою майном до набувача майна перейшли права і обов’язки іпотекодержателя, тобто відбулася заміна у матеріальних правовідносинах, що є підставою для заміни боржника в процесуальних відносинах.

    Позиция опубликована 07.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Категории

Классификатор правовых позиций Верховного Суда: пять судов и разделы каждого из них.

Велика Палата

Касаційний адміністративний суд

Касаційний господарський суд

Касаційний кримінальний суд

Касаційний цивільний суд

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT